Рішення від 11 серпня 2026 р. у справі №750/6186/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/6186/26

Провадження № 2/750/3225/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі судді Сапона А.В., за участю секретаря судового засідання Потапенко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання в порядку спадкування за заповітом права власності на недоотриману пенсію та стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування,

в с т а н о в и в :

У червні 2026 року позивач звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, у якій просить визнати за нею в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на недоотриману пенсію, та стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на її користь в порядку спадкування за заповітом після смерті матері недоотриману нею пенсію на загальну суму 260397,46 грн. що належала ОСОБА_2 на підставі: рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 у справі № 620/14043/21 року - на пенсію у розмірі 204981,12 грн.; рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.10.2023 у справі № 620/11042/23 року - на пенсію у розмірі 23161,29 грн.; рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 у справі № 620/3084/24 року - на пенсію у розмірі 32255,05 грн. Позивач також просила стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській й області на її користь судові витрати.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх безпідставністю.

В судове засідання сторони справи не з`явились подавши заяви про розгляд справи без їх участі.

За правилом частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її матір ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 16.06. 2025 року, видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 1732.

Після смерті ОСОБА_2 була відкрита спадкова справа № 558/2025 22.07.2025 року.

За життя ОСОБА_2 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області були проведені перерахунки її пенсії. Так, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 у справі № 620/14043/21 року було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду в Чернігівській області здійснити перерахунок призначеної їй пенсії по втраті годувальника. Після перерахунку була нарахована доплата в розмірі 204981,12 грн. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.10.2023 у справі № 620/11042/23 року було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду в Чернігівській області здійснити перерахунок призначеної пенсії по втраті годувальника. Після перерахунку була нарахована доплата в розмірі 23161,29 грн. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 у справі № 620/3084/24 року, було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду в Чернігівській області здійснити перерахунок призначеної пенсії по втраті годувальника. Після перерахунку була нарахована доплата в розмірі 32255,05 грн. Загальна сума перерахунку становить 260397,46 грн. Дана сума за життя ОСОБА_2 не була виплачена, що відповідачем не оспорюється.

Листом № 25000-0505-8/4791 Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 20 січня 2026 року повідомлено про наявність суми заборгованості перед померлою ОСОБА_2 .

На підставі вказаного повідомлення 10 лютого 2026 державним нотаріусом позивачу було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстроване в реєстрі за № 2-38. Вартість спадкового майна становить -260 397 двісті шістдесят тисяч триста дев?яносто сім) гривень 46 (сорок шість) копійок.

17.02.2026 року позивач звернулась до ГУПФ України в Чернігівській області з заявою про виплату їй в повному обсязі одним платежем суми доплати пенсії за період з 01 04.2019 року по 30 червня 2024 року, що належала її матері ОСОБА_3 в сумі 260397,46 грн.

У березні 2026 року, позивач отримала відмову Головного управління Пенійного фонду України в Чернігівській області листом від 13.03.2026 № 5147-3838/С-02/8- 2500/26. Відмовляючи у задоволенні заяви відповідач послався на ст. 61 Закону № 2262-ХІІ, згідно якого дана суму не входить до спадкового майна. Зазначено, що матір позивача була занесена в порядку черговості за життя на отримання доплати за рішеннями суду. Роз`яснено про відсутність видатків на виконання рішення судів і тому сума перерахунків пенсії не була виплачена, та що сума заборгованості буде виплачуватися в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік. Запропоновано звернутись до суду у відповідності до чинного законодавства.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач з таким рішенням не погоджується, оскільки вважає, що її право на спадщину в сумі 260397,46 грн не визнається відповідачем.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України (далі за текстом – ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Статтею 1219 ЦК України передбачено, що не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, в органах цивільного захисту є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до частин першої, третьої статті 61 вищевказаного Закону суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина(чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Отже, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців чи осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.

Відповідно до частини 1 статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Відповідно до статті 52 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині 2 статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Зміст частини третьої статті 52 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується з положеннями Закону України "Про пенсійне забезпечення", де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.

Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми частини першої статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23.09.2020 у справі № 428/6685/19 (провадження № 61-7985св20).

Верховний Суд у постанові від 14.02.2022 у справі № 243/13575/19 зазначив, що тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що: - цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини; - право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом; - право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.

Частиною четвертою статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Цивільний кодекс України не визначає строк, протягом якого члени сім`ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.

Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми частини першої статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Згідно з пунктом 2.26 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (надалі - Порядок), для виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв`язку з відсутністю членів сім`ї або в разі не звернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину.

Таким чином, діючим законодавством, в залежності від моменту звернення, визначено два шляхи для отримання недоодержаної пенсії померлого пенсіонера, а саме: в межах шестимісячного строку з моменту смерті пенсіонера, у разі звернення членів сім`ї та зі спливом зазначеного строку спадкоємцями померлого пенсіонера.

При оформленні прав на недоотриману пенсію після померлого пенсіонера, спадкоємцям з-поміж інших документів необхідно подати до органу, що призначає пенсію, свідоцтво про право на спадщину.

Прийнявши спадщину в установленому законом порядку, спадкоємець набув право на все майно, яке належало спадкодавцеві на час смерті, а тому відповідно до статті 1227 ЦК України він має право на її отримання (постанови Верховного Суду від 13.04.2022 у справі №220/30/21, від 23.02.2022 у справі №428/10113/20).

Із копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 10.02.2026, виданого позивачу, зареєстрованого в реєстрі за № 2-38, вбачається, що спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: суми доплати пенсії за період з 01 квітня 2019 року по 31 серпня 2022 року, яка нарахована на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року (по справі 620/14043/21), сума доплати склала - 204981(двісті чотири тисячі дев?ятсот вісімдесят одна) гривня 12 (дванадцять) копійок, на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року (по справі 620/11042/23), сума доплати за період з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року склала - 23161 (двадцять три тисячі сто шістдесят одну) гривню 29 (двадцять дев?ять) копійок, на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року (по справі 620/3084/24) - сума доплати за період 01 лютого 2023 року по 30 червня 2024 року склала – 32255 (тридцять дві тисячі двісті п?ятдесят п?ять ) гривень 05 (п?ять) копійок, що належать спадкодавцю на підставі повідомлення № 2500-0505-8/4791, виданого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області 20 січня 2026 року. Вартість спадкового майна становить -260 397 двісті шістдесят тисяч триста дев?яносто сім) гривень 46 (сорок шість) копійок.

Таким чином, зважаючи на те, що за життя ОСОБА_2 , зпадкоємцем якої за заповітом є позивач, не одержала нараховану на виконання судових рішень доплату до пенсії в розмірі 260397,46 грн., вона підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області в порядку спадкування за законом.

Разом з тим, суд не вбачає правових підстав для визнання права власності позивачки на зазначену суму недоотриманої пенсії з огляду на таке.

За змістом поняття речей і майна, який визначені в главі 13 ЦК України, майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (ст. 190). Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки (ст. 179 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 184 ЦК України річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

Грошовим коштами притаманні родові ознаки (певна сума коштів), а не індивідуальні ознаки, що виключає можливість визнання права власності на грошові кошти.

Отже, позовні вимоги в частині визнання права власності позивача на суму недоотриманої пенсії померлої матері не підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України, враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору, з відповідача підлягають стягненню на користь держави витрати по оплаті судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 279, 280-282, 289, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання в порядку спадкування за заповітом права власності на недоотриману пенсію та стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 недоотриману пенсію в сумі 260397,46 грн. у порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь держави 2603,97 грн. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.В. Сапон