Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №542/1394/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 542/1394/25 Номер провадження 22-ц/814/2170/26Головуючий у 1-й інстанції Шарова-Айдаєва О.О. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Триголова В.М.

суддів Дорош А.І., Лобова О.А.

секретар: Горбун К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 , адвоката Міняйло Ярослава Володимировича на рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 19 січня 2026 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, Новосанжарський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 в особі його законного представника - ОСОБА_3 , про оголошення фізичної особи померлою, -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2025 року адвокат Міняйло Ярослав Володимирович , що діє в інтересах заявниці ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою про оголошення померлим стрільця-помічника гранатометника 1 відділення 3 аеромобільного взводу 2 аеромобільної роти 1 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.

В обґрунтування заяви представник заявника зазначив, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_4 , який був призваний на військову службу за мобілізацією у зв`язку з початком військової агресії рф проти України. З 22.11.2022 він проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 . 04.12.2022 під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності Батьківщини, відсічі та стримування збройної агресії рф проти України, в районі бойових дій біля населеного пункту Білогорівка Сєверодонецького району Луганської області ОСОБА_5 зник безвісті. Заявниця припускає загибель свого сина, оскільки станом на сьогодні відомостей про сина, будь-яких спроб зв`язку з матір`ю чи повідомлень про перебуванні у полоні не отримано. Проміжок часу, який пройшов з моменту зникнення ОСОБА_4 в районі ведення бойових дій є досить тривалим та станом на зараз становить понад два роки. Виходячи з викладеного існують вагомі підстави вважати загиблим солдата ОСОБА_4 .

Зазначено, що встановлення даного факту у судовому порядку необхідне заявниці для отримання усіх належним їй соціальних виплат, пільг та компенсацій, як матері військовослужбовця.

Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 19 січня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, Новосанжарський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , в особі його законного представника - ОСОБА_3 , про оголошення фізичної особи померлою, - відмовлено у повному обсязі.

Непогодившись із вказаним рішенням його в апеляційному порядку оскаржив заявник. Скарга мотивована тим, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначає, що суду надано достатньо доказів для ухвалення рішення про задоволення заяви про оголошення фізичної особи померлою, проте суд прийшов до протилежного висновку.

Заявник вказує, що предметом касаційного розгляду ВП ВС у рамках справи № 755/11021/22 на яку посилався суд першої інстанції , було питання відліку шестимісячного строку для особи, яка загинула від ракетного обстрілу у місті Києві. Таким чином, Верховний Суд надав правову позицію про відлік шестимісячного терміну від дня закінчення бойових дій на певній території, конкретизувавши спеціальну норму ч. 2 ст. 46 ЦКУ. При цьому, були надані роз`яснення про відлік шестимісячного терміну від дня ймовірної загибелі особи не на території ведення бойових дій.

Проте, враховуючи обставини даної справи, а саме те, що після зникнення особи минуло більше ніж 3 роки та пошукові заходи що з боку органів державної влади, що з боку рідних завершилися, слід вказати, що єдиним справедливим заходом, який забезпечить суспільну потребу у встановленні справедливості та визначеності щодо статусу зниклої особи є оголошення зниклої безвісти за особливих обставин особи померлою. Відхід від надмірного формалізму, необхідність пріоритетного застосування зобов`язань України перед Конвенцією, та дотримання балансу інтересів держави та особи-заявника наведено нижче у практиці судів першої та апеляційної інстанцій з подібних правовідносин.

Фактичною причиною відмови у задоволенні заяви про оголошення особи померлою стало те, що місце зникнення безвісти ОСОБА_4 — н.п. Білогорівка, Сіверськодонецького р-ну, Луганської області, згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Мінрозвитку №376 - є територією на якій з 2022 р. і по нині ведуться бойові дії. Проте, згідно даних незалежної мапи бойових дій в Україні - Deepstate Map населений пункт Білогорівка Сіверськодонецького р-ну, Луганської області є тимчасово окупованим починаючи з 20.06.2025 р. На 16.02.2026 р. населений пункт Білогорівка є повністю окупованим ворогом.

Ігнорування наявності даного факту суперечить засадам доказування, закріпленим у чинному ЦПК. При цьому Наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 який, згідно згаданої вище постанови ВП ВС будучи джерелом офіційної інформації про становище населених пунктів, які знаходяться/знаходились у зоні бойових дій/тимчасовій окупації не має наперед встановленої доказової сили перед будь-яким іншим доказом.

Скаржник наголошує, що станом на 19.01.2026 р., тобто на день прийняття судового рішення по справі №542/1394/25 населений пункт, поблизу якого солдат ОСОБА_4 зник безвісти припинив перебувати у статусі такого, на території якого ведуться активні бойові дії вже понад 6 місяців. При цьому дана обставина підтверджена фактично, а не формально.

Зважаючи на викладене , апелянт просить скасувати рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 19 січня 2026 року та постановити нове , про задоволення заяви в повному обсязі.

Від Міністерства оборони України надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому заінтересована особа посилаючись на обґрунтованість рішення суду першої інстанції просить апеляційну скаргу залишити без задовлення.

У справі встановлено, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 його батьками записані: батько – ОСОБА_6 , мати – ОСОБА_5 .

12 жовтня 2007 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уклала шлюб з ОСОБА_7 , внаслідок чого змінила прізвище на « ОСОБА_8 », що підтверджується наданою до суду копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 .

Отже, заявниця ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_4 .

Військовою частиною НОМЕР_1 на виконання ухвали суду від 12.08.2025 надана копія витягів з матеріалів спеціального розслідування за фактом зникнення безвісті військовослужбовців, зокрема, й ОСОБА_4 .

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.11.2022 № 331 солдата ОСОБА_4 , призначеного на посаду стрільця-помічника гранатометника 1 відділення 3 аеромобільного взводу 2 аеромобільної роти НОМЕР_4 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 , який прибув із військової частини НОМЕР_5 АДРЕСА_1 , зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення з 22.11.2022. Солдат вважався таким, що прибув та залучений до складу сил та засобів, що бере безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф під час перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (здійснення заходів). Справи та посаду прийняв з 22.11.2022. Встановлено посадовий оклад .

Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.12.2022 № 350, солдата ОСОБА_4 , стрільця-помічника гранатометника 1 відділення 3 аеромобільного взводу 2 аеромобільної роти НОМЕР_4 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 , необхідно вважати таким, що безвісно зниклий під час виконання бойових завдань, з 04.12.2022, призупинено виплату грошового утримання з 04.12.2022 .

16 грудня 2022 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 направлено гр. ОСОБА_1 сповіщення про безвісті зниклого № 10 солдата ОСОБА_4 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 22.03.3033 № 697 призначене спеціальне розслідування за фактом зникнення солдат, зокрема, й ОСОБА_4 .

Відповідно до акта проведення спеціального розслідування встановлені наступні обставини та висновки .

04.12.2022 командир НОМЕР_4 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_9 доповів рапортом від вх. № 20682 про зникнення безвісті військовослужбовців, зокрема, ОСОБА_4 .

Подія сталась на ділянці лісистої місцевості, яка знаходиться неподалік населеного пункту Білогорівка Луганської області, у районі бойових дій.

04.12.2022 визначений особовий склад НОМЕР_4 аеромобільного батальйону виконував бойове завдання на підставі бойового розпорядження № НОМЕР_6 від 23.10.2022 в районі населеного пункту Білогорівка Луганської області на позиціях « ОСОБА_10 » та « ОСОБА_11 ».

04.12.2022 близько 10.09-11.12 внаслідок нанесеного вогневого ураження зазначені позиції знищені. У результаті артилерійського обстрілу противника, зокрема, солдат ОСОБА_4 зник безвісті під час виконання бойового завдання.

Відповідно до журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 за 04.12.2022 та 10.12.2022 солдат, зокрема, ОСОБА_4 , в районі населеного пункту Білогорівка під час виконання бойового завдання зник безвісті.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.12.2023 № 350, солдат ОСОБА_4 вважається безвісно зниклим під час виконання бойових завдань.

19 липня 2023 року командиром військової частини НОМЕР_1 винесено наказ № 1408 про підсумки спеціального розслідування за фактом зникнення безвісті, в тому числі, й солдата ОСОБА_4 .

Відомості за фактом зникнення безвісті солдата ОСОБА_4 під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності України в районі населеного пункту Білогорівка Сєверодонецького району Луганської області внесені в ЄРДР за номером 12022170480000267 від 16.12.2022.

Відповідно до інформації Державного підприємства «Український національний центр розбудови миру» № 08-14/28350 від 25.08.2025, станом на дату надходження ухвали, інформація від держави-агресора через Центральне агентство з розшуку Міжнародного Комітету Червоного Хреста про ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до НІБ не надходила.

Згідно з відомостями Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, що містяться у листі № 19/68716-25-Вих від 26.08.2025, відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянином України ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в період з 04.12.2022 по 26.08.2025 в базі даних не виявлено.

На ухвалу суду надійшла інформація від Головного управління ДПС у Полтавській області, а саме: Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору з січня 2022 по липень 2025 року гр. ОСОБА_4

ГУНП в Полтавській області своїм листом «Про надання інформації» № 185698-2025 від 26.08.2025 повідомило, що гр. ОСОБА_4 за обліками інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» не значиться таким, що був підданий адміністративному стягненню на території України, а також відсутня інформація щодо його звернень до органів Національної поліції в період з 04.12.2022 до 22.08.2025 .

Від Новосанжарського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшов повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00053531084 на громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00053531009 громадянина ОСОБА_4 . Повідомлено, що актових записів про зміну імені та смерть на громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - не виявлено .

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи. Населений пункт Білогорівка Луганської області являється територією активних бойових дій з 24.02.2022 по даний час, а тому не можливо відрахування початку шестимісячного строку зазначеного у реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, з моменту можливої смерті ОСОБА_4 , оскільки не закінчилися активні бойові дії на місці ймовірної загибелі останнього, а саме в населеному пункті Білогорівка Лисичанської міської територіальної громади Сіверськодонецького району Луганської області.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про оголошення фізичної особи померлою з огляду на наступне.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102- IX, на всій території нашої держави з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який на теперішній час продовжено.

Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» визначає правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та забезпечує правове регулювання суспільних відносин, пов`язаних із набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з обліком, розшуком та соціальним захистом таких осіб і членів їхніх сімей. Для цілей цього Закону особливими обставинами вважаються збройний конфлікт, воєнні дії, тимчасова окупація частини території України, надзвичайні ситуації природного чи техногенного характеру.

Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» надання особі статусу зниклої безвісти за особливих обставин відповідно до цього Закону не позбавляє її родичів або інших осіб права звернення до суду із заявою про визнання такої особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою у порядку, передбаченому законодавством.

Оголошення фізичної особи померлою - це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.

Оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті, що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю.

За змістом частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

У частині другій статті 46 ЦК України законодавець зазначив дві норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців».

Відповідно, у ситуації, коли внаслідок збройної агресії російської федерації проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до частини другої статті 46 ЦК України саме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні.

Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставин, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.

Визначення шести місяців як мінімально потрібного строку відображає необхідність обґрунтованого періоду для пошуку зниклої особи, враховуючи особливі обставини зникнення, зокрема під час активних бойових дій. Встановлення такого строку дозволяє зменшити ймовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою.

Строк у шість місяців потрібно відраховувати від дня закінчення активних бойових дій на місці (території) ймовірної загибелі фізичної особи. Це забезпечує більш обґрунтований підхід до визначення моменту, коли зникнення фізичної особи ( з надзвичайно високим ступенем вірогідності) можна вважати остаточним і невідворотним, що відповідає меті законодавчого регулювання забезпеченню справедливості та правової визначеності для всіх зацікавлених осіб у таких суспільних відносинах.

Шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.

Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з`ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.

Такі правові висновки висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові 11 грудня 2024 року у справі №755/11021/22, який відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України є обов`язковим для врахування при вирішенні цієї справи.

Також, у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28 лютого 2025 року №376.

Відповідно до цього Переліку, бойові дії у селищі Білогорівка Лисичанської міської територіальної громади Сіверськодонецького району Луганської області розпочалися 24.02.2022 року та на час розгляду справи судом не припинилися.

Тобто, станом на день розгляду цієї справи судом, на території, яка є місцем зникнення безвісти ОСОБА_4 , активні бойові дії не припинилися, дана територія окупована російською федерацією.

ОСОБА_1 звернулася до суду 07.08.2025, тобто до спливу строку встановленого в ст. 46 ЦК України.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що заява про оголошення ОСОБА_4 померлим подана передчасно, оскільки строк у шість місяців потрібно відраховувати від дня закінчення активних бойових дій на місці (території) ймовірної його загибелі.

Слід роз`яснити заявниці, що вона не позбавлена права у встановленому законом порядку повторно звернутися до суду для вирішення питання щодо оголошення ОСОБА_4 померлим, після спливу строку, визначеного у ч.2 ст. 46 ЦК України.

Оскаржуване рішення суду ухвалене з врахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, висловлених у постанові від11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/2, які є обов`язковими для застосування судами при розгляді заяв про оголошення фізичної особи померлою.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалені з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду залишенню без змін.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст.35,258,368,374,375,381384 ЦПК України, суд , -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , адвоката Міняйло Ярослава Володимировича залишити без задоволення.

Рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 19 січня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий суддя: В.М. Триголов

Судді: А.І. Дорош

О.А. Лобов