Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №751/9914/24 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

10 серпня 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 751/9914/24

Головуючий у першій інстанції – Діденко А. О.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1660/26

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді Разгуляєвої О. В.,

суддів Любчика О. В., Стельмаха А. П.,

із секретарем Мисник С. В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03 червня 2026 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» про поворот виконання рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних,

У С Т А Н О В И В :

У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «ФК «Довіра та гарантія», в якому після уточнення позовних вимог, просив стягнути з відповідача 2 224 836,57грн інфляційних втрат та трьох відсотків річних від суми 2 113 973,29грн, яка була йому виплачена йому у період березня, квітня, червня, липня та жовтня 2023 року та судові витрати.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14.01.2025 залучено ТОВ «ВІН ФІНАНС» до участі у справі в якості правоаступника ТОВ «ФК «Довіра та гарантія».

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14.07.2025 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «ВІН ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 1 488 259,14грн, з яких: 1 232 103,73грн інфляційні втрати та 256 155,41грн – 3% річних. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ВІН ФІНАНС» про стягнення коштів в частині стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних на суму 285 687,73грн, сплачену 08.03.2023. Вирішено питання розподілу судового збору.

Додатковим рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31.07.2025 стягнуто з ТОВ «ВІН ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 26 038,03грн.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 29.10.2025 рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 14.07.2025 та додаткове рішення цього суду від 31.07.2025 скасовано. Прийнято відмову ОСОБА_1 від позовнх вимог до ТОВ «ВІН ФІНАНС» про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за період з травня 2016 року по лютий 2023 року, що нараховані на суму 285 687,73грн в рахунок часткового погашення зобов`язань у розмірі 3 954 749,71грн. Провадження у справі за позовними вимогами ОСОБА_1 до ТОВ «ВІН Фінанс» про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за період з травня 2016 року по лютий 2023 року на суму 285 687,73грн, яка отримана позивачем в рахунок часткового погашення зобов`язань у розмірі 3 954 749,71грн, закрито. Стягнуто з ТОВ «ВІН ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 інфляційні втрати у розмірі 456 928,16грн, три відсотки річних у розмірі 66 592,74грн, 3 924,40грн судового збору, а всього 527 445,30грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Верховного Суду від 11.02.2026 постанову Чернігівського апеляційного суду від 29.10.2025 в частині стягнення з ТОВ «ВІН ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 інфляційних втрат у розмірі 456 928,16грн, 3 % річних у розмірі 66 592,74грн та розподіл судових витрат скасовано, в цій частині рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14.07.2025 та додаткове рішення Новозаводського районного суду від 31.07.2025 залишено силі. Постанову Чернігівського апеляційного суду від 29.10.2025 в частині закриття провадження щодо частини позовних вимог залишено без змін.

У квітні 2026 року ТОВ «ВІН ФІНАНС» звернулось із заявою про поворот виконання рішення в порядку ст. 444 ЦПК України, в якій просили допустити поворот виконання постанови Чернігівського апеляційного суду від 29.10.2025 шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВІН ФІНАНС» грошових коштів у сумі 542 445,30грн.

В обгрунтування посилались на те, що 14.07.2025 Новозаводським районним судом м. Чернігова у справі №751/9914/24 стягнуто з ТОВ «ВІН ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 1 488 259, 14грн, з яких: 1 232 103,73грн інфляційні втрати та 256 155,41грн – 3% річних, в задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Проте, як вказував заявник, 29.10.2025 постановою Чернігівського апеляційного суду рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14.07.2025 скасовано та ухвалено нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ "ВІН ФІНАНС" про стягнення коштів задоволено частково, зокрема стягнуто з ТОВ «ВІН ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 інфляційні втрати у розмірі 456 928,16грн, три відсотки річних у розмірі 66 592,74 грн, 3 924,40грн судового збору, а всього 527 445,30грн. Як зазначав заявник, на підставі вищевказаної постанови Чернігівського апеляційного суду від 29.10.2025 Новозаводським районним судом м. Чернігова було видано виконавчий лист №751/9914/24 від 11.11.2025 і 17.11.2025 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Авторговим А. М. було відкрито виконавче провадження №79614482 з виконання виконавчого листа №751/9914/24 від 11.11.2025 про стягнення з ТОВ «ВІН ФІНАНС» заборгованості у розмірі 527 445,30грн. Також, 17.11.2025 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Авторговим А. М. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №79614482 з виконання виконавчого листа №751/9914/24 від 11.11.2025, виданого Новозаводським районним судом м. Чернігова про стягнення з ТОВ «ВІН ФІНАНС» заборгованості у розмірі 527 445,30грн у зв`язку з повним фактичним виконанням виконавчого документа.

