Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №650/4202/26 — Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Суд: Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: визнання права власності

Дата: 02 серпня 2026 р.

Справа: №650/4202/26

Суддя: Сікора О. О.

Справа № 650/4202/26

Провадження № 2/650/3718/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2026 рокуселище Велика Олександрівка

Великоолександрівський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого - судді Сікори О.О.,

за участю секретаря судового засідання Завістовської Л.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в селищі Велика Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Високопільської селищної військової адміністрації Бериславського району Херсонської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Високопільської селищної військової адміністрації Бериславського району Херсонської області, у якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позов обґрунтовано тим, що позивачка тривалий час володіє та користується зазначеним житловим будинком як власним. У зв`язку з наміром оформити право на земельну ділянку, на якій розташований будинок, виникла необхідність у державній реєстрації права власності на нерухоме майно. Разом з тим первинний правовстановлюючий документ - свідоцтво про право власності на житловий будинок - втрачено, а отримати його дублікат у позасудовому порядку позивачка не має можливості.

На підтвердження заявлених вимог позивачкою подано письмові докази, у тому числі виписку з погосподарської книги № 1267 від 21 травня 2025 року, видану Високопільською селищною радою. З її змісту вбачається, що у погосподарській книзі № 1 за об`єктом ПГО 05-0048-1 за адресою: АДРЕСА_1 , власником будинку зазначена ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У виписці наведено індивідуальні характеристики житлового будинку: загальна площа 85,0 кв. м, житлова площа 50,0 кв. м, рік побудови - 1977, кількість кімнат - 6, з них житлових - 3. Також зазначено, що ОСОБА_1 зареєстрована у цьому будинку з 13 травня 2008 року, а земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд не приватизована. Позивачкою також подано технічний паспорт на житловий будинок, довідку про оціночну вартість нерухомого майна та інші документи на підтвердження заявлених вимог.

Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 10 липня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

29 липня 2026 року від Високопільської селищної військової адміністрації Бериславського району Херсонської області надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач визнав наведені позивачкою обставини щодо фактичного існування житлового будинку та тривалого володіння ним ОСОБА_1 , не заперечив проти задоволення вимог про визнання за нею права власності на цей об`єкт та просив розглянути справу за відсутності представника військової адміністрації.

Одночасно відповідач звернув увагу суду на те, що за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано також інший об`єкт нерухомості - будівлю Високопільської автостанції загальною площею 237,5 кв. м, право власності на яку належить ТОВ «Херсонавтотранс».

Разом з тим у відзиві відповідач прямо зазначив, що житловий будинок, яким володіє та користується ОСОБА_1 , і будівля автостанції є різними, самостійними об`єктами нерухомого майна, мають різне функціональне призначення, фактично розташовані окремо та не знаходяться на одній земельній ділянці. За позицією відповідача, збіг номера будинку є наслідком історично сформованого дублювання адреси та може бути усунутий у порядку її подальшого упорядкування.

Оцінюючи зміст відзиву в цілому, суд виходить з того, що Високопільська селищна військова адміністрація визнала фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та не заперечила проти визнання за ОСОБА_1 права власності саме на фактично існуючий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами. Зазначення у прохальній частині відзиву про залишення вирішення вимог на розсуд суду не змінює змісту висловленої відповідачем процесуальної позиції, оскільки у тому ж відзиві прямо зазначено про відсутність заперечень проти задоволення позову.

Відповідно до частини третьої статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно з частиною четвертою статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо таке визнання суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд відмовляє у його прийнятті та продовжує судовий розгляд.

За змістом частини першої статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на судовий захист свого цивільного права та інтересу, зокрема шляхом визнання права.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність його набуття не встановлена судом.

Згідно зі статтею 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Отже, передбачений статтею 392 ЦК України спосіб захисту застосовується, зокрема, тоді, коли особа вже набула право власності, однак через втрату документа, що його посвідчує, позбавлена можливості належним чином підтвердити та реалізувати це право.

Сама по собі відсутність відомостей про право власності позивачки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не свідчить про відсутність такого права. Державна реєстрація є офіційним визнанням і підтвердженням державою вже набутого речового права, а не самостійною підставою його набуття. Такий підхід узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду щодо розмежування факту набуття права власності та його державної реєстрації.

Оцінюючи надані докази у сукупності, суд враховує, що виписка з погосподарської книги № 1267 від 21 травня 2025 року не лише підтверджує факт тривалого проживання та користування позивачкою будинком, а й містить відомості про облік конкретного житлового будинку за окремим номером об`єкта ПГО 05-0048-1 та прямо визначає ОСОБА_1 його власником. Наведені у виписці характеристики будинку, відомості про реєстрацію позивачки у ньому з 13 травня 2008 року, технічний паспорт та інші письмові докази є взаємоузгодженими і відповідачем не спростовані. Суд оцінює відомості погосподарської книги не як самостійну підставу виникнення права власності, а як належний письмовий доказ фактичного обліку конкретного об`єкта нерухомості та належності його позивачці у сукупності з іншими матеріалами справи і визнаними відповідачем обставинами.

За таких обставин матеріали справи підтверджують, що ОСОБА_1 тривалий час відкрито та безперервно володіє і користується житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , а втрата правовстановлюючого документа перешкоджає їй провести державну реєстрацію права та повною мірою реалізувати правомочності власника. Наявність у погосподарській книзі відомостей про окремий об`єкт ПГО 05-0048-1 із характеристиками житлового будинку додатково дозволяє індивідуалізувати саме той об`єкт, щодо якого заявлено позов.

Відомості про зареєстровану за тією ж поштовою адресою будівлю Високопільської автостанції не спростовують висновків суду. Як зазначив відповідач, житловий будинок позивачки та автостанція є різними, самостійними об`єктами нерухомого майна, мають різне функціональне призначення та фактично розташовані окремо. Зокрема, у погосподарській книзі будинок позивачки облікований як житловий будинок загальною площею 85,0 кв. м, тоді як за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно автостанція є нежитловою будівлею загальною площею 237,5 кв. м. Цим рішенням не вирішується питання про право власності на будівлю автостанції, земельну ділянку, на якій вона розташована, чи будь-які інші права ТОВ «Херсонавтотранс», а тому підстав вважати, що задоволення позову порушує права або охоронювані законом інтереси цієї особи, суд не вбачає.

Питання усунення дублювання адреси, присвоєння або упорядкування адреси житлового будинку не є предметом цього спору та може бути вирішене уповноваженим органом у встановленому законом адміністративному порядку. Встановлена з матеріалів справи технічна адресна колізія не заперечує фактичного існування та індивідуальної визначеності житлового будинку позивачки і за наведених обставин не є підставою для відмови у захисті її права.

За таких обставин суд дійшов висновку, що визнання позову відповідачем є добровільним, не суперечить закону, узгоджується з матеріалами справи та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб. Тому наявні передбачені законом підстави для прийняття визнання позову та задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» судове рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності на нерухоме майно є підставою для державної реєстрації відповідного права.

Понесені позивачем судові витрати покласти на неї.

Керуючись статтями 15, 16, 328, 392 ЦК України, статтями 82, 141, 142, 200, 206, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Високопільської селищної військової адміністрації Бериславського району Херсонської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Понесені позивачем судові витрати покласти на неї.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішеня складено 12 серпня 2026 року.

Суддя О.О. Сікора

Оригінал: reyestr.court.gov.ua