Вирок від 10 серпня 2026 р. у справі №348/3089/25 — Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 348/3089/25

Провадження № 1-кп/348/166/26

11 серпня 2026 року Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Надвірна Івано-Франківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025091200000339 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Київ, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, який є військовослужбовцем Військової частини НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , розлучений, має на утриманні 4 неповнолітніх дітей, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.263 КК України,

інші учасники: прокурори: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисник ОСОБА_6 ,

представник потерпілого ОСОБА_7 ,

законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 ,

встановив:

27.10.2025 приблизно о 07:30 ОСОБА_3 перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 , вчинив словесний конфлікт із своєю колишньою дружиною ОСОБА_9 , під час якого умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, завдав потерпілій декілька ударів по голові та удар ногою в праву гомілку. Внаслідок цього у потерпілої з`явилися тілесні ушкодження у вигляді садна та синця в ділянці правої гомілки, синці в ділянці голови, що відносяться до легких тілесних ушкоджень. Такими діями, ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, а саме умисне легке тілесне ушкодження.

Крім цього, приблизно о 06.00 30.10.2025 ОСОБА_3 перебуваючи у приміщенні будинку за адресою АДРЕСА_2 вчинив словесний конфлікт із своєю неповнолітньою дочкою ОСОБА_10 , під час якого він умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій штовхнув потерпілу на диван та завдав декілька ударів кулаком руки в нижню частину обличчя, біля шиї потерпілої, декілька ударів в ділянку грудної клітки, після чого схопив за волосся та почав тягнути. Внаслідок таких дій потерпілій заподіяно тілесні ушкодження у вигляді садна в ділянках шиї справа, обох верхніх кінцівок, що відносяться до легких тілесних ушкоджень. Такими діями, ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, а саме умисне легке тілесне ушкодження.

Крім цього, ОСОБА_3 у 2023 році (більш точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено), проходячи військову службу у складі військової частини НОМЕР_2 , перебуваючи в АДРЕСА_3 , під час виконання бойового завдання щодо захисту територіальної цілісності і безпеки України, у лісовому масиві, знайшов 3 заряди вибухової речовини, 47 патронів до нарізної вогнепальної зброї промислового виробництва калібру 5,45 мм, 1 патрон до нарізної вогнепальної зброї промислового виробництва калібру 7,62 мм та уніфікований запал ручних гранат типу УЗРГМ, які належать до категорії бойових припасів. При цьому, ОСОБА_3 знаючи зовнішній вигляд, характеристики та призначення цих предметів, усвідомлюючи, що вказані предмети є бойовими припасами, незаконно, без передбаченого дозволу, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки бажаючи їх настання, не маючи відповідної ліцензії МВС України на здійснення господарської діяльності з виробництва, ремонту вогнепальної зброї невійськового призначення та боєприпасів до неї, з метою подальшого носіння та зберігання та шляхом привласнених знайдених бойових припасів, придбав зазначені боєприпаси, які перевіз до місця свого проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де зберігав вказані їх без передбаченого законом дозволу до 20.10.2025 - до вилучення цих предметів правоохоронцями. Такими діями, ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.263 КК України - придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Обвинуваченийдав такі показання. У період з 2022 до 2025 року він був військовослужбовцем і учасником бойових дій. У період проходження військової служби знайшов вказані у обвинувальному акті бойові припаси. Коли звільнився з військової служби, ці бойові припаси він привіз у рюкзаку додому і зберігав за місцем проживання. Зазначив, що забув про те, що ці бойові припаси знаходяться у рюкзаку і привіз їх не здавши командиру. Крім цього, зазначив, що показання потерпілої ОСОБА_9 повністю відповідають дійсності, він щиро шкодує, що так вчинив із колишньою дружиною та донькою, зараз вони помирилися і він відшкодував їм моральну шкоду у розмірі 30000,00 гривень. Просив його суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_9 дала такі показання. Восени 2025 року обвинувачений прийшов за місцем її проживання та просив дати гроші. Потерпіла відповіла, що грошей не має. Обвинувачений почав кричати і завдавати удари по голові і по нозі потерпілої. Це відбувалось надворі, донька просила обвинуваченого припинити конфлікт. Щодо побиття дочки зазначила, що це відбулось вранці через кілька днів. Цього ніхто не бачив, оскільки дитина була у кімнаті з обвинуваченим одна. В неї був забій грудної клікти і черепа. На даний час вони помирилися. Дитина з батьком в хороших стосунках, вони спілкуються. Кошти на утримання обвинувачений дітей надає. Алкоголь він більше не вживає. Зазначила, що на момент допиту їй відшкодована шкода у розмірі 16000,00 гривень.

Потерпіла ОСОБА_10 відмовилась давати показання згідно зі ст. 63 Конституції України у присутності законного представника, представника та психолога.

Відповідно до рапорту від 27.10.2025, о 07.41 надійшло повідомлення на службу 102 від ОСОБА_9 , яка повідомила, що її колишній чоловік у ході конфлікту почав безпричинно наносити удари завдавши їй тілесні ушкодження у вигляді синців та ссаден. О 13.21 цього ж дня таке повідомлення на службу 102 надійшло від органу охорони здоров`я.

Відповідно до протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 27.10.2025, о 08.00 годині прийнято заяву від потерпілої ОСОБА_9 про вчинення кримінального правопорушення, а саме про те, що 27.10.2025 приблизно о 08.00 колишній чоловік ОСОБА_3 руками та ногами почав завдавав удари потерпілій, внаслідок чого у неї утворилися тілесні ушкодження.

Відповідно до висновку експерта №547 від 06.11.2025, у ОСОБА_9 виявлені тілесні ушкодження: садно та синець в ділянці правої гомілки, синці в ділянці голови, забій м`ягких тканин 2-го пальця лівої кисті з травматичним набряком, що утворилися від дії тупих твердих предметів, могли утворитись як при нансесенні ударів такими предметами, якими могли бути як руки, ноги, так і інші тупі тверді предмети, у вказані вище ділянки тіла, так і при ударах цими ділянками тіла до таких предметів, можуть відповідати за часом завдання 27.10.2025 та відносяться до легких тілесних ушкоджень. Враховуючи кількість та локалізацію тілесних ушкоджень, виключається можливість їх одномоментного утворення, можна вважати, що ОСОБА_9 було спричинено не менше 2-х ударів в ділянку голови, 1-го удару в ділянку лівої руки, 1-2-ох ударів в ділянку правої ноги.

Відповідно до рапорту від 30.10.2025, о 20.48 надійшло повідомлення на службу 102 від ОСОБА_9 , яка повідомила, що ОСОБА_3 спричинив тілесні ушкодження їх дочці, ОСОБА_10 , у вигляді синців по тілу.

Відповідно до протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 23.10.2025, о 15.50 годині прийнято заяву від ОСОБА_9 про вчинення кримінального правопорушення, а саме про те, що 30.10.2025 приблизно о 06.00 в с.Називизів на вул. Стуса 3 ОСОБА_3 спричинив тілесні ушкодження дочці шляхом нанесення ударів у різні частини тіла.

Відповідо до висновку експерта №546 від 06.11.2025, у ОСОБА_10 виявлені тілесні ушкодження: садна в ділянках шиї справа, обох верхніх кінцівок, що утворилися від дії тупих предметів, могли утворитись як при нанесенні ударів такими предметами, якими могли бути як руки, ноги, так і інші тупі тверді предмети, у вказані вище ділянки тіла, так і при ударах цими ділянками тіла до таких предметів, можуть відповідати за часом завдання 30.10.2025 та відносяться до легких тілесних ушкоджень. Враховуючи кількість та локалізацію тілесних ушкоджень, виключається можливість їх одномоментного утворення та можна вважати, що ОСОБА_10 було спричинено не менше 1-го удару в ділянку шиї справа, 1-го удару в ділянку правої руки, 1-го удару в ділянку лівої руки.

Відповідно до висновку психолога за результатами проведення допиту ОСОБА_10 від 11.11.2025 отримані дані свідчать про наявність у дитини ознак психоемоційного нарпруження, тривоги, можливих проявів посттравматичних реакцій. Щоб оцінити в повній мірі конгітивний розвиток дівчини необхідно провести додаткові заходи. Поведінкові та емоційні прояви відображають наслідки психотравмувального досвіду.

Згідно з рапортом від 20.10.2025 надійшло повідомлення на лінію «102» від працівника поліції, про те що прибувши на виклик "домашнє насильство" він поспілкувався із заявницею, ОСОБА_9 , яка показала пакет в якому можливо знаходиться граната. У ході огляду пакета встановлено, що там знаходяться предмети схожі на боєприпаси.

Згідно з протоколом огляду місця події від 20.10.2025, у період з 18.34 до 19.01 за добровільної згоди законного володільця житла, ОСОБА_9 , було проведено огляд місця події, а саме: земельної ділянки та житлового будинку з господарськими будівлями, за адресою: АДРЕСА_1 з метою виявлення предметів, схожих на боєприпаси, які належать ОСОБА_3 . Під час огляду в полімерному кульку було виявлено 48 предметів схожих на патрони, три взірці ймовірно вибухової речовини, 3 шашки розривного заряду димної міни та предмет схожий на запал УЗРГМ.

Відповідно до висновку експерта від 31.10.2025 №СЕ-19/109-25/15446-БЛ надані на дослідження 48 предметів, що було вилучені у ОСОБА_3 є боєприпасами до вогнепальної нарізної зброї, з них: - 1 є боєприпасом до вогнепальної нарізної зброї військовими 7,62 мм (7,62х39 мм) патроном центрального бою із звичайною кулею; 47 є боєприпасами до вогнепальної нарізної зброї військовими 5,45 мм (5,45х39 мм) патронами, центрального бою, з них: 22 штуки із звичайною кулею, 25 - із трасуючою. Дані боєприпаси промислового виробництва. 7,62 мм (7,62х39 мм) патрон призначений для стрільби з автоматів, кулеметів калібру 7,62 мм (7,62х39 мм), патронник яких розрахований на дані патрони, а саме: 7,62 мм автомат Калашникова (АК), 7,62 мм самозарядний карабін Сімонова, 7,62 мм ручного кулемету Дегтярьова (РПД) та інших різновидів самозарядної і автоматичної вогнепальної зброї, патронник яких розрахований під даний патрон. 5,45 мм (5,45х39 мм) патрони призначені для стрільби із автоматів та ручних кулеметів, калібру 5,45х39 мм, патронник яких розрахований на даний патрон (АК-74, АКС-74, АК-74Н, АКС-74Н, РПК-74, РПКС-74, РПК-74H, РПКС-74Н, тощо) та інших різновидів самозарядної і автоматичної вогнепальної зброї натронник яких розрахований під даний патрон. Усі 48 патронів придатні для стрільби.

Відповідно до висновку експерта від 12.11.2025 №CE-19/109-25/15453-BTX, наданий на дослідження предмет є уніфікованим запалом ручних гранат типу УЗРГМ, який використовується для спорядження ручних гранат РГД-5, Ф-1 та РГ-42. Наданий на дослідження предмет придатний для здійснення вибуху. Наданий на дослідження предмет відноситься до вибухових пристроїв промислового виробництва, що є складовою частиною боєприпасів, а саме ручних гранат РГД-5, Ф-1 та РГ-42.

Відповідно до висновку експерта від 31.10.2025 №CE-19/109-25/15447-БЛ шість предметів які зовні схожі на патрони, що було вилучені у ОСОБА_3 , не відносяться до боєприпасів. Всі предмети промислового виробництва. З шести наданих на дослідження патронів, чотири є елементами спорядження 120 мм мінометних мін - 26,4 мм виштовхувальними хвостовими патронами до міни калібру 120 мм, які не відноситься до боєприпасів, промислового виробництва (виробник АТ «DUNARIT, м. Русе, Болгарія). Два предмети є елементами спорядження 82 мм мінометних мін - 20 мм виштовхувальними хвостовими патронами до міни калібру 82 мм, які не відноситься до боєприпасів, промислового виробництва (виробник АТ «Првий партизан», Югославія). Три 26,4 мм патрони придатні для використання за призначенням, один не придатний. Два 20 мм патрони придатні для використання за призначенням.

Відповідно до висновку експерта від 19.12.2025 №КСЕ-19/109-25/15436 надані на дослідження 3 предмети є розривними зарядами димових мін. Надані на дослідження 3 предмети є бризантною вибуховою речовиною - тротилом, які здатні до вибухового перетворення. Надані на дослідження 3 предмети придатні до вибуху.

Наведені докази є належними, допустимими та достовірними і у своїй сукупності достатніми для встановлення наявності в діях обвинуваченого ознак складу кримінальних правопорушень, які йому інкриміновано та доведення його винуватості поза розумним сумнівом.

У ході судового розгляду обвинувачений зазначив, що випадково забрав боєприпаси із зони ведення бойових дій і привіз додому. Однак такі показання обвинуваченого суд оцінює критично, оскільки обвинувачений не міг не відчути, що рюкзак, який він взяв із собою не був пустим, а має певну вагу. Після того, як він повернувся додому він безумовно розпакував рюкзак, однак не здав виявлені там предмети правоохоронцям. Наведені обставини вказують на те, що обвинувачений свідомо заволодів, привіз боєприпаси і зберігав їх за місцем свого проживання.

