Рішення від 10 серпня 2026 р. у справі №522/8793/26-Е — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/8793/26-Е

Провадження № 2/522/8321/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Чорнухи Ю.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

На адресу Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, у якій позивча просить стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати пред`явлення заяви і до досягнення дитиною повноліття.

Позовна заява обґрунтована тим, що у сторін є син – ОСОБА_3 , який був народжений у шлюбі, на даний момент проживає з позивачем та повністю знаходиться на утриманні позивача ОСОБА_1 , а відповідач ОСОБА_2 у свою чергу не бере участі у вихованні та утриманні спільної дитини, хоча інших утриманців немає, є працездатним, працює в Головному управлінні Національної поліції в Одеській області, отримує заробітну плату, у власності має транспортний засіб та його стан здоров`я дозволяє йому працювати.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи передані на розгляд судді Чорнусі Ю.В.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 08.06.2026 відкрите провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

13.07.2026 до суду від представника відповідача - адвоката Крайнюкова Максима Миколайовича надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просить позовні вимоги позивача задовольнити частково.

Відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що у відповідача ОСОБА_2 на утриманні перебуває батько – ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який хворіє на онкологічне захворювання , внаслідок чого потребує значних фінансових витрат на лікування. Також ОСОБА_2 фінансово допомагає позивачці та спільній дитині, шляхом оплати дитячого садка. Ппозивачка у своєму розпорядженні має банківську картку ОСОБА_2 , на яку нараховується заробітна плата останнього. Також позивачка звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання дружини. На момент подання відзиву у відповідній справі рішення не ухвалено.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, надавши оцінку доводам сторін та наявним у матеріалах справи доказам, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно зі ст.180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» (далі Закону України № 2402-III) кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України № 2402-III на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 СК України).

Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (ч. 1 ст. 183 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_3 , що підтверджується копіє свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданою Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Відповідач не заперечує, що на момент розгляду справи дитина проживає разом з позивачкою. Докази протилежного у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 23.12.2019 у справі № 344/10971/16-ц аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що будь-які витрати на утримання дітей мають визначатися за домовленістю між батьками або за рішенням суду. При цьому слід ураховувати, що у разі спору суд має визначати не лише сам факт стягнення витрат, а також їхній розмір. Отже, спір щодо витрат на утримання дитини може містити незгоду між батьками, як щодо самого факту сплати аліментів, так і щодо розміру аліментів, які сплачуються добровільно. Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню аліменти на утримання дитини.

Визначаючи спосіб виконання обов`язку по утриманню дитини, суд керується приписами ч. 3 ст. 181 ЦПК України, яка передбачає, що саме той із батьків, з ким проживає дитина, має право обирати спосіб сплати аліментів: у частці від доходу або у твердій грошовій сумі. Враховуючи заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення аліментів у частці від доходу, суд вважає, що саме такий спосіб виконання обов`язку по утриманню дитини має бути визначений та аліменти підлягають стягненню у частці від доходу відповідача.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Згідно з ч. 5 ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Вимога про стягнення аліментів у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів на одну дитину не є надмірною, відповідає визначеним законодавством межам, які можуть бути стягнуті у безспірному порядку у наказному провадженні.

Відповідач є працездатною особою, працевлаштований, має стабільний заробіток, не надав суду доказів того, що у нього наявні інші діти, або на його утриманні перебувають інші непрацездатні особи.

Щодо посилання відповідача на те, що на його утриманні перебуває батько, який хворіє на онкологічне захворювання і потребує значних фінансових витрат на лікування, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що батько відповідача не має власних доходів, не отримує пенсію та витрати на його лікування несе саме відповідач. Сам по собі факт захворювання близького родича відповідача без підтвердження відповідними медичними документами стійкої втрати працездатності та необхідності постійного утримання з боку відповідача, не можна вважати обставиною, яка має впливати на зменшення обсягу аліментних зобов`язань щодо малолітньої дитини.

Щодо посилань відповідача на надання фінансової допомагає позивачці та спільній дитині шляхом оплати дитячого садка, то періодична оплата вартості перебування дитини в закладі дошкільної освіти не може підміняти собою виконання обов`язку по сплаті аліментів і не звільняє відповідача від обов`язку утримувати дитину та систематично сплачувати аліменти.

Станом на момент ухвалення цього рішення, у справі № 522/8794/26-Е рішення не ухвалене. Сама по собі обставина звернення позивача до суду із позовом про стягнення аліментів на її утримання не може впливати на розмір аліментів, стягнутих на утримання дитини.

Стягнення аліментів на утримання дитини у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, сприятиме належному забезпеченню інтересів дитини сторін та підлягає стягненню з відповідача.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача та наявність підстав для задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з ч. 6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів.

Згідно з п. 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, якщо його також не звільнено від сплати цих витрат.

Отже, з відповідача підлягає стягненню судовий збір за одну позовну вимогу1064,96 гривень.

Керуючись ст. ст.2, 4-5, 76-83, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, ст. ст. 180, 185 СК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання малолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з моменту звернення з цим позовом до суду, тобто з 21.05.2026 року, та до досягнення ОСОБА_3 повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) в дохід держави суму судового збору у розмірі 1064,96 гривень (одна тисяча дшістдесят чотири гривні 96 коп.).

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Юлія ЧОРНУХА

11 серпня 2026 року