Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №240/11985/23 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

Дата: 10 серпня 2026 р.

Справа: №240/11985/23

Суддя: Ватаманюк Р.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/11985/23

11 серпня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М.

розглянувши в порядку письмового провадження заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2023 року скасовано.

Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 з 15 березня 2023 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 з 15 березня 2023 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, визначеного статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції, яка була чинна до 01 січня 2015 року, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог, а саме щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії виходячи з розрахунку, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, встановленим законом про Державний бюджет України на відповідний рік - відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1342 грн.

28 жовтня 2025 року (зареєстровано 30.10.2025) Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області через систему «Електронний суд» звернулося до Сьомого апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року у справі № 240/11985/23 за нововиявленими обставинами.

Заява обґрунтована тим, що після ухвалення постанови суду апеляційної інстанції виявлено істотні для справи обставини, які існували на час розгляду справи, але не були та не могли бути відомі відповідачу та суду.

Зокрема, заявник вказав, що ухвалою Овруцького районного суду Житомирської області від 03 жовтня 2025 року у справі № 286/3077/25 у кримінальному провадженні № 12025065500000154 від 13.08.2025 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України (шахрайство), встановлено, що ОСОБА_1 , реалізуючи умисел на заволодіння бюджетними коштами шляхом обману, здійснила реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 (зона гарантованого добровільного відселення), отримавши витяг з реєстру територіальної громади № 2023/002238905.

Проте, як встановлено процесуальним рішенням суду у кримінальній справі, ОСОБА_1 за вказаною адресою в с. Ігнапіль фактично ніколи не проживала, а постійно проживала за адресою: АДРЕСА_2 , яке відповідно до Переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 № 106, не належить до зон радіоактивного забруднення.

На підставі завідомо неправдивих відомостей про факт проживання в зоні радіоактивного забруднення позивач звернулася до суду та протиправно отримала з бюджету кошти в сумі 17 243,41 грн, які в подальшому були нею відшкодовані в повному обсязі в межах кримінального провадження.

Посилаючись на приписи п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 361 КАС України, заявник просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, висунуті доводи заяви та додані до неї письмові докази, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з пункту 2 частини 2 статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі.

Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

Правова природа нововиявлених обставин полягає в тому, що вони є юридичними фактами об`єктивної дійсності, які існували на момент розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, проте не були і не могли бути відомі ні заявникові, ні суду, та мають істотне значення для правильного вирішення спору, тобто їх врахування мало б наслідком прийняття іншого за змістом судового рішення (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.12.2022 у справі № 460/801/20).

Згідно мотивувальної частини постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року, ключовою правовою та фактичною підставою для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити підвищення до пенсії на підставі ст. 39 Закону України № 796-ХІІ слугував висновок суду про те, що позивач проживає у населеному пункті с. Ігнапіль Коростенського району Житомирської області, який належить до зони гарантованого добровільного відселення.

Правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 18 березня 2020 року у зразковій справі № 240/4937/18, чітко визначає, що обов`язковою та визначальною умовою для виникнення у непрацюючого пенсіонера права на підвищення до пенсії згідно зі ст. 39 Закону України № 796-ХІІ є саме факт проживання такої особи на території радіоактивного забруднення.

Разом з тим, як встановлено судом під час розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами, ухвалою Овруцького районного суду Житомирської області від 03 жовтня 2025 року у справі № 286/3077/25, яка набрала законної сили, у кримінальному провадженні № 12025065500000154 встановлено фактичні обставини того, що ОСОБА_1 за зареєстрованим місцем проживання в с. Ігнапіль Коростенського району Житомирської області фактично не проживала, а мешкала за адресою: с. Радичі Хорошівської ТГ Коростенського району Житомирської області, яка не є територією радіоактивного забруднення.

Реєстрація місця проживання в с. Ігнапіль була здійснена позивачкою формально та з метою протиправного отримання соціальних виплат з Державного бюджету України.

За змістом статей 3, 4, 5 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265, та Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», юридичний факт «реєстрації місця проживання» сам по собі не є тотожним фактичному проживанню особи за відповідною адресою та спростовується належними доказами відсутності фактичного проживання.

Враховуючи, що у кримінальному провадженні спростовано факт проживання ОСОБА_1 на території радіоактивного забруднення, колегія суддів дійшла висновку, що зазначена обставина є істотною для справи, існувала на час ухвалення постанови від 14 травня 2024 року, проте об`єктивно не була і не могла бути відома відповідачу та суду.

З огляду на викладене, висновки постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року про наявність у ОСОБА_1 права на підвищення до пенсії відповідно до ст. 39 Закону № 796-ХІІ повністю спростовані нововиявленими обставинами.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 368 КАС України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення.

Згідно частини 1 статті 369 КАС України, у разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд: ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду; 2) приймає постанову - якщо переглядалася постанова; 3) постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала.

За таких обставин, постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2023 року про відмову в задоволенні позову — без змін.

Згідно з вимогами ст. 139 КАС України, у зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, судові витрати позивачу відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 325, 328, 329, 361, 369 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задовольнити.

Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року у справі № 240/11985/23 скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2023 року залишити без задоволення.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2023 року у справі № 240/11985/23 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua