Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №120/14253/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/14253/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Мультян М.Б.

Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.

11 серпня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Шидловського В.Б.

суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САГЛА" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "САГЛА" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 01 травня 2026 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13241360/37084641 від 04.09.2025 року про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 23.06.2025 року в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю "САГЛА".

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 23.06.2025 року Товариства з обмеженою відповідальністю "САГЛА", датою її фактичного подання на реєстрацію.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13241362/37084641 від 04.09.2025 року про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 21.07.2025 року в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю "САГЛА".

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 21.07.2025 року Товариства з обмеженою відповідальністю "САГЛА", датою її фактичного подання на реєстрацію.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13241361/37084641 від 04.09.2025 року про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 23.07.2025 року в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю "САГЛА".

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 23.07.2025 року Товариства з обмеженою відповідальністю "САГЛА", датою її фактичного подання на реєстрацію.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САГЛА" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 4844,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги податковий орган зазначив, що наданий позивачем пакет документів щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній не є достатнім для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, що стало підставою для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Крім того апелянт зазначає, що зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну є втручанням в дискреційні повноваження контролюючого органу.

01.06.2026 до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника позивача, в якому останній вказав на безпідставність доводів апеляційної скарги, у зв`язку із чим просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

15.06.2026 до суду надійшли додаткові пояснення від представника відповідача.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "САГЛА" є юридичною особою та згідно з відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань основним видом діяльності є КВЕД 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель.

Між ТОВ «САГЛА» (Підрядник) та СТОВ «Агрофірма Корсунь» (Замовник) 02.06.2025 укладений договір підрядних робіт №02.06.25/1.

Відповідно до умов договору Підрядник зобов`язувався в порядку і на умовах, зазначених даним Договором, власними силами і на власний ризик, за завданням та з матеріалів Замовника, виконати роботи на об`єкті молочно0товарної ферми за адресою: вул. Шевченка, 96, с. Сидорівка, Звенигородський район, Черкаська область (іменовані надалі «Роботи»), а Замовник зобов`язується створити Підряднику необхідні для виконання даних робіт умови, прийняти виконані роботи та оплатити їх відповідно до умов цього Договору.

Склад, обсяг Робіт, їх вартість, технічні характеристики погоджені сторонами у Специфікації №1 від 02.06.2025, яка є невід`ємним додатком до Договору.

Пунктом 3.4. Договору встановлено, що забезпечення робіт устаткуванням, технікою і матеріалами покладається на Замовника.

Відповідно до Специфікації №1 від 02.06.2025 року сторони погодили наступне: підрядник виконує роботи згідно кошторису зазначеного нижче в даній специфікації. Кінцева вартість робіт, доручених до виконання Підрядникові встановлюється у актах виконаних робіт або актах приймання-передачі (пункт 1).

Відповідно до Специфікації №1 сторонами погоджено кошторис на виконання робіт, який передбачає найменування робіт, одиницю вимірю, погоджену кількість (об`єми), ціну за одиниць виміру в грн. з урахуванням ПДВ та загальну суму робіт по Додатку, яка доручена Підряднику для виконання за умовами укладеного Договору.

23.06.2025 відповідно до умов Договору СТОВ «Агрофірма Корсунь» здійснило передоплату (аванс) на суму 250000,00 грн. згідно платіжного доручення №4893 від 23.06.2025, що підтверджується банківською випискою від 23.06.2025.

21.07.2025 СТОВ «Агрофірма Корсунь» здійснило передоплату на суму 220000,00 грн. згідно платіжного доручення №5778 від 21.07.2025, що підтверджується банківською випискою від 21.07.2025.

23.07.2025 СТОВ «Агрофірма Корсунь» здійснило передоплату на суму 50000,00 грн. згідно платіжного доручення №5911 від 23.07.2025, що підтверджується банківською випискою від 23.07.2025.

За результатами проведеної вищевказаної господарської операції, на виконання пункту 201.1 статті 201 ПК України, позивачем складено та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 23.06.2025, №3 від 21.07.2025 та №4 від 23.07.2025.

Надалі позивачем отримано квитанції у яких вказано, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрацію податкових накладних зупинено, оскільки податкові накладні відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків визначеним п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згодом позивач подав контролюючому органу Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.

Комісія ГУ ДПС у Вінницькій області, розглянувши документи, прийняла рішення від 04.09.2025 №13241360/37084641, №13241361/37084641, №13241362/37084641 якими відмовила у реєстрації податкових накладних №1 від 23.06.2025, №4 від 23.07.2025 та №3 від 21.07.2025 з підстав надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

Позивач вважає рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області 04.09.2025 №13241360/37084641, №13241361/37084641, №13241362/37084641 протиправними, тому звернувся до суду.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до частини "а" пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 201.7 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно із пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).

Так, підставою для зупинення реєстрації податкових накладних є їх відповідність п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, що зазначено в квитанціях. Зокрема, обсяг постачання товару/послуги перевищує величину залишку, визначеного як різниця між обсягом придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання. Відповідно до квитанцій платнику запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На момент формування квитанції, якою зупинена реєстрація податкової накладної, Критерії ризиковості здійснення операцій визначені додатком 3 до Порядку №1165.

Відповідно до пункту 1 додатку 3 до Порядку №1165 (в редакції Постанов КМ № 1428 від 23.12.2022, №574 від 02.06.2023), до ознак ризиковості здійснення операцій віднесено наступне: обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.

Оцінюючи підстави для зупинення реєстрації податкових накладних у спірному випадку суд зазначає, що для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію відповідачу слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, а також запропонувати платнику конкретні вимоги щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання ПН.

Водночас, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №520).

Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та "Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами", затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставою для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

Так судом першої інстанції встановлено, що позивач до контролюючого органу подав пояснення та копії документів на підтвердження господарської операції. Зокрема копії документів: договір виконання будівельних робіт від 02.06.2025 № 02.06.25/1; банківські виписки, - платіжні інструкції; картка рахунку №361 за період з 01.06.2025 по 31.07.2025; акт звіряння взаємних розрахунків з СТОВ «Агрофірма Корсунь» станом на 31.07.2025; договір від 16.06.2025 №16/06/25-1 з ФОП ОСОБА_1 про оренду обладнання; акт приймання-передачі обладнання; картка рахунку №643 за період з 01.06.2025 по 31.07.2025; договір від 01.07.2025 з ФОП ОСОБА_2 про оренду нерухомого майна; акт приймання-передачі нерухомого майна.

До своїх письмових пояснень, позивач додав копії наявних у нього первинних документів на підтвердження правомірності складення податкових накладних, реєстрацію яких було зупинено.

Слід звернути увагу, що позивачем було отримано Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних” з пропозицією щодо надання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів та інші документи на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування.

Причина направлення вищезазначеного повідомлення до ПН №1, №3, №4 є те, що Платником податків не надано кошторис. Нарахування заробітної плати нижче законодавчо встановленого розміру. Не надано акти виконаних робіт (термін виконання робіт до 15 серпня, п. 3 Специфікації №1 до договору №02.06.25/1 від 02.06.2025).

01.09.2025 ТОВ «САГЛА» на повідомлення надіслало на розгляд Комісії ГУ ДПС у Вінницькій області додаткові пояснення та документи, а саме: додаток від 15.07.2025 до Договору виконання будівельних робіт від 02.06.2025 № 02.06.25/1; банківські виписки; платіжні інструкції; Договір від 14.07.2025 №14/07 з ТОВ «ТБС-Проф»; Договір від 01.07.2025 №01/07 з ФОП ОСОБА_3 ; Договір від 23.07.2025 №55 з ТОВ «Будова-С» про поставку будівельних матеріалів; видаткові накладні; Договір від 07.08.2025 №1545-14/25 з ТОВ «ОрендаБуд - Південь»; рахунок від 07.08.2025 на суму 34000 грн.; рахунок на оплату від 07.08.2025 року; платіжна інструкція №34 від 07.08.2025 на суму 34230 грн.; платіжна інструкція №33 від 07.08.2025 на суму 34000 грн.; штатний розпис.

Отже, відповідачами не спростовано те, що позивач скористався правом на надання пояснень та документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, та надав податковому органу письмові документи, про які було зазначено у повідомленнях про подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку реєстрації.

У той же час, спірними рішеннями від 04.09.2025 №13241360/37084641, №13241361/37084641, №13241362/37084641 відмовлено у реєстрації податкових накладних №1 від 23.06.2025, №4 від 23.07.2025 та №3 від 21.07.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги на предмет правомірності рішенням відповідача про відмову у реєстрації ПН, суд апеляційної інстанції враховує, що контролюючим органом визначено загальні підстави прийняття рішення, які не містять конкретної інформації щодо причин та підстав їх прийняття.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної/рахунку коригування прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації рахунку коригування до податкової накладної чіткого переліку документів.

Посилання у квитанціях на загальний перелік документів, без аналізу документів та пояснень, поданих позивачем, без зазначення конкретних недоліків таких документів та без обґрунтування причин їх неприйняття, свідчить про формальний підхід контролюючого органу та порушення вимог щодо належного мотивування рішень.

Верховний Суд у постанові від 01.02.2023 у справі №2240/2900/18 сформував висновок про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії, що свідчитиме про належну мотивацію його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення. І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень суб`єктивізує акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

З урахуванням сталої практики Європейського Суду зазначено, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява №55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

За наведених обставин та установлених фактів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що Головним управління ДПС у Вінницькій області не дотримався принципу "належного урядування", оскільки чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів не було вказано, чим порушено право позивача на належний захист своїх інтересів.

Відтак, надані позивачем до контролюючого органу, а також до суду, первинні документи та пояснення підтверджують підстави для складання ПН та подання їх на реєстрацію до контролюючого органу.

Крім того слід звернути увагу, що в постанові від 16 лютого 2023 року по справі №380/7648/22 Верховний Суд дійшов висновку, що приймаючи рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області, яка діє у складі Головного управління ДПС у Вінницькій області, з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.09.2025 №13241360/37084641, №13241361/37084641, №13241362/37084641.

Крім того, відповідно до п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

Зазначена норма закону розрахована на відсутність спірних правовідносин, оскільки у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Згідно з вимогами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

За правилами частин третьої і четвертої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Аналіз наведених норм свідчить, що законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкта владних повноважень до правомірної поведінки.

Суд повинен відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіального органу, прийняти конкретне рішення, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано всіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення, з урахуванням оцінки суду.

Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення всіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Такий підхід, установлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки при розгляді вимог про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, але і у випадку розгляду вимог про зобов`язання відповідного суб`єкта вчинити дії після скасування його адміністративного акта.

Разом з тим спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Така правова позиція сформована у постановах Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 у справі № 2340/3933/18, від 16 вересня 2015 у справі №21-1465а15 та від 02 лютого 2016 у справі № 804/14800/14.

Колегія суддів наголошує, що відповідно до статті 2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Водночас, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п.45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п.25, ECHR 2002-II)".

З урахуванням того, що відмова у реєстрації податкових накладних визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається, колегія суддів уважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 23.06.2025, №3 від 21.07.2025 №4 від 23.07.2025 датою їх подання на реєстрацію.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 травня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Шидловський В.Б.

Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.