Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №620/505/26 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб, звільнених з публічної служби

Дата: 10 серпня 2026 р.

Справа: №620/505/26

Суддя: Собків Ярослав Мар'янович

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/505/26 Суддя (судді) першої інстанції: Дар`я ВИНОГРАДОВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Собківа Я.М.,

суддів: Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо виплати поточної пенсії позивача, перерахованої на виконання рішень Чернігівського окружного адміністративного суду по справам: №620/1964/25 від 14.03.2025 року та №620/3619/25 від 27.05.2025 року в обмеженому (зменшеному) розмірі з застосуванням положень Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень" затверджених постановою КМУ від 14.07.2025 № 821;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити щомісячну виплату поточної пенсії позивача з 01.08.2025 року у розмірі, визначеному ГУПФУ в Чернігівській області у протоколах про перерахунок розміру пенсії від 01.09.2025 року на виконання рішення суду по справі №620/1964/25 (додаток 2) та від 01.11.2025 року по справі №620/3619/25 (додаток 5) в повному обсязі без будь яких обмежень в частині виплати поточного розміру пенсії, перерахованому по суду, передбачених постановою № 821 від 14.07.2025 року "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень";

- встановити контроль за виконанням судового рішення відповідно до статті 1291 Конституції України та п. 5 ст. 382 КАС України та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській подати звіт про виконання рішення суду у строк протягом одного місяця з дня набрання законної сили цим рішенням суду

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року відмовлено у відкритті провадження.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги на більш тривалий, розумний термін, у відповідності до положень статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Станом на 11 серпня 2026 року відповідачем не надано до суду письмового відзиву (заперечень) на апеляційну скаргу.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що фактичною підставою для звернення до суду із даними позовними вимогами стала незгода позивача із діями відповідача під час виконання рішень у справах № 620/1964/25, №620/3619/25. Заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судових рішень.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України право на звернення до суду та способи судового захисту і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження у адміністративній справі, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової (юридичної) визначеності. Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, принцип правової визначеності передбачає дотримання правила «res judicata», тобто принципу остаточності рішення, який полягає в тому, що позивач, який порушив справу проти відповідача і отримав за результатами її розгляду остаточне рішення, не може ініціювати повторне судове провадження стосовно того ж самого відповідача, якщо судовий позов ґрунтується на тих самих фактичних обставинах, або ж нова вимога могла бути складовою частиною попередньої у першому рішенні.

Тобто, за вказаним принципом, жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного і обов`язкового до виконання рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового судового рішення. Res judicata є способом запобігання повторному розгляду справи та несправедливому відношенню до інших учасників судового процесу.

Колегія суддів звертає увагу, що предмет позову - це частина позову, яка становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення. Ця вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під адміністративну юрисдикцію.

Підстава позову - це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують кожну обставину, а також наявність підстав для звільнення від доказування. Під підставою позову розуміються обставини, з яких витікає право вимоги позивача, на яких позивач їх засновує.

При зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається. Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 9901/433/18.

Верховний Суд у постанові від 13 березня 2018 року у справі № 916/1764/17 вказав, що не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Судом встановлено, що Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі № 620/1964/25 позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83А, м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 , встановленого відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" з 01.01.2025 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести ОСОБА_1 з 01.01.2025 року перерахунок та виплату пенсії без застосування обмежувальних коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", з урахуванням виплачених сум. Заяву ОСОБА_1 щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задоволено. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області подати звіт про виконання рішення суду у строк протягом трьох місяців з дня набрання законної сили цим рішенням суду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2025 у справі № 620/1954/25 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - залишено без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року - без змін.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.05.2025 у справі № 620/3619/25 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо обмеження ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 01.03.2025 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимальним розміром, без застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2025 року № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" з урахуванням раніше виплачених сум. В решті позову відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2025 у справі № 620/3619/25 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - залишено без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року - без змін.

З матеріалів справи вбачається, що у вересні та жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із зверненням щодо виконання зазначених вище рішень суду.

Листом від 23.10.2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомило позивача, що на виконання рішення суду по справі № 620/1964/25 проведено перерахунок пенсії з 01.01.2025. Розмір пенсії з 01.01.2025 становить 52942,81 грн. Доплата різниці пенсії за період з 01.01.2025 по 31.10.2025 нарахована на виконання рішення суду по справі № 620/1964/25, що становить 212053,30 грн буде виплачуватись відповідно до норм постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821 "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень".

Листом від 10.11.2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомило позивача, що Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.05.2025 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2025 по справі №620/3619/25 перебувають на стадії виконання в Головному управлінні.

З даної позовної заяви вбачається, що предметом позову, є незгода позивача із бездіяльністю Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо здійснення щомісячної виплати поточної пенсії позивача з 01.08.2025 року у розмірі, визначеному ГУПФУ в Чернігівській області у протоколах про перерахунок розміру пенсії від 01.09.2025 року на виконання рішення суду по справі №620/1964/25 (додаток 2) та від 01.11.2025 року по справі №620/3619/25 (додаток 5) в повному обсязі без будь яких обмежень в частині виплати поточного розміру пенсії, перерахованому по суду, передбачених постановою № 821 від 14.07.2025 року "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень".

Відмовляючи у відкритті провадження у справі суд першої інстанції зазначив, що позовні вимоги фактично спрямовані на виконання інших судових рішень. Тобто, обраний позивачем у цій справі спосіб захисту є одним із способів виконання вищевказаних судових рішень. Отже, спір у справі є тотожним, виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Тотожність спору передбачає ідентичність трьох елементів: сторін, предмета та підстав позову.

У справі № 620/1964/25 предмет судового розгляду стосувався визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 , встановленого відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" з 01.01.2025 року.

У справі № 620/3619/25 предмет судового розгляду стосувався визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо обмеження ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром та здійснення з 01.03.2025 перерахунку та виплати пенсії без обмеження максимальним розміром, без застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2025 року № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану".

Натомість у справі №620/505/26 предмет судового розгляду стосується визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо виплати поточної пенсії позивача в обмеженому (зменшеному) розмірі з застосуванням положень Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень" затверджених постановою КМУ від 14.07.2025 № 821.

Підстави позову також відрізняються: обмеження розміру пенсії; невиконання рішення суду (№620/1964/25, 620/3619/25).

Здійснивши співставлення сторін, підстав і предмету спору, колегія суддів дійшла висновку про відсутність тотожності предмета і підстав позову.

Таким чином суд першої інстанції, застосовуючи юридичний принцип res judicata (остаточне рішення суду, яке набрало законної сили, є остаточним і обов`язковим для сторін, і це рішення не може бути переглянуте з метою повторного слухання справи та винесення нового рішення), не проаналізував критерії тотожності та фактично підмінив їх міркуванням про існування пов`язаного раніше рішення. Сам факт наявності попереднього рішення не може виключати вірогідність виникнення нових вимог, що виникли після його ухвалення й стосуються іншого об`єкта порушення (виплата/невиплата).

Суд першої інстанції відмовивши у відкритті провадження, фактично позбавив позивача вирішити питання про фактичну виплату пенсії без будь яких обмежень в частині виплати поточного розміру пенсії, передбачених постановою № 821 від 14.07.2025 року "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень".

Такий формальний підхід до виконання рішення суду про виплату пенсії не захищає належним чином права людини, оскільки вона не отримує належних їй виплат. Право на суд - це не лише можливість отримати рішення, а й реальне поновлення порушеного права, у тому числі через самостійне оскарження протиправних дій/бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція наведена Верховним судом у постанові від 01.10.2025 у справі № 600/298/25-а.

Враховуючи висновки Верховного Суду та положення КАС України, зважаючи, що вищезазначені вимоги позивача, щодо яких приймались рішення про відмову у відкритті провадження не є ідентичними вимогам, заявленим у цій справі та справах №620/1964/25, №620/3619/25, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про відмову у відкритті провадження у цій справі.

Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду викладені в ухвалі суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, а отже підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 238, 242, 308, 310, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року скасувати.

Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії направити до Чернігівського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Собків Я.М.

Суддя Сорочко Є.О.

Суддя Чаку Є.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua