Рішення від 12 серпня 2026 р. у справі №161/24052/24 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/24052/24

Провадження № 2/161/2315/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Мазура Д.Г.,

за участі секретаря судового засідання – Дручок О.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Кінах Я.В.,

представника відповідачів адвоката Стецюка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Луцького міськрайонного суду Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири.

Позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 проживає в квартирі розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить їй на праві власності. Відповідач ОСОБА_2 є власником суміжної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивач зазначає, що 14 жовтня 2023 року на стіні її квартири, яка межує зі стіною квартири відповідача, вона виявила мокру пляму. 28 листопада 2023 року комісією Об`єднання багатоквартирного будинку «Караїмська 40» було складено акт про залиття квартири. За результатами обстеження комісією підтверджено факт залиття квартири.

Зі змісту вказаного акта вбачається, що власник квартири АДРЕСА_3 , за його поясненнями, 13 листопада 2023 року викликав фахівця для виявлення місця витоку води. За результатами обстеження було виявлено неналежне різьбове ущільнення сантехнічного крана унітазу, після чого виявлену несправність усунуто. Зазначені обставини наведені в акті у зв`язку з підтопленням квартири АДРЕСА_4 ».

За підтоплення квартири АДРЕСА_4 , що мало місце у жовтня 2023 року відповідачем було відшкодовано позивачу 6000,00 грн.. За вказані кошти позивачем було здійснено косметичний ремонт стіни.

Водночас позивач зазначає, що з 2023 року й до теперішнього часу періодично виявляє у своїй квартирі наслідки підтоплення, зокрема мокрі плями на стіні, тріщини та відшарування штукатурки, а також цвіль і грибок. На думку позивача, причиною зазначених пошкоджень є несправності сантехнічного обладнання у квартирі АДРЕСА_5 .

Позивач зверталася до Департаменту житлово-комунального господарства Луцької

міської ради із заявою щодо проведення обстеження житлового будинку

АДРЕСА_6 , зокрема квартир АДРЕСА_3 та АДРЕСА_7 , а також до Луцького РУП ГУНП у Волинській області з приводу пошкодження майна. Крім того, позивач вказує, що позивач неодноразово зверталася до ОСББ «Караїмська 40» з метою повторного складання акта про залиття квартири, однак комісією відповідний акт складено не було.

Також позивач зазначає, що неодноразово зверталася до відповідача з приводу підтоплення її квартири, однак, за її твердженнями, на усні звернення відповідач не реагував та добровільно не вживав заходів щодо усунення наслідків залиття.

Представником позивача на адресу відповідача двічі надсилалася претензія про добровільне відшкодування завданих збитків, однак останні повернулася без вручення.

ОСОБА_1 є особою похилого віку, пошкодження її майна, а також конфлікти, які виникають у неї із відповідачем призвели до погіршення її стану здоров`я.

Внаслідок такого залиття позивачу завдано матеріальної шкоди в сумі 25000,00 грн., а також моральні збитки в розмірі 10000,00 грн..

Оскільки відповідач відмовився добровільно відшкодувати їй завдану залиттям матеріальну шкоду, позивачка в судовому порядку просить стягнути з відповідача на свою корить 25000,00 грн, в якості відшкодування майнової шкоди завданої залиттям квартири, та моральну шкоду в сумі 10 000,00 грн.

16 січня 2025 ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

16 січня 2025 року ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру задоволено частково. Суд розстрочив ОСОБА_1 сплату судового збору, але не більше, як до ухвалення судового рішення у справі за її позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої залиттям.

11 березня 2025 ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області задоволено клопотання представника позивача адвоката Кінах Я.В. про залучення до участі у справі співвідповідача ОСОБА_3 .

09 квітня 2025 ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, а провадження по справі зупинено на час її проведення.

17 листопада 2025 ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області поновлено провадження у справі з метою вирішення клопотання експерта.

11 грудня 2025 ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області зупинено провадження у справі та направлено матеріали цивільної справи для продовження проведення експертизи.

23 лютого 2026 ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області поновлено провадження у справі у зв`язку з надходженням висновку експерта.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Кінах Я.В. позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позові. Просили їх задовольнити.

Представник відповідачів адвокат Стецюк О.В., щодо задоволення позовних вимог заперечив, просив відмовити.

Заслухавши учасників у справі, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення, з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилом ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності квартира за адресою: АДРЕСА_8 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

Актом про залиття від 28 листопада 2023 року підтверджено факт підтоплення квартири АДРЕСА_4 .

Згідно з актом, зі слів власниці квартири АДРЕСА_7 , підтоплення вона виявила 14 жовтня 2023 року, у зв`язку з чим на стіні, яка межує з квартирою АДРЕСА_3 , що належить відповідачу, утворилася мокра пляма. Також в акті зазначено, що, зі слів власника квартири АДРЕСА_3 , 13 листопада 2023 року за його викликом до квартири прибув фахівець із пошуку витоків води. За допомогою спеціального обладнання ним проведено діагностику трубопроводів та сантехнічного обладнання у ванній кімнаті квартири. У результаті обстеження виявлено неналежне різьбове ущільнення сантехнічного крана унітазу. Майстром проведено ремонтні роботи та виявлені недоліки усунуто

28 листопада 2023 року ОСОБА_2 подав заяву, в якій зазначив про готовність добровільно відшкодувати ОСОБА_1 збитки, завдані внаслідок підтоплення її квартири, визнаючи свою вину в його спричиненні.

Згідно з розпискою від 02 березня 2024 року, підписаною ОСОБА_1 , остання отримала від ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 6 000,00 грн у рахунок відшкодування вартості пошкодженого майна, зазначивши, що претензій не має. Вказані обставини отримання позивачкою грошових коштів у розмірі 6 000,00 грн та складення нею відповідної розписки в судовому засіданні позивачкою не заперечувалися.

Для проведення судової будівельно-технічної експертизи сторонами суду надано копії технічних паспортів квартир АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 .

Згідно з висновком експерта № 1967-Е від 27 січня 2026 року, ймовірною технічною причиною залиття 14 жовтня 2023 року квартири АДРЕСА_9 є виконання різьбового ущільнення сантехнічного крана унітазу з порушенням технології виконання санітарно-технічних робіт.

Експертом також зафіксовано пошкодження квартири АДРЕСА_7 , а саме: облущення та відшарування верхнього шару штукатурки та фарби, жовті плями на стінах у кімнаті та коридорі внаслідок дії води, сліди плісняви на стінах у кімнаті та коридорі, а також незначні тріщини на стіні в кімнаті. Відповідно до висновку експерта, розмір матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири АДРЕСА_7 14 жовтня 2023 року, визначений у розмірі вартості ремонтно-будівельних робіт, необхідних для усунення виявлених пошкоджень, та станом на час проведення експертизи становить 15 352,00 грн.

У судовому засіданні допитаний експерт ОСОБА_4 підтвердив висновки, викладені у висновку експерта № 1967-Е від 27 січня 2026 року, зокрема щодо ймовірної технічної причини залиття квартири та характеру виявлених пошкоджень. Також експерт пояснив, що на момент проведення огляду квартири залиття не було свіжим.

Водночас експерт зазначив, що питання щодо інших обставин, які не були поставлені перед ним під час призначення експертизи, у висновку не досліджувалися, у зв`язку з чим надати відповідь на них під час допиту він не може.

Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до приписів ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Згідно зі ст. 151 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності, як обов`язку відшкодувати шкоду, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені у ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Юридичною підставою відповідальності, передбаченої ст. 1166 ЦК України, є склад цивільного правопорушення, елементами якого є: шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою та вина.

Відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Шкода це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків.

Причинний зв`язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода наслідком.

Пленум Верховного Суду України в абз. 1 п. 2 постанови №6 від 27 березня 1992 року Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди роз`яснив, що, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Аналіз наведених норм, дає підстави для висновку, що для застосування ст. 1166 ЦК України до предмета доказування у такій категорії справ, суд повинен встановити наявність певних обставин, а саме: якими саме неправомірними діями відповідача було заподіяно шкоду позивачу і чи є між цими діями та шкодою безпосередній причинний зв`язок та є вина особи до якої подано позов.

Верховний Суд у постанові від 22 травня 2018 року у справі №915/1015/16 зазначив, що у спірних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає утому, що протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки.

У справах про відшкодування шкоди потерпілі подають докази, що підтверджують факт завдання їм шкоди за участю відповідача, розмір такої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду, тобто встановлення факту неправомірних дій саме відповідачем, яким було завдано майнових збитків позивачу, при цьому обов`язок доведення відсутності вини несе відповідач. Наявність (відсутність) зазначених обставин суд повинен встановити за допомогою належних доказів. Тобто саме позивач має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди.

Верховний Суд у постанові від 13 грудня 2023 року у справі №279/1808/22 виклав правовий висновок та зазначив, що відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 12, ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачка, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що 14 жовтня 2023 року з вини відповідача відбулося підтоплення її квартири, у зв`язку з чим 28 листопада 2023 року було складено відповідний акт про підтоплення. При цьому позивачка стверджує, що відповідачем у подальшому не було усунуто причину підтоплення, у зв`язку з чим після 14 жовтня 2023 року квартира продовжувала зазнавати підтоплень, а відповідач належним чином на зазначені

обставини не реагував.

Водночас, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, суд встановив, що за фактом підтоплення квартири, яке мало місце 14 жовтня 2023 року, відповідачем було відшкодовано матеріальну шкоду позивачці у розмірі 6000,00 грн., про що було складено розписку 02 березня 2024 року. Факт отримання зазначених коштів позивачкою не заперечується.

Зі змісту розписки вбачається, що грошові кошти в сумі 6000,00 грн. отримані позивачкою від відповідача за відшкодування пошкодженого майна, при цьому позивачка зазначила, що претензій до відповідача не має.

Таким чином, отримавши від відповідача грошові кошти у рахунок відшкодування пошкодженого майна та зазначивши у розписці про відсутність претензій, позивачка погодилася з визначеним сторонами розміром відшкодування за наслідками залиття, що мало місце 14 жовтня 2023 року. Відтак, зобов`язання відповідача щодо відшкодування шкоди, завданої зазначеним залиттям, є припиненим у зв`язку з його виконанням.

Крім того, відповідно до висновку експерта проведеним дослідженням підтверджено факт залиття квартири АДРЕСА_7 , яке мало місце 14 жовтня 2023 року. Водночас під час проведення експертного огляду ознак свіжого залиття квартири експертом не виявлено.

При цьому позивачкою не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження того, що після 14 жовтня 2023 року, у тому числі після складення акта від 28 листопада 2023 року, мали місце повторні випадки залиття її квартири, причиною яких були несправності сантехнічного обладнання у квартирі АДРЕСА_3 відповідача.

Зокрема, матеріали справи не містять актів про повторні випадки залиття квартири, висновків спеціалістів або інших доказів, які б об`єктивно підтверджували факт таких залиттів, їх причину та причинний зв`язок із діями чи бездіяльністю відповідача.

Таким чином, самі по собі твердження позивачки про те, що після 14 жовтня 2023 року її квартира продовжувала зазнавати підтоплень, за відсутності належного документального підтвердження таких обставин не можуть бути покладені в основу висновку про виникнення у відповідача обов`язку з відшкодування додаткової матеріальної шкоди.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд враховує, що обов`язок доведення обставин, на які позивачка посилається як на підставу своїх вимог, покладається на неї.

Оскільки твердження позивачки про повторні випадки залиття квартири після 14 жовтня 2023 року та заподіяння внаслідок таких випадків додаткової матеріальної шкоди належними, допустимими та достовірними доказами не підтверджені, суд дійшов висновку про недоведеність відповідних позовних вимог.

Зважаючи на викладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд бере до уваги, що саме на позивачку покладається обов`язок довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог. Оскільки твердження позивачки про повторне залиття її квартири з вини відповідача протягом тривалого часу після 14 жовтня 2023 року не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача додаткової матеріальної шкоди.

Що стосується позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, то слід зазначити таке.

Згідно із вимогами ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для настання деліктної відповідальності за статтями 1166, 1167 ЦК України необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина.

Хоча цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях і передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди, позивач повинен довести, що протиправні дії вчинено саме тією особою, до якого пред`явлено позов. Про наведене зазначив Верховний Суд в постанові від 10.06.2019 у справі№ 591/5118/14-ц.

Оскільки позивачкою не доведено, що після первинного залиття, яке мало місце 14 жовтня 2023 року, у тому числі після складення акта про залиття від 28 листопада 2023 року, мали місце повторні випадки залиття її квартири з вини відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також не доведено заподіяння внаслідок таких повторних залиттів додаткової майнової шкоди, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відтак у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити в повному обсязі.

Згідно із статтею 141 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, то сплачені позивачем при подачі позову судові витрати не відшкодовуються.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст.1-23,76-81,89,95,141,258, 259,263-265,352,354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири - відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору та витрати, пов`язані з проведенням експертизи, залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Дата складання та підписання повного тексту рішення 13 серпня 2026.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Д.Г. Мазур