Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №205/16749/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6635/26 Справа № 205/16749/25 Суддя у 1-й інстанції - Грона Д.С. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі:

судді-доповідача Никифоряка Л.П.,

суддів Гапонова А.В., Халаджи О.В.,

за участі секретаря судового засідання – Сахарова Д.О.,

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс»,

треті особи, які не заявляли самостійних вимог щодо предмета спору, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна,

розглянув відкрито в залі судових засідань Дніпровського апеляційного суду в місті Дніпро справу, що виникла з цивільних правовідносин, в якій подана апеляційна скарга Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на заочне рішення Новокодацького районного суду міста Дніпра від 20 березня 2026року, головуючий у суді першої інстанції Грона Д.С.

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст заявлених вимог

У листопаді 2025року ОСОБА_1 подав в суд позов проти Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (далі — ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», Товариство) з вимогою про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни № 10932 від 12 березня 2021року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 29272,10грн.

Існування таких вимог позивач обґрунтовував тим, що 18 серпня 2021року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. було відкрито виконавче провадження № 66542420 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» заборгованості за кредитним договором. Про наявність виконавчого провадження позивачу стало відомо з постанови виконавця, що надійшла його роботодавцю у жовтні 2025року. З Автоматизованої системи виконавчого провадження позивачу стало відомо, що виконавче провадження було відкрито саме на виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Я.В. № 19032 від 12 березня 2021року, про який позивачу раніше відомо не було.

Позивач вважав вказаний виконавчий напис нотаріуса незаконним, протиправним, вчиненим без дотримання вимог законодавства та таким, що не підлягає виконанню.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Новокодацького районного суду міста Дніпра від 20 березня 2026року позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В., приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Я.В. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задоволено.

Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 19032, вчинений 12 березня 2021року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. щодо стягнення з ОСОБА_1 за кредитним договором № 796894132 від 20 липня 2019року, який укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на суму 28072,10грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 8330,00грн; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 14652,50грн, заборгованість за штрафами та пенею 5089,60грн, плата за вчинення виконавчого напису 1200,00грн, загальна сума, що підлягає стягненню 29272,10грн.

Стягнуто з ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 9000,00грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги дійшов висновку, що у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису, недоведеністю відповідачем наявності у позивача невиконаних зобов`язань за кредитним договором та безспірності вказаної заборгованості, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Стягуючи з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000,00грн суд виходив з доведеності розміру понесених позивачем витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

17 квітня 2026року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» подало безпосередньо до суду апеляційної інстанції за допомогою системи “Електронний суд” апеляційну скаргу на заочне рішення Новокодацького районного суду міста Дніпра від 20 березня 2026року.

В апеляційній скарзі заявник не погодився з висновками суду та висловив вимогу про скасування рішення в частині стягнення витрат на оплату правничої допомоги з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні цих вимог.

Доводи апеляційної скарги зводились до того, що суд першої інстанції стягуючи з Товариства витрати на професійну правничу допомогу не врахував, що підготовка позивача до звернення до суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не вимагала додаткового вивчення юридичної природи спірних правовідносин чи виконання значного обсягу юридичної і технічної роботи, зазначена справа є справою невеликої складності, справа є типовою та з усталеною судовою практикою.

Вартість виконаних представником позивача робіт скаржник вважав завищеною, документально не підтвердженою та такою, що не відповідає критеріям обґрунтованості, розумності та співмірності зі складністю справи.

Стверджував, що представник позивача не долучив до матеріалів справи квитанцію, яка б підтверджувала фактично понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9000,00грн та відповідала б загальним вимогам Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженим Правлінням Національного банку України від 15 грудня 2004року.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив проти апеляційної скарги, заявляв що обставини якими скаржник обґрунтовував свої апеляційні вимоги не підтверджені в результаті розгляду цього спору, доводи наведені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду в частині стягнутих з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу.

Також, у відзиві на апеляційну скаргу позивач просив стягнути з відповідача на його користь 2000,00грн на відшкодування судових витрат, які позивач поніс у зв`язку з наданням йому професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

22 квітня 2026року ухвалою судді Дніпровського апеляційного суду з Новокодацького районного суду міста Дніпра витребувано цивільну справу №205/16749/25; 06 травня 2026року справа надійшла на адресу апеляційного суду.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 11 травня 2026року відкрито апеляційне провадження у справі.

25 травня 2026року ухвалою Дніпровського апеляційного суду справу призначено до розгляду на 1500год 11 серпня 2026року.

Про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони у справі повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, довідками про отримання документів в Електронному суді.

Фактичні обставини встановлені в ході судового розгляду, які підтверджені належними та допустимими доказами

12 березня 2021року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Головкіною Я.В. вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 19032, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» заборгованості за кредитним договором № 796894132 від 20 липня 2019року у розмірі 29 272,10грн. /а.с. 21/.

Також у матеріалах справи міститься копія заяви ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на примусове виконання рішення /а.с. 16/ та копія кредитного договору № 796894132 від 20 липня 2019року, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 /а.с. 17-20/.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. від 18 серпня 2021року відкрито виконавче провадження ВП № 66542420 з виконання виконавчого напису № 19032, виданого 12 березня 2021року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Головкіною Я.В., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» заборгованості у розмірі 29272,10грн /а.с. 32-33/.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача щодо змісту судового рішення, яке оскаржено, дослідив доводи апеляційної скарги та з`ясував межі, в яких повинна здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази.

У даній справі ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» в апеляційному порядку заперечує висновки суду лише в частині стягнення з нього на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9000,00грн, — тож з огляду на те, що не оспорюється інша частина судового рішення першої інстанції, рішення суду щодо таких вимог не може бути предметом перегляду в апеляційному порядку.

Стягуючи з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції надважливого значення надав тій обставині, що позивач довів належними та допустимими доказами понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, які у зв`язку з задоволенням позову мають бути позивачу відшкодовані відповідачем.

Вислухав пояснення учасників справи котрі з`явились до суду, за відсутності інших учасників справи, які повідомлені про дату, час і місце судового засідання у спосіб встановлений законом суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, так як висновки суду першої інстанції, викладені у рішенні, не повністю відповідають обставинам справи.

Мотиви та норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Пунктом 12 частини третьої статті 2 ЦПК України визначено, що одним із основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України).

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 141 ЦПК України закріплено порядок розподілу судових витрат між сторонами.

Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012року Закону № 5076-VI, договір про надання правової допомоги – домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво – вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 вказаного Закону, інші види правової допомоги – інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушення, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Частинами першою-третьою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Встановлено, що на підтвердження витрат на правничу допомогу ОСОБА_1 через представника Чуб В.С. надав: договір № 176 про надання правничої (правової) допомоги від 17 жовтня 2025року, укладениий між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «СМ ЛОУ ЕДЖЕНСІ»; специфікацію № 1 від 17 жовтня 2025року до вказаного договору про надання правничої (правової) допомоги, в якій сторони договору погодили, що за цією специфікацією Адвокатським об`єднанням надаються юридичні послуги з супроводу судової справи про визнання виконавчого напису №19032 від 12 березня 2021року, вчиненого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В., таким, що не підлягає виконанню, вартість послуг складає 9000,00грн; ордер від 21 жовтня 2025року на надання правничої допомоги ОСОБА_1 адвокатом Чуб В.С., виданий Адвокатським об`єднанням «СМ ЛОУ ЕДЖЕНСІ»; акт № 20 від 31 жовтня 2025року прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), згідно з яким відповідно до договору №176 від 17 жовтня 2025року надано юридичних послуг на суму 9000,00грн; квитанцію до прибуткового касового ордера № 001 від 31 жовтня 2025року про оплату юридичних послуг на суму 3000,00грн; платіжну інструкцію №859М-К737-САХ4-ТВ41 від 17 жовтня 2025року про оплату юридичних послуг на суму 3000,00грн; платіжну інструкцію №06НВ-93С8-ТМ1А-НЕК8 від 30 жовтня 2025року про оплату юридичних послуг на суму 3000,00грн.

Стягуючи з ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 9000,00грн, суд першої інстанції виходив з доведеності правових підстав для відшкодування таких витрат та доведеності розміру цих витрат.

Надані позивачем докази підтверджують фактичне здійснення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, надану адвокатом у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції.

Проте, визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, які позивачу має компенсувати відповідач, суд не врахував положення частини четвертої статті 137 ЦПК України та пункту 2 частини третьої статті 141 ЦПК України.

Так, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Водночас, в чинному цивільно-процесуальному законодавстві передбачені критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Так, згідно зі статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Крім того, згідно з пунктом пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Тобто, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України.

Вказані висновки викладено у постанові Верховного Суду від 22 листопада 2023року у справі № 591/2393/18.

За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Оцінюючи заявлений ОСОБА_1 розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді першої інстанцій, на предмет їх пропорційності складності справи та обсягу виконаної адвокатом роботи, апеляційний суд вважає, що зазначені позивачем витрати на правничу допомогу у розмірі 9000,00грн є явно завищеними.

Зокрема, апеляційний суд зауважує, що з огляду на характер виниклих між сторонами правовідносин, які виникли у зв`язку з вчиненням приватним нотаріусом на підставі заяви відповідача виконавчого напису про стягнення з позивача заборгованості за кредитним договором, складність такої справи, підготовка та ведення даної справи в суді щодо захисту інтересів позивача не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи.

При вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд апеляційної інстанції враховує обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Заявлений розмір витрат на правничу допомогу не є співмірним із складністю виконаної роботи.

Тож, суд апеляційної інстанції приймає до уваги та вважає слушними зауваження сторони позивача про те, що вартість виконаних адвокатом робіт є завищеною, не відповідає критеріям розумності та співмірності зі складністю справи.

За таких обставин, з урахуванням вимог статей 137, 141 ЦПК України, а саме: критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їх розміру, конкретних обставин справи, складності справи та обґрунтованості витрат, апеляційний суд вважає, що з ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 4000,00грн на відшкодування судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, а тому рішення суду підлягає зміні шляхом зменшення суми витрат на правничу допомогу до стягнення з 9000,00грн до 4000,00грн.

Доводи апеляційної скарги про невідповідність наданих позивачем квитанцій про оплату юридичних послуг адвоката вимогам Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого Правлінням Національного банку України № 637 від 15 грудня 2004року, колегія суддів до уваги не приймає та відхиляє, оскільки вказана постанова Правління втратила чинність 05 січня 2018року на підставі постанови Національного банку №148 від 29 грудня 2017року.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції, переоцінки доказів та власного тлумачення характеру спірних правовідносин і встановлених судом обставин, законності та обґрунтованості висновків суду ці доводи не спростовують.

Саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм матеріального права виходить суд апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

На викладене вище місцевий суд уваги не звернув, в частині доводів, що стали предметом апеляційного оскарження у повному обсязі фактичні обставини не встановив, а тому апеляційну скаргу слід частково задовольнити та змінити рішення суду шляхом зменшення суми витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції до стягнення з 9000,00грн до 4000,00грн.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права /пункти 1, 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України/.

Крім того, відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, апеляційний суд виходить з наступного.

На підтвердження витрат на правничу допомогу, надану адвокатом у зв`язку з розглядом в суді апеляційної інстанції апеляційної скарги відповідача на рішення суду першої інстанції, ОСОБА_1 через представника Чуб В.С. надав: ордер від 20 травня 2026року на надання правничої допомоги ОСОБА_1 адвокатом Чуб В.С., виданий Адвокатським об`єднанням «СМ ЛОУ ЕДЖЕНСІ»; договір № 176 про надання правничої (правової) допомоги від 17 жовтня 2025року, укладений між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «СМ ЛОУ ЕДЖЕНСІ»; специфікацію № 2 від 21 квітня 2026року до вказаного договору про надання правничої (правової) допомоги, в якій сторони договору погодили, що за цією специфікацією Адвокатським об`єднанням надаються юридичні послуги з супроводу судової справи №205/16749/25 в суді апеляційної інстанції, вартість послуг складає 2000,00грн; акт № 13 від 20 травня 2026року прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), згідно з яким відповідно до договору №176 від 17 жовтня 2025року надано юридичних послуг на суму 2000,00грн; платіжну інструкцію від 01 травня 2026року про оплату юридичних послуг на суму 2000,00грн.

Оскільки апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» задоволено частково, установивши, що заява позивача про розподіл судових витрат та докази їх понесення подана з дотриманням вимог статті 141 ЦПК України, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі та складність виконаної адвокатом роботи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 1000,00грн.

Саме такий розмір витрат позивача буде об`єктивним та співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі враховуючи часткове задоволення апеляційної скарги відповідача.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, за подання апеляційної скарги на рішення Новокодацького районного суду міста Дніпра від 20 березня 2026року в частині питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» сплатило судовий збір у розмірі 1744,12грн згідно платіжної інструкції від 17 квітня 2026року №8998.

Водночас, слід зазначити, що при апеляційному та касаційному оскарженні судових рішень лише в частині вирішення питання розподілу судових витрат, в тому числі витрат на професійну правничу допомогу, судовий збір не сплачується.

Тож, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» надміру (помилково) сплатив судовий збір у розмірі 1744,12грн.

Оскільки ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» сплатило судовий збір за подання апеляційної скарги на судове рішення в частині вирішення питання розподілу судових витрат, за апеляційне оскарження якого судовий збір не справляється, то апелянту слід повернути сплачений судовий збір у розмірі 1744,12грн.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 26 листопада 2024 року № 606 «Про внесення змін до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 грудня 2024 року за №1888/43233, внесено зміни до механізму повернення судового збору у випадках, визначених статтею 7 Закону України «Про судовий збір». Повернення судового збору (в усіх випадках) здійснюється органами Казначейства виключно на підставі електронного подання, сформованого Дніпровським апеляційним судом на підставі заяви платника.

Керуючись статтями 259, 268, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Задовольнити частково апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс».

Заочне рішення Новокодацького районного суду міста Дніпра від 20 березня 2026року в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу — змінити, зменшивши витрати на правничу допомогу до стягнення з 9 000,00грн до 4 000,00грн.

В решті заочне рішення суду залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 1 000,00грн на відшкодування судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» сплачений судовий збір в розмірі 1 744,12грн згідно платіжної інструкції від 17 квітня 2026року №8998.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11 серпня 2026року.

Судді: