Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №726/1237/26 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року

м. Чернівці

справа № 726/1237/26

провадження № 22-ц/822/1601/26

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Одинака О. О.

суддів: Кулянди М. І., Литвинюк І. М.

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»

відповідач ОСОБА_1

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на рішення Садгірського районного суду міста Чернівці від 15 червня 2026 року

головуюча в суді першої інстанції суддя Байцар Л. В.

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі - ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 .

Просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором від 27 лютого 2024 року № 1356-0710 у розмірі 28 340 гривень 73 копійки, що складається з: 6 429 гривень 59 копійок - прострочена заборгованість за кредитом, 21 911 гривень 14 копійок - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Позов мотивовано тим, що 27 лютого 2024 року між ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту https://navse.in.ua/ укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1356-0710.

Вказаний договір підписано позичальником електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора С8237.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 8 400 гривень; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 14 днів; комісія за видачу кредиту - 15% від суми кредиту; знижена процентна ставка - 1,2% в день; стандартна процентна ставка - 1,5% в день.

Позивач зазначав, що свої зобов`язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачу доступ до кредитних коштів на погоджених сторонами умовах.

Водночас, відповідач у порушення договірного зобов`язання не повернув надані кредитні кошти та не сплатив проценти за користування ними, внаслідок чого перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 28 340 гривень 73 копійки, з яких: 6 429 гривень 59 копійок - прострочена заборгованість за кредитом, 21 911 гривень 14 копійок - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Короткий зміст судового рішення першої інстанції

Рішенням Садгірського районного суду міста Чернівці від 15 червня 2026 року позов ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1356-0710 від 27 лютого 2024 року у розмірі 18 400 гривень, з яких: 8 400 гривень - прострочена заборгованість за кредитом, 10 000 гривень - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що кредитний договір укладено сторонами в електронній формі за допомогою одноразового ідентифікатора, що відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію».

Суд першої інстанції вважав доведеними обставини отримання відповідачем кредитних коштів та невиконання ним зобов`язань за кредитним договором.

Перевіривши розрахунок позивача, місцевий суд дійшов висновку, що умови договору дають право на нарахування процентів, розрахунок позивача відповідає умовам договору, але сума нарахованих процентів у розмірі 21 911 гривень 14 копійок є значно більшою від тіла кредиту та суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг. З огляду на принципи добросовісності, справедливості й розумності, суд вважав за необхідне зменшити суму нарахованих процентів до 10 000 гривень.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» просить рішення Садгірського районного суду міста Чернівці від 15 червня 2026 року в частині визначення розміру заборгованості скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» загальної заборгованості за кредитним договором № 1356-0710 від 27 лютого 2024 року у розмірі, з яких: 6 429 гривень 59 копійок - прострочена заборгованість за кредитом, 21 911 гривень 14 копійок - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» посилається на те, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Зазначає, що суд першої інстанції не з`ясував правову природу процентів, які позивач просив стягнути з відповідача, та помилково ототожнив проценти за користування кредитом із неустойкою або відповідальністю за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказує, що проценти за користування кредитом нараховані відповідно до умов кредитного договору, в межах строку кредитування, погодженого сторонами, та відповідно до статей 1048, 1054, 1056-1 ЦК України.

Зазначає, що відповідач був ознайомлений з умовами кредитного договору, погодив розмір процентної ставки, строк кредитування, порядок нарахування процентів, а також підписав кредитний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Також апелянт зазначає, що суд першої інстанції безпідставно зменшив розмір процентів до 10 000 гривень, не навівши відповідного розрахунку та не встановивши правових підстав для такого зменшення.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

27 лютого 2024 року між ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1356-0710 в електронній формі (а. с. 9-16).

Вказаний договір разом із Правилами відкриття кредитної лінії ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», паспортом споживчого кредиту та таблицею обчислення загальної вартості кредиту підписано ОСОБА_1 електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора «C8237», що був надісланий останньому на номер його мобільного телефону НОМЕР_1 у смс-повідомленні.

Відповідно до умов кредитного договору № 1356-0710 від 27 лютого 2024 року ОСОБА_1 отримав від ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на умовах зворотності, строковості та платності для задоволення особистих потреб кредитні кошти у розмірі 8 400 гривень строком на 300 календарних днів до 22 грудня 2024 року зі стандартною процентною ставкою 1,50% за кожен день користування кредитом.

Відповідно до пункту 4.4 кредитного договору базовий період складає 14 календарних днів.

Пунктом 4.6 кредитного договору передбачено, що стандартна процентна ставка становить 1,5% за кожен день користування кредитом.

