Суд: Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них
Дата: 11 серпня 2026 р.
Справа: №181/793/24
Суддя: Перекопський М. М.
Справа № 181/793/24
Провадження № 2/185/5398/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 серпня 2026 року м.Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Перекопського М.М.,
за участю секретаря судового засідання Шевченко Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики. Позов обґрунтовано тим, що 31 грудня 2023 року відповідач отримав від позивачки в борг грошові кошти в розмірі 5 000 доларів США, про що власноруч склав розписку, відповідно до якої зобов`язався повернути зазначені кошти до 10 січня 2024 року. У визначений строк відповідач отримані в борг кошти не повернув, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 5 000 доларів США. Посилаючись на зазначені обставини, позивачка просила стягнути з відповідача на її користь 5 000 доларів США заборгованості за договором позики, 1 996,03 грн судового збору та 10 200,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Позивачка та її представник у судове засідання не з`явилися, подали заяву про розгляд справи за їх відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечували.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не подав.
За наявності передбачених ЦПК України умов суд постановив провести заочний розгляд справи.
Дослідивши письмові докази, надані на підтвердження заявлених вимог, суд доходить такого висновку.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно із частиною першою статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку саму суму грошових коштів або таку саму кількість речей того самого роду та такої самої якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною другою статті 1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом досліджено оригінал розписки від 31 грудня 2023 року, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 в борг грошові кошти в сумі 5 000 доларів США та зобов`язався повернути їх до 10 січня 2024 року.
Отже, зміст розписки підтверджує як факт отримання відповідачем від позивачки грошових коштів, так і виникнення в нього обов`язку повернути отриману суму у визначений сторонами строк.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики та підтверджує укладення договору, його умови і факт отримання боржником відповідної грошової суми.
При цьому перебування оригіналу боргового документа у кредитора за відсутності доказів протилежного свідчить про невиконання боржником свого зобов`язання.
Строк виконання зобов`язання настав 10 січня 2024 року.
Доказів повернення позивачці отриманих у борг 5 000 доларів США повністю або частково матеріали справи не містять. Відповідач відзиву на позов та доказів на спростування заявлених вимог не подав.
Таким чином, судом установлено, що між сторонами виникли правовідносини за договором позики, позивачка передала відповідачу 5 000 доларів США, відповідач прийняв ці кошти та зобов`язався повернути їх до 10 січня 2024 року, однак свого зобов`язання у встановлений строк не виконав.
Оскільки предметом позики були саме долари США, належним виконанням зобов`язання є повернення позикодавцеві коштів у тій самій валюті, у якій вони були отримані в позику.
За таких обставин вимога про стягнення з відповідача 5 000 доларів США є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 141 ЦПК України у зв`язку із задоволенням позову з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню сплачений нею судовий збір у розмірі 1 996,03 грн.
Позивачкою також заявлено вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 200,00 грн.
На підтвердження понесення таких витрат суду надано договір про надання правничої допомоги та квитанцію до прибуткового ордера від 27 травня 2024 року.
Враховуючи характер спору, обсяг наданої адвокатом правничої допомоги, значення справи для позивачки, а також відсутність заперечень відповідача щодо розміру заявлених витрат, суд вважає витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 200,00 грн підтвердженими та такими, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки.
Керуючись статтями 12, 13, 76–81, 89, 133, 137, 141, 259, 263–265, 280–282 ЦПК України, статтями 525, 526, 1046, 1047, 1049 ЦК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики — задовольнити.
Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) доларів США.
Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 996 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто шість) гривень 03 копійки.
Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційну скаргу може бути подано безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .
Суддя М. М. Перекопський
Оригінал: reyestr.court.gov.ua