Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №560/9129/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/9129/26

Головуючий у 1-й інстанції: Михайлов О.О.

Суддя-доповідач: Томчук А.В.

12 серпня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Томчука А.В.

суддів: Драчук Т. О. Савицької Н.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.05.2026 позовну заяву ГУ ДПС у Хмельницькій області залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення ухвали.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.06.2026 позовну заяву ГУ ДПС у Хмельницькій області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу повернуто позивачеві. Суд першої інстанції мотивував повернення позовної заяви тим, що позивач не усунув недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, зокрема: не надано доказів надіслання ОСОБА_1 претензії-вимоги кредитора від 18.03.2026 №4161/6/22-01-13-03-06 за адресою: АДРЕСА_1 (надано докази надсилання за адресою АДРЕСА_2 ) та доказів того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями ОСОБА_3 (надано лише інформацію про спільне проживання відповідачів із спадкодавцем).

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ГУ ДПС у Хмельницькій області подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.06.2026 по справі № 560/9129/26 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин справи та з невідповідністю висновків суду обставинам справи. Апелянт вказує, що за даними контролюючого органу за ОСОБА_1 обліковувалась податкова адреса: АДРЕСА_3 , а 02.04.2026 внесено зміни до ДРФО, і новою податковою адресою стала: АДРЕСА_1 . На виконання вимог ухвали від 26.05.2026 відповідачем надано докази надіслання претензії-вимоги кредитора з відміткою Укрпошти про повернення у додатках. Щодо доказів прийняття спадщини апелянт посилається на лист Виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 975-02-27-26 від 04.03.2026, яким підтверджено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були зареєстровані за однією адресою зі спадкодавцем ОСОБА_3 , який знятий з реєстраційного обліку 13.08.2024 у зв`язку зі смертю. На підставі частини 3 статті 1268 Цивільного кодексу України апелянт стверджує, що відповідачі вважаються такими, що прийняли спадщину, оскільки постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявили про відмову від неї. Апелянт також посилається на практику Верховного Суду (постанови у справах № 484/747/17, № 204/2707/19-ц, № 686/13763/21) та зазначає, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємців їх статусу.

Інших заяв від учасників справи до суду не надходило.

З урахуванням приписів статті 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що ГУ ДПС у Хмельницькій області звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу спадкодавця ОСОБА_3 ..

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.05.2026 Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.05.2026 позовну заяву ГУ ДПС у Хмельницькій області залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення ухвали. Суд зобов`язав позивача: зазначити правильну адресу ОСОБА_1 ; надати докази направлення позовної заяви із додатками за правильною адресою ОСОБА_1 ; викласти позовні вимоги з врахуванням вимог, що визначені ст. 160 КАС України (зазначити позовні вимоги щодо кожного з відповідачів); надати позивачем докази надіслання ОСОБА_1 претензії-вимоги кредитора від 18.03.2026 №4161/6/22-01-13-03-06 за адресою: АДРЕСА_1 ; надати докази того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями ОСОБА_3 .

На виконання вимог ухвали суду від 26.05.2026 позивачем подано клопотання від 29.05.2026, в якому надано пояснення та додаткові документи. Зокрема позивач подав позовну заяву в новій редакції, докази направлення листом з описом вкладення позовної заяви з додатками (в тому числі з копіями претензій вимог кредитора) на адресу ОСОБА_1 , а саме АДРЕСА_1 (рекомендоване поштове відправлення № R0 6718 5864 127) копію рекомендованого поштового відправлення, отримувач ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ) із відміткою Укрпошти про повернення поштового відправлення у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Ухвалою від 01.06.2026 суд першої інстанції повернув позовну заяву позивачеві на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначивши, що вимоги ухвали від 26.05.2026 представником позивача в повному обсязі не виконані, зокрема: не надано доказів надіслання ОСОБА_1 претензії-вимоги кредитора від 18.03.2026 № 4161/6/22-01-13-03-06 за адресою: АДРЕСА_1 (надано докази надсилання за адресою АДРЕСА_2 ) та доказів того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями ОСОБА_3 (надано лише інформацію про спільне проживання відповідачів із спадкодавцем).

Приписами частин першої - третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги та виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Аналіз наведеної норми свідчить, що повернення позовної заяви є наслідком неусунення позивачем недоліків позовної заяви у встановлений судом строк. При цьому суд повинен оцінити, чи дійсно позивач не вжив заходів для усунення недоліків, чи усунув їх частково, а також чи є вимоги ухвали про залишення без руху обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам статей 160, 161 КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції в ухвалі від 26.05.2026 зобов`язав позивача усунути п`ять недоліків. В ухвалі від 01.06.2026 про повернення позовної заяви суд зазначив, що позивач не усунув недоліки в повному обсязі, а саме: не надав доказів надіслання ОСОБА_1 претензії-вимоги кредитора за адресою: АДРЕСА_1 (надано докази надсилання за адресою АДРЕСА_2 ) та доказів того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями ОСОБА_3 (надано лише інформацію про спільне проживання відповідачів із спадкодавцем).

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасних висновків про неусунення позивачем недоліків позовної заяви, з огляду на наступне.

По-перше, щодо вимоги про надання доказів надіслання претензії-вимоги кредитора за адресою АДРЕСА_2 .

З матеріалів справи вбачається, що претензія-вимога кредитора від 18.03.2026 № 4161/6/22-01-13-03-06 була надіслана ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 . Як зазначає апелянт, та підтверджується матеріалами справи, зміни до Державного реєстру фізичних осіб платників податків щодо нової податкової адреси ОСОБА_1 внесено зміни 02.04.2026 і новою податковою адресою стала: АДРЕСА_1 .

Разом з тим з матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що на виконання вимог ухвали суду від 26.05.2026 позивачем подано клопотання від 29.05.2026, в якому надано пояснення та додаткові документи. Зокрема позивач подав позовну заяву в новій редакції, докази направлення листом з описом вкладення позовної заяви з додатками (в тому числі з копіями претензій вимог кредитора) на адресу ОСОБА_1 , а саме АДРЕСА_1 (рекомендоване поштове відправлення № R0 6718 5864 127) копію рекомендованого поштового відправлення, отримувач ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ) із відміткою Укрпошти про повернення поштового відправлення у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Відповідно висновки суду першої інстанції щодо надання доказів надіслання ОСОБА_1 претензії-вимоги кредитора за адресою: АДРЕСА_1 не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та не відповідають наданим податковим органом документам на виконання вимог ухвали від 26.ю05.2026.

По-друге, щодо вимоги про надання доказів того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями ОСОБА_3 , колегія суддів вказує про наступне.

Суд першої інстанції зазначив, що позивач надав лише інформацію про спільне проживання відповідачів із спадкодавцем, а не докази того, що вони є спадкоємцями. Проте колегія суддів зазначає, що питання про те, чи є відповідачі спадкоємцями спадкодавця, є питанням по суті спору, яке підлягає дослідженню та оцінці під час розгляду справи, а не на стадії перевірки позовної заяви на відповідність вимогам статей 160, 161 КАС України.

Відповідно до частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Позивач додав до позовної заяви наявні у нього докази, зокрема лист Виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 975-02-27-26 від 04.03.2026, який підтверджує факт спільної реєстрації відповідачів та спадкодавця за однією адресою. Оцінка достатності та належності цих доказів для підтвердження статусу відповідачів як спадкоємців є предметом розгляду справи по суті, а не підставою для залишення позовної заяви без руху та її подальшого повернення.

Статтями 160, 161 КАС України визначено вимоги до форми та змісту позовної заяви, а також перелік документів, що додаються до неї. Зазначені норми не передбачають обов`язку позивача на стадії подання позову доводити обґрунтованість своїх вимог по суті. Достатність доказової бази є предметом оцінки суду при вирішенні справи по суті, а не на стадії прийняття позовної заяви до розгляду.

Таким чином, суд першої інстанції, пред`являючи до позивача вимоги щодо доведення обставин, які є предметом спору по суті, фактично вийшов за межі повноважень, передбачених статтею 169 КАС України, та безпідставно повернув позовну заяву.

Частиною 8 статті 169 КАС України передбачено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Водночас безпідставне повернення позовної заяви порушує право особи на доступ до суду, гарантоване статтею 55 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що інститут залишення позовної заяви без руху та її повернення спрямований на усунення формальних недоліків позовної заяви, а не на вирішення питань, пов`язаних із суттю спору. Вимоги суду на стадії прийняття позовної заяви не повинні підміняти собою розгляд справи по суті та оцінку доказів (постанова Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 826/7972/17).

Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву ГУ ДПС у Хмельницькій області, допустив порушення норм процесуального права, при цьому позивач вжив заходів для усунення недоліків позовної заяви у встановлений строк, подавши клопотання від 29.05.2026 з відповідними поясненнями та документами.

Оскільки доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно з частиною 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, порушення норм процесуального права.

Беручи до уваги наведене, оскільки суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права при вирішенні питання про повернення позовної заяви, ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.06.2026 належить скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до положень статті 139 КАС України не здійснюється, оскільки апелянт звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 27 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області задовольнити.

Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу скасувати.

Справу направити до Хмельницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Томчук А.В.

Судді Драчук Т. О. Савицька Н.В.