Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №120/8032/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 11 серпня 2026 р.

Справа: №120/8032/25

Суддя: Кузьмишин В.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/8032/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернюк Алла Юріївна

Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.

12 серпня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. Описова частина.

1. Короткий зміст позовних вимог.

1.1 Позивач звернулась до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

1.2 В обґрунтування позовних вимог вказує, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №045550029511 від 21.04.2025 року, яким позивачу відмовлено в призначенні їй пенсії є протиправним.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

2.1 Позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

2.2 За принципом екстериторіальності, заяву позивача розглядало Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, яке рішенням від 21.04.2025 року за №045550029511, відмовило в призначенні пенсії з огляду на відсутність необхідного страхового стажу. Даним рішенням зокрема не зараховано до страхового стажу позивача період її роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 з 17.12.1984 р. по 12.01.1988 р., оскільки запис про звільнення здійснено з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої спільним наказом Мінюсту України, Мінпраці України, Міністерства соціального захисту України № 58 від 29.07.1993 р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за № 110, а саме відсутній підпис відповідальної особи; період роботи з 22.08.1990 р. по 04.02.1994 р., оскільки запис після звільнення завірений не чітким відтиском печатки (не можливо ідентифікувати назву підприємства).

2.3 Вважаючи незаконною таку відмову відповідача у призначенні пенсії, позивач звернулася до суду з даним позовом.

3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

3.1 Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2025 року позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 21.04.2025 року №045550029511 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 13.04.2025 року, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, зарахувавши до її страхового стажу період роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 з 17.12.1984 року по 12.01.1988 року та з 22.08.1990 року по 04.02.1994 року;

- в іншій частині позову відмовлено, вирішено питання щодо судових витрат.

4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

4.1 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області просить скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2025 року та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на недотримання судом першої інстанції норм матеріального права, що на думку останнього призвело до неправильного вирішення питання.

4.2 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області подано відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач підтримує скаргу та просить скасувати рішення суду першої інстанції.

ІІ. Мотивувальна частина.

1. Позиція апеляційного суду

Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків.

1.1 Згідно статті 26 Закону № 1058-IV, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

1.2 Частиною 2 статті 26 Закону №1058-IV визначено, що у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років.

1.3 Відповідно до ст. 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом (до 01.01.2004). Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до 01.01.2004, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

1.4 Частиною 1 ст. 62 Закону №1788-XII визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

1.5 Як свідчать матеріали справи, до страхового стажу позивачки не зараховано періоди роботи оскільки існують невідповідності в первинних документах за період з 17.12.1984 по 12.01.1988, оскільки в трудовій книжці відсутній підпис відповідальної особи у записі про звільнення позивачки, та з 22.08.1990 по 04.02.1994, оскільки запис скріплено не чітким відтиском печатки (неможливо ідентифікувати назву підприємства).

1.6 Суд дає критичну оцінку таким доводам відповідача, адже формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист. Це також підтверджує зарахування відповідачем інших періодів роботи позивача на підставі Трудових книжок, що стверджено матеріалами справи.

1.7 Суд враховує, що працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.

1.8 В свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії.

2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

2.1 Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог та обраного способу захисту права позивачки, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

2.2 Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

2.3 Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Кузьмишин В.М.

Судді Сапальова Т.В. Сушко О.О.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua