Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №560/567/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/567/25

Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

11 серпня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Боровицького О. А. Курка О. П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом в якому просив:

1. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо неподання на розгляд комісії Міністерства оборони України, документів ОСОБА_2 для призначення одноразової грошової допомоги, в порядку передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, у зв`язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання обов`язків військової служби з захисту Батьківщини.

2. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно прийняти та направити документи ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), для призначення одноразової грошової допомоги, в порядку передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, у зв`язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання обов`язків військової служби з захисту Батьківщини, на розгляд комісії Міністерства оборони України.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.05.2025 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є дочкою загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 в результаті наскрізного кульового поранення голови з переломами кісток черепу, розтрощення головного мозку під час виконання обов`язків військової служби в районі проведення операції Об`єднаних сил, пов`язаних з захистом Батьківщини, недоторканості та територіальної цілісності України в селищі міського типу Південне м. Торецьк Донецької області, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_2 від 07.05.2021 № 658 та Свідоцтвом про смерть від 22.03.2021 серії НОМЕР_3 .

З метою реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги як член сім`ї відповідно до пункту 9 статті 163 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» позивач звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_4 із відповідним зверненням від 19.04.2022 щодо виплати такої допомоги.

Розглянувши заяву ІНФОРМАЦІЯ_5 було надано відповідь про те, що ОСОБА_2 права на отримання зазначеної грошової допомоги як донька не має, оскільки має власну сім`ю та не має групи інвалідності.

Отримавши таку відповідь, позивач звернулася із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_2 на час загибелі свого батька – ОСОБА_3 , була членом його сім`ї, оскільки зазначеними вище нормативно–правовими актами визначено, що саме члени сім`ї і мали право на отримання такої допомоги.

Постановляючи ухвалу про залишення без розгляду заяви від 20.01.2023 у справі № 683/3768/22, Старокостянтинівський районний суд вбачав спір про право та дійшов переконання, що заявниці слід звернутись до суду із позовною заявою на загальних підставах. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 07.03.2023 апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а ухвалу Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 20 січня 2023 року залишено без змін.

Позивач зверталася до Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області із позовними заявами, в яких просила суд встановити факт того, що була членом сім`ї загиблого військовослужбовця. Ухвалами Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 08.05.2023 у справі № 683/1558/23 та від 08.06.2023 у справі № 683/2009/23 відмовлено у відкритті проваджень у справах із тих підстав, що такі заяви не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства. Зазначено, що позивач має право звернутися до адміністративного суду за правилами підсудності, встановленими Кодексом адміністративного судочинства.

Надалі, керуючись висновками Великої Палати Верховного Суду України, викладеними у Постанові від 18.01.2024 у справі № 560/17953/21 та подібних справах, де зазначено, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судовому порядку, рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції, юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України, позивач реалізувала право на набуття соціального правового статусу члена сім`ї загиблого військовослужбовця.

Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 27.04.2024 року у справі № 683/474/24 її заяву задоволено, встановлено факт, що ОСОБА_1 була членом сім`ї свого батька ОСОБА_3 , військовослужбовця що загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після встановлення факту визнання її членом сім`ї загиблого військовослужбовця, позивач повторно звернулася із заявою від 15.07.2024 про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця до ІНФОРМАЦІЯ_1 через ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Листом від 14.08.2024 № 10/1/9781 ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомив, що заява позивача повернута без виконання з тих підстав, що «згідно пункту 9 статті 163 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Відповідно до пункту 3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервісті, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 № 975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть. Так як смерть ОСОБА_3 настала понад трирічний термін, ІНФОРМАЦІЯ_7 немає підстав для направлення документів на розгляд комісії Міністерства оборони України».

Лист із аналогічною відповіддю отримано також від ІНФОРМАЦІЯ_8 від 02.08.2024 № 3039.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо подання на розгляд комісії Міністерства оборони України документів для призначення одноразової грошової допомоги в порядку, передбаченому Постановою КМУ від 25.12.2013 № 975, у зв`язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_3 , позивач звернулася до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з того, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права та пред`явлено позов до неналежного відповідача, оскільки саме ІНФОРМАЦІЯ_9 не дотримано процедури розгляду заяви, останній не переслав документи до ІНФОРМАЦІЯ_10 у порядку, визначеному Порядком № 45, а відтак у ІНФОРМАЦІЯ_10 не виникло обов`язку щодо складання висновку та направлення документів до Департаменту соціального забезпечення Міноборони.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Згідно із частинами першою, другою статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011 в редакції, чинній станом на момент виникнення у позивач права на отримання одноразової грошової допомоги), одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби; смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби; загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві.

Статтею 16-1 Закону №2011 передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення). Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно з частинами першою, восьмою, дев`ятою статті 16-3 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог Закону №2011 постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Згідно з пунктом 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Відповідно до пункту 5 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста. Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Отже, особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом №2011, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Днем виникнення права на отримання ОГД є дата смерті, зазначена у свідоцтві про смерть ( ІНФОРМАЦІЯ_11 ).

Згідно із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 13.05.2020 у справі № 810/2517/18, від 29.11.2021 у справі № 140/3335/19, присічний трирічний строк звернення за ОГД не позбавляє особу права на соціальний захист у разі, якщо пропуск цього строку зумовлений поважними, об`єктивно непереборними обставинами та істотними перешкодами.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач вперше звернулася за виплатою ОГД ще у квітні 2022 року (в межах 3-річного строку), проте їй було відмовлено через відсутність підтвердженого юридичного статусу члена сім`ї. З 2022 року по квітень 2024 року позивач вживала безперервних та активних заходів для встановлення в судовому порядку факту перебування у родинних відносинах із загиблим батьком.

Неможливість своєчасного отримання рішення суду була обумовлена тривалою неузгодженістю судової практики щодо юрисдикції таких справ (цивільна чи адміністративна), яка була остаточно розв`язана лише постановою Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2024 у справі № 560/17953/21.

Після цього рішенням Старокостянтинівського районного суду від 27.04.2024 у справі № 683/474/24 зазначений факт було встановлено, і вже у липні 2024 року позивач звернулася повторно.

За таких обставин пропуск 3-річного строку звернення був зумовлений об`єктивними, не залежними від позивача причинними обставинами, а отже причини пропуску строку є поважними.

Стосовно іншої підстави, яка зазначена в листі відповідача від 14.08.2024 про відсутність повного переліку документів, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 № 975, слід зазначити наступне.

Так, відповідно п. 20 постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 № 975 (в редакції, чинній на дату звернення позивача із заявою про призначення одноразової грошової допомоги) особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), у паперовій або електронній формі засобами електронної пошти заяву кожної повнолітньої особи, яка має право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги.

У разі подання заяви в паперовій формі до неї додаються копії документів разом з оригіналами (для посвідчення цих копій), а у разі подання заяви засобами електронної пошти заява та копії документів подаються з дотриманням законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг.

Вказана норма також передбачає перелік документів, які додаються до заяви.

При цьому, згідно матеріалів справи, військовослужбовець ОСОБА_3 загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 в зоні проведення ООС, тобто до введення в Україні воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022.

Позивач звернулася із заявою про призначення ОГД у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму на підставі Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.

Натомість суд першої інстанції при обґрунтуванні рішення застосував Порядок і умови, затверджені наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 45, який визначає процедуру оформлення документів для призначення ОГД, передбаченої Постановою КМУ від 28.02.2022 № 168 (у розмірі 15 000 000 грн під час дії воєнного стану).

Колегія суддів зазначає, що Порядок № 45 не поширюється на правовідносини, пов`язані із загибеллю військовослужбовця у березня 2021 року та призначенням ОГД відповідно до Порядку № 975.

Відповідно до положень Порядку № 975 та усталеної процедури, обласні ТЦК та СП є уповноваженими органами, які здійснюють перевірку документів, складають висновок про можливість виплати ОГД та надсилають його разом із пакетом документів на розгляд Комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про надання одноразової грошової допомоги.

Як підтверджується матеріалами справи (зокрема листом ІНФОРМАЦІЯ_10 від 14.08.2024 № 10/1/9781), заява та документи позивача фактично надійшли до відповідача і були ним розглянуті.

Проте саме відповідач безпідставно повернув їх без виконання та без подання на розгляд Комісії Міноборони. Таким чином, саме ІНФОРМАЦІЯ_12 допущено протиправну бездіяльність, а позов пред`явлено до належного відповідача з обранням належного способу захисту.

Разом з тим колегія суддів наголошує, що відповідно до Порядку № 975 повноваженнями щодо прийняття рішення про призначення або відмову у призначенні ОГД наділена виключно

ІНФОРМАЦІЯ_13 є лише проміжною ланкою, обов`язком якої є прийом документів, перевірка їх повноти та направлення разом із власним висновком до

ІНФОРМАЦІЯ_14 не наділений повноваженнями самостійно відмовляти у призначенні допомоги чи повертати документи заявнику з мотивів пропуску строку.

Твердження відповідача про відсутність повного пакета документів є необґрунтованим, оскільки матеріалами справи підтверджується надання позивачем передбаченого Порядком № 975 переліку документів.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, доводи апеляційної скарги спростовують висновки рішення суду, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неподання на розгляд Комісії Міністерства оборони України документів ОСОБА_2 для призначення одноразової грошової допомоги в порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, у зв`язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_3 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняти та направити документи ОСОБА_2 для призначення одноразової грошової допомоги згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 у зв`язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , на розгляд Комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про надання одноразової грошової допомоги.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Боровицький О. А. Курко О. П.