Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №182/4253/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2207/26 Справа № 182/4253/25 Суддя у 1-й інстанції - Чуприна А. П. Суддя у 2-й інстанції - Стародуб О. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Стародуб О.Г., при секретарі Нікітюк В.М., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Колосова І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Колосова І.В. на постанову судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 травня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та призначене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови, 27.06.2025 року о 18.15 годин в с. Веселе по вул. Шкільна біля буд 1-а, ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2108 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова та почервоніння обличчя. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився на нагрудну камеру 798373. Від керування т/з відсторонений у встановленому законодавством порядку, чим порушив п.2.5 ПДР України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та його захисник Колосов І.В. просять поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді, постанову скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Вважають, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, оскільки первинна апеляційна скарга подана вчасно, однак безпідставно була повернута з мотивів відсутності у захисника повноважень на апеляційне оскарження судового рішення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначають, що суд не повно з`ясував обставини справи, а викладені у постанові висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Звертають увагу на численні порушення, допущені працівниками поліції під час складання протоколу. Зазначають, що ОСОБА_1 до медичного закладу не доставлявся. Вказують на відсутність доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Наголошують на недопустимості прийняття до уваги позасудових пояснень ОСОБА_1 . Зазначають, що працівниками поліції надана невірна оцінка стану ОСОБА_1 , оскільки відеозаписом підтверджена його адекватна поведінка, а зазначені ознаки є наслідком перенесеного інсульту та двох інфарктів. Вказують на відсутність законних підстав для висування працівниками поліції вимоги для проходження огляду. Крім того, вважають, що суд безпідставно відмовив у призначенні почеркознавчої експертизи.

Перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників судового засідання, вважаю, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що суддя першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Відповідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Вказаних вимог чинного законодавства ОСОБА_1 не виконав, що й призвело до вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Факт вчинення адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 підтверджується наступними доказами.

Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 374479 від 27.06.2025, згідно якого 27.06.2025 року о 18:15:00 годин в с. Веселе по вул. Шкільна біля буд 1-а, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2108 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова та почервоніння обличчя. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відеозаписом до протоколу, на якому зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом ВАЗ 2108 д.н.з. НОМЕР_1 , факт підтвердження ОСОБА_1 вживання напою «Рево» та факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду у встановленому законом порядку для визначення стану сп`яніння.

Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічних засобів, згідно якого огляд ОСОБА_1 на визначення стану сп`яніння не проводився у зв`язку з його відмовою.

Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якого вбачається, що огляд ОСОБА_1 у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння не проводився, у зв`язку з відмовою від проходження огляду.

Поясненнями ОСОБА_1 , згідно яких він 27.06.2025 року о 18:15 годині їхав по вул. Центральна в с. Веселе Нікопольського району на транспортному засобі ВАЗ 2107 днз НОМЕР_1 та повертаючи в бік вул. Шкільна забув увімкнути показчик повороту праворуч. При собі має всі наявні документи окрім страхового полісу, так як авто належить його брату і він не встиг його зробити. Сьогодні він вживав слабоалкогольний напій «Revo» в кількості 1 банки на двох осіб. Проходити медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або у лікарні не бажає, оскільки він дійсно вживав алкоголь. Просить сильно його не карати, оскільки він є колишнім військовим та свою вину визнає.

Копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 749287 від 27.06.2025 року, згідно якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 126, ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

Проаналізувавши докази по справі, вважаю, що в діях ОСОБА_1 міститься склад правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, оскільки він відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року (далі – Порядок), та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі – Інструкція).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно п.1 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, за наявності ознак, передбачених п.3 розділу 1 цієї Інструкції (ознаки алкогольного сп`яніння), поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Відповідно до п.7 розділу 1 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.

Зазначена Інструкція покроково встановлює дії працівників поліції в разі підозри про перебування водія у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів.

Аналіз статей 130 та 266 КУпАП в їх взаємозв`язку свідчить про те, що відповідальність за відмову від проходження огляду настає у випадку відмови від любого запропонованого (в разі підстав) огляду, а недійсним є безпосередньо огляд, проведений з порушенням його порядку проведення.

Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, вважаю що вимоги інструкції жодним чином не порушені та дії працівників поліції жодним чином не суперечать вимогам вищевказаної Інструкції, яка передбачає порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Апеляційний суд зазначає, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп`янінням щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`янінням у встановленому законом порядку.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В розумінні ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є не доказом, а джерелом доказів, тобто фактичних даних, наоснові яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, в розумінні, є доказом у справі про адміністративне правопорушення. З огляду на справу, що розглядається, у протоколі містяться фактичні дані про час та місце вчинення правопорушення, особу правопорушника, про застосування технічних засобів для виявлення правопорушення. Тому протокол про адміністративне правопорушення є допустимим та належним джерелом доказів. А висновок про наявність складу правопорушення в діях особи відносно якої складено протокол, дійсно є уявленням особи, що склала протокол, про наявність правопорушення, яке в суді повинно бути підтверджено відповідними доказами.

Розгляд та надання оцінки всім доказам та їх джерелам, в тому числі і самому протоколу про адміністративне правопорушення, здійснюється під час розгляду судом питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Оцінювати з погляду допустимості можна лише докази, тобто фактичні дані, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність фактів та обставин, важливих для ухвалення рішення, а не саме по собі джерело доказів. На цьому наголосив Касаційний кримінальний суд у постанові від 11 липня 2023 року по справі №275/368/19.

В обґрунтування оскарженої постанови, суд першої інстанції поклав не лише протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 , а в сукупності з іншими доказами у справі, надав їм належну та повну оцінку, що не суперечить висновкам Верховного Суду, викладених у постанові від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а (провадження №К/9901/21241/18).

Протокол про адміністративне правопорушення у справі складений уповноваженою на те особою з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП, а викладені в ньому відомості відповідають фактичним обставинам справи, які були встановлені належними, допустимими та достатніми доказами. Підстави для визнання протоколу недопустимим доказом у суду відсутні.

Долучений до матеріалів справи відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівниками поліції за допомогою наявних у них технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення і жодних сумнівів своєї достовірності у суду апеляційної інстанції не викликає.

На відеозапису зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом ВАЗ 2108 д.н.з. НОМЕР_1 , факт підтвердження ОСОБА_1 вживання слабоалкогольного напою «Рево» та факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, як на місці зупинки транспортного засобу так і у закладі охорони здоров`я, тому доводи апеляційної скарги в цій частині не знайшли свого підтвердження.

Не знайшли свого підтвердження і доводи апеляційної скарги про те, що згідно долученого відеозапису у ОСОБА_1 відсутні ознаки сп`яніння, оскільки виявлення таких ознак покладається на працівника поліції та відбувається за оцінкою поліцейського під час спілкування з водієм та в подальшому може слугувати підставою для пропонування пройти відповідний огляд.

Доводи про недійсність направлення, оскільки ОСОБА_1 до лікарні не доставлявся апеляційний суд не приймає, оскільки вони не мають істотного значення для вирішення питання про наявність складу правопорушення в діях водія транспортного засобу. Направлення на огляд має правове значення для лікаря медичної установи, який у випадку наявності такого направлення повинен провести огляд.

Крім того, в направленні зазначено, що ОСОБА_1 направляється на огляд та відмовився від його проходження, а не про доставлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я.

Твердження про недопустимість прийняття до уваги позасудових пояснень ОСОБА_1 на увагу не заслуговують, оскільки ОСОБА_1 у судовому засіданні надав аналогічні пояснення, які підтверджуються іншими доказами по справі.

З огляду на вищезазначене, не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги про безпідставну відмову у призначенні почеркознавчої експертизи, так як судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не може замінити інші засоби доказування.

На думку апеляційного суду, матеріали справи містять достатньо доказів для встановлення фактичних даних події, яка ставиться у вину ОСОБА_1 , отже необхідності у призначенні експертизи апеляційний суд не вбачає.

Відмова ОСОБА_1 від проходження огляду була зваженою та добровільною.

Доводи апеляційної скарги про допущення працівниками поліції численних порушень під час складання протоколу та порушення ОСОБА_1 права на захист не знайшли свого підтвердження.

Посилання в апеляційній скарзі на нероз`яснення ОСОБА_1 його прав, передбачених КУпАП, спростовуються його власноручним підписом у протоколі.

Отже, оцінюючи кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, апеляційний суд вважає їх належним, допустимим та достовірним, а їх сукупність є достатньою щодо доведеності поза розумним сумнівом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, переконливих доводів, які б вказували на істотні порушення, які могли б вплинути на правильність і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, та які б спростовували висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, апеляційний суд не вбачає.

Вид і розмір адміністративного стягнення суддею визначені відповідно до вимог ст. 33 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_1 та його захиснику Колосову І.В. строк на апеляційне оскарження постанови судді.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його захисника Колосова І.В. залишити без задоволення.

Постанову судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 травня 2026 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя