Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: осіб з інвалідністю
Дата: 10 серпня 2026 р.
Справа: №240/4405/25
Суддя: Ватаманюк Р.В.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 240/4405/25
Головуючий у 1-й інстанції: Черняхович Ірина Едуардівна
Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.
11 серпня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Курка О. П. Боровицького О. А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, стягнення коштів,
В С Т А Н О В И В :
ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 11.03.2025 позов ОСОБА_1 було повернуто позивачу на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України у зв`язку з невиконанням вимог ухвали про залишення позову без руху, оскільки наданий позивачкою скрін-шот банківського зарахування на суму 25835,08 грн від 05.08.2024 суд першої інстанції визнав неналежним доказом, що не дозволяє встановити факт та конкретний розмір виплати разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про повернення позовної заяви та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, мотивуючи це тим, що вона вчинила всі залежні від неї дії для усунення недоліків.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 312 КАС України.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
26.02.2025 ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду залишено позовну заяву ОСОБА_1 без руху та встановлено їй строк для усунення недоліків, шляхом надання до суду доказів на підтвердження того, що грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2024 рік їй виплачувало Головне управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області, та доказів на підтвердження того, що розмір такої допомоги становив 2900,00 гривень.
10.03.2025 до Житомирського окружного адміністративного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про усунення недоліків позовної заяви, в якому вона вказала, що допомогу до Дня Незалежності України за 2024 рік вона отримала разом із пенсію. До вказаного клопотання позивач долучила скрін-шот про зарахування коштів на її картковий рахунок.
Проте, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вказаний скрін-шот про зарахування коштів на картковий рахунок позивача не є належним доказом, який підтверджує, що розмір виплаченої ОСОБА_1 допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік становив 2900,00 гривень.
Відповідно до частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, проте суд першої інстанції не врахував, що в категоріях справ щодо соціальних виплат громадяни часто обмежені в доступі до первинних розрахункових документів суб`єкта владних повноважень, а долучений скрін-шот із відображенням зарахування суми від ПФУ є достатнім первинним свідченням існування спірних правовідносин для стадії відкриття провадження.
Згідно з усталеною судовою практикою Верховного Суду, зокрема висловленою у зразкових справах щодо соціальних виплат ветеранам війни, надмірний формалізм при оцінці доказів на стадії прийняття позовної заяви є неприпустимим, оскільки точний розрахунок виплачених сум, їхня структура та правові підстави нарахування мають досліджуватися судом безпосередньо під час розгляду справи по суті, зокрема шляхом витребування відповідних довідок та матеріалів пенсійної справи від відповідача.
Колегія суддів зазначає, що за змістом статей 9, 77, 80 КАС України адміністративний суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, та наділений повноваженнями самостійно витребувати докази у суб`єкта владних повноважень, якщо у позивача є труднощі в їх самостійному наданні, а тому визнання поданих позивачкою матеріалів «неналежними» на стадії відкриття провадження є передчасним та помилковим.
Таким чином, ОСОБА_1 продемонструвала належну процесуальну поведінку та в межах своїх можливостей відреагувала на ухвалу про залишення позову без руху, надавши наявні у неї дані про отримання коштів від 05.08.2024, а невизначеність щодо конкретної частки допомоги у структурі зарахованої суми мала бути усунена судом в процесі розгляду справи по суті.
Зважаючи на те, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, що призвело до безпідставного обмеження права позивачки на розгляд її справи судом, оскаржувана ухвала про повернення позовної заяви не може вважатися законною та обґрунтованою, у зв`язку з чим вона підлягає скасуванню на підставі статті 320 КАС України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню, а матеріали адміністративного позову направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Частиною 3 ст. 312 КАС України вказано, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року - скасувати.
Справу направити до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Курко О. П. Боровицький О. А.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua