Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №127/17255/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/17255/26

Провадження № 3/127/3569/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2026 р.м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Романчук Р.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 19.05.2026 о 00 год. 42 хв. по вул. Келецькій, 34 в м. Вінниці, керував електросамокатом "ECOS", в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки за допомогою приладу "Drager Alcotest 6820", прилад ARНК-0031, тест № 3784, результат позитивний - 0,58 ‰, у встановленому законом порядку під час безперервної відеофіксації на портативні відеореєстратори № 473719, №472302, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнає. 19.05.2026 о 00 год. 42 хв. по вул. Келецькій, 34 в м. Вінниці керував електросамокатом. В той вечір він вживав пиво та їхав додому. Вважає, що електросамокат відповідно до Правил дорожнього руху не є транспортним засобом, просить не притягувати його до адміністративної відповідальності.

Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвокат Виноградський А.П. звернувся до суду із клопотанням про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, яке мотивував тим, що протокол про адміністративне правопорушення та процесуальні матеріали, які долучені до нього, є необґрунтованими, безпідставними та такими, що суперечать нормам чинного законодавства України, а обставини зазначені у ньому не відповідають дійсності. Надані докази не містять достовірних та беззаперечних відомостей щодо вчинення правопорушення. ОСОБА_1 не керував механічним транспортним засобом, на нього не поширюється обов`язки водія, передбачені розділом 2 ПДР України, а відтак він не є суб`єктом адміністративного правопорушення, що передбачене стеттею 130 КУпАП, вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнає.

Суд зазначає, що адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п. 2.9а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до положень ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 підтверджується зібраними по справі та дослідженими судом доказами, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 669489 від 19.05.2026, результатом тесту на стан алкогольного сп`яніння, який проводився на місці зупинки за допомогою приладу "Drager Alcotest 6820", прилад ARНК-0031, тест № 3784, результат позитивний - 0,58 ‰, відеозаписами з портативних відеореєстраторів № 473719, №472302, та іншими матеріалами справи.

В судовому засіданні встановлено, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку поліцейським на місці зупинки транспортного засобу зі згоди водія за допомогою приладу "Drager Alcotest 6820", прилад ARНК-0031, тест № 3784, результат позитивний - 0,58 ‰, у встановленому законом порядку під час безперервної відеофіксації на портативні відеореєстратори № 473719, №472302, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, результатом тесту, Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, дослідженими в судовому засіданні відеодоказами.

Крім цього, дана обставина підтверджується поясненнями в судовому засіданні особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Як вбачається із Акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд проведений у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з ротової порожнини рота, порушення мови та координації рухів. Результат огляду на стан сп`яніння позитивний - 0,58‰.

Що стосується тверджень ОСОБА_1 та його захисника - Виноградського А.П., що електросамокат не є транспортним засобом, суд зазначає таке.

Закон України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 № 2956-IX відносить самокати та моноколеса до транспортних засобів.

У постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 127/5920/22 вказано, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні статті 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Доводи ОСОБА_1 та його захисника - Виноградського А.П. про те, що електросамокат відповідно до Правил дорожнього руху не є транспортним засобом, суд відхиляє, оскільки ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування будь-якими транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Крім того, в вищенаведеній постанові Верховного Суду вказано про те, що для кваліфікації діяльності, пов`язаної з використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, не встановлено, суд дійшов висновку, що слід визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд зазначає, що згідно положень ч. 1 ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, забезпечення виконання винесеної постанови.

Згідно ч. 2 ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 304 КУпАП встановлено, що питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

У зв`язку з наведеним слід керуватися за аналогією права відповідними положеннями Кримінального процесуального кодексу України.

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 53 Кримінального кодексу України, штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цього Кодексу, з урахуванням положень частини другої цієї статті. Розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням майнового стану винного. З урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.

З урахуванням майнового стану особи суд вважає за доцільне призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з особи, на яку накладено стягнення, стягується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 40-1, 130, 221, 268, 283, 284, 285, 301, 304 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

На підставі ч. 4 ст. 53 Кримінального кодексу України розстрочити виплату штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. строком на один рік рівними частинами в сумі 1 417 грн. 00 коп. щомісячно.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Скаргу на постанову може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Суддя