Відповідно до пункту 10.2 кредитного договору знижена процентна ставка становить 1,2% за кожен день користування кредитом.

Пунктом 4.9 кредитного договору встановлено строк кредитування, тобто строк, на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення кредиту - 22 грудня 2024 року.

Пунктом 4.7 кредитного договору передбачено, що комісія за надання кредиту становить 15% від суми виданого кредиту.

Перерахування коштів на платіжну картку ОСОБА_1 підтверджується платіжною інструкцією, номер транзакції в системі LiqPay 2430941214, з якої слідує, що 27 лютого 2024 року ОСОБА_1 перераховано кошти у розмірі 8 400 гривень за реквізитами електронного платіжного засобу НОМЕР_2.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 1356-0710 від 27 лютого 2024 року станом на 17 лютого 2026 року загальний розмір заборгованості відповідача становить 28 340 гривень 73 копійки, з яких: 6 429 гривень 59 копійок - прострочена заборгованість за кредитом, 21 911 гривень 14 копійок - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції в повній мірі не відповідає зазначеним вище вимогам закону, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).

За змістом статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Верховний Суд у постанові від 12 червня 2019 року у справі № 2-6315/11 (провадження № 61-23326св18) звернув увагу на те, що невід`ємною складовою правильної правової кваліфікації судами спірних договірних відносин є визначення правової природи договору, який є основою їх виникнення.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України кредитний договір - це договір, за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір за своєю юридичною природою є консенсуальним.

Він вважається укладеним з моменту досягнення згоди між сторонами щодо всіх істотних умов договору.

Істотними умовами кредитного договору, які визначені законом, є предмет, сума, строк повернення, розмір процентів за користування кредитними коштами.

Частиною другою, третьою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Щодо укладення кредитного договору від 27 лютого 2024 року № 1356-0710 в електронному вигляді

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII (далі - Закон № 675-VIII).

Згідно з пунктами 6, 12 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону № 675-VIII).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону № 675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону № 675-VIII у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону № 675-VIII визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У справі, яка переглядається, судом апеляційної інстанції встановлено, що кредитний договір від 27 лютого 2024 року № 1356-0710 ОСОБА_1 підписано одноразовим ідентифікатором «C8237», який було надіслано на його мобільного телефону НОМЕР_1 у смс-повідомленні.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про укладеність кредитного договору та ознайомлення відповідача з його умовами, оскільки без здійснення вказаних дій кредитний договір не був би укладений.

Щодо розміру заборгованості за кредитним договором від 27 лютого 2024 року № 1356-0710

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За умовами укладеного між сторонами 27 лютого 2024 року кредитного договору № 1356-0710, зокрема пунктом 4.6, визначено стандартну процентну ставку за кожний день користування кредитом у розмірі 1,5 % від суми кредиту.

Відповідно до пункту 10.2 кредитного договору знижена процентна ставка становить 1,2 % за кожен день користування кредитом.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року, статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою такого змісту: максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Разом з цим пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, на підставі частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» починаючи з 241 дня з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», тобто з 20 серпня 2024 року, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої статті 8 цього Закону, не може перевищувати 1 %.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в пункті 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року у справі № 1-7/99, в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

Отже, у цьому випадку законодавцем використана ультраактивна форма регулювання суспільно-правових відносин та визначений перехідний період, який передує безпосередньому застосуванню нової правової норми.

Оскільки Закон України № 3498-ІХ набрав чинності 24 грудня 2023 року та застосовано визначений законодавством перехідний період до запровадження обмеження максимального розміру денної процентної ставки, у період з 24 грудня 2023 року до 22 квітня 2024 року максимальний розмір денної процентної ставки складає 2,5 %, у період з 22 квітня 2024 року до 20 серпня 2024 року - 1,5 %, а з 20 серпня 2024 року - 1 %.

Кредитний договір № 1356-0710 укладено 27 лютого 2024 року, тобто після набрання чинності Законом України № 3498-ІХ, а погоджений сторонами строк кредитування тривав до 22 грудня 2024 року.

З урахуванням викладеного, до нарахування процентів за користування кредитом за період з 20 серпня 2024 року підлягає застосуванню частина п`ята статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Колегія суддів приходить до висновку, що умови щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки застосовуються автоматично і не вимагають внесення змін до договору, оскільки характер цих правових норм є імперативним і не передбачає можливості відхилення від них при укладенні чи виконанні договорів про надання споживчого кредиту.

Як вбачається з наданого ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розрахунку заборгованості, після 20 серпня 2024 року товариством здійснено нарахування процентів за користування кредитом за процентною ставкою 1,5% на залишок основного боргу у розмірі 6 429 гривень 59 копійок.

Так, починаючи з 20 серпня 2024 року і до 22 грудня 2024 року включно позивач щоденно нараховував проценти у сумі 96 гривень 44 копійки, що відповідає 1,5% від залишку основного боргу у розмірі 6 429 гривень 59 копійок.

Наведення у паспорті споживчого кредиту денної процентної ставки не спростовує того, що з розрахунку заборгованості вбачається фактичне нарахування після 20 серпня 2024 року процентів саме за ставкою 1,5 % на день.

Разом з тим, з 20 серпня 2024 року максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %, у зв`язку з чим за вказаний період проценти підлягають перерахунку.

Станом на 19 серпня 2024 року залишок нарахованих та непогашених процентів за користування кредитом становив 9 856 гривень 14 копійок.

Розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 27 лютого 2024 року № 1356-0710 у частині нарахування процентів за користування кредитом за період з 20 серпня 2024 року по 22 грудня 2024 року включно, тобто за 125 днів, повинен бути здійснений таким чином: 6 429 гривень 59 копійок х 1% х 125 = 8 036 гривень 99 копійок.

Отже, загальний розмір заборгованості за нарахованими процентами становить 17 893 гривні 13 копійок: 9 856 гривень 14 копійок + 8 036 гривень 99 копійок.

З урахуванням викладеного, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 27 лютого 2024 року № 1356-0710 складає 24 322 гривні 72 копійки, з яких: 6 429 гривень 59 копійок - заборгованість за тілом кредиту; 17 893 гривні 13 копійок - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача всієї заявленої позивачем суми процентів, однак помилково зменшив їх розмір до 10 000 гривень з посиланням на принципи розумності, справедливості та добросовісності, без здійснення перерахунку відповідно до імперативних положень Закону України «Про споживче кредитування».

У зв`язку з цим рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру заборгованості підлягає зміні із визначенням до стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором від 27 лютого 2024 року № 1356-0710 у розмірі 24 322 гривні 72 копійки.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи наведене вище, рішення суду першої інстанції від 15 червня 2026 року частково ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому слід змінити його мотивувальну частину відповідно до змісту цієї постанови.

Також слід змінити резолютивну частину рішення від 15 червня 2026 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості, виклавши її в наступній редакції:

«Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором від 27 лютого 2024 року № 1356-0710 у сумі 24 322 гривні 72 копійки, з яких: 6 429 гривень 59 копійок - заборгованість за тілом кредиту, 17 893 гривні 13 копійок - заборгованість за процентами».

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з вимогами частин першої, тринадцятої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За подання позовної заяви у цій справі ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у встановленому законом порядку та розмірі сплачено судовий збір у сумі 2 662 гривні 40 копійок, що підтверджується платіжною інструкцією № 20582 від 18 березня 2026 року.

За подання апеляційної скарги ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у встановленому законом порядку та розмірі сплачено судовий збір у сумі 3 993 гривні 60 копійок, що підтверджується платіжною інструкцією № 51750 від 02 липня 2026 року.

Як вбачається з мотивувальної частини цієї постанови, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на 85,82% (24 322,72 / 28 340,73 х 100).

З урахуванням викладеного з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» пропорційно до задоволених позовних вимог підлягає стягненню сплачений при подачі позову судовий збір у сумі 2 284 гривні 87 копійок (2 662,40 х 85,82%).

Також з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» пропорційно до задоволених вимог апеляційної скарги підлягає стягненню судовий збір, сплачений при подачі апеляційної скарги, у сумі 3 427 гривень 30 копійок (3 993,60 х 85,82%).

Отже, з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 5 712 гривень 17 копійок (2 284,87 + 3 427,30).

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, Чернівецький апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» задовольнити частково.

Змінити мотивувальну частину рішення Садгірського районного суду міста Чернівці від 15 червня 2026 року відповідно до змісту цієї постанови.

Резолютивну частину рішення Садгірського районного суду міста Чернівці від 15 червня 2026 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості змінити, виклавши її в наступній редакції:

«Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором від 27 лютого 2024 року № 1356-0710 у сумі 24 322 гривні 72 копійки, з яких: 6 429 гривень 59 копійок - заборгованість за тілом кредиту, 17 893 гривні 13 копійок - заборгованість за процентами».

Змінити розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судові витрати зі сплати судового збору у сумі 5 712 гривень 17 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом другим частини третьої статті 389 ЦПК України.

Повна постанова складена 12 серпня 2026 року.

Суддя-доповідач Олександр ОДИНАК

Судді: Мирослава КУЛЯНДА

Ірина ЛИТВИНЮК