Проте, як вказував заявник, постановою Верховного Суду від 11.02.2026 постанову Чернігівського апеляційного суду від 29.10.2025 в частині стягнення з ТОВ «ВІН ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 інфляційних втрат у розмірі 456 928,16 грн, 3 % річних у розмірі 66 592,74грн та розподіл судових витрат скасовано. Тому заявник вважає, що постанова Чернігівського апеляційного суду від 29.10.2025 року була виконана в повному обсязі шляхом стягнення с ТОВ «ВІН ФІНАНС» інфляційних втрат у розмірі 456 928,16грн, трьох відсотків річних у розмірі 66 592,74грн, 3 924,40грн судового збору, а всього 527 445,30грн 30 коп. Оскільки в подальшому дана постанова в частині стягнення грошових коштів була скасована постановою Верховного суду від 11.02.2026 із залишенням в цій частині в силі рішення суду першої інстанції, тому суд повинен зобов`язати позивача повернути безпідставно стягнуті кошти.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03.06.2026 заяву ТОВ «ВІН ФІНАНС» про поворот виконання рішення задоволено.

Допущено поворот виконання постанови Чернігівського апеляційного суду від 29.10.2025 по справі №751/9914/24 шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВІН ФІНАНС» О. М. грошових коштів у розмірі 527 445,30грн.

В обґрунтування ухвали суд першої інстанції зазначав, що хоча і серед положень ч. 1, 2 ст. 444 статті ЦПК України не міститься припису про здійснення повороту виконання рішення суду в разі, коли касаційний суд скасував рішення суду апеляційної інстанції (повністю або частково) із залишенням у силі рішення суду першої інстанції (повністю або частково), проте надмірно формалізоване застосування положень ст. 444 ЦПК України призведе до порушення прав учасників справи, враховуючи, що учасниками справи не заперечувався факт перерахування коштів. Тому суді дійшов висновку, що відмова у задоволенні заяви призвела би до потенційного порушення прав обох сторін судового процесу.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03.06.2026 і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про здійснення повороту виконання постанови Чернігівського апеляційного суду від 29.10.2025.

За доводами апеляційної скарги, положення ст. 444 ЦПК України містить виключний перелік випадків, що надавали суду касаційної інстанції законні повноваження здійснити поворот виконання постанови Чернігівського апеляційного суду від 29.10.2025 року, даний перелік випадків є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, тобто повноваження суду на здійснення повороту виконання рішення залежить виключно від існування обставин, які охоплені законом, а той факт, що існують обставини, які не охоплені законом для надання суду повноважень здійснити поворот виконання рішення, не має юридичного значення, щоб відмовити відповідачу в здійсненні повороту виконання рішення на підставі ч. 1 ст. 444 ЦПК України, оскільки закон не дозволяє суду здійснювати поворот виконання рішення суду за наявності обставин, які не охоплені законом.

Вказує, що суд касаційної інстанції не здійснив поворот виконання постанови Чернігівського апеляційного суду від 29.10.2025 року, оскільки згідно змісту постанови суду касаційної інстанції від 11.02.2026 року провадження в справі не закривалося; позов без розгляду не залишався; в позові повністю не відмовлялося; позовні вимоги в меншому розмірі не задовольнялися, зокрема суд касаційної інстанції не присуджував відповідачам судові витрати в меншому розмірі ніж суд апеляційної інстанції, а навпаки, присудив їх в більшому розмірі ніж суд апеляційної інстанції.

На переконання заявника, суд першої інстанції порушив процесуальний закон, оскільки здійснивши поворот виконання постанови Чернігівського апеляційного суду від 29.10.2025 і застосував закон (ст.444 ЦПК України), який не підлягав застосуванню, внаслідок відсутності законодавчих підстав, наявність яких дозволяла суду застосувати ст.444 ЦПК України.

За доводами скарги, суд першої інстанції необґрунтовано застосував положення ч. 1 ст. 10 ЦПК України, оскільки приписи ч. 1 ст. 444 ЦПК України є достатньо чіткою, не містять будь-яких неточностей у частині підстав для її застосування та не дозволяє тлумачити, застосовувати її інакше ніж буквально, та не врахував, що питання застосування судом норм процесуального права на будь-якій стадії судового процесу врегульовано ст. 3 ЦПК України, натомість ст.10 ЦПК України врегульовує питання застосування судом норм матеріального права при вирішення спору.

Заявник вважає посилання суду першої інстанції на отримання позивачем коштів, підстава в отриманні яких відпала, та можливість використання судом оперативних заходів захисту прав відповідача у випадках відсутності підстав для здійснення повороту виконання рішення, не можуть слугувати виправданням правомірної ухвали суду першої інстанції від 03.06.2026.

Крім того, заявник вважає необґрунтованим посилання суду першої інстанції на постанову Верховного Суду від 08.08.2022 у справі 910/9397/20, оскільки у справі №910/9397/20 та у даній справі є неоднаковими фактичні обставини справи, у справі №910/9397/20 суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив, суд касаційної інстанції скасував постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишив без змін, тоді як в даній справі такі обставини відсутні.

На виконання вимог ст. 361 ЦПК України учасникам справи було надіслано копії апеляційної скарги та додані до неї матеріали справи,

Відзив на апеляційну скаргу ТОВ «ВІН ФІНАНС» до суду подано не було.

Згідно з ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14.07.2025 стягнуто з ТОВ «ВІН ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 1 488 259, 14грн, з яких: 1 232 103,73грн інфляційні втрати та 256 155,41грн – 3% річних. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ВІН ФІНВАНС» про стягення коштів в частині стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних на суму 285 687,73грн, сплачену 08.03.2023, закрито (а.с. 153-77 т. 2).

Додатковим рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31.07.2025 стягнуто з ТОВ «ВІН ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 26 038,03грн (а.с. 225-228 т. 2).

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 29.10.2025 рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 14.07.2025 та додаткове рішення цього суду від 31.07.2025 скасовано. Прийнято відмову ОСОБА_1 від позовнх вимог до ТОВ «ВІН ФІНАНС» про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за період з травня 2016 року по лютий 2023 року, що нараховані на суму 285 687,73грн в рахунок часткового погашення зобов`язань у розмірі 3 954 749,71грн. Провадження у справі за позовними вимогами ОСОБА_1 до ТОВ «ВІН Фінанс» про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за період з травня 2016 року по лютий 2023 року на суму 285 687,73грн, яка отримана позивачем в рахунок часткового погашення зобов`язань у розмірі 3 954 749,71грн, закрито. Стягнуто з ТОВ «ВІН ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 інфляційні втрати у розмірі 456 928,16грн, три відсотки річних у розмірі 66 592,74грн, 3 924,40грн судового збору, а всього 527 445,30грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат (а.с. 226-253 т. 3).

На підставі постанови Чернігівського апеляційного суду від 29.10.2025 Новозаводським районним судом м. Чернігова видано виконавчий лист №751/9914/24 від 11.11.2025.

17.11.2025 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Авторговим А. М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №79614482 з виконання виконавчого листа №751/9914/24 від 11.11.2025 про стягнення з ТОВ «ВІН ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 527 445,30грн інфляційних втрат та трьох відсотків річних та 12 748,83грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката у суді першої інстанції (а.с. 52 зворот – 53 т. 5).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова А. М. від 17.11.2025 виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №751/9914/24 від 11.11.2025, виданого Новозаводським районним судом м. Чернігова про стягнення з ТОВ «ВІН ФІНАНС» заборгованості у розмірі 527 445,30грн закрито у зв`язку з повним фактичним виконанням виконавчого документа (а.с. 54 зворот т. 5).

Постановою Верховного Суду від 11.02.2026 постанову Чернігівського апеляційного суду від 29.10.2025 в частині стягнення з ТОВ «ВІН ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 інфляційних втрат у розмірі 456 928,16грн, 3 % річних у розмірі 66 592,74грн та розподіл судових витрат скасовано, в цій частині рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14.07.2025 та додаткове рішення Новозаводського районного суду від 31.07.2025 залишено в силі. Постанову Чернігівського апеляційного суду від 29.10.2025 в частині закриття провадження щодо частини позовних вимог залишено без змін (а.с. 165-178 т. 4).

У квітні 2026 року ТОВ «ВІН ФІНАНС» звернулось із заявою про поворот виконання рішення в порядку ст. 444 ЦПК України, в якій просили допустити поворот виконання постанови Чернігівського апеляційного суду ві 29.10.2025 шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВІН ФІНАНС» грошових коштів у сумі 542 445,30грн.

Задовольняючи заяву про поворот виконання рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що хоча і серед положень ч. 1, 2 ст. 444 статті ЦПК України не міститься припису про здійснення повороту виконання рішення суду в разі, коли касаційний суд скасував рішення суду апеляційної інстанції (повністю або частково) із залишенням у силі рішення суду першої інстанції (повністю або частково), проте надмірно формалізоване застосування положень ст. 444 ЦПК України призведе до порушення прав учасників справи, враховуючи, що учасниками справи не заперечувався факт перерахування коштів. Тому суд і дійшов висновку, що відмова у задоволенні заяви призвела би до потенційного порушення прав обох сторін судового процесу.

З такими висновками погоджується апеляційний суд, оскільки вони ґрунтуються на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні матеріалів справи, доказів, наданих суду першої інстанції та відповідають вимогам чинного процесуального законодавства.

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують, враховуючи наступне.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Положеннями ст. 444 ЦПК України передбачено вирішення питання повороту виконання рішення, постанови суду у разі скасування раніше прийнятого судового рішення, за яким в порядку виконання стягнуті з боржника кошти або вилучене його майно на користь стягувача.

Відповідно до ч. 1 ст. 444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Частиною п`ятою статті 444 ЦПК України визначено, що питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.

До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем (частина шоста статті 444 ЦПК України).

За змістом частини дев`ятої статті 444 ЦПК України, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Конституційний суд України у рішенні від 02 листопада 2011 року № 13-рп/2011 зазначив, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна, оскільки правова підстава для набуття майна відпала.

Поворот виконання - це спосіб захисту прав боржника, який полягає у поверненні йому стягувачем всього одержаного за скасованим рішенням.

Поворот виконання можливий, у разі якщо: а) позивач одержав від відповідача в порядку виконання рішення майно або грошові кошти; б) виконане рішення скасовано судом апеляційної чи касаційної інстанції чи змінено із задоволенням позовних вимог в меншому розмірі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 вересня 2019 року у справі №569/15646/16 вказала на те, що поворот виконання рішення це процесуальна гарантія захисту майнових прав учасників справи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Тому суди на забезпечення такої гарантії відновлення прав учасників процесу, як поворот виконання рішення мають задовольняти відповідні заяви та повертати відповідачеві стягнуті кошти за скасованим судовим рішенням, у разі відсутності обмежень, установлених законом

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду Верховного Суду у постанові від 20 червня 2019 року у справі №336/9595/14, виснувала, що поворот виконання рішення, якщо цього вимагає відповідач, можливий у будь-якому випадку, незалежно від того, в якому порядку (апеляційному, касаційному чи за нововиявленими обставинами) скасовано судове рішення.

Також Об`єднана палата Касаційного цивільного суду Верховного Суду у цій постанові зробила висновок, що оскільки поворот виконання рішення є гарантією відновлення прав учасників процесу, то суди повинні задовольняти відповідні заяви та повертати відповідачеві стягнуті з нього кошти за скасованим судовим рішенням, за відсутності обмежень, встановлених ст. 382 ЦПК України 2004 року (ст. 445 ЦПК України у редакції з 15.12.2017 року), яка визначає особливості повороту виконання в окремих категоріях справ.

Кондикційний позов є конструкцією матеріального права, а поворот виконання рішення процесуального права. Хоча по своїй суті кондикційний позов та поворот виконання рішення схожі, проте не перетинаються та регулюються різними нормами права.

Виходячи з наведених норм чинного законодавства та судової практики поворот виконання скасованого рішення суду допускається в разі його фактичного виконання і ухвалення судом нового рішення у справі.

Поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим рішенням).

Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого рішення), та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням належного, безпідставного стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника. Воно можливе лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть - у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням.

Крім того, поворот виконання рішення можливий за будь-якими справами, але за наявності таких умов: 1) щоб позивач отримав від відповідача в порядку виконання рішення майно чи гроші; 2) щоб виконане рішення було скасовано вищестоящим судом повністю чи змінено із задоволенням позовних вимог у меншому розмірі. В усіх інших випадках розгляд питань про повернення стягненого в порядку цивільного судочинства відбуватися не може.

Отже, поворот виконання рішення, якщо цього вимагає відповідач, можливий у будь-якому випадку, незалежно від того, в якому порядку (апеляційному, касаційному чи за нововиявленими обставинами) скасовано судове рішення.

У справі, що переглядається, позивач отримав грошові кошти на підставі рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду.

Апеляційний суд враховує, що поворот виконання рішення полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням.

Тому суди на забезпечення такої гарантії відновлення прав учасників процесу, як поворот виконання рішення мають задовольняти відповідні заяви та повертати відповідачеві стягнені кошти за скасованим судовим рішенням у разі відсутності обмежень, установлених законом.

Як убачається з матеріалів справи, на виконання постанови Чернігівського апеляційного суду від 29.10.2025 ТОВ «ВІН ФІНАВНС» в рамках виконавчого провадження було сплачено 527 445,30грн інфляційних втрат, трьох відсотків річних та судового збору, що підтверджується копією постанови приватного виконавця від 17.11.2025 про закінчення виконавчого провадження (а.с. 54 зворот т. 5) та копією платіжної інструкції № 3560 від 17.11.2025 (а.с. 66 т. 5).

На виконання постанови Верховного Суду від 11.02.2026, якою скасована постанова Чернігівського апеляційного суду від 29.10.2025 і залишено силі рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14.07.2025, ТОВ «ВІН ФІНАНС» в рамках виконавчого провадження було сплачено 1 674 967,25грн інфляційних втрат, трьох відсотків річних та судового збору, що підтверджується копією постанови приватного виконавця від 29.04.2026 про закінчення виконавчого провадження (а.с. 69 т. 5) та копією платіжної інструкції № 4442 від 29.04.2026 (а.с. 67 т. 5).

Таким чином, оскільки постановою Верховного Суду від 11.02.2026 постанова Чернігівського апеляційного суду від 29.10.2025 скасована і залишено в силі рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14.07.2026, матеріально-правова підстава для утримання ОСОБА_1 сплачених коштів у сумі 594 282,43грн на виконання постанови Чернігівського апеляційного суду від 29.10.2025, повністю відпала.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що вимоги заяви ТОВ «ВІН ФІНАНС» про поворот виконання рішення у справі шляхом стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 527 445,30грн підлягають задоволенню на підставі положень ст. 444 ЦПК України.

Разом з тим, помилковим є посилання суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі на положення п. 3 ч. 1 ст. 444 ЦПК України як на підставу для задоволення заяви ТОВ «ВІН ФІНАНС» про поворот виконання рішення, оскільки у даній справі Верховним Судом було скасовано постанову апеляційного суду і залишено рішення суду першої інстанції в силі, проте таке процесуальне порушення не призвело до неправильного вирішення справи, тому підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні з огляду на положення абз. 2 ч. 2 ст. 376 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції порушив процесуальний закон, оскільки здійснивши поворот виконання постанови Чернігівського апеляційного суду від 29.10.2025 і застосував закон (ст.444 ЦПК України), який не підлягав застосуванню, внаслідок відсутності законодавчих підстав, наявність яких дозволяла суду застосувати ст. 444 ЦПК України, не можуть бути взяті до уваги апеляційним судом як підстава для скасування ухвали суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Поворот виконання рішення полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням.

Тому суди на забезпечення такої гарантії відновлення прав учасників процесу, як поворот виконання рішення мають задовольняти відповідні заяви та повертати відповідачеві стягнені кошти за скасованим судовим рішенням у разі відсутності обмежень, установлених законом.

Подібні висновки зроблені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 336/9595/14, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 569/15646/16-ц та постанові Верховного Суду від 26 травня 2022 року у справі № 405/3788/19.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18.

Оскільки у справі, що переглядається, грошові кошти в сумі 527 445,30грн були набуті ОСОБА_1 на підставі постанови Чернігівського апеляційного суду від 29.10.2025, яка в подальшому була скасована і залишено в силі рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14.07.2025 про стягнення з ТОВ «ВІН ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 1 488 259,14грн, яке також відповідачем було виконано, колегія суддів апеляційного суду висновує, що належним способом захисту порушених прав ТОВ «ВІН ФІНАНС» є звернення до суду із заявою про поворот виконання рішення у порядку, передбаченому ст. 444 ЦПК України.

Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на судову практику, яка склалась в регіоні, щодо застосування положень ст. 444 ЦПК України є необгорунтованими, оскільки така практика не є обов`язковою для суду апеляційної інстанції, враховуючи положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Інші доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки зводяться до незгоди заявника з оскаржуваною ухвалою та не є підставою для скасування законної і обґрунтованої ухвали суду першої інстанції про задоволення заяви про поворот виконання рішення у цій справі, яка постановлена з додержанням норм процесуального права, і правильним застосуванням норм матеріального права, і не може бути скасована з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, судом додержано вимоги процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції – без змін.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених ст. 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 12.08.2026.

Головуючий О. В. Разгуляєва

Судді О. В. Любчик

А. П. Стельмах