Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №320/39421/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/39421/24 Суддя (судді) першої інстанції: Діска А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий суддя Парінов А.Б.,

судді: Беспалов О.О.,

Кравченко Є.Д.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови здійснення з 01.08.2021, з 01.02.2022 та з 01.02.2023 перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії на підставі довідок про розмір грошового забезпечення від 24.05.2024: № 222/4/162/349/2264, № 222/4/162/349/2265, № 222/4/162/349/2266;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2021 на підставі оновленої довідки від 24.05.2024 № 222/4/162/349/2264 про розмір грошового забезпечення, виданої Військовою частиною НОМЕР_1 станом на 17.07.2021, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням виплачених сум;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022 на підставі оновленої довідки від 24.05.2024 № 222/4/162/349/2265 про розмір грошового забезпечення, виданої Військовою частиною НОМЕР_1 станом на 01.01.2022, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням виплачених сум;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі оновленої довідки від 24.05.2024 № 222/4/162/349/2266 про розмір грошового забезпечення, виданої Військовою частиною НОМЕР_1 станом на 01.01.2023, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням виплачених сум;

- в іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду, у якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію, передбачену Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та, деяких інших осіб".

На виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.10.2023 у справі № 320/20519/23 уповноваженим на видачу довідок органом було підготовлено та направлено до територіального управління ПФУ довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 17.07.2021 та на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2024 у справі № 320/20519/23 уповноваженим на видачу довідок органом було підготовлено та направлено до територіального управління ПФУ довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022 та на 01.01.2023 із включенням всіх видів додаткового грошового забезпечення.

В подальшому позивач звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку його пенсії відповідно до довідок оновлених довідок, виданих на виконання рішення суду.

Проте відповідач відмовив позивачу в перерахунку пенсії на підставі таких довідок.

З наявних в матеріалах справи розрахунків пенсії за вислугу років на 17.07.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 вбачається, що пенсію позивача обмежено максимальним розміром.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції, вирішуючи спір, виходив із того, що спірні правовідносини регулюються положеннями Закону України № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Порядку № 45 та Порядку № 3-1. Врахувавши правові висновки Верховного Суду щодо перерахунку пенсій військовослужбовців, суд дійшов висновку, що після отримання оновлених довідок про розмір грошового забезпечення у відповідача виник обов`язок провести перерахунок пенсії позивача. У зв`язку з цим суд визнав протиправною відмову органу Пенсійного фонду України у проведенні такого перерахунку та зобов`язав здійснити перерахунок і виплату пенсії з урахуванням довідок станом на 17.07.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023, без обмеження максимальним розміром пенсії та з урахуванням раніше виплачених сум. Водночас у задоволенні вимоги про зобов`язання здійснювати виплату пенсії на майбутнє відмовив, оскільки судовому захисту підлягають лише порушені права, а не можливі порушення у майбутньому.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям належне грошове та інші види забезпечення. Згідно з ч. 2, 3 цієї статті до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні та одноразові додаткові види грошового забезпечення, розмір яких залежить від посади, звання, вислуги років та умов проходження служби.

За приписами ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ пенсії обчислюються з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, з яких сплачено відповідні страхові внески, зокрема посадового окладу, окладу за званням, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій.

Відповідно до ст. 63 Закону № 2262-ХІІ раніше призначені пенсії підлягають перерахунку у зв`язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій осіб на умовах, у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України. Таким чином, повноваження Уряду полягають у визначенні порядку проведення перерахунку пенсій, а не у зміні визначеного законом складу грошового забезпечення, що враховується при його здійсненні.

Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Абзацом 1 п. 5 Порядку № 45 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

У Додатку 2 до Порядку № 45 (у редакції з 24.02.2018) містилась форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою № 103 було викладено в новій редакції. Зокрема, у ній відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.

Отже, у зв`язку із скасуванням пунктів 1 та 2 Постанови № 103 обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасоване.

В компетенцію Уряду входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку № 45. Проте зміни, внесені постановою № 103, зокрема до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними. Відтак з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.

Також, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/12704/18 від 14 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року, визнано протиправним та скасовано пункт 3 Постанови № 103.

Відповідно до ч. 2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Отже, з 19.11.2019 - з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/12704/18 - пункт 3 Постанови № 103 втратив чинність, а інші нормативні акти, які б надалі обмежували склад та розмір грошового забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) для обчислення та перерахунку пенсії, відсутні.

Відповідно до п. 23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (зі змінами), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі - Порядок № 3-1), перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Згідно з п. 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії. Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Отже, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України.

Аналогічний правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а.

30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704, що набрала чинності 01.03.2018, та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років (далі - Постанова № 704).

Пунктом 2 Постанови № 704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до п. 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.

Згідно з ч. 2 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

На підставі ч. 3 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що враховуючи право Позивача на перерахунок пенсії, обґрунтованими є позовні вимоги в частині зобов`язання Відповідача здійснити перерахунок пенсії на підставі поданих довідок, з урахуванням раніше виплачених сум, з чим також погоджується і колегія суддів.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 червня 2025 року у справі № 580/12023/23.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо доводів апелянта про правомірність обмеження максимального розміру пенсії, колегія суддів зазначає наступне.

Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII щодо обмеження максимального розміру пенсії визнано такими, що не відповідають Конституції України.

Конституційний Суд України зазначив, що особливий характер державних гарантій соціального захисту військовослужбовців та осіб, які перебували на військовій службі, випливає з положень частини п`ятої статті 17 Конституції України, а тому такі гарантії не можуть бути звужені шляхом законодавчого обмеження рівня пенсійного забезпечення.

З огляду на викладене, після ухвалення зазначеного рішення Конституційного Суду України положення щодо обмеження пенсії максимальним розміром у Законі № 2262-XII втратили чинність.

Колегія суддів також враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 16 грудня 2021 року у справі № 400/2085/19, від 20 липня 2022 року у справі № 340/2476/21, від 25 липня 2022 року у справі № 580/3451/21 та інших, відповідно до яких застосування обмеження максимального розміру пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, є протиправним.

Крім того, відповідно до принципу верховенства права, закріпленого статтею 6 КАС України, у разі неоднозначного трактування норм законодавства застосуванню підлягає підхід, найбільш сприятливий для особи.

Аналогічний підхід сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2018 року у справі № 812/292/18, а також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Щокін проти України», відповідно до якої недоліки законодавчого регулювання не можуть покладатися на особу.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дії відповідача щодо неврахування складових грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії та обмеження її максимальним розміром не відповідають вимогам чинного законодавства.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, зводяться до переоцінки правильності застосування норм права та не містять належних правових підстав для скасування судового рішення.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відтак, інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналізуючи всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів приймає до уваги висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 34, 77, 242, 311, 315, 316, 321, 325, 328 - 331 КАС, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-331 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

Є.Д. Кравченко

(Повний текст постанови суду виготовлено 12 серпня 2026 року)