Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №620/9978/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: звільнення з публічної служби, з них

Дата: 10 серпня 2026 р.

Справа: №620/9978/25

Суддя: Файдюк Віталій Васильович

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/9978/25 Суддя першої інстанції: Дар`я ВИНОГРАДОВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Файдюка В.В.,

суддів - Аліменка В.О., Мєзєнцева Є.І.,

при секретарі - Масловській К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (далі - відповідач, ГУ НП в Чернігівській області), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Начальника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Івана Іщенка від 15.08.2025 № 1286 про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейських БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області у виді звільнення зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 (0096927), інспектора взводу №2 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУ НП в Чернігівській області;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 15.08.2025 №469о/с «По особовому складу», яким звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» капітана поліції ОСОБА_1 (0096927), інспектора взводу №2 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУ НП в Чернігівській області;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 21.08.2025 №497 о/с «По особовому складу», у часткову зміну наказу ГУ НП в Чернігівській області від 15.08.2025 № 469 о/с;

- зобов`язати поновити на займаній посаді інспектора взводу №2 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУ НП в Чернігівській області ОСОБА_1 (0096927);

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 , суму грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 15.08.2025 по дату ухвалення рішення суду.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 позов задоволено повністю:

- визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 15.08.2025 № 1286 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейських БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області» у вигляді звільнення зі служби в поліції інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області капітана поліції ОСОБА_1 (0096927);

- визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 15.08.2025 № 469 о/с «По особовому складу» про звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» капітана поліції ОСОБА_1 (0096927), інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП;

- визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 21.08.2025 № 497 о/с «По особовому складу», у часткову зміну наказу ГУНП від 15 серпня 2025 року № 469 о/с;

- визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 13.11.2024 № 745 о/с «По особовому складу», у часткову зміну наказу ГУНП від 15 серпня 2025 року № 469 о/с;

- визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 13.11.2025 № 745 о/с «По особовому складу», у часткову зміну наказу ГУНП від 15 серпня 2025 року № 469 о/с;

- поновлено ОСОБА_1 (0096927) на посаді інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, з 21.08.2025;

- стягнуто з Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 21.08.2025 по 08.12.2025 у розмірі 98167,30 грн;

- рішення у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Чернігівській області та присудження середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, допущено до негайного виконання;

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16000,00 грн.

При цьому суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем належними і допустимими доказами не спростовано надані позивачем суду пояснення щодо погіршення стану здоров`я, а у висновку службового розслідування відповідна інформація взагалі не відображена. Крім того, матеріали службового розслідування не містять належного обґрунтування щодо стану здоров`я позивача як і оцінки медичним документам ОСОБА_1 , а також необхідності застосування найсуворішого виду дисциплінарного стягнення з огляду на непідтвердження самоусунення позивача від виконання обов`язків. Окрім цього суд підкреслив, що висновки службового розслідування про порушення позивачем службової дисципліни не містять обґрунтованих висновків щодо наявності причинного зв`язку між діяннями ОСОБА_1 і наслідками, ступеня вини та обставин, що пом`якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, що у своїй сукупності свідчить про протиправність спірних у цій справі наказів у частині, що стосується позивача, а також наявність правових підстав для поновлення його на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Крім іншого суд зазначив про необхідність виходу за межі позовних вимог з огляду на те, що накази від 13.11.2024 №745 о/с «По особовому складу» та від 13.11.2024 №745/ о/с «По особовому складу» були прийняті після звернення до суду із вказаним позовом, а тому також підлягають скасуванню. Також суд наголосив, що з огляду на підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000 грн та відсутність заперечень проти їх розміру з боку відповідача останні підлягають присудженню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ НП в Чернігівській області у повному обсязі.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та відмовити у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування своїх доводів зазначає, що судом не було враховано, що до моменту доведення до відома наказу про відрядження позивач не повідомляв про погіршення стану здоров`я, повідомивши про це одразу після ознайомлення із змістом цього наказу, фактично відмовившись від його виконання попри те, що, погоджуючись проходити службу у поліції особливого призначення, добровільно прийняв усі ризики, пов`язані з проходженням такої служби, та зобов`язання із служби народові України. Зазначає, що поза належною оцінкою суду залишилося те, що позивач був придатний до служби у поліції, а також те, що він не пройшов повторну військово-лікарську комісію у червні 2025 року, та крім цього не надав доказів, які б свідчили про незадовільний стан здоров`я до моменту оголошення наказу про відрядження. Крім іншого, підкреслює, що навіть після оголошення наказу 13.08.2025 позивач не звертався до командира із рапортом про проходження медичного обстеження та лікування.

Апелянт наголошує, що за усталеною практикою Верховного Суду особа, яка заступає на службу до органів поліції, бере на себе зобов`язання виконувати покладені на неї функції та завдання, зокрема, в умовах воєнного стану, та повинна усвідомлювати і розуміти специфіку проходження служби у поліції, яка зумовлює підвищені вимоги до кожного поліцейського, якими він не може нехтувати за жодних обставин. Поряд з цим, апелянт зазначає, що обрання виду стягнення та пропорційності належить до дискреційних повноважень керівника.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу зазначає, що хоча заперечень щодо їх співмірності відповідачем подано не було, це не звільняло суд від обов`язку перевірити їх обґрунтованість, у той час як жодних доказів на підтвердження їх реального понесення позивачем надано не було.

Після усунення визначених в ухвалі від 26.01.2026 про залишення апеляційної скарги без руху недоліків ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2026 відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2026 продовжено строк розгляду справи та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 11.08.2026.

У судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд її вимоги задовольнити повністю з викладених у ній мотивів і підстав.

Позивач наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 проходив службу на посаді інспектора взводу №2 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУПН в Чернігівській області, звання: капітан поліції.

14.08.2025 о 12:00 у визначеному місці доведено до відома окремим поліцейським БПОП (стрілецький) ГУ НП в Чернігівській області наказ ГУ НП в Чернігівській області від 13.08.2025 № 463 о/с дск «Про відрядження за межі гарнізону до складу сил та засобів ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » угрупування військ (сил) « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в підпорядкування командира НОМЕР_1 бригади оперативного призначення Національної гвардії України» з 15.08.2025 до особливого розпорядження.

Під час зачитування наказу проводилася відеофіксація та поліцейські БПОП (стрілецький) ГУ НП в Чернігівській області ознайомлювались із вимогами наказу під підпис.

Водночас, 14.08.2025 до ГУНП в Чернігівській області надійшов рапорт т.в.о. командира батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , у якому було зазначено, що окремі поліцейські БПОП (стрілецький) ГУ НП в Чернігівській області відмовилися виконувати наказ ГУНП в Чернігівській області від 13.08.2025 № 463 о/с дск «Про відрядження за межі гарнізону до складу сил та засобів ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » угрупування військ (сил) « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в підпорядкування командира НОМЕР_1 бригади оперативного призначення Національної гвардії України».

З метою повної, об`єктивної та всебічної перевірки обставин вказаної події, за даним фактом, наказом ГУНП в Чернігівській області від 14.08.2025 №1006 призначено службове розслідування.

Відповідно до витягу з наказу ГУНП в Чернігівській області від 14.08.2025 №1281 на час проведення службового розслідування ОСОБА_1 відсторонено від виконання службових обов`язків.

15.08.2025 було затверджено висновок службового розслідування, в якому зафіксовано, що капітаном поліції ОСОБА_1 у зв`язку з його суб`єктивним сприйняттям, що призвело до обговорення наказу ГУ НП в Чернігівській області від 13.08.2025 №463 о/с дск, його критики, інформуванням про це безпосередньому керівнику, без повідомлення про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні цього наказу, чим, зокрема, вчинив дій всупереч вимогам ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Капітан ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію» склав Присягу на вірність Українському народові, згідно з якої присягав вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати службові обов`язки.

