Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №640/1112/21 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/1112/21 Головуючий у 1-й інстанції: Артоуз О.О.

Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Черпака Ю.К.,

суддів Осіпової О.О., Карпушової О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії та просив:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про утримання надміру виплачених сум пенсій від 23.07.2020 №1430;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві повернути ОСОБА_1 всі фактично утримані з його пенсії на підставі рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про утримання надміру виплачених сум пенсій від 23.07.2020 №1430 суми грошових коштів з одночасною сплатою суми пені, що визначається, виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України;

стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві судовий збір у сумі 908 грн.

Позовну заяву мотивовано тим, що позивач отримує пенсію за вислугу років на підставі статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», однак у серпні 2020 року від відповідача надійшов лист про переплату пенсії, що виникла у зв`язку з неповідомленням про вступ на роботу, яким запропоновано повернути переплачену пенсію в сумі 105 281,92 грн. Позивач не згоден з рішенням відповідача, оскільки у вказаний період не працював, а на виконання рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2018 у справі № 803/1712/14 його було поновлено на посаді з 31.07.2014.

На виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» і відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, Київським окружним адміністративним судом передано справу Запорізькому окружному адміністративному суду.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасувано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про утримання надміру виплачених сум пенсій від 23.07.2020 №1430.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві повернути ОСОБА_1 всі фактично утримані з його пенсії на підставі рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про утримання надміру виплачених сум пенсій від 23.07.2020 №1430 суми грошових коштів з одночасною сплатою суми пені, що визначається, виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві судовий збір у сумі 908 грн.

Судове рішення мотивоване тим, що період, протягом якого особа була незаконно звільненою, у випадку поновлення її на роботі за судовим рішенням, не може вважатись працевлаштуванням цієї особи протягом усього проміжку часу, коли відповідна справа розглядалась судом і до моменту фактичного виконання судового рішення. Такий період є вимушеним прогулом, тобто часом, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати. Отже, оскарження особою свого звільнення та поновлення її судом на роботі не може вважатися зловживанням з її боку у розумінні статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Виходячи з цього, суд дійшов висновку щодо протиправності рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про утримання надміру виплачених сум пенсій від 23.07.2020 №1430. Ефективним способом захисту та поновлення прав позивача буде зобов`язання відповідача повернути ОСОБА_1 всі фактично утримані з його пенсії на підставі рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про утримання надміру виплачених сум пенсій від 23.07.2020 №1430 суми грошових коштів з одночасною сплатою суми пені, що визначається, виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.

В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в м.Києві просить скасувати це судове рішення у зв`язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Рішенням Управління від 23.07.2020 № 1430 встановлено, що у ОСОБА_1 за період з 01.04.2015 по 30.09.2017 утворилася переплата у розмірі 105 281,92 грн. у зв`язку з неповідомленням про вступ на роботу. Встановлено, що у разі ненадходження від пенсіонера коштів протягом місяця з дня його повідомлення про прийняття даного рішення, переплата буде утримуватися в розмірі 20 % пенсії щомісячно, починаючи з 01.10.2020 до повного погашення, про що його було повідомлено листом Управління від 24.07.2020 № 2600-0404-8/102046. Листом Управління від 18.11.2020 № 2600-0202-8/164389 позивача було повідомлено, що з 01.01.2015 відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» було розширено базу для оподаткування пенсій, а саме: податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) сплачується з суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення. Управлінням прийнято рішення про утримання надміру виплачених коштів в розмірі 20% щомісячно до повного погашення, яке розпочато з 01.10.2020. Апелянт вважає, що ГУ ПФУ в м.Києві діяло правомірно, відповідно до чинного законодавства та в межах своєї компетенції.

Апеляційний розгляд справи відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних доказів.

Згідно з частинами першою та другою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів вирішено продовжити на розумний строк її апеляційний розгляд.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, повноту встановлення фактичних обставин справи та їх правову оцінку, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що ОСОБА_1 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2018 у справі № 803/1712/14, що розглядалася судами неодноразово, визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора України №1073к від 30.07.2014 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Волинської області, поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора Волинської області з 31.07.2014, стягнуто з Генеральної прокуратури України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 31.07.2014 по 05.02.2018.

На виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2018 у справі № 803/1712/14 наказом Генерального прокурора України від 27.04.2018 № 54к скасовано наказ Генерального прокурора України від 30.07.2014 № 1073к «Про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Волинської області» та поновлено старшого радника ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді прокурора Волинської області з 31.07.2014.

Згідно з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про утримання надміру виплачених сум пенсій від 23.07.2020 № 1430 у зв`язку із неповідомленням про вступ на роботу за період з 01.04.2015 по 30.09.2017 утворилася переплата пенсії на суму 105 281,92 грн., запропоновано позивачу добровільно її сплатити та попереджено, що в разі не відшкодування суми переплати протягом місяця вона буде утримуватися із пенсії щомісячно у розмірі 20% пенсії.

За повідомленням відповідача, станом на 01.06.2022 заборгованість з переплати пенсії повністю погашена.

Вважаючи рішення і дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 23.07.2020 №1430 про утримання надміру виплачених сум пенсій протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, враховує наступне.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 (далі - Порядок №22-1 в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 3 частини другої статті 16 Закону № 1058-IV визначено, що застрахована особа зобов`язана повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про зміну даних, що вносяться до її персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, виїзд за межі держави та про обставини, що спричиняють зміну статусу застрахованої особи, протягом десяти днів з моменту їх виникнення.

Відповідно до статті 50 Закону № 1058-IV суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати.

З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.

З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

Згідно із статтею 103 Закону № 1788-XII суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання територіальними органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, визначено Порядком повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 21.03.2003 №6-4 (далі - Порядок №6-4).

Пунктами 3 та 4 Порядку №6-4 встановлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії (додаток 1).

У разі припинення виплати пенсії відповідно до частини першої статті 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" решта переплати пенсії, що стягувалася за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України, або суми пенсії, виплачені надміру внаслідок рахункової помилки, у випадку відмови пенсіонера від добровільного повернення виплачених сум стягуються в судовому порядку.

За правилами статті 1215 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що зайво сплачені суми пенсії можуть бути утримані з пенсіонера за умови встановлення зловживань (недобросовісності) з боку пенсіонера, подання страхувальником недостовірних даних, рахункової помилки органу пенсійного фонду.

Пунктом 2.5 Порядку №22-1 передбачено, що у разі працевлаштування (навчання) особи, якій призначено пенсію, такою особою протягом 10 днів надається органу, що призначає пенсію, довідка про прийняття на роботу (навчання).

Згідно з абзацом 2 пункту 2.21 Порядку №22-1 у разі працевлаштування (початку діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) після призначення пенсії особа повідомляє орган, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, про дату працевлаштування (початок діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), вид зайнятості (укладення трудового договору, цивільно-правового договору, реєстрація як фізичної особи-підприємця, провадження незалежної професійної діяльності) шляхом подання заяви. Заява може бути подана особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або надсилається поштовим відправленням.

При цьому відповідно до пункту 2 частини другої статті 16 Закону особа надає на вимогу органу, що призначає пенсію, документи, що засвідчують відповідні відомості (у тому числі копію трудової книжки із записом про працевлаштування та/або копію цивільно-правового договору).

Отже, на пенсіонера покладається обов`язок подання відповідної заяви про дату працевлаштування до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2018 у справі № 803/1712/14 наказом Генерального прокурора України від 27.04.2018 № 54к скасовано наказ Генерального прокурора України від 30.07.2014 № 1073к «Про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Волинської області» та поновлено старшого радника ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді прокурора Волинської області з 31.07.2014.

Позивач не заперечує факт свого поновлення на посаді, отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу та пенсії за вислугу років у період з 01.04.2015 по 30.09.2017.

Згідно з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про утримання надміру виплачених сум пенсій від 23.07.2020 № 1430 позивачу нараховано переплату пенсії за період з 01.04.2015 по 30.09.2017 на суму 105 281,92 грн у зв`язку із неповідомленням про вступ на роботу.

Записи трудової книжки позивача свідчать про те, що з дати звільнення з посади прокурора Волинської області до поновлення на цій посаді за наказом від 27.04.2018 ОСОБА_1 не був офіційно працевлаштований, тому подати заяву про працевлаштування він міг тільки після поновлення на вказаній посаді.

За таких обставин виплата пенсії у період з 01.04.2015 по 30.09.2017 не може вважатися переплатою внаслідок неповідомлення про вступ на роботу.

Таким чином, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що період, протягом якого особа була незаконно звільненою, у випадку поновлення її на роботі за судовим рішенням, не може вважатись працевлаштуванням цієї особи протягом усього проміжку часу, коли відповідна справа розглядалась судом і до моменту фактичного виконання судового рішення. Такий період є вимушеним прогулом, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати, а отже виплату пенсії у цей час нема підстав кваліфікувати як внаслідок зловживання з боку пенсіонера у розумінні статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Як встановлено судом та не спростовано відповідачем, жодних зловживань, які б призвели до виплати пенсії у більшому розмірі, з боку позивача допущено не було, а отже відсутні підстави для прийняття рішення щодо стягнення з пенсіонера сум надміру виплаченої пенсії.

Відповідно до частини 3 статті 107 Закону № 1058-IV суми коштів, безпідставно стягнені органами Пенсійного фонду з юридичних і фізичних осіб, підлягають поверненню в триденний строк із дня прийняття рішення виконавчим органом Пенсійного фонду або судом про безпідставність їх стягнення, з одночасною сплатою нарахованої на ці суми пені, що визначається виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.

На підставі цієї норми закону суд першої інстанції згідно з повноваженнями, передбаченими статтею 245 КАС України, правильно обрав спосіб захисту порушеного права.

Питання про розподіл судових витрат вирішені судом з урахуванням положень статті 139 КАС України.

Оскільки суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів згідно із статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги залишає її без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві області залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.

Судді: Осіпова О.О.

Карпушова О.В.