Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №120/10572/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/10572/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Віятик Наталія Володимирівна

Суддя-доповідач - Капустинський М.М.

11 серпня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Шидловського В.Б. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю прийняття рішення пенсійним органом №905210123914 від 08.04.2025 про відмову у перерахунку пенсії на підставі довідок Вінницького апеляційного суду станом на 01.01.2022.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 08.04.2025 № 905210123914.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.03.2025 та прийняти рішення з урахуванням висновків суду за результатами розгляду цієї справи.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 484,50 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вказує, що постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2022 у справі №120/4625/22 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити з 25.03.2022 року ОСОБА_1 пенсію у зв`язку з втратою годувальника на підставі ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723- ХІІ, в розмірі 70% заробітної плати померлого чоловіка – ОСОБА_2 . Головним управлінням рішення суду виконано в добровільному порядку та за результатами виконання прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії від 06.01.2023 року №905210123914 в зв`язку з недоцільністю його виконання, про що надіслано повідомлення ОСОБА_1 №0200-0216-8/6556 від 23.01.2023 року. Разом з тим, оскільки надані до заяви довідки про заробітну плату годувальника ОСОБА_2 , видані Вінницьким апеляційним судом (без зазначення реєстраційних номерів та дати їх видачі), не були предметом розгляду суду у Головного управління відсутні правові підстави для їх застосування.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, виконуються органами Пенсійного фонду України виключно відповідно до покладених зобов`язань, в установленому чинним законодавством порядку. Відтак, Головним управлінням прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії №905210123914 від 08.04.2025 ОСОБА_1 , в зв`язку з виконанням рішенням суду від 26.12.2022 у справі №120/4625/22 в добровільному порядку та відсутністю правових підстав застосування наданих довідок від 24.03.2025.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог частково.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.

Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2022 у справі 120/4625/22, серед іншого, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити з 25.03.2022 року ОСОБА_1 пенсію у зв`язку з втратою годувальника на підставі ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-XII в розмірі 70% заробітної плати померлого чоловіка - ОСОБА_2 .

Водночас суд у вказаній справі зазначив, що первинна довідка від 17.02.2022 № 04-20/9/22 не відповідає затвердженій формі Постанови Правління ПФУ № 1-3.

Крім того, постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2022 у справі 120/6538/24, серед іншого, зобов`язано Вінницький апеляційний суд видати ОСОБА_1 довідки про складові заробітної плати ОСОБА_2 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на 01.01.2022 р. та довідки про складові заробітної плати ОСОБА_2 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби; зобов`язано Вінницький апеляційний суд видати ОСОБА_1 довідки про складові заробітної плати ОСОБА_2 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на 01.01.2024 р. та довідки про складові заробітної плати ОСОБА_2 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.

На виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2022 у справі 120/6538/24 Вінницьким апеляційним судом ОСОБА_1 видано довідки:

- про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);

- про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка працювала на посадах державної служби, класифікацію яких було проведено, має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і яка на дату виходу на пенсію не перебуває на державній службі.

24.03.2025 позивач звернулася до органу Пенсійного фонду України із заявою про добровільне виконання рішення Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2022 року у справі №120/4625/22. До заяви надала довідки видані Вінницьким апеляційним судом.

Відповідач за наслідками розгляду вказаної заяви, прийняв рішення №905210123914 від 08.04.2025 про відмову у перерахунку пенсії, у зв`язку з виконанням рішення суду від 26.12.2022 у справі №120/4625/22 в добровільному порядку та відсутністю правових підстав застосування наданих довідок від 24.03.2025.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Пенсійного фонду від 08.04.2025, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог частково.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.

Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року № 2453-VI суддя який вийшов у відставку, при досягненні пенсійного віку, виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу" або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

Згідно з ч. 2 ст. 138 Закону №2453-VI суддя у відставці, який не досяг пенсійного віку, отримує неоподатковуване щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею пенсійного віку за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, передбачених ст. 37 Закону України "Про державну службу".

Згідно з частиною 10 статті 37 Закону № 3723-XII передбачено, що у разі смерті особи у період перебування на державній службі за наявності у померлого годувальника стажу державної служби не менше 10 років непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні (при цьому дітям - незалежно від того, чи були вони на утриманні померлого годувальника), призначається пенсія у зв`язку з втратою годувальника на одного непрацездатного члена сім`ї у розмірі 70 відсотків суми заробітної плати померлого годувальника, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а на двох і більше членів сім`ї 90 відсотків. До непрацездатних членів сім`ї належать особи, зазначені у статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Частиною 11 статті 37 № 3723-XII визначено, що право на призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника на умовах, передбачених частиною десятою цієї статті, мають також непрацездатні члени сім`ї померлої особи, яка отримувала або мала право на пенсію за цим Законом.

Закон № 3723-XII втратив чинність на підставі Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон № 889-VIII) за винятком ст. 37 Закону України № 3723-XII, яка повинна застосовуватися до осіб, зазначених у п. 10 і 12 р. ХІ Закону №889 -VIII.

Згідно з п. 10 і 12 р. ХІ Закону №889-VIII державні службовці які на момент набрання законної сили цим законом мають стаж роботи на державній службі 10 або 20 років на посадах віднесених до відповідних категорій державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" мають право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-XII.

При цьому, п.13 р. ХІ Закону №889-VIII передбачає, що за особами, які на день набрання чинності цим Законом, перебувають у відставці, відповідно до вимог статті 31 Закону №3723-XII зберігаються гарантії, передбачені цією статтею.

Відповідно до ч. 1 ст.37 Закону №3723XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Судом встановлено, що постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2022 у справі 120/4625/22, серед іншого, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити з 25.03.2022 року ОСОБА_1 пенсію у зв`язку з втратою годувальника на підставі ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-XII в розмірі 70% заробітної плати померлого чоловіка - ОСОБА_2 .

Водночас апеляційний суд у вказаній справі зазначив, що первинна довідка від 17.02.2022 № 04-20/9/22 не відповідає затвердженій формі Постанови Правління ПФУ № 1-3.

Разом з тим, на виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2022 у справі 120/6538/24 Вінницьким апеляційним судом ОСОБА_1 видано довідки:

- про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);

- про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка працювала на посадах державної служби, класифікацію яких було проведено, має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і яка на дату виходу на пенсію не перебуває на державній службі.

24.03.2025 позивач звернулася до відповідача із заявою про добровільне виконання рішення Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2022 року у справі №120/4625/22 та до заяви надала довідки видані Вінницьким апеляційним судом.

Відповідач за наслідками розгляду вказаної заяви, прийняв рішення №905210123914 від 08.04.2025 про відмову у перерахунку пенсії, у зв`язку з виконанням рішення суду від 26.12.2022 у справі №120/4625/22 в добровільному порядку та відсутністю правових підстав застосування наданих довідок від 24.03.2025.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню, суд виходить із того, що право позивача на перехід на пенсію у зв`язку з втратою годувальника за Законом № 3723-XII в розмірі 70% заробітної плати померлого чоловіка є остаточно встановленим постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2022 у справі № 120/4625/22.

Вказане судове рішення набрало законної сили, є чинним, а отже, відповідно до статті 129-1 Конституції України та статті 370 КАС України, є обов`язковим до виконання на всій території України для всіх органів державної влади та їх посадових осіб. Суть судового захисту, наданого позивачу у справі № 120/4625/22, полягала саме у матеріально-правовому визнанні за нею беззаперечного права на отримання конкретного виду пенсійного забезпечення.

Натомість, подання нових довідок, отриманих у межах справи № 120/6538/24, є належним способом усунення формальних недоліків первинного документа, які перешкоджали реальному нарахуванню виплат.

У свою чергу, відмова відповідача у врахуванні цих довідок під приводом «відсутності правових підстав» фактично нівелює обов`язковість судових рішень.

Колегія суддів наголошує, що під час прийняття оскаржуваного рішення від 08.04.2025 року № 905210123914 відповідач взагалі не надавав оцінки довідкам Вінницького апеляційного суду, обмежившись лише формальною відмовою у їх застосуванні.

Відтак, оскільки пенсійний орган у межах своєї компетенції не здійснював дослідження цих документів по суті, у суду наразі відсутні правові підстави для перебирання на себе функцій суб`єкта владних повноважень. Суд не може підміняти собою орган, який ухилився від виконання своїх прямих обов`язків.

Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що оскільки належна оцінка довідкам з боку пенсійного органу не надавалася, ефективним та належним способом захисту прав позивача є скасування оскаржуваного рішення та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 24.03.2025 року та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що у відповідності до положень ч.1 ст.308 КАС України колегія суддів не переглядає рішення суду першої інстанції в відмовленій частині, з огляду на те, що рішення в цій частині не є предметом апеляційного оскарження.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Капустинський М.М.

Судді Шидловський В.Б. Сапальова Т.В.