Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №240/22716/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/22716/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шимонович Роман Миколайович

Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.

12 серпня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Шидловського В.Б. Капустинського М.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 23 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, у якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Житомирській області щодо направлення листа від 01.06.2026 № 0600-0304-8/53833 про утримання 20% від суми довічного грошового утримання судді у відставці та зменшення суми довічного грошового утримання з отримуваних 89749,92 грн. до 623 03,28 грн.;

- зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Житомирській області негайно зупинити протиправне утримання сум пенсії, що призвели до зменшення з отримуваних 89749,92 грн до 62303,28 грн та повернути ОСОБА_1 вже утримані кошти за актом від 18.02.2026 №0600-1002-1/537.

Водночас, подав заяву про забезпечення позову, у якій просить суд: забезпечити позов шляхом зупинення утримання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області надміру виплачених сум пенсії у розмірі 20% та заборони зменшувати нарахований на виконання рішення суду у справі №240/13730/25 розмір довічного грошового забезпечення ОСОБА_1 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі.

Заяву мотивував тим, що на виконання рішення суду Пенсійним органом ОСОБА_1 призначено щомісячне довічне грошове забезпечення судді у відставці з 27.03.2025. Щомісячне грошове забезпечення призначене у 2025 році становить 90% від суми суддівської винагороди 172596,00 грн (посадовий оклад 90840,00 грн, доплата за вислугу років 80% - 72672,00 грн, доплата за перебування на адміністративній посаді в суді 10% - 9084,00 грн), згідно довідки ТУ ДСА України в Житомирській області №695/25 від 28 березня 2025 року. Листом від 01.06.2026 № 0600-0304-8/53833 Головне управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області повідомило що надміру виплачені кошти за період з 27.03.2025 по 31.05.2026 в розмірі 388679,83 грн, підлягають поверненню на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 , який відкрито в АТ ‘'Державний Ощадбанк банк України". За результатами «проведеної перевірки» та наданої довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №1065/26 від 18.05.2026 розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці приведено у відповідність від суми суддівської винагороди - 119814,00 грн, в результаті чого встановлено факт надміру виплачених коштів за період з 27.03.2025 по 31.05.2026 в розмірі 388679,83 грн. У разі ненадходження коштів протягом місяця утримання надміру виплаченої суми пенсії, яка утворилася внаслідок недостовірно поданої довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, будуть проводитися в розмірі 20% від суми пенсії щомісячно до повного погашення.

Наголосив, що розмір довічного грошового забезпечення судді у відставці на виконання рішення суду у справі №240/13730/25 становив 155336,40 грн. При цьому фактично до травня 2026 року отримував 89749,92 грн. Після надходження вказаного листа йому нараховується довічне грошове в сумі 62 303,28 грн.

Після формування безпідставних акта від 18.02.2026 №0600-102-1/537 та листа від 01.06.2026 № 0600-0304-8/53833 Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Житомирській області вже розпочато утримання коштів до отримання ним вищевказаного листа.

Вважає, що утримання з надміру виплачених сум грошового забезпечення є протиправним, оскільки пенсійним органом не встановлено фактів вчинення ним протиправних дій та зловживання щодо призначення пенсії або її перерахунку. Більше того, грошове забезпечення призначалось і виплачувалось на виконання рішення суду від 16.10.2025 року у справі №240/13730/25, що набрало законної сили. Тому просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення утримання сум пенсії у розмірі 20% та заборони зменшувати нарахований на виконання рішення суду у справі №240/13730/25 розмір довічного грошового забезпечення, оскільки у разі задоволення позову, повернення вже утриманих з позивача коштів буде значно ускладнено.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 23 червня 2026 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено:

-вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення утримання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області надміру виплачених сум пенсії у розмірі 20% та заборони зменшувати нарахований на виконання рішення суду у справі №240/13730/25 розмір довічного грошового забезпечення ОСОБА_1 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №240/22716/26.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таке рішення, прийняти нове - про відмову в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що подана позивачем заява про забезпечення позову не містить належного правового та фактичного обґрунтування. Наведені позивачем доводи зводяться виключно до припущень про можливість продовження подальшого утримання частини пенсії та до гіпотетичних міркувань про доцільність уникнення необхідності повернення коштів у разі задоволення позову. Такі твердження не свідчать про існування реальної загрози утруднення чи неможливості виконання майбутнього судового рішення. Позивач обґрунтовує необхідність забезпечення позову виключно небажанням зазнавати тимчасових майнових обмежень та припущенням про можливі майбутні труднощі, що не відповідає правовій природі інституту забезпечення позову, який застосовується лише у виняткових випадках.

Відзив позивача на апеляційну скаргу на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду не надходив, що відповідно до ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

З урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до частин першої-другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Встановлено, що позивач оскаржує дії Головного управління пенсійного фонду України в Житомирській області щодо направлення листа від 01.06.2026 № 0600-0304-8/53833 про утримання 20% від суми довічного грошового утримання судді у відставці та зменшення суми довічного грошового утримання з отримуваних 89749,92 грн. до 623 03,28 грн.

Як встановлено з матеріалів справи, за результатами проведеної перевірки та наданої довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №1065/26 від 18.05.2026 розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, як зазначено відповідачем, приведено у відповідність від суми суддівської винагороди - 119814,00 грн. В результаті встановлено факт надміру виплачених коштів за період з 27.03.2025 по 31.05.2026 в розмірі 388679,83 грн.

До того ж, відповідно до змісту апеляційної скарги, за встановлених обставин переплати суми грошового забезпечення ОСОБА_2 , відповідачем вирішено: утримувати суму надміру виплачених коштів (388679,83 грн.) в розмірі 20% від суми пенсії щомісячно до повного погашення.

Колегія суддів зазначає, що дії відповідача про утримання з позивача надміру виплачених сум пенсії оскаржуються в в судовому порядку, а подання позовної заяви не зупиняє утримання коштів та не є перешкодою для утримання, невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення виконання вказаного рішення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача у випадку задоволення пред`явленого ним позову.

У даному випадку невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що намір позивача захистити свої права та інтереси, які ОСОБА_1 вважає порушеними, в даному провадженні не буде реалізовано у разі стягнення відповідних коштів, що не відповідатиме завданню адміністративного судочинства та порушить право позивача на судовий захист.

До того ж, невжиття заходів забезпечення позову у даній справі зумовить виникнення інших спорів, для відновлення прав позивача необхідно буде докласти значних зусиль, шляхом ініціювання нових судових процесів, що потягне за собою матеріальні витрати.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення заяви про забезпечення позову, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 23 червня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Сапальова Т.В.

Судді Шидловський В.Б. Капустинський М.М.