14.08.2025 в особливо складний для держави та громадян час, зумовлений військовою агресією російської федерації проти України своєю бездіяльністю, не зважаючи на перебування на службі в поліції та взяття на себе зобов`язань, які висуваються до поліцейських під час здійснення ними службових функцій та в повсякденному житті, знехтував вимогами законодавства України, і порушення п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині недотримання законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, наказу керівника; ч. 1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію» в частині невірного служіння Українському народові, недотримання Конституції та законів України, негідного несення високого звання поліцейського та невиконання своїх службових обов`язків; п.п. 1, 4, 6, 13 ч. 3 ст. 1, ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині невиконання Присяги, наказу керівника, немужнього служіння народу України; неутримання від дій, які перешкоджають керівникові в організації дотримання службової дисципліни та підривають авторитет Національної поліції України; пп. пп. 1, 2, 8 п. 1 р. VII «Положення про батальйон поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Чернігівській області», затвердженого наказом ГУНП в Чернігівській області від 08.10.2024 №1182, в частині непорушного дотримання положень Конституції України та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, вимог даного Положення та відданого служіння Українському народові, сумлінного виконання своїх обов`язків та беззастережного невиконання наказу начальника та прояв неповаги до начальника шляхом перешкоджання у підтриманні порядку і дисципліни.

Також в особливо складний для держави та громадян час, зумовлений військовою агресією російської федерації проти України 14.08.2025, не зважаючи на перебування на службі в поліції та взяття на себе зобов`язань, які висуваються до поліцейських під час здійснення ними службових функцій та в повсякденному житті, знехтували вимогами законодавства України, відмовившись виконувати наказ ГУ НП в Чернігівській області від 13.08.2025 №463 о/с дск, чим своєю бездіяльністю порушили вимоги п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині недотримання законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, п. 4 ч. 3 ст. 1, ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту в частині невиконання наказу керівника, пп. 1 п. 1 розд. VII Положення про підрозділи поліції особливого призначення, затвердженого наказом МВС України від 04.12.2017 №987, в частині недотримання законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та в частині невиконання Присяги поліцейського.

У зв`язку з викладеним наказом ГУ НП в Чернігівській області від 15.08.2025 №1286 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейських БПОП (стрілецький) ГУ НП в Чернігівській області» за грубе порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині недотримання законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, наказу керівника; частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» в частині невірного служіння Українському народові, недотримання Конституції та законів України, негідного несення високого звання поліцейського та невиконання своїх службових обов`язків; пунктів 1, 4, 6, 13 ч. 3 ст. 1, ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині невиконання Присяги, наказу керівника, немужнього служіння народу України; неутримання від дій, які перешкоджають керівникові в організації дотримання службової дисципліни та підривають авторитет Національної поліції України; підпунктів 1, 2, 8 п. 1 р. VII «Положення про батальйон поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Чернігівській області», затвердженого наказом ГУНП в Чернігівській області від 08 жовтня 2024 року №1182, в частині непорушного дотримання положень Конституції України та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, вимог даного Положення та відданого служіння Українському народові, сумлінного виконання своїх обов`язків та беззастережного невиконання наказу начальника та прояв неповаги до начальника шляхом перешкоджання у підтриманні порядку і дисципліни застосовано до інспектора взводу №2 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

Цей наказ реалізовано шляхом видання наказу ГУ НП в Чернігівській області від 15.08.2025 №469 о/с «По особовому складу», яким ОСОБА_1 звільнено зі служби поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).

Наказом ГУ НП в Чернігівській області від 21.08.2025 №497 о/с внесені часткові зміни у наказ ГУ НП в Чернігівській області від 15.08.2025 №469 о/с, яким капітана поліції ОСОБА_1 (0096927) інспектора взводу №2 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) приписано вважати звільненим зі служби в поліції із встановленою грошовою компенсацією за невикористану відпустку та сумою відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився. Підстава: доповідна записка ОСОБА_3 від 20.08.2025, наказ МВС України від 12.09.2017 №772 «Про затвердження Порядку забезпечення поліцейських одностроєм», із змінами і доповненнями, внесеними наказами МВС України від 24.12.2019 №1100 та від 11.05.2022 №288, довідка-розрахунок УЛМТЗ ГУНП від 20.08.2025 №36.

Також ГУ НП в Чернігівській області від 13.11.2024 № 745 о/с «По особовому складу» у часткову зміну наказу ГУНП від 15 серпня 2025 року № 469 о/с капітана поліції ОСОБА_1 приписано вважати звільненим зі служби в поліції 20 серпня 2025 року. Підстава: лист відділу правового забезпечення ГУ НП від 13.11.2025 №64570-2025, електронний листом непрацездатності ОСОБА_1 №18303133-2033893721-1 від 15.08.2025, внесений до Реєстру медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я КНП «Чернігівська міська лікарня №3» Чернігівської міської ради.

На підставі встановлених вище обставин, здійснивши системний аналіз положень ст. ст. 17, 18, 19, 77 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон), ст. ст. 1, 11, 12, 13, 14, 19, 21, 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), ст. ст. 235, 265 Кодексу законів про працю України, Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, суд першої інстанції з урахуванням ряду правових позицій Верховного Суду прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на відсутність у відповідача об`єктивних підтверджених причин для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення із служби у поліції.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися з огляду на таке.

Закон України «Про Національну поліцію» визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 8 Закону поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази. Накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових та службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України.

За правилами п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону поліцейський зобов`язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

При цьому згідно з п. п. 24, 24-1, 34, ч. 1 ст. 23 Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості; здійснює у визначеному законом порядку протидію злочинним посяганням на об`єкти критичної інфраструктури, які загрожують безпеці громадян і порушують функціонування систем життєзабезпечення; захист об`єктів критичної інфраструктури, інтересів суспільства і держави від злочинних посягань у кіберпросторі, здійснює заходи із запобігання, виявлення, припинення та розкриття кіберзлочинів проти об`єктів критичної інфраструктури; здійснює у взаємодії зі Збройними Силами України, Національною гвардією України, Державною прикордонною службою України, Державною спеціальною службою транспорту, Службою безпеки України боротьбу з диверсійно-розвідувальними силами агресора (противника) та не передбаченими законами України воєнізованими або збройними формуваннями.

Крім того, приписами ч. ч. 2, 3, 4 ст. 24 Закону закріплено, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

У ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, можуть підпорядковуватися за рішенням керівника поліції відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.

Під час дії воєнного стану поліція особливого призначення в ході відсічі збройної агресії проти України за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, може брати участь в обороні України відповідно до Закону України «Про оборону України» шляхом безпосереднього ведення бойових дій.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 19 Закону у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України».

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Затверджений Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII Дисциплінарний статут Національної поліції України визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Приписи ч. ч. 1, 2 ст. 1 Дисциплінарного статуту визначають, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Із змісту ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту випливає, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

Крім того, положення ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту визначають, що поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно з ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

За правилами ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень, зокрема, звільнення із служби в поліції.

Отже, службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

Такий висновок щодо застосування наведених вище правових норм сформульовано у постановах Верховного Суду від 24.02.2020 у справі №804/2711/17 та від 20.10.2020 у справі № 340/1502/19.

Проведення службового розслідування в період дії воєнного стану визначено ст. 26 Закону, за змістом якої у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.

Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів.

За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку.

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування.

У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, днем завершення службового розслідування є день підписання наказу про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності або довідки про відсутність в діях поліцейського дисциплінарного проступку, яка підлягає реєстрації в органі поліції.

Порядок відібрання пояснень під час проведення службового розслідування у період дії воєнного стану визначено ст. 27 Закону, а відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади) на час проведення службового розслідування у період дії воєнного стану - ст. 28 Закону України «Про Національну поліцію».

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Відповідно до п. 1 розд. ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893 (далі - Порядок №893) службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Розділ VІ Порядку №893 містить вимоги щодо оформлення матеріалів службового розслідування. Зокрема, в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування, зокрема, обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

Мета службового розслідування полягає в тому, щоб повністю, об`єктивно та всебічно встановити обставини і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні; наявність причинного зв`язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов`язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки особи та її ставлення до вчиненого.

Відповідно до ст. 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.

Вимоги до висновку за результатами службового розслідування та оформлення його результатів викладені у ч. 1 ст. 19 Дисциплінарного статуту, якому кореспондують наведені вище положення Порядку №893. При цьому, судовою колегією враховується, що матеріали справи свідчать, що службове розслідування проведено з дотриманням вимог чинного законодавства, та не містять відомостей, які б вказували на порушення вимог щодо оформлення його результатів.

Надаючи оцінку безпосередньо висновкам службового розслідування, з якими не погодився суд першої інстанції, а також положенням законодавства, які стали підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби, судова колегія у розрізі доводів апеляційної скарги вважає за необхідне зазначити таке.

Як було встановлено раніше, підставою для накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення стало те, що останній 14.08.2025 після доведення до відома наказу ГУ НП в Чернігівській області від 13.08.2025 №463 о/с дск «Про відрядження за межі гарнізону до склад сил та засобу ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » угрупування військ (сил) « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в підпорядкування командира НОМЕР_1 бригади оперативного призначення Національної гвардії України» з 15.08.2025 до особливого розпорядження, що здійснювалося під відеофіксацію та під підпис, відмовився від виконання цього наказу, чим порушив ряд положень Закону і Дисциплінарного статут, а також Присягу поліцейського.

За твердженням позивача, останній не заперечував щодо виконання наказу, а лише просив надати можливість пролікуватися, оскільки про його хворобу та післяопераційний стан було відомо керівництву. На підтвердження погіршення стану здоров`я позивачем було надано довідку про результати огляду № 9875587 Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Чернігівській області» від 22.07.2024 з встановленим діагнозом «хондромаляція блоку лівої стегнової кістки 3-4 ст., застаріле пошкодження медіального меніску лівого колінного суглобу ІІ ст… операція артроскопічна ревізія..»; опис обстеження МРТ лівого колінного суглобу; виписку №25/0291 із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 18.02.2025 з діагнозом: «хондромаляція блоку лівої стегнової кістки 3-4 ст., застаріле пошкодження медіального меніску лівого колінного суглобу ІІ ст… по Stoller. Гіпертрофія жирового тіла Гоффа лівого колінного суглоба. Стан після артроскопічної ревізії, резекція жирового тіла Гоффа лівого колінного суглобу 14.02.202. Помірний синовіт лівого колінного суглобу»; опис обстеження МРТ лівого колінного суглобу; магнітно-резонансну томографію лівого колінного суглобу; довідку травматолога від 15.07.2025; довідку про результати огляду №7244009 від 22.07.2024; довідку про результати огляду №7240535 від 19.07.2024; довідку про результати огляду №7288319 від 26.07.2024; довідку про результати огляду №7325520 від 31.07.2024 тощо.

Викладене, з огляду на неспростування відповідачем цих обставин, а також ненадання доказів самоусунення позивача від виконання наказу ГУ НП в Чернігівській області від 13.08.2025 №463 о/с дск і окремі недоліки висновків службового розслідування, на переконання суду першої інстанції свідчить про протиправність притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно з довідкою Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернігівській області» від 30.04.2025 №182 (а/НПУ) позивач придатний до служби у поліції.

При цьому, як свідчать пояснення ОСОБА_1 , який він надав у межах проведення службового розслідування, 05.06.2024 відповідно до військово-лікарської комісії, яку проводила Державна установа «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Чернігівській області», позивачу визначена ІІ група придатності, що передбачає певні обмеження з виконання покладених завдань та займаних посад, а також було призначено повторно ВЛК на червень 2025 року, яку він не пройшов станом на 14.08.2025. У подальшому у червні 2024 року позивача призначено на посаду інспектора БПОП (стрілецький) та направлено БЗВП, яке він не пройшов за станом здоров`я. У подальшому, як пояснив ОСОБА_1 , у ході перебування БР та сумлінного виконання поставлених задач у нього погіршився стан здоров`я. Згодом після проведення операції були надані рекомендації з обмеження фізичних навантажень, оскільки захворювання є хронічним та невиліковним, а також визначені пошкодження функції суглоба І ступеня. Керівництво БПОП (стрілецький), не зважаючи на захворювання ОСОБА_1 та рекомендації лікаря, ставили йому бойові задачі, які погіршували стан здоров`я, але які він сумлінно виконував. Крім того, у поясненнях вказано, що 14.08.2025 позивач був замінений на позиції, на якій перебував 19 днів, за час несення служби у нього з`явилися різні больові відчуття у лівому коліні, але 14.08.2025 він не міг звернутися до лікарні через службову перевірку та не встиг повідомити керівника у письмовій формі відповідно до ч. 3 ст. 7 наказу МВС України від 01.11.2018 про неможливість виконувати накази про бойову роботу у зв`язку з станом здоров`я та погіршення психологічного стану. Окремо у поясненнях зазначено, що виконувати доведений наказ позивач не відмовляється, однак після лікування та на посаді, що відповідає стану його здоров`я.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно з наявних у матеріалах справи відеозаписів ОСОБА_1 після доведення наказу від 13.08.2025 №463 о/с дск позивач повідомив, що не відмовляється його виконувати, однак після завершення лікування. Водночас, під час проведення службового розслідування, яке зафіксовано відеозасобами, ОСОБА_1 повідомив, що не може виконати наказ від 13.08.2025 №463 о/с дск у зв`язку з морально-психологічним станом, фізичним станом і травмою. При цьому у чому проявляється такий стан, позивач не повідомив та на уточнююче питання відповідати відмовився.

Більше того, суд апеляційної інстанції зауважує, що на огляд до травматолога ОСОБА_1 вперше звернувся 15.08.2025, тобто на наступний день після доведення до відома позивача наказу від 13.08.2025 №463 о/с дск та ознайомлення з ним попри те, що, як стверджує позивач, больові відчуття у коліні у нього з`явилися ще під час перебування на позиції. При цьому доказів, що про це він повідомляв свого безпосереднього керівника до 14.08.2025, матеріали не містять.

Крім іншого, посилаючись на встановлення йому ІІ групи придатності, що передбачає певні обмеження з виконання покладених завдань та займаних посад, ОСОБА_1 не забезпечив проходження призначеної йому повторно ВЛК у червні 2025 року, тим самим не підтвердивши свою групу придатності у визначені строки.

При цьому, посилаючись на відсутність можливості пройти ВЛК під час перебування на Сумському напрямку для виконання бойових завдань у червні 2025 року, позивач на пояснення представника відповідача не спростував його твердження про те, що така можливість у ОСОБА_1 була шляхом звернення як до ДУ «Територіального медичного об`єднання МВС України по Сумській області», так і до будь-якого іншого медичного закладу на території області. Поряд з цим, у судовому засіданні позивач не заперечував можливість довести до відома безпосереднього командира існування проблем з коліном в якості перешкод для подальшого виконання бойових завдань, наголошуючи лише на тому, що у подальшому всі рапорти мали направлятися до міста Чернігова.

Крім того, у судовому засіданні на запитання судді-доповідача про те, у чому саме проявлявся морально-психологічний стан позивача, який перешкоджав йому виконати наказ від 13.08.2025 №463 о/с дск, ОСОБА_1 зазначив, що під час перебування на Сумському напрямку протягом 19 днів трапилася значна кількість різного роду подій та психологічно тяжко було виконати наказ з огляду на біль у коліні.

Водночас колегія суддів зауважує, що, як було підкреслено вище, за приписами ч. 4 ст. 24 Закону під час дії воєнного стану поліція особливого призначення в ході відсічі збройної агресії проти України за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, може брати участь в обороні України відповідно до Закону України «Про оборону України» шляхом безпосереднього ведення бойових дій.

Тобто, поліцейський поліції особливого призначення за прямою вказівкою законодавця віднесений до осіб, які можуть брати участь в обороні України відповідно до Закону України «Про оборону України» шляхом безпосереднього ведення бойових дій.

З огляду на викладені вище обставин суд апеляційної інстанції вважає помилковою позицію суду першої інстанції про те, що наявні у матеріалах справи документи спростовують висновки відповідача про самоусунення позивача від виконання своїх обов`язків у спосіб умисного невиконання наказу від 13.08.2025 №463 о/с дск. До того ж суд першої інстанції, враховуючи ряд наданих позивачем медичних документів, складених у 2024 році, та зазначаючи про те, що надані ОСОБА_1 пояснення щодо стану здоров`я жодним чином ГУ НП в Чернігівській області не були спростовані, не обґрунтовує вплив цієї документації на події, що мали місце 14.08.2025, а також не враховує наявну у матеріалах справи довідку Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернігівській області» від 30.04.2025 №182 (а/НПУ) про те, що позивач придатний до служби у поліції за наслідками проведеного 30.04.2025 огляду.

У площині наведеного колегія суддів звертає увагу, що законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.

Таким чином, на переконання колегії суддів, матеріалами службового розслідування підтверджено вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який полягає в порушенні службової дисципліни, невиконанні службових обов`язків поліцейського у період дії воєнного стану в Україні, у порушенні Присяги працівника поліції щодо невиконання наказу ГУ НП в Чернігівській області від 13.08.2025 №463 о/с дск.

Суд апеляційної інстанції підкреслює, що єдиним нормативно визначеним винятком із обов`язку виконання наказу є випадок віддання явно злочинного або явно незаконного наказу. У разі одержання наказу, що суперечить закону, підлеглий не повинен виконувати його, про що зобов`язаний невідкладно в письмовій формі доповісти керівнику, який віддав (видав) наказ, та своєму безпосередньому керівникові, а в разі наполягання на його виконанні - письмово повідомити про це прямому керівнику (ч. 4 ст. 5 Дисциплінарного статуту).

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував, що обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення, який, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен урахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов`язків тощо.

Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 01.04.2020 у справі № 806/647/15, від 21.01.2021 у справі № 826/4681/18, від 28.10.2021 у справі № 520/1578/2020, від 09.02.2022 у справі № 160/12290/20 тощо.

Отже, установивши, що ОСОБА_1 як поліцейський батальйону поліції особливого призначення, який склав Присягу на вірність Українському народові та сумлінність виконання службових обов`язків, на виконання Закону та Дисциплінарного статуту, мав вживати всіх можливих заходів з метою виконання повноважень необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, проте фактично відмовився від виконання відповідного наказу ГУ НП в Чернігівській області від 13.08.2025 №463 о/с дск, не відбув у відрядження за межі гарнізону до складу сил та засобів ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » угрупування військ (сил) « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в підпорядкування командира 4-ї бригади оперативного призначення Національної поліції України, відповідач правомірно прийняв накази від 15.08.2025 №1286 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейських БПОП (стрілецький) ГУ НП в Чернігівській області» та від 15.08.2025 №469 о/с «По особовому складу» щодо позивача.

Як наслідок не підлягають скасуванню і накази ГУ НП в Чернігівській області від 21.08.2025 №497 о/с «По особовому складу» та від 13.11.2025 №745 о/с «По особовому складу», оскільки першим уточнено наказ від 15.08.2025 №469 о/с щодо розрахунків при звільненні, а другим змінено дату звільнення позивача із служби у поліції у зв`язку з перебуванням останнього на лікарняному з 15.08.2025 по 19.08.2025, що відповідає вимогам ч. 4 ст. 22 і ч. 3 ст. 30 Дисциплінарного статуту.

Щодо вимог про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то колегія суддів зауважує, що вони з огляду на наведені вище висновки також не підлягають задоволенню, позаяк є похідними.

Судовою колегією враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, зважаючи на встановлену вище наявність правових підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності з огляду на фактичну відмову останнього від виконання наказу ГУ НП в Чернігівській області, судова колегія приходить до висновку про помилковість твердження Чернігівського окружного адміністративного суду про обґрунтованість позовних вимог, а тому вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосовані норми матеріального права, що стало підставою для неправильного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду - скасувати, ухваливши нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області - задовольнити.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 328-331 КАС України.

Головуючий суддя В.В. Файдюк

Судді В.О. Аліменко

Є.І. Мєзєнцев

Повне судове рішення складено 12 серпня 2026 року.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua