Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №295/12390/22 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 295/12390/22

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Воробйова Т.А.

Суддя-доповідач - Граб Л.С.

12 серпня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Сторчака В. Ю. Смілянця Е. С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 22 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирської митниці Державної митної служби України про скасування постанови в справі про порушення митних правил,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Житомирської митниці Державної митної служби України, в якому просила:

-визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил №0368/101000/22 від 14.11.2022, якою ОСОБА_1 визнано винною у порушенні митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів на суму 511634,67 грн.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 14 серпня 2023 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року, в задоволенні позову відмовлено.

14.08.2023 ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Богунського районного суду м. Житомира від 14.08.2023.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 22.06.2026 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Богунського районного суду м. Житомира від 14.08.2023 у справі №295/12390/22.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, позивач посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що обставини, на які відповідач посилається як на нововиявлені, були встановлені судом та могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Частиною другою статті 14 КАС України встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з частиною першою статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частини другої статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Наведений перелік підстав для перегляду судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами, який визначений у частині другій статті 361 КАС України, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Частиною четвертою статті 361 КАС України визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Верховний Суд у постанові від 21 березня 2023 року у справі № 640/19240/21 зазначив, що в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Нововиявлені обставини-це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:

-існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;

-на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;

-істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.

Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є важливою гарантією захисту прав і свобод людини, зокрема, у сфері адміністративного судочинства. Перегляд судових рішень, які набрали законної сили, є додатковим засобом забезпечення законності судового рішення і механізмом захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб і забезпечення справедливого та ефективного здійснення правосуддя.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, апеляційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Істотне значення для справи мають обставини, які пов`язані з матеріалами справи, що розглянута судом, впливають на оцінку вже досліджених ним доказів і мають, відповідно, значення для об`єктивного розгляду спору.

Під такими обставинами розуміють факти, а не нові докази і тим більше не припущення учасників справи, що не підтверджено відповідними доказами.

Водночас необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

З урахуванням наведеного перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин, тому першочерговим обов`язком суду є встановлення відсутності або наявності нововиявлених обставин.

Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2022 у справі № 99901/400/20.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 28 вересня 2022 року у справі № 640/2154/19 акцентував увагу на тому, що обов`язковою умовою для визнання обставин нововиявленими є не лише відсутність у заявника інформації про них на час розгляду справи, а й об`єктивна неможливість одержати її у відповідний час.

Отже, необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Ознаку "не були і не могли бути відомі особі" слід розглядати як сукупність цих двох необхідних умов, тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї.

Так, з матеріалів справи встановлено, що 28.11.2022 ОСОБА_1 звернулася до Богунського районного суду м. Житомира з позовом до Житомирської митниці Державної митної служби України, у якому просила визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил №0368/101000/22 від 14.11.2022, якою ОСОБА_1 визнано винною у порушенні митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів на суму 511 634,67 грн.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 14.08.2023 у справі №295/12390/22 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Житомирської митниці Державної митної служби України про скасування постанови в справі про порушення митних правил відмовлено.

В обгрунтуванні заяви про перегляд рішення у справі №295/12390/22 за нововиявленими обставинами зазначено, що рішенням Богунського районного суду м. Житомира у справі №295/13088/22 встановлено факт вчинення громадянином ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 Митного кодексу України. В рамках справи №295/13088/22 з`ясовано, що саме ОСОБА_2 здійснив переміщення транспортного засобу MERCEDES-BENZ VARIO, номер кузова НОМЕР_1 , через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання документів: реєстраційного свідоцтва на транспортний засіб Швейцарської конфедерації №845.455.578 від 18.09.2018, інвойс (invoice) №190512.2-FAT/AMTR від 12.05.2019, виданого компанією «FACTORPETROLEUM LIMITED», Aisopou & Agias Aikaterinis, 2, 3100 Limassol, Cyprus, згідно якого вантажний автомобіль MERCEDES-BENZ VARIO, номер кузова НОМЕР_1 був реалізований для ПП «АМ ТРЕЙД» (ЄДРПОУ 42346886), вул.Небесної Сотні, буд.60, м.Житомир. Таким чином, судом встановлено суб`єкта правопорушення - особу, яка здійснила переміщення товару - ОСОБА_2 . Водночас ні під час розгляду справи щодо ОСОБА_1 , ні у справі щодо ОСОБА_2 , судом не встановлено обставин, які б свідчили про узгодженість дій, попередню змову або спільний умисел між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Не містять матеріали справ і доказів того, що ОСОБА_1 була обізнана про подання ОСОБА_2 документів із недостовірними відомостями під час переміщення товару через митний кордон України або надавала йому будь-які незаконні вказівки. Навпаки, встановлені судом обставини свідчать про самостійність дій ОСОБА_2 як особи, яка безпосередньо здійснювала переміщення товару та подавала документи митному органу під час перетину кордону України. Рішенням суду у справі №295/13088/22 встановлено, що неправдиві відомості виникли та були подані під час переміщення транспортного засобу через митний кордон України саме цією особою. Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 особисто вносила недостовірні відомості до митної декларації, подавала митному органу підроблені документи або була обізнана про їх недостовірність. Таким чином, встановлення судом у справі №295/13088/22 факту вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, іншою особою, за відсутності доказів змови чи спільного умислу, виключає можливість покладення на заявника відповідальності за умисні дії, спрямовані на неправомірне зменшення митних платежів. Отже, в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки об`єктивної та суб`єктивної сторони правопорушення, що передбачене ст. 485 МК України. Зазначені обставини існували на момент розгляду справи щодо ОСОБА_1 , однак про те, що існує рішення у справі №295/13088/22, не було відомо суду та не могло бути відомим заявнику.

В свою чергу, колегія суддів зазначає, що в постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2023 у даній справі серед іншого, зазначено, що колегія суддів вважає необґрунтованими посилання апелянта на постанову Богунського районного суду від 14.03.2023, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, за ввезення через пункт пропуску «Краківець-Корчова» митного поста «Краковець» Львівської митниці ДФС, «вантажний автомобіль MERCEDES-BENZ VARIO, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер- НОМЕР_2 », зазначивши вартість вищезазначеного транспортного засобу відповідно до інвойсу-8000 євро, що суперечить експортній митній декларації №9PL331020E0265693, де вартість товару зазначена 11300 євро, оскільки факт вчинення правопорушення ОСОБА_3 не виключає факту вчинення правопорушення ОСОБА_1 .

Отже, судом під час розгляду цієї справи по суті, надавалася правова оцінка відомостям, зазначеним у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Відтак, є безпідставними посилання позивача на те, що обставини, на які остання посилається як на нововиявлені, не могли бути їй відомі на час розгляду справи, з огляду на наступне.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що мотиви, на які посилається заявник, зводяться до незгоди з судовим рішенням від 14 серпня 2023 року у даній справі, а обставина, на яку посилається останній, ґрунтується виключно на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи та припущеннях.

Отже, обставини, на які посилається позивач не є нововиявленими в розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329, 361 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 22 червня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Граб Л.С.

Судді Сторчак В. Ю. Смілянець Е. С.