Рішення від 10 серпня 2026 р. у справі №521/3959/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 10 серпня 2026 р.

Справа: №521/3959/26

Суддя: Поліщук І. О.

Справа № 521/3959/26

Номер провадження № 2/521/4328/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі

судді Поліщук І.О.

за участю секретаря судового засідання Коржеван В.А.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

18 березня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Хаджибейського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 03 травня 2009 року між нею та відповідачем було укладено шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Тячівського районного управління юстиції Закарпатської області, про що видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 03.05.2009 року.

У шлюбі у сторін народилося троє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач зазначила, що з 03 травня 2024 року шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, сторони не проживають однією сім`єю, не ведуть спільного господарства, між ними відсутні взаєморозуміння, довіра та спільність інтересів. Подальше спільне життя та збереження шлюбу позивач вважає неможливими, на відновленні сімейних відносин не наполягає та просить шлюб розірвати.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 20 березня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 29 травня 2026 року задоволено клопотання представника позивача про роз`єднання позовних вимог. Позовні вимоги про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей роз`єднано, вимогу ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей виділено у самостійне провадження.

Ухвалою суду від 21 липня 2026 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені судом належним чином. Від представника позивача через «Електронний суд» надійшла заява, в якій підтримала позовні вимоги та просила проводити розгляд справи за відсутності позивача та її представника.

10 серпня 2026 представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Романюк О.П. подала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що відповідач із заявленою позивачем вимогою про розірвання шлюбу погоджується та проти розірвання шлюбу не заперечує.

Разом із тим відповідач не погодився з окремими обставинами сімейного життя, наведеними позивачем у позовній заяві, зокрема щодо його участі у матеріальному забезпеченні та вихованні дітей. Відповідач зазначив, що підтримує спілкування з дітьми, бере участь у їх утриманні, надає їм матеріальну допомогу та заперечує твердження позивача щодо його неналежної участі у житті дітей.

Представник відповідача також просила провести розгляд справи без участі відповідача та його представника.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши обставини справи та наявні докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ст. 55 Сімейного Кодексу України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Частинами третьою та четвертою ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно з ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст. 110 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстровано 03 травня 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Тячівського районного управління юстиції Закарпатської області, актовий запис №68, про що видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 03.05.2009 року.

У шлюбі у сторін народилося троє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На час вирішення спору подружні стосунки між сторонами припинені, спільне господарство вони не ведуть, не підтримують нормальну атмосферу в сім`ї, не піклуються про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Суд враховує, що відповідач у поданому відзиві проти розірвання шлюбу не заперечував, фактично погодившись із необхідністю припинення шлюбних відносин.

Таким чином, з огляду на фактичне припинення шлюбних відносин між сторонами, відсутність у позивача наміру на їх відновлення та відсутність заперечень відповідача проти розірвання шлюбу, суд доходить висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам, а тому наявні передбачені ст. 112 СК України підстави для розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем, або відновити своє дошлюбне прізвище. Оскільки, позивач заявила про своє бажання змінити прізвище на дошлюбне, суд вважає за можливе після розірвання шлюбу прізвище позивачу змінити на « ОСОБА_6 ».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. 56, 110, 112, 113СК України, ст. 12, 13, 89, 223, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити.

Шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , 03 травня 2009 року, який зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Тячівського районного управління юстиції Закарпатської області, актовий запис № 68, що підтверджується виданим свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 – розірвати.

Після розірвання шлюбу повернути позивачці дошлюбне прізвище « ОСОБА_6 ».

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені ст.ст.354, 355 ЦПК України: Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Одеського апеляційного суду .

Суддя: Ірина Поліщук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua