Рішення від 10 серпня 2026 р. у справі №175/9503/26 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/9503/26

Провадження № 2-а/175/79/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2026 року Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Озерянської Ж.М.,

за участю секретаря Рожкової Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Слобожанське справу за адміністративним позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про тимчасове обмеження особи у праві керування транспортним засобом під час мобілізації,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області з адміністративним позовом до відповідача ОСОБА_2 про тимчасове обмеження особи у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.

Ухвалою суду від 11 червня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Зазначено про обов`язок відповідача, в разі подання відзиву на позовну заяву, подати разом з відзивом на позовну заяву всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову, а також докази направлення позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.

Вважається, що повістку вручено також у разі одержання її під розписку будь-яким повнолітнім членом сім`ї адресата, який проживає разом з ним. Особа, яка одержала повістку, зобов`язана негайно повідомити про неї адресата (ст. 126 КАС України).

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення 19 червня 2026 року члену сім`ї адресата ОСОБА_1 – ОСОБА_3 була вручена ухвала суду від 11 червня 2026 року та копія позову з додатками.

06 липня 2026 року відповідачем ОСОБА_1 в особі адвоката Сироватко Алли Михайлівни подано відзив на позовну заяву, згідно з яким сторона відповідача не погоджується з позовними вимогами ІНФОРМАЦІЯ_1 та просять суд у задоволенні позову відмовити. Зазначають, що в даному випадку ні повістка та Вимога не були особисто вручені ОСОБА_1 , що підтверджується наданими самим позивачем доказами. Враховуючи не отримання ОСОБА_1 повістки та Вимоги в діях останнього відсутній склад будь-якого адміністративного правопорушення, а відтак відсутні підстави, визначені ст. 2832 КАС України для застосування судом тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.

Відповідно до ч.4 ст. 250 КАС України, у разі ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення (повне чи скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Так, КЦС ВС у Постанові від 30 вересня 2022 року № 761/38266/14 (61-1091св21) роз`яснив, що якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведені вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі є дата складення повного судового рішення 11 серпня 2026 року.

Суд, дослідивши письмові докази по справі та оцінивши їх сукупності та взаємозв`язку, приходить до такого висновку.

Відповідно до положень ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України; громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно з ч.1 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави (ч. 9 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу”).

Ч. 10 ст.1 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України зобов`язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, підтримки; прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Під час мобілізації громадяни, зокрема, зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту (ч.3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію").

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовиника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру зазначені у ній місце та строк.

Відповідно до положень абзацу 12 п. 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"; здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів) на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 2101, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) (ч.1 ст.235 Кодексу України про адміністративні правопорушення)

Відповідно до ч. 1 статті 259 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим, порушника може бути доставлено, зокрема, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, зокрема, поліцейським.

П. 15 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560, визначено, що керівники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з набранням чинності Указом Президента України про оголошення міського) (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження відповідного керівника обласного ( ІНФОРМАЦІЯ_3 з визначеними строками та обсягами призову резервістів та військовозобов`язаних, зокрема, до територіального органу (підрозділу) поліції для звертаються адміністративного затримання та доставлення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 i 2101 Кодексу України про адміністративні правопорушення; вживають заходів разом з представниками територіальних органів (підрозділів) поліції до адміністративного затримання та доставляння до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які відмовляються від отримання повісток або порушили правила військового обліку.

Абзац 3 п.56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, визначає, що Національна поліція, зокрема, за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ (додаток 20), яке може надсилатися в електронному вигляді засобами інформаційної взаємодії, здійснює адміністративне військовозобов`язаних затримання та резервістів, та доставлення призовників, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 2101 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Положеннями абзацу 16 пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487, визначено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 2101 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку.

Керівники територіальних органів (підрозділів) поліції з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження про проведення заходів мобілізації відповідного голови (начальника) обласної, Київської та Севастопольської міської, районної Держадміністрації (військової адміністрації), зокрема, повідомляють районному (міському) територіальному центру комплектування та соціальної підтримки про неможливість здійснити адміністративне затримання та доставлення протягом 30 календарних днів до такого центру осіб, які вчинили адміністративні Правопорушення, передбачені статтями 210 і 2101 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до положень ч.1 ст. 27 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього закону за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 2101 Кодексу України про адміністративні ним адміністративного правопорушення, правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (п. 16 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560).

У разі отримання письмової відповіді про неможливість здійснити адміністративне затримання та доставлення громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки його керівник протягом п`яти днів з дня отримання такої відповіді надсилає такому громадянину в паперовій формі засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу його місцезнаходження, місця проживання чи перебування Вимогу про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним резервістом.

На підставі Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022 року №65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію"", з урахуванням Указів Президента України "Про продовження строку проведення затвердження загальної мобілізації", затверджених відповідними Законами України, з 24.02.2022 року по сьогоднішній день на території України триває проведення загальної мобілізації.

Відповідач ОСОБА_1 як військовозобов`язаний з 03 березня 2017 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_4 .

03 лютого 2026 уповноваженими посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 оповіщено відповідача ОСОБА_1 про необхідність явки останнього до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 11 лютого 2026 для проходження ВЛК з метою визначення придатності до військової служби та вирішення питання стосовно подальшої мобілізації відповідача до лав ЗСУ України.

Оповіщення відбувалося шляхом надсилання повістки №6538464, Трекномер відправлення R067093030637 на поштову адресу місця реєстрації відповідача через поштового оператора «Укрпошта».

У відповідності до положень постанови КМУ №560, зокрема пункту 41: належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі вручення повістки – особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі у разі вручення повістки особистий підпис про отримання повістки, відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки. У разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку, днем отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Як зазначено у позові, відповідач ОСОБА_1 у зазначений у повістці час та день до ІНФОРМАЦІЯ_1 не з`явився, про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до ІНФОРМАЦІЯ_5 або в будь-який інший спосіб не повідомив та не прибув; документи про поважність причини неприбуття у строк зазначений у повістці не надав.

На думку ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідач ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу 8 ч.3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 2101 Кодексу України про адміністративні правопорушення. З метою притягнення відповідача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, ІНФОРМАЦІЯ_6 електронним зверненням Е4823388 від 25 лютого 2026 року звернувся до Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області із зверненням щодо доставлення відповідача ОСОБА_1 , який вчинив адміністративне правопорушення за статтею 2101 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до ІНФОРМАЦІЯ_1 для складення протоколу про адміністративні правопорушення.

Листом від 27 лютого 2026 року №6499/201/04 2026 Краматорським районним управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, поінформовано ІНФОРМАЦІЯ_6 про неможливість здійснити адміністративне затримання та доставлення відповідача ОСОБА_1 протягом 30 календарних днів до ІНФОРМАЦІЯ_5 . У зв`язку з тим, що за вказаною адресою ніхто не проживає, тому встановити місце знаходження ОСОБА_1 не є можливим.

28 квітня 2026 року ІНФОРМАЦІЯ_6 направлено відповідачу ОСОБА_1 вимогу про виконання обов`язку відповідачем, а саме: « ІНФОРМАЦІЯ_2 викликає Вас відповідно до статті 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та з метою виконання громадянами України обов`язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на 9 год. 30 хв. 12 травня 2026 року. ІНФОРМАЦІЯ_7 АДРЕСА_1 », в паперовій формі засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Відповідно до відмітки проставленої поштовим оператором «Укрпошта» на листі з трекномером 8430100256430 відповідач ОСОБА_1 не мешкає за вказаною адресою.

Як зазначає позивач, 12 травня 2026 року відповідач ОСОБА_1 не виконав зазначеного у Вимозі обов`язку, що дає підстави для звернення до суду з відповідним позовом про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.

Разом з тим суд враховує наступне.

Суду надана копія поштового конверта АТ «Укрпошта» (трекінг поштового відправлення АТ «Укрпошта» № R067093030637), яким направлялася Вимога. На вказаному конверті міститься офіційний штамп та відмітка працівника поштового зв`язку про причину повернення листа ІНФОРМАЦІЯ_8 із зазначенням: «адресат відсутній». Це означає, що Вимога не була вручена ОСОБА_1 особисто в руки, і останній фізично та об`єктивно не міг дізнатися про наявність будь-яких вимог чи встановлених строків.

Таким чином, суду надано відомості, які підтверджують, що ОСОБА_1 не проживає за вказаною адресою; органи поліції та ТЦК були чітко обізнані про цей факт; направлення листа на адресу, де особа завідомо не проживає (що підтверджено рапортом поліції), носить виключно формальний характер з метою ініціювання судового обмеження прав, що є проявом процесуального зловживання.

Також, виходячи з примітки до статті 210 КУпАП законодавець чітко визначив умову, за якої положення ст.2101 КУпАП не застосовуються - за наявності можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційнокомунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями (розпорядниками) яких є державні органи. Аналізуючи вищевказані норми Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», інформацію, яку особа не оновила, компетентний орган повинен отримати від уповноважених органів та з реєстрів, до яких має доступ в електронному вигляді. Натомість жодних доказів чи документів щодо спроб отримати необхідні відомості про військовозобов`язаного матеріали справи не містять, а отже, неможливість отримання ІНФОРМАЦІЯ_6 даних стосовно місця проживання ОСОБА_1 не доведена.

Застосування тимчасового обмеження у праві керування транспортним засобом відповідно до ст. 283-2 КАС України є крайнім заходом впливу (адміністративним примусом), а не автоматичним наслідком повернення поштового листа.

Для покладання на особу відповідальності чи обмеження її фундаментальних прав (зокрема, спеціального права керування) обов`язковою умовою є наявність вини та умислу на невиконання обов`язку. Якщо громадянин не проживає за адресою з об`єктивних причин (зона активних чи можливих бойових дій, руйнування інфраструктури, вимушене переміщення), і не отримав Вимогу через її повернення поштою, у його діях відсутній склад правопорушення – умисне ухилення від виконання закону.

У Рішенні Конституційного Суду України від 22 березня 2023 року № 3- р(II)/2023 наголошено, що "обмеження щодо реалізації конституційних прав і свобод не можуть бути свавільними та несправедливими, їх установлюють виключно Конституція і закони України, вони мають відповідати правомірній меті, бути обумовлені суспільною потребою досягнення цієї мети, домірними; у разі обмеження конституційного права (свободи) законодавець зобов`язаний запровадити таке нормативне регулювання, яке уможливить оптимальне досягнення правомірної мети з мінімальним втручанням у реалізацію цього права (свободи) і не порушуватиме сутності такого права" (абзац перший підпункту 5.1 пункту 5 мотивувальної частини).

Тож позбавлення права керування за відсутності доведеного факту злісного ухилення є надмірним тягарем для громадянина. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

У справі «Рисовський проти України» (Заява № 29979/04) ЄСПЛ підкреслив, що принцип «належного урядування» покладає на державні органи обов`язок діяти вчасно, у належний і якомога послідовніший спосіб.

ІНФОРМАЦІЯ_8 зі змісту листа від поліції було відомо, що ОСОБА_1 не проживає за адресою, а відтак, якщо ІНФОРМАЦІЯ_6 знав (з листа поліції), що адреса є неактуальною, але продовжував надсилати туди документи виключно для виконання формальних умов закону, такі дії суперечать принципу належного урядування.

У справі «Лазаренко та інші проти України» (Lazarenko and Others v. Ukraine, № 70329/12) — ЄСПЛ прямо наголосив, що національні органи мають здійснювати повідомлення у чітко визначеній законом формі. Якщо рекомендований лист повернувся або особа його не отримала, суд/орган влади зобов`язаний з`ясувати причини та вжити реальних додаткових заходів для сповіщення, а не розглядати справу «наосліп».

У справі «Стрижак проти України» (Stryzhak v. Ukraine, № 72269/01) – ЄСПЛ вказав, що надіслання повідомлення за адресою, за якою особа фактично не проживає (хоч вона й є офіційною), без перевірки інших засобів зв`язку, не вважається належним виконанням обов`язку держави. Органи повинні застосувати «розумну старанність».

Таким чином, формальне відправлення кореспонденції без реального контролю за її доставкою (за наявності даних, що адресат там відсутній) є порушенням ст. 6 Конвенції (Право на справедливий суд).

Відповідно до ч. 8 ст. 283-2 КАС України суд відмовляє у задоволенні заявлених позивачем вимог у разі, якщо позивач не доведе існування обставин та вжиття заходів, передбачених Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме: 1) невиконання особою під час мобілізації обов`язків, передбачених частиною третьою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення; 2) неможливість здійснити адміністративне затримання та доставити таку особу до територіального центру комплектування та соціальної підтримки органами та підрозділами, що входять до системи поліції; 3) вручення такій особі вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, резервістом відповідно; 4) невиконання такою особою зазначеного у вимозі обов`язку (обов`язків).

Таким чином, для застосування судом тимчасового обмеження особи у праві керування транспортним засобом під час мобілізації, Позивачеві необхідно довести наявність сукупності таких обставин: невиконання особою під час мобілізації обов`язків, передбачених частиною третьою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 2101 Кодексу України про адміністративні правопорушення; неможливість здійснити адміністративне затримання та доставити таку особу до територіального центру комплектування та соціальної підтримки органами та підрозділами, що входять до системи поліції; вручення такій особі вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, резервістом відповідно; невиконання такою особою зазначеного у вимозі обов`язку (обов`язків).

Як встановлено з матеріалів справи вище, вимога про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, резервістом № 01/2197 була направлена на ту адресу, щодо якої наявна офіційна інформація про те, що за даною адресою ніхто не проживає і в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 там проживає.

Враховуючи викладене, не доведено факту вручення ОСОБА_1 вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, резервістом.

ІНФОРМАЦІЯ_6 зазначає про нібито вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 2101 КУпАП. Проте, суду не надано ані протоколу про адміністративне правопорушення, ані постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Сама лише неявка за повісткою, не зафіксована у встановленому законом процесуальному порядку КУпАП через винесення відповідного акту (постанови керівника ТЦК), не може автоматично вважатися підтвердженим фактом «вчинення особою правопорушення», а є лише суб`єктивним припущенням, що прямо заборонено законом.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про те, що не доведено належними, достатніми та допустимими доказами наявність законних підстав для вжиття заходів, передбачених Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в частині обмеження військовозобов`язаного права керування транспортними засобами на час мобілізації, а тому, у задоволенні позову необхідно відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 65 Конституції України, Законом України "Про військовий обов`язок та військову службу", Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", ст. ст. 6, 8, 9, 72, 77, 139, 243, 244, 245, 246, 250, 2832 КАС України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про тимчасове обмеження особи у праві керування транспортним засобом під час мобілізації – відмовити у повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та/або обов`язки, якій рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення їй рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Озерянська Ж.М.