Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №560/11306/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/11306/26

Головуючий у І інстанції: Салюк П.І.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

11 серпня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Ватаманюка Р.В. Боровицького О. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ізяславського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

позивачка звернулась до суду з позовом до Ізяславського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просила:

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Ізяславському відділі ДВС у Шепетівському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції Вадима ЛЕВЧЕНКА від 01.06.2026 за ВП № №81147615 про стягнення виконавчого збору.

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Ізяславському відділі ДВС у Шепетівському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції Вадима ЛЕВЧЕНКА від 01.06.2026 за ВП № №81147615 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

- зобов`язати Ізяславський відділ ДВС у Шепетівському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції вирішити питання щодо повернення ОСОБА_1 , стягнуті ДВС, суми виконавчого збору (16000,0 грн.) та мінімальних витрат виконавчого провадження (370,0 грн.) по зазначеному вище виконавчому провадженню.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 липня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 02.02.2026 у справі № 675/1189/25, зобов`язано ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_3 перешкод у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визначити ОСОБА_3 наступний порядок та спосіб участі у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом:

- особистих побачень з малолітньою донькою ОСОБА_4 , з урахуванням стану здоров`я дитини, кожної першої та третьої суботи місяця з 10 до 12 години та з 17 до 19 години, кожної другої та четвертої неділі місяця з 10 до 12 та з 17 до 19 години без присутності матері ОСОБА_2 , за місцем проживання дитини, та у громадських місцях, розташованих у населеному пункті, у якому проживає дитина;

- особистих побачень з малолітньою донькою ОСОБА_4 , з урахуванням стану здоров`я дитини, у день народження дитини ІНФОРМАЦІЯ_2 , у дні офіційних релігійних та державних свят за попередньою домовленістю з матір`ю дитини без присутності матері ОСОБА_2 , за місцем проживання дитини, та у громадських місцях, розташованих у населеному пункті, у якому проживає дитина;

- в разі хвороби дитини, якщо це припадає на день зустрічі, зустріч підлягає перенесенню на іншу погоджену з батьками дату, враховуючи інтереси дитини, її стан здоров`я та потреби у повноцінному розвитку відповідно до віку дитини;

- зобов`язати ОСОБА_2 організувати спілкування ОСОБА_3 з донькою ОСОБА_4 засобами мобільного зв`язку, в тому числі в режимі відео зв`язку кожного понеділка, середу та п`ятницю з 18 до 19 години в присутності матері ОСОБА_2 ;

- зобов`язати ОСОБА_2 раз в тиждень фотографувати доньку ОСОБА_4 та надсилати таке фото в електронному вигляді ОСОБА_3 .

Зустрічі та побачення проводити із обов`язковим урахуванням стану здоров`я, інтересів та потреб дитини.

При неможливості виконання графіку батько ОСОБА_3 повинен завчасно повідомити матір ОСОБА_2 , а матір – батька дитини.

01.06.2026 постановою головного державного виконавця Ізяславського відділу ДВС у Шепетівському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа №675/1189/25 виданого 28.05.2026. Також, цього ж числа, державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

01.06.2026, головним державним виконавцем направлено виклик за №29236, з вимогою до ОСОБА_1 , з`явитись до виконавця 15.06.2026 на 09:30 год., надати пояснення стосовно виконання судового рішення; достовірні відомості про доходи та місце роботи; відомості про кошти в гривнях та іноземній валюті, інші цінності; відомості про майно та майнові права, а також надати копії паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон та інше.

01.06.2026 року винесено постанову про арешт коштів боржника в межах суми виконавчого збору та витрат виконавчого провадження та направлено на виконання до банківських установ.

03.06.2026 року в зв`язку з надходженням на депозитний рахунок коштів в межах суми виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, винесено постанову про зняття арешту з коштів.

В ході вчинення виконавчих дій встановлено, що боржник зареєстрований, але не проживає за адресою АДРЕСА_1 ., фактично проживає за адресою АДРЕСА_2 .

16.06.2026 державним виконавцем винесена постанова про передачу матеріалів виконавчого провадження на виконання до Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за місцем фактичного проживання боржника.

Позивачка, вважаючи протиправними постанови державного виконавця від 01.06.2026 у виконавчому провадженні №81147615 про стягнення виконавчого збору та визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження, а також неповернення стягнутих на їх підставі коштів, звернулася до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у п.24 свого рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у п.1 ст.6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Отже, поняття суд, встановлений законом зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Статтею 55 Конституції України проголошено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає та встановлює Кодекс адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (пункти 1, 2 частини першої статті 4 КАС).

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

У пункті 7 частини першої статті 4 КАС України визначено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Крім того, суд звертає увагу, що в силу приписів ст.447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

В свою чергу, особливості провадження у справах з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначено статтею 287 КАС України, частиною першою якої передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).

Суд звертає увагу, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку виконання судових рішень, рішень інших органів та цифровізації окремих етапів виконавчого провадження» від 07.04.2026 року №4833-IX внесено зміни до ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» та викладено ч. 1 вказаної статті в наступній редакції:

«Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у встановленому законом порядку».

Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач у даному позові оскаржує постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в рамках виконання судового рішення у цивільній справі.

Оскільки позивачка звернулась до суду із позовом на постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, про розмір мінімальних витрат у виконавчому провадженні щодо виконання судового рішення у цивільній справі, такий позов має розглядатися за правилами цивільного судочинства в межах справи №675/1189/25.

Виконавче провадження для виконання судового рішення, ухваленого районним судом (місцевим загальним судом) за правилами цивільної юрисдикції, відтак, відповідно до положень частини 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" оскаржувані дії державного виконавця підлягають оскарженню позивачем до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом, тобто дот районного суду.

Зокрема, такий порядок передбачено ст.ст.447-451 ЦПК України.

Так, ст.447 ЦПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з ч.1 ст.448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення розглядаються судом за загальними правилами ЦПК України з особливостями, встановленими ст.450 ЦПК України, за участю державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Отже, якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.

Згідно з п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про закриття провадження у справі.

Згідно з ч.1 ст.319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу

Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 319, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 липня 2026 року скасувати, а провадження у справі закрити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Курко О. П.

Судді Ватаманюк Р.В. Боровицький О. А.