Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №320/41343/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/41343/24 Суддя (судді) першої інстанції: Кочанова П.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий суддя Парінов А.Б.,

судді: Беспалов О.О.,

Кравченко Є.Д.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

В Київському окружному адміністративному суді перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо відмови ОСОБА_1 в нарахуванні та виплаті з 01 березня 2024 року доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити з 01 березня 2024 року ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» з урахуванням раніше виплачених сум; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач ( далі - апелянт) подав апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду, у якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є громадянином України (паспорт серія НОМЕР_2 ), перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, як отримувач пенсії відповідно до Закону №2262-XII.

З 01 липня 2021 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року №713 позивачу було встановлено доплату до пенсії в розмірі 2000 гривень.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року у справі №320/32989/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі виданої Головним управлінням Служби безпеки України у м. Києві та Київській області довідки від 26.12.2022 року №325 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року із зазначенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

Так, після перерахунку пенсії на виконання вищезазначеного рішення, відповідач припинив виплату позивачу щомісячної доплати відповідно до постанови КМУ від 14.07.2021 №713.

В липні 2024 року представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про поновлення виплати щомісячної доплати до пенсії у сумі 2000 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» №713 від 14 липня 2021 року.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 29 липня 2024 року №30182-29179/О-02/8-2600/24 за результатом розгляду звернення повідомлено, що доплату в розмірі 2000 гривень позивач отримував у період з 01 липня 2021 року по 29 лютого 2024 року. Також зазначено про відсутність підстав для поновлення виплати щомісячної доплати до пенсії у сумі 2000 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» №713 від 14 липня 2021 року, оскільки основний розмір пенсії після 01 березня 2018 року на виконання рішення суду збільшився більше ніж на 2000 гривень.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що перерахунок пенсії, проведений Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права позивача на належний розмір пенсії, право на яку виникло до 1 березня 2018 року, не є перерахунком у зв`язку зі зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії. Відтак суд визнав за позивачем право на щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 713.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Відповідно до положень статті 63 Закону №2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» затвердив Порядок № 45.

Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 в редакції постанови № 103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

При цьому у Додатку 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою № 103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.

Відтак, у зв`язку із скасуванням пунктів 1 та 2 Постанови № 103 обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасоване.

Верховний Суд у постанові від 08 листопада 2022 року у справі № 420/2473/22 зазначив, що законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження визначати умови, порядок та розміри перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб. При цьому повноваження Уряду поширюються на визначення підстав, механізму та розміру такого перерахунку, однак не на зміну встановленого статтею 43 Закону № 2262-ХІІ переліку складових грошового забезпечення. Отже, приводом для перерахунку пенсії є підвищення розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, тоді як його структура визначається виключно законом і не може змінюватися Кабінетом Міністрів України.

Крім того, Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які суперечать Конституції та законам України, незалежно від того, чи були такі акти оскаржені в судовому порядку та чи залишаються вони чинними на момент розгляду справи (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18 та від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19).

З метою поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям та іншим особам, пенсійне забезпечення яких здійснюється відповідно до Закону № 2262-ХІІ, до законодавчого врегулювання цього питання Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».

Пунктом 1 Постанови № 713 з 1 липня 2021 року встановлено щомісячну доплату у розмірі 2 000 грн особам, яким пенсію призначено до 1 березня 2018 року відповідно до Закону № 2262-ХІІ, а також окремим особам, яким пенсію призначено після цієї дати з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 року або раніше.

Водночас, зазначеною постановою передбачено, що у разі перегляду (перерахунку) пенсії після 1 березня 2018 року така доплата не виплачується, крім випадків, коли внаслідок такого перегляду (перерахунку) розмір пенсії збільшився менш ніж на 2 000 грн. У такому разі доплата встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.

Як вбачається з пояснювальної записки до проекту Постанови № 713, її метою є поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 1 березня 2018 року, які виникли після проведення їх перерахунку.

Суд враховує, що Постанова № 713 пов`язує право на отримання щомісячної доплати не з будь-яким фактом перерахунку пенсії після 1 березня 2018 року, а лише з таким перерахунком, який виключає необхідність додаткової компенсації шляхом встановлення зазначеної доплати.

Відтак, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної Постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 Постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення Постанови № 713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.11.2022 у справі № 420/2473/22, від 02.03.2023 у справі № 600/870/22-а, від 04.04.2023 у справі № 380/25987/21, від 18.04.2023 у справі № 560/6528/22, від 26.04.2023 у справі № 380/4510/22 та від 17.05.2023 у справі № 620/5518/22, від 28.10.2025 року у справі № 320/8377/24.

Так, в постанові від 03 лютого 2026 року у справі №420/34281/24 Верховний Суд наголошує на тому, що перерахунок пенсії, здійснений на виконання судового рішення у зв`язку з визнанням протиправним та нечинним нормативно-правового акта, яким було обмежено складові грошового забезпечення, за своєю правовою природою є способом відновлення порушеного права та має наслідком приведення пенсійних прав особи у стан, який мав існувати з моменту їх виникнення (ab initio). Такий перерахунок не є підвищенням пенсійного забезпечення у розумінні абзацу третього пункту 1 постанови КМУ №713, оскільки не створює нових соціальних гарантій і не змінює розмірів бюджетних видатків на майбутнє, а лише усуває наслідки неправомірного нормативного регулювання. Відтак він не може розглядатися як юридична підстава для припинення щомісячної доплати, встановленої з метою зменшення диспропорцій у пенсійному забезпеченні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що перерахунок пенсії позивача, проведений відповідачем на виконання судового рішення з метою відновлення порушеного права на належний розмір пенсії, право на яку виникло до 1 березня 2018 року, не є перерахунком у зв`язку зі зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії. Відтак такий перерахунок не позбавляє позивача права на щомісячну доплату, передбачену Постановою № 713, метою якої є поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 1 березня 2018 року.

Посилання апелянта на правові висновки Верховного Суду, викладені у справі № 400/6254/24, колегія суддів відхиляє як необґрунтовані.

Так, предметом розгляду у справі № 400/6254/24 було питання правомірності припинення виплати щомісячної доплати, передбаченої Постановою № 713, після перерахунку пенсії, проведеного на виконання судового рішення у зв`язку зі зміною розміру грошового забезпечення військовослужбовців, зумовленою зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Натомість у цій справі спір виник у зв`язку з припиненням виплати зазначеної доплати після перерахунку пенсії, здійсненого на виконання судового рішення на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, виданої у зв`язку зі скасуванням пунктів 1, 2, 3 Постанови № 103, а також пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45. Такий перерахунок був спрямований на відновлення порушеного права позивача шляхом урахування всіх складових грошового забезпечення, передбачених статтею 43 Закону № 2262-ХІІ.

Отже, хоча в обох випадках перерахунок пенсії здійснювався на виконання судового рішення, його правова природа та підстави є різними. З огляду на це правові висновки Верховного Суду, викладені у справі № 400/6254/24, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Враховуючи викладені обставини у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апелянта не знайшли підтвердження при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналізуючи всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів приймає до уваги висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 34, 77, 242, 311, 315, 316, 321, 325, 328 - 331 КАС, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

Є.Д. Кравченко

(Повний текст постанови суду виготовлено 12 серпня 2026 року)