Крім цього, в судовому засіданні були досліджені докази, що характеризують особу обвинуваченого: копія паспорта; копія військового квитка; вимога, згідно з якою обвинувачений раніше не судимий; довідка про неперебування обвинуваченого на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога; характеристики обвинуваченого за місцем проживання, відповідно до яких його характеризують посередньо; витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 10.06.2025 №169, відповідно до якого ОСОБА_3 виключений зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення; копія рішення суду від 17.07.2025 у справі №348/1476/25, відповідно до якого шлюб між обвинуваченим та потерпілою ОСОБА_11 розірвано; копії свідоцтв про народження дітей, відповідно до яких обвинувачений є батьком 4 неповнолітніх дітей, у тому числі потерпіої ОСОБА_10 , 2012 року народження; характеристику з закладу освіти на обвинуваченого, відповідно до якої він проявляє до дітей агресію, характеризується негативно; копію рішення суду від 19.12.2025 у справі №348/3181/25, відповідно до якого за заявою ОСОБА_9 було видано обмежувальних припис на строк три місяці із забороною обвинуваченому наближатися до потерпілої, приходити до місця її проживання та комунікувати у будь-яких спосіб із нею.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, потерпілу, дослідивши письмові докази та докази, що характеризують особу обвинуваченого, приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень доведена у повному обсязі, його дії органом досудового розслідування кваліфіковані правильно.

При призначенні ОСОБА_3 покарання, суд враховує тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, обставини їх вчинення, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, тривалий час здійснює захист Батьківщини в період дії воєнного стану в зоні ведення бойових дій, характеризується посередньо, його вік, сімейний стан, стан здоров`я, обставину, яка пом`якшує покарання щодо вчинення кримінальних проступків - щире каяття, обставини, що обтяжують покарання щодо вчинення кримінальних проступків: вчинення кримінального проступку щодо колишнього подружжя, вчинення кримінального проступку у присутності дитини, відсутність обставин, що пом`якшують покарання щодо вчинення злочину, відсутність обставин, які обтяжують покарання щодо вчинення злочину.

Незважаючи на те, що у обвинувальному акті за ч.1 ст.263 КК України вказано обставину, що пом`якшує покарання обвинуваченого - щире каяття, однак враховуючи показання обвинуваченого по цьому епізоду, дані у ході судового розгляду, та його ставлення до вчиненого, суд доходить висновку, що наявність такої обставини не була доведена. Водночас, враховуючи показання обвинуваченого щодо вчинення кримінальних проступків, його ставлення до вчиненого часткове відшкодування шкоди потерпілим, незважаючи на те що їх цивільний позов ще не вирішений судом, а також те, що обвинувачений налагодив стосунки із потерпілими та більше не вчиняє таких дій, суд доходить висновку, що обвинувачений дійсно усвідомив свою винуватість, переосмислив свою поведінку та щиро розкаюється у вчиненому. Тому незважаючи на відсутність такої обставини, яка пом`якшує покарання, у обвинувальному акті щодо вчинення кримінальних проступків, суд доходить висновку, що наявність такої обставини була встановлена у ході судового розгляду.

Згідно з досудовою доповіддю обвинувачений проживає один, розлучений, на утриманні має четверо неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштований, колишній військовослужбовець, звільнений з лав ЗСУ за сімейними обставинами, учасник бойових дій. У обвинуваченого високий рівень вчинення повторного кримінального правопорушення та високий ризик небезпеки, який він становить для суспільства, у тому числі для окремих осіб, орган пробації вважає, що виправлення особи та запобігання вчинення повторних кримінальних правопорушень неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю. Водночас при підготовці досудової доповіді органом пробації були враховані попередні судимості обвинуваченого, хоча станом на час вчинення кримінальних правопорушень обвинуваченний не мав судимостей, а також високий рівень вчинення кримінального праповорушення повторно встановлено за мінімальною межею визначеного діапазону, а тому суд доходить висновку, що інформація, викладена у досудовій доповіді може бути врахована судом при призначенні покарання виключно у частині в якій вона підтверджена сукупністю доказів, що характеризують особу обвинуваченого, які були досліджені у ході судового розгляду.

При призначенні покарання обвинуваченому слід суворо дотримуватися принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів, а з врахуванням того, що позбавлення волі є одним із найсуворіших покарань, тому таке покарання слід призначати до реального відбування, тільки тоді, коли у суду є достатнє переконання, що звільнення особи від відбування такого, не сприятиме виправленню засудженого.

Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, що є необхідним і достатнім для її виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації, це покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують і обтяжують.

Норми зазначеного Кодексу наділяють суд правом вибору у визначених законом межах заходу примусу певного виду і розміру. Названа функція суду за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки передбачає вибір однієї з альтернативних форм реалізації кримінальної відповідальності і потребує взяття до уваги й оцінки відповідно до визначених законом орієнтирів усіх конкретних обставин справи, без урахування яких обрана міра покарання не може вважатися справедливою. Справедливість покарання має визначатися з урахуванням інтересів усіх суб`єктів кримінально-правових відносин, а також інших осіб з погляду підвищення рівня їх безпеки шляхом запобігання вчиненню нових злочинів і надання підстав правомірно очікувати відповідну протиправному діянню реакцію держави, що є важливим чинником юридичної захищеності людини.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що ОСОБА_3 слід визнати винним у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень та призначити йому покарання за вчинення кримінальних проступків, які входять до сукупності, у виді штрафу у межах санкції частини статті КК України, та за вчинення злочину - у виді позбавлення волі у межах санкції частини статті КК України. Згідно зі ст.70 КК України визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - у виді позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України обвинуваченого слід звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, поклавши на нього основні обов`язки, передбачені ст.76 КК України.

До початку судового розгляду кримінального провадження потерпіла у своїх інтересах та в інтересах своєї доньки, пред`явила цивільний позов, покликаючись на те, що внаслідок вчинення обвинуваченим кримінального проступку щодо неї та її неповнолітньої доньки, вони пережили стрес. Така поведінка обвинуваченого має систематичний характер, що змушує потерпілих переховуватися від обвинуваченого. Моральну шкоду оцінюють у розмірі по 50000,00 гривень кожному із потерпілих.

Відповідно до ч.1 ст.1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону. Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч.2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає серед іншого у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Згідно з п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1994 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану тощо. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Судом встановлено, що у ході вчинення кримінальних проступків обвинувачений умисно завдав потерпілим тілесні ушкодження. З урахуванням характеру та обсягу фізичних та моральних страждань потерпілих, які вони пережили внаслідок вчинення щодо них кримінальних проступків, суд доходить висновку, що завдана їм моральна шкода становить по 30000,00 гривень на користь кожної із потерпілих. Враховуючи те, що обвинувачений відшкодував потерпілим 30000,00 гривень і представник потерпілих підтвердив ці обставини, цивільний позов слід задовольнити частково і стягути з обвинуваченого на користь потерпілих 30000,00 гривень моральної шкоди.

Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України, речові докази у кримінальному провадженні: копію догоспітального клінічного протоколу, довідка та рентгенограми на ОСОБА_10 , догоспітальний клінічний протокол та діагностичний звіт на ОСОБА_9 слід залишити у матеріалах кримінального провадження;розривний заряд до димової міни з вмістом вибухової речовини (тратіл) в кількості 3 штуки 75 г в кожному, 48 патронів, вишибні порохові заряди в кількості 6 штук, 1 предмет схожий на запал до УЗРГМ, слід передати на потреби ЗСУ.

З ОСОБА_3 на користь держави, відповідно до ст.124 КПК України, слід стягнути процесуальні витрати на залучення експерта у розмірі 14262,40 гривень, що зазначені у обвинувальлному акті та повністю підтверджені довідками про вартість експертиз.

Керуючись ст. 370, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.263 КК України та призначити йому покарання:

за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;

за вчинення кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

На підставі ст.70 КК України, визначити ОСОБА_3 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки, поклавши на нього такі обов`язки, передбачені ст.76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації; повідомляти про зміну місця проживання. Нагляд за ОСОБА_3 , який є військовослужбовцем Військової частини НОМЕР_1 , покластин на командира військової частини.

Цивільний позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_9 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах доньки - неповнолітньої потерпілої ОСОБА_10 , моральну шкоду у розмірі 30000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок.

Речові докази:

- копію догоспітального клінічного протоколу, довідку та рентгенограми на ОСОБА_10 , догоспітальний клінічний протокол та діагностичний звіт на ОСОБА_9 - залишити у матеріалах кримінального провадження № 12025091200000339;

- розривний заряд до димової міни з вмістом вибухової речовини (тратіл) в кількості 3 штуки 75 г в кожному, 48 патронів, вишибні порохові заряди в кількості 6 штук, 1 предмет схожий на запал до УЗРГМ - передати на потреби ЗСУ.

Стягнути з ОСОБА_3 процесуальні витрати на залучення експерта у розмірі 14262 (чотирнадцять тисяч двісті шістдесят дві) гривні 40 копійок на користь держави.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1