Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №161/11296/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/11296/26

Провадження № 3/161/2957/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Луцьк 06 серпня 2026 року

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Олексюк А.В., при секретарі судових засідань – Опальчук А.А., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальностіОСОБА_1 , захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Бакаєвича А.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , -

- за ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №003222/230/07-05/ від 20.05.2026, ОСОБА_1 19.05.2026 о 12.40 год отримав завдаток (розрахунок) за автомобіль Renault Traffic 2022 року в сумі 10000,00 грн за адресою: м. Луцьк, вул. Підгаєцька, 26а, своїми діями порушив вимоги п.1 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» від 15.03.2003 №755-IV та ст. 50 ЦК України від 16.01.2003 №435- IVзгідно акта фактичної перевірки від 20.05.2026 бланк №004456, що кваліфіковано за ч.1 ст. 164 КУпАП.

В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальностіОСОБА_1 та його захисник адвокат Бакаєвича А.В. вину не визнали, зазначивши про відсутність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, оскільки він не є працівником ТОВ «Торговий Дім «Автолайф+» і 19 травня 2026 року лише ремонтував там власний автомобіль, а грошові кошти у розмірі 10 000 грн від двох невідомих покупців автівки «Renault Trafic» отримав для передачі, після чого їх одразу вилучили для складання протоколу.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що він обіймає посаду директора ТОВ «Торговий Дім «Автолайф+». Прибули дві невідомі особи з метою купівлі автомобіля марки «Renault Trafic», проте жодних документів вони не надали. 19 травня 2026 року на території підприємства ТОВ «Торговий Дім «Автолайф+» перебував громадянин ОСОБА_1 , який здійснював ремонт власного транспортного засобу. Свідок наголосив, що ОСОБА_1 не є працівником ТОВ «Торговий Дім «Автолайф+» та не перебуває з підприємством у трудових чи цивільно-правових відносинах. Вказані дві невідомі особи передали ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 10 000 гривень. Однак одразу після передачі вони вилучили ці кошти назад та розпочали процедуру складання протоколу.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника та свідка, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Адміністративним правопорушенням за ч.1 ст.164 КУпАП є провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Об`єктивна сторона вищезазначеного правопорушення, полягає у здійсненні господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання, або здійсненні господарської діяльності без одержання ліцензії, якщо така діяльність підлягає ліцензуванню відповідно до закону, а також здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, також без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом.

Згідно ст. 4 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» державна реєстрація базується на таких основних принципах: обов`язковості державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємства - підприємцями.

Згідно ч.1 ст.42 ГК України видом господарської діяльності є підприємницька діяльність тобто самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про підприємництво» поняття «підприємництво» визначене як безпосередня, самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконання робіт, наданню послуг із метою одержання прибутку.

Проте, аналіз зазначених норм права свідчить, що обов`язок державної реєстрації та принципи її обов`язковості поширюються виключно на осіб, які фактично здійснюють або мають намір здійснювати саме господарську (підприємницьку) діяльність.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 25.04.2003 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» передбачено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб`єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов`язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначене особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.

Матеріали справи про адміністративне правопорушення, зокрема акт фактичної перевірки від 20.05.2026 №004456, містять фіксацію лише одного поодинокого факту одержання ОСОБА_1 грошових коштів. Будь-яких доказів, які б свідчили про систематичний характер дій ОСОБА_1 , матеріали справи не містять. Навпаки, судом встановлено, що кошти у розмірі 10 000 грн приймалися особою не як власна виручка від бізнесу, а лише для передачі, що повністю виключає ознаки самостійної господарської діяльності.

Як вбачається із матеріалів справи, достатніх доказів винуватості ОСОБА_1 не міститься, докази про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.164 ч.1 КУпАП в діях ОСОБА_1 відсутні та на думку суду не були здобуті в ході досудового слідства.

У відповідності до ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущенні. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У зв`язку із вищенаведеним, враховуючи матеріали справи, де на думку суду не надані достатні дані винуватості ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 164, 247 п.1, 283, 284 п.3 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КУпАП – закрити на підставі ст. 247 п.1 КУпАП, в зв`язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Луцький міськрайонний суд.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк