Рішення від 26 травня 2026 р. у справі №759/26171/25 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 759/26171/25

провадження № 2/753/9150/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючої судді Котенко Р. В., за участю секретарів судового засідання Зеленої К. Ю., Бойко К. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Військова частина НОМЕР_1 , Військова частина НОМЕР_2 про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 року до Святошинського районного суду м. Києва від адвоката Фареник Ольги Петрівни надійшла позовна заява в інтересах - ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Військова частина НОМЕР_1 про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) відповідача, щомісяця, починаючи з дня подання позову до суду і до досягнення ним 23-річного віку.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі з 14 липня 2007 року, який було розірвано рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 12 вересня 2013 року. Від вказаного шлюбу подружжя має сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Між сторонами було погоджено місце проживання їх неповнолітньої на той момент дитини разом з матір`ю. Відповідач, в свою чергу, регулярно брав участь в утриманні та вихованні дитини, добровільно надаючи кошти, необхідні для належного утримання сина. З жовтня 2022 року відповідач добровільно долучився до лав ЗСУ. Позивачу стало відомо, що її колишній чоловік 08 квітня 2024 року зник безвісти під час виконання бойового завдання неподалік н.п. Новокалинове Покровського району Донецької області. Разом з тим, від військової частини, де проходив службу відповідач, продовжували надходити аліменти на дитину, як особу, яка перебувала на його утриманні, у частині від грошового забезпечення. Після досягнення сином сторін 18-річного віку виплати від військової частини на його утримання припинились. На сьогоднішній день ОСОБА_4 є студентом першого курсу Київського університету культури, освітнього рівня «Бакалавр», денної форми здобуття освіти за кошти фізичних та/або юридичних осіб. Зважаючи на те, що ОСОБА_3 навчається на денній формі навчання та не має змоги влаштуватись на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток, він потребує матеріальної допомоги батьків.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 10 листопада 2025 року справу передано за підсудністю до Дарницького районного суду м. Києва.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподілено на суддю Котенко Р. В.

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 06 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін в судове засідання.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 07 квітня 2026 року залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ).

У судові засідання учасники справи не з`явилися, про день час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

27 травня 2026 року від представника позивачки, адвоката Фареник Ольги Петрівни до Дарницького районного суду м. Києва надійшла заява, у якій остання просила суд розглядати справу без участі позивача та його представника.

За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників справи, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд не здійснює фіксування судового засідання технічними засобами.

Суд, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 14 липня 2007 року перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтвердується свідоцтвом про шлюб, виданим 14 липня 2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві (актовий запис № 658).

Від вказаного шлюбу сторони мають повнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим 02 листопада 2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції м. Києва (актовий запис № 2989).

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 12 вересня 2013 року у цивільній справі № 753/9164/13-ц шлюб між позивачкою та відповідачем було розірвано.

Позивачка разом з сином зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана обставина підтверджується відміткою про зареєстроване місце проживання у паспорті позивачки серії НОМЕР_5 , виданого 09 серпня 2007 року Шевченківським РУ ГУ МВС України в місті Києві, інформацією Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дарницької РДА від 05 листопада 2025 року та довідкою про реєстрацію місця проживання дитини № 79375311 від 10 лютого 2022 року.

З Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 17 квітня 2025 року № 20250417-3163 вбачається, що відповідно до зареєстрованого Відділенням поліції № 1 (м. Авдіївка) Покровського району Управління поліції ГУНП в Донецькій області кримінального провадження 12024100080001373 від 13.04.2024 ОСОБА_2 17 червня 2024 року набув статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин. Зазначена обставина також підтверджується сповіщенням від 10 квітня 2024 року № 1707/1121, виданого Військовою частиною № НОМЕР_6 .

Відповідно до довідки Київського університету культури від 28 жовтня 2025 року № 562/25, ОСОБА_3 є студентом 1 курсу, освітнього рівня "Бакалавр" групи ТБА-35, денної форми здобуття освіти за кошти фізичних/юридичних осіб, Київського університету культури, IV рівня акредитації. Дата початку навчання 29 вересня 2025 року. Дата закінчення навчання - 30 червня 2029 року. Вказані обставини також підтверджуються договором про здобуття вищої освіти від 27 серпня 2025 року № 50416, укладеного між Київським університетом культури та позивочкою в інтересах сина - ОСОБА_3 .

Також, відповідно до договору про навчання в Київському університеті культури від 27 серпня 2025 року № 50416, укладеного між Приватним вищим навчальним закладом "Київський університет культури" та ОСОБА_3 , заклад бере на себе зобов`язання зарахувати вступника на навчання на 1 курс здійснити підготовку вступника за денною формою здобуття освіти за освітньою програмою "Теле-, радіожурналістика" за спеціальністю В1 "Аудіовізуальне мистецтво та медіавиробництво" спеціалізація В1О1 "Аудіовізуальне мистецтво" для здобуття ступеня вищої освіти "бакалавр".

Положеннями ч. ч. 1, 3 ст. 199 СК України визначено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно зі ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 цього Кодексу, а саме: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. При цьому суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати (ч. 3 ст. 182 СК України)

Аналіз статей 199, 200 СК України вказує на те, що законодавець покладає на батьків обов`язок утримувати своїх повнолітніх дочок, синів, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу.

Стягнення аліментів на утримання дочки чи сина, які продовжують навчання, є одним із способів захисту інтересів останніх, забезпечення одержання ними коштів, необхідних для їх життєдіяльності, оскільки на період навчання вони не мають самостійного заробітку та потребують матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дочок, синів, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

СК України ґрунтується на принципі рівності прав та обов`язків батьків, брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

За змістом статей 191, 200 СК України аліменти присуджуються рішенням суду від дня пред`явлення позову. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів, а частина заробітку (доходу) матері, батька, яка стягуватиметься як аліменти на повнолітніх дочку, сина, визначається судом з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

У п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

У постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 381/2423/20 (провадження № 61-17937св21) Верховний Суд зазначив, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу).

Судом встановлено, що син сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день звернення позивачкою до суду та на день ухвалення рішення не досяг 23 років, продовжує навчання на денній формі, не працює.

Навчання на денній формі здобуття освіти в університеті позбавляє ОСОБА_3 можливості працевлаштуватися та одержувати певний дохід, у зв`язку з чим він потребує матеріальної допомоги.

З матеріалів справи встановлено, що батько дитини на сьогоднішній день є особою, яка перебуває у статусі зниклого безвісти за особливих обставин.

Водночас, частинами 1, 2 та 4 статті 25 ЦК України визначено, що здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

За положеннями ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» № 2505-VIII (далі - Закон № 2505-VIII) набуття правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, не зменшує обсяг цивільної правоздатності такої особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону № 2505-VIII особам, які зникли безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби, надаються гарантії, передбачені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та іншими актами законодавства України.

Згідно з ч. 6 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або зниклими безвісти, зберігається виплата грошового забезпечення.

Виплати грошового забезпечення регулюються Порядком про виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. № 884 (надалі - Порядок).

Згідно п. 2 вказаного Порядку, за військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.

Пункт 3 Порядку встановлено, що виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, визначеним особам за їх заявою на ім`я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).

Відповідно до п. 6 Порядку, виплата грошового забезпечення здійснюється особам, визначеним в особистому розпорядженні на випадок полону, відповідно до зазначеного розміру частки у відсотках після здійснення встановлених законом відрахувань. У разі відсутності в особистому розпорядженні на випадок полону стовідсоткового розподілу грошового забезпечення нерозподілена частка грошового забезпечення зберігається за військовослужбовцями; у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону - рівними частками в загальній сумі 50 відсотків грошового забезпечення (після здійснення встановлених законом відрахувань) - дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовців аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови, що ці права не були поновлені); у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзаці третьому цього пункту, - рівними частками, в загальній сумі 20 відсотків грошового забезпечення (після здійснення встановлених законом відрахувань), - повнолітнім дітям, рідним братам (сестрам), законними представниками яких є військовослужбовці.

Враховуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що набуття особою статусу зниклої безвісти за особливих обставин, не зменшує обсяг її цивільної правоздатності, зокрема не позбавляє обов`язку утримувати свого повнолітнього сина, який продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги, та, крім того, має можливість надавати таку допомогу з нарахованого військовою частиною грошового забезпечення.

Суд констатує, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження наявності або відсутності у платника аліментів інших дітей, непрацездатних батьків, наявності на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав.

При визначенні розміру стягнення аліментів, суд також звертає увагу на той факт, що позивачка та матір дитини на сьогоднішній день навчається в інтернатурі в ПВНЗ "Київський медичний університет" за спеціальністю "Неврологія". Форма проходження навчання - денна. Підготовка в інтернатурі здійснюється на контрактній формі навчання без виплати стипендії. Термін навчання до 30.06.2027. Вказане підтверджується довідкою від 28 жовтня 2025 року № 01-22/2573, виданою Приватним вищим навчальним закладом "Київський медичний університет" та Договором про здобуття вищої освіти від 27 серпня 2025 року, укладеного між Приватним вищим навчальним закладом "Київський медичний університет" та ОСОБА_1 .

У той же час, суд зазначає, що обов`язок утримувати свого повнолітнього сина, який продовжує навчатися, незалежно від форми навчання, покладається на обох батьків.

Будь-які інші обставини, що мають істотне значення для вирішення питання щодо стягнення аліментів та визначення їх розміру судом не встановлено.

Враховуючи викладене, виходячи з рівності обов`язку батьків утримувати дитину, оцінюючи у сукупності зібрані докази, беручи до уваги потребу в матеріальній допомозі повнолітнього сина, що продовжує навчатися на денній формі здобуття освіти, суд вважає за необхідне позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 01 листопада 2025 року і до припинення сином навчання, але не більше як до досягнення ним двадцяти трьох років.

Оскільки рішення ухвалюється на користь позивача, а позивач за подання позову про стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України стягує з відповідача судовий збір в дохід держави.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12-13, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Військова частина НОМЕР_1 , Військова частина НОМЕР_2 про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 01 листопада 2025 року і до припинення сином навчання, але не більше як до досягнення ним двадцяти трьох років.

Рішення в частині стягнення суми платежу в межах одного місяця підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 у дохід держави судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_7 ).

Відповідач: ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_8 ).

Треті особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору:

Військова частина НОМЕР_1 (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ НОМЕР_9 );

Військова частина НОМЕР_2 (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Повне рішення складено 30.07.2026.

Суддя Р. В. Котенко