Вирок від 03 серпня 2026 р. у справі №208/4533/26 — Заводський районний суд міста Кам’янського

справа № 208/4533/26

№ провадження 1-кп/208/1358/26

ВИРОК

Іменем України

04 серпня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі: головуючого, судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,

у відкритому судовому засіданні розглянувши матеріали кримінального провадження № 12026041160000216 відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянки України, освіта професійно-технічна, працевлаштована двірником ТОВ «Підкова-Фест», не заміжня, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 185 ч.4 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В період часу 18.20 - 18.31 години 12.02.2026 року, ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні магазину ТОВ «АТБ-МАРКЕТ», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вулиця Сорочинська, буд. 6, на прилавку приміщення торгівельної зали побачила залишений без нагляду малолітньою потерпілою ОСОБА_7 , яка перебувала неподалік, мобільний телефон марки «IPHONE 13»

Реалізовуючи свій раптово виниклий протиправний корисливий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, Ковтун розуміючи, що за її діями ніхто не спостерігає, і вони є непомітними для оточуючих, діючи в умовах воєнного стану введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, таємно викрала з прилавку приміщення торгівельної зали, належний малолітній потерпілій ОСОБА_7 , мобільний телефон марки «IPHONE 13», вартість якого становить 10 854 гривні.

Утримуючи майно при собі, ОСОБА_8 залишила місце вчинення кримінального правопорушення, та в подальшому, розпорядилась викраденим на власний розсуд, чим заподіяла малолітній потерпілій ОСОБА_7 , майнової шкоди на зазначену суму.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_8 свою вину в пред`явленому обвинуваченні визнала повністю та пояснив суду, що з потерпілою стороною раніше не знайома. Ввечері 12 лютого 2026 року, вона перебувала в супермаркеті «АТБ», розташованого по вулиці Сорочиньскій у місті Кам`янському. Побачила, що на прилавку лежить мобільний телефон. Вирішила цей пристрій привласнити для власного використання, після чого тишком взяла даний пристрій, поклала до своєї сумки та залишила приміщення магазину. Телефон вона в подальшому видала працівникам поліції.

У скоєному щиро кається. Просить її суворо не карати.

Під час судового розгляду справи, відповідно до встановленого порядку, досліджено наступні докази:

-як підстави початку досудового розслідування, витяг з ЄРДР від 13.02.2026 року, з правовою кваліфікацією ч.4 ст. 185 КК України, згідно якого до Кам`янського РУП 12.02.2026 року надійшла заява від ОСОБА_9 , про те, що невстановлена особа, перебуваючи в магазині «АТБ-маркет» за адресою: м. Кам`янське, вулиця Сорочинська, буд. 6, таємно, шляхом вільного доступу, в період дії військового часу, викрала мобільний телефон «IPHONE 13», чим нанесла збитки в розмірі 20 000 гривень (т.2 а.с. 1);

-протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_9 з вищезазначеними обставинами (т.2 а.с. 9);

-протокол огляду місця події, яким зафіксована обстановка на місці вчинення злочину, а саме внутрішній та зовнішній вигляд магазину АТБ, розташованого за адресою: м. Кам`янське, вулиця Ніколенко76 , фото таблиця до слідчої дії (т.2 а.с. 10-14);

-протокол огляду мобільного телефону «IPHONE 13», 128Gb, синього кольору в прозорому силіконовому чохлі «labubu», з сім-картою оператора «Водафон», серійний номер НОМЕР_1 , добровільно виданого ОСОБА_4 , яким зафіксовані його індивідуальні ознаки, визначений 1.IMEI 1. НОМЕР_2 , 2. IMEI. НОМЕР_3 , речовим доказом по справі (т.2 а.с. 16, 17-19, 20);

-протокол пред`явлення речей для впізнання від 24.02.2026 року, відповідно до якого малолітня потерпіла ОСОБА_7 , в присутності свого законного представника та психолога, впізнала належний їй мобільний телефон марки «IPHONE 13», в корпусі синього кольору, який 12.02.2026 року в період часу з 18.20 по 18.30 годину, у неї було викрадено, за адресою: Дніпропетровська область, місто Кам`янське, вул. Сорочинська, буд. 6, а саме приміщенні магазину «АТБ», фототаблиця до слідчої дії (т.2 а.с. 42-46);

- висновок судової товарознавчої експертизи № 317 від 25.02.2026 року, відповідно до якого ринкова вартість мобільного телефону марки «IPHONE 13», 128 Gb 1. IMEI. НОМЕР_2 , 2. IMEI. НОМЕР_3 , який було придбано 20.11.2021 році в новому стані, та який на момент учинення крадіжки перебував в справному, робочому стані, без комплектуючих, без видимих пошкоджень, мав лише потертості внаслідок експлуатації, станом на 12.02.2026 року становить 10 854 грн. (т.2 а.с. 52-58);

-протокол зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото-, кінозйомки, відеозапису від. 20.02.2026 року, в приміщенні магазину «АТБ-маркет», за адресою: м. Кам`янське, вул. Сорочинська, буд. 6 (т.2 а.с. 60-61, 62), протокол огляду цього відеозапису, згідно з яким в період з 18:27 до 18:31 у приміщенні торгового закладу перебувала особа жіночої статі (дівчинка), одягнена в куртку рожевого кольору, брюки рожевого кольору, шапку рожевого кольору та взуття червоного кольору, а далі, на відстані близько семи метрів від зазначеного кошика перебувала інша особа жіночої статі, одягнена в куртку коричневого кольору з капюшоном сірого кольору, брюки сірого кольору, взуття темного кольору та шапку, фототаблиця до слідчої дії (т.2 а.с. 64-71);

-протокол проведення слідчого експерименту від 09.04.2026 року, відповідно до якого ОСОБА_4 знаходячись в магазині ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» по вул. Сорочинська, 6 м. Кам`янське Дніпропетровської області, пояснила обстановку та обставини вчинення нею злочину.

Зазначила, що 12.02.2026 року, приблизно о 18:00 год., вона прийшла до магазину «АТБ» з метою придбання продуктів харчування. Пересуваючись торговельною залою магазину, на одному з торговельних прилавків вона побачила сенсорний мобільний телефон у силіконовому чохлі. У цей момент у неї виник умисел на його таємне викрадення. Реалізуючи свій умисел, вона взяла мобільний телефон рукою та поклала його до поліетиленового пакета, який тримала при собі. Після цього, маючи при собі вказаний мобільний телефон, вона покинула приміщення магазину та направилася за місцем свого проживання (т.2 а.с. 93-94)

Аналізуючи викладене за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження та визначеного обсягу доказів на їх підтвердження, керуючись законом, оцінюючи їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, сукупності та їх взаємозв`язку, суд вважає, що вина обвинуваченої в судовому засіданні встановлена та підтверджена, а її умисні дії вірно кваліфіковано за ч.4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

У системі судів загальної юрисдикції судова практика вищих судових інстанцій виступає орієнтиром як для нижчих судів, так і для інших правозастосовних органів. Згідно зі ст. 36 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд забезпечує єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Правові позиції відмінності знахідки від крадіжки викладені в постанові Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі № 464/3742/15-к (провадження № 51-850км18), згідно яких привласнене майно може вважатися знахідкою лише за умов, що: а) воно вибуло з володіння власника; б) місцезнаходження цього майна власнику не відомо; в) між втратою майна та його знахідкою пройшов тривалий час, який давав власнику підстави вважати майно остаточно втраченим; г) особа, яка знайшла майно, не була очевидцем події втрати і сама не чинила будь-яких активних дій, спрямованих на вилучення майна з володіння власника; д) відсутня можливість виявлення (ідентифікації) законного власника майна.

Враховуючи встановлені обставини справи та наведені правові позиції, суд вважає, що будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом цього розгляду, крім того, що інкриміноване кримінальне правопорушення було вчинено, і Ковтун поза розумним сумнівом є винною у його вчиненні, судом виключається.

Враховуючи викладене, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд підстав не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, не встановлено.

Обставинами які пом`якшують покарання обвинуваченої, суд вважає визнання ним своєї вини та щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченій ОСОБА_8 виду та міри покарання, суд враховує характер скоєного нею кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, яка раніше не судима, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, є внутрішньо переміщеною особою, скарг за місцем мешкання на неї не надходило, вину визнала повністю, враховує обставини які пом`якшують покарання, а також відсутність обставин, що його обтяжують.

Питання про призначення покарання при постановленні вироку суд вирішує в залежності від доведеності винуватості особи у вчиненні злочинних дій за обставин, пред`явлених в обвинуваченні, з урахуванням вимог статей 50, 65 КК України.

Відповідно до ст. 50 КК України, рішення суду про призначення покарання має на меті не тільки кару, з-поміж інших завдань, повинно досягти мети виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Згідно ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Статтею 17 закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику ЄСПЛ як джерело права.

У справі «Бакланов проти Росії» та у справі «Фрізен проти Росії» ЄСПЛ зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принцип «законності» і воно не було свавільним»

У справі «Ізмайлов проти Росії» Суд вказав: «Для того щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи»

Дискреційні повноваження суду повинні відповідати принципу верховенства права з обов`язковим обґрунтуванням обраного рішення у процесуальному документі суду.

Виходячи з мети покарання й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

При призначенні конкретній особі покаранні, тобто його індивідуалізації, виявляється каральна політика держави, яка поєднує в собі реалізацію різних цілей державного реагування на випадки вчинення злочинів, так як метою покарання згідно із законом України про кримінальну відповідальність є не лише кара, роль якої як мети покарання є другорядною, а виправлення особи, запобігання вчиненню нею та іншими особами нових злочинів, і вона не може бути досягнута виключно за рахунок суворості призначеного покарання.

Враховуючи викладене, принцип індивідуалізації покарання, позицію державного обвинувачення, суд вважає, що подальше перевиховання та виправлення обвинуваченої можливо шляхом призначення їй покарання у виді позбавлення волі, з встановлення іспитового строку, з покладанням на неї обов`язків передбачених ст. 76 КК України.

Іспитовий строк дисциплінує засудженого, привчає його до дотримання законів, нагадує йому, що він не виправданий, а проходить випробування, від результату якого залежить його подальша доля - звільнення від відбування призначеної основної міри покарання або реальне її відбування.

На думку суду, зазначене покарання є законним, справедливим та цілком достатнім для подальшого виправлення обвинуваченої, попередження вчиненням нових злочинів.

Доля речових доказів вирішується судом відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати по проведенню судової експертизи, згідно ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченої.

Цивільний позов у справі не заявлений.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373-374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у пред`явленому обвинуваченні за ч.4 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбуття призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 рік.

Згідно ст. 76 КК України, зобов`язати засуджену протягом іспитового строку: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з засудженої ОСОБА_4 процесуальні витрати по проведенню судової експертизи у сумі 424 гривні 08 копійок.

Речові докази по справі: оптичні диски із відеозаписом з камер внутрішнього спостереження магазину ТОВ «АТБ-Маркет», який знаходиться у матеріалах провадження, зберігати при справі;

- мобільний телефон «IPHONE 13», 128Gb, 1.IMEI 1. НОМЕР_2 , 2. IMEI. НОМЕР_3 , синього кольору в прозорому силіконовому чохлі «labubu», з сім-картою оператора «Водафон», серійний номер НОМЕР_1 , який знаходиться на відповідальному зберіганні у законного представника потерпілої ОСОБА_9 , знявши арешт з майна, залишити у власника.

До набрання вироком законної сили, захід забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , не обирати.

Вирок суду може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду, через Заводський районний суд міста Кам`янського, протягом 30 днів з дня його проголошення. Законної сили вирок суду набирає після закінчення строку його оскарження.

Вирок суду підлягає негайному врученні обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1