Рішення від 11 серпня 2026 р. у справі №752/3658/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/3658/26

Провадження № 2/752/7698/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12.08.2026 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Чекулаєва С.О.,

за участі секретаря судового засідання Ільніцької І.С.,

розглянувши за правилами спрощеного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2 та ОСОБА_3

треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7

про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх братів.

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

У січні 2026 року ОСОБА_1 (надалі за текстом також - позивача) звернувся до суду з позовом до своїх синів: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (надалі за текстом також - відповідачі), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , з такими позовними вимогами:

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утриманні неповнолітніх братів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в розмірі 16,5% усіх видів доходу, щомісячно, починаючи з 21.01.2025 та до досягнення ним повноліття;

- стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утриманні неповнолітніх братів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в розмірі 16,5% усіх видів доходу, щомісячно, починаючи з 21.01.2025 та до досягнення ним повноліття.

1.1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідачів

Позов обґрунтований тим, що позивач має чотирьох синів: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Як стверджує позивач, він проживає із сестрою ОСОБА_6 , та малолітніми синами: ОСОБА_9 і ОСОБА_8 за адресую АДРЕСА_1 ; позивач має інвалідність ІІ групи та отримує пенсію за віком в розмірі 7 157,87 грн; потребує постійного медичного спостереження, стаціонарного й санаторно-курортного лікування, проведення інших процедур для підтримання здоров`я, як свого так, і двох малолітніх синів, але всі доходи від майна, яке йому належить на праві часткової власності, здано відповідачами та невісткою в оренду, від якої виключно тільки вони одноособо, на шкоду їх малолітніх братів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , отримують дохід.

Позивач вказує, що через загострення у нього хвороби за період часу з травня 2025 року по січень 2026 року (включно) ОСОБА_1 було позичено 6000,00 доларів США та здійснювалися значні витрати на лікування.

Водночас, як зазначає позивач відповідач по справі ОСОБА_2 разом з братом ОСОБА_3 мають можливість щомісячно платити ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх братів: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в розмірі по 16,5%, усіх видів доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 21.01.2025 та до досягнення ними повноліття, оскільки у них є стабільний дохід, зокрема, ОСОБА_2 , є адвокатом та керівником АБ «Любаренко та Партнери», разом з своїм братом адвокатом Любаренко Д.О., що підтвержується Довідками ОКП 5 з Пенсійного фонду, а саме відрахуваннями АБ «Любаренко та Партнери» коштів з заробітної плати ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Окрім того, ОСОБА_2 має регулярний та достатній дохід, від нерухомості оформленої на нього з братом позивачем в різний час, ще до укладання шлюбу ОСОБА_2 з ОСОБА_4 .

Позивач, в позовній заяві, в обґрунтування своєї позиції, також посилається на численні спори, що виникли між ним та відповідачами що нерухомого майна.

У поданому до суду відзиві на позов, відповідачі заперечують проти задоволення позову, та вказують, що позивач покинув сім`ю та дітей на початку 2000-х років, проживав з іншими жінками, не виконував судове рішення щодо сплати аліментів на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відповідачі стверджують, що ОСОБА_1 не брав участі у їх вихованні, не сплачував аліменти їх матері ОСОБА_10 , а також не виконував інших своїх батьківських обов`язків у зв`язку з чим, відповідно до статті 204 СК України відповідачі мають бути звільнені від обов`язку утримувати позивача.

Також відповідачі вказують про відсутність підстав, визначених статтею 267 СК України щодо утримання неповнолітніх братів, оскільки, вказаною нормою визначений субсидіарний (додатковий) характер цього обов`язку.

Окрім того, згідно твердження відповідачів позивач, окрім своєї пенсії, яка втричі перевищує розмір прожиткового мінімуму також отримує дохід від здачі належного йому нерухомого майна в оренду.

Мати малолітніх дітей - ОСОБА_5 працює в Національному інституті серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова та має заробітну плату.

Враховуючи викладене, на думку відповідачів, батьки дітей мають можливість утримувати ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , а тому субсидіарний обов`язок у відповідачів щодо сплати аліментів відсутній.

1.2.Процесуальні дії у справі

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2026 головуючим суддею у справі визначений суддя Чекулаєв С.О.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 16.03.2026 у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; судове засідання у справі призначено на 27.05.2026.

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Сторони належним чином повідомлялися про дату, час і місце розгляду справи.

18.05.2026 від відповідачів до суду надійшов відзив на позов.

27.05.2026 судове засідання відкладене на 12.08.2026.

Згідно ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 12.08.2026 заяву ОСОБА_1 про зміну предмету позову від 15.07.2026 та заяву про збільшення розміру позовних вимог від 07.08.2026 залишено без розгляду у зв`язку з порушенням процесуальних строків для їх подання.

Від третіх осіб до суду надходили письмові пояснення.

2.Мотивувальна частина

2.1.Фактичні обставини, встановлені судом

ІНФОРМАЦІЯ_3 народилися ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , батьками яких є ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .

Відповідачі у справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 також є синами ОСОБА_1 , проте їх матір`ю є ОСОБА_10 .

24.06.2003 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_10 був розірваний.

Згідно Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №790555 суд встановив, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи довічно.

З наявної в матеріалах справи медичної документації суд встановив, що ОСОБА_1 має хронічну ревматичну хворобу серця.

Також з матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачами була значна кількість судових спорів з різних правовідносин, зокрема щодо: нерухомого майна, відшкодування шкоди, усунення перешкод у користуванні житлом, про захист честі гідності та ділової репутації, стягнення грошових коштів на утримання майна, стягнення аліментів, а також про визнання договору недійсним.

Згідно рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 27.12.2005 у справі №2-819/13 за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дітей було вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_10 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 21.11.2023 у справі №752/16066/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , треті особи: Адвокатське Бюро «Любаренко та партнери», ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 про стягнення аліментів було вирішено у задоволенні позову відмовити.

Вказані обставини, а також інші матеріали справи, зокрема щодо звернення сторін до правоохоронних органів свідчать про неприязні стосунки між позивачем та відповідачами.

2.2. Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд

Конституційним правом неповнолітньої дитини, закріпленим статтею 51 Конституції України є право на утримання батьками до досягнення нею повноліття. Крім того, обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття передбачено статтею 180 Сімейного кодексу України (надалі за текстом - СК України).

Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Як вказано у статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно частини першої статті 267 СК України повнолітні брати, сестри зобов`язані утримувати малолітніх, неповнолітніх братів та сестер, які потребують матеріальної допомоги і якщо вони не мають батьків, чоловіка, дружини або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що повнолітні брати та сестри можуть надавати матеріальну допомогу.

Законодавець встановлює обов`язок братів і сестер утримувати один одного, який виникає за наявності наступних умов: аліментнозобов`язані брати чи сестри є повнолітніми, працездатними і мають необхідні для надання аліментів засоби та брати і сестри, що потребують аліментного забезпечення є неповнолітніми та потребують матеріальної допомоги. При цьому обов`язок братів і сестер по утриманню один одного виникає за умови, що вони не мають батьків, чоловіка, дружини, або повнолітніх дочки, сина, або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання.

Суд встановив, що ОСОБА_1 звернувся з позовом до своїх дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з позовними вимогами про стягнення аліментів на утримання їх неповнолітніх братів: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в розмірі 16,5% усіх видів доходу, щомісячно.

Таким чином, для вирішення цього спору, суд повинен встановити обставини з наявністю яких, положення частини першої статті 267 СК України пов`язує виникнення у відповідачів обов`язку утримувати своїх малолітніх братів.

Як суд вже зазначав, однією з головних умов для виникнення обов`язку у повнолітніх братів чи сестер утримувати своїх малолітніх, неповнолітніх братів та сестер, є відсутність батьків, чоловіка, дружини або, якщо ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання.

Суд встановив, що малолітні ОСОБА_8 та ОСОБА_9 мають батьків, а саме: ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .

Водночас, матеріали справи не містять належних доказів того, що позивач, а також мати дітей ОСОБА_5 , яка є працездатного віку ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) не мають можливості, з поважних причин надавати своїм малолітнім дітям належного утримання.

Суд звертає увагу, що згідно статті 180 СК України саме на батьків покладається обов`язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно частини першої статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Таким чином, оскільки малолітні ОСОБА_8 та ОСОБА_9 мають батьків, один з яких є працездатного віку, суд вважає безпідставним твердження позивача про обов`язок відповідачів здійснювати утримання своїх малолітніх братів згідно положень статті 267 СК України.

Також суд зазначає, що позивач не надав до суду жодних доказів того, що малолітні ОСОБА_8 та ОСОБА_9 потребують матеріальної допомоги, а батьки з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання.

Згідно положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.3 ст.12 ЦПК України).

Частиною першою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст.81 ЦПК України).

Враховуючи викладене, суд дійшов до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання братів згідно положень статті 267 СК України є необґрунтованими, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України всі судові витрати, понесені сторонами суд покладає на позивача.

Керуючись статями: 4, 10-12, 76-89, 247, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355, Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх братів - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 12.08.2026.

Суддя С. О. Чекулаєв