Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №370/3170/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 370/3170/25 Суддя (судді) першої інстанції: Сініцин О.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного упраління Національної поліції в Київській області на рішення Макарівського районного суду Київської області від 27 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, третя особа - капітан поліції Відділення поліції №3 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Бабенко В.І. про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Макарівського районного суду Київської області з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, третя особа - капітан поліції Відділення поліції №3 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Бабенко В.І. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення ЕГА № 1890175 від 07 жовтня 2025 року.

Макарівський районний суд Київської області рішенням від 27 лютого 2026 року позов задовольнив.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову. В апеляційній скарзі апелянт зазначив, що не отримував позовну заяву, що унеможливило реалізацію права на процесуальне змагання, оскільки відповідач був позбавлений об`єкта спору - не володіючи інформацією проти яких саме фактів та аргументів йому слід заперечувати. Апелянт зазначив, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд, якщо суд розглянув справу за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання. Оскільки ГУНП в Київській області не отримало позову, воно не було належним чином залучене до процесу, що робить оскаржуване рішення апріорі незаконним.

Дана справа належить до категорії термінових справ, передбачених ст. 286 КАС України та підлягає розгляду з урахуванням особливостей, передбачених параграфом 2 глави 11 КАС України.

Згідно ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та у разу, зокрема, відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участі.

Оскільки сторонами не заявлялись клопотання про розгляд справи за їх участі, у відповідності до п.1 ч. 1 ст. 311 КАС України колегія суддів вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що постановою у справі про адміністративне правопорушення від 07 жовтня 2025 року ЕГА№ 1890175 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн.

Підставою для винесення оскаржуваної постанови стало те, що позивач здійснив виклик поліції, повідомивши про домашнє насильство, хоча такого не було.

Вважаючи постанову про притягнення до адміністративної відповідальності протиправною, позивачка звернулася з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Згідно ст. 183 КУпАП завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань - тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За приписами п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

В той же час, наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

За приписами п. 5 ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Керуючись ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені статтею 183 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 23 Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення, вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення, вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частина 1 ст. 73 КАС України дає визначення, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 74 КАС України).

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Водночас, апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначені норми приписують обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності.

У позовній заяві позивач зазначив, що 07 жовтня 2025 року близько 21 год 00 хв він перебував за адресою: вул. Заводська, 7, селище Макарів, коли до ОСОБА_2 , подзвонила його бабуся ОСОБА_3 та повідомила, що на неї напав її син ОСОБА_4 .

ОСОБА_2 побіг до неї, але вони зустрілись на вулиці, коли бабуся боса у сльозах перебігала дорогу, напівроздягнута та тримала у руках штани. Тож, побачивши таку ситуацію, позивач сказав ОСОБА_2 зайти з бабусею до будинку, зачинити хвіртку та будинок.

У будинку бабуся розповіла, що її син вчинив відносно неї домашнє насильство: штовхав, бив і душив її.

Через деякий час, ОСОБА_4 проник на територію домоволодіння та почав стукати ногами у хвіртку, кричати під вікнами, тож позивач прийняв рішення викликати поліцію.

Однак, після приїзду поліції бабуся відмовилась писати заяву відносно свого сина. Після чого, поліцейські склали відносно позивача постанову у справі про адміністративне правопорушення за статтею 183 КУпАП.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази колегія суддів дійшла висновку, що в даному випадку відповідачем не було надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, за викладених в оскаржуваній постанові про притягнення до відповідальності обставин. Зокрема не надано записи технічних приладів та засобів, показання свідків.

Враховуючи викладене у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності у діях позивача зазначеного складу адміністративного правопорушення та наявність у зв`язку з наведеним підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Доводи апелянта про порушення норм процесуального права, а саме не надіслання на його адресу позовної заяви, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, позовна заява надійшла до Макарівського районного суду Київської області 17.10.2025.

03.11.2025 судом постановлено ухвалу про відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до Головного управління Національної поліції в Київській області.

Копію ухвали суду від 03.11.2025 доставлено до електронного кабінету Головного управління Національної поліції в Київській області 08.11.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.

12.11.2025 Головним управлінням Національної поліції в Київській області подано до суду заяву, в якій воно просило надіслати копію позовної заяви засобами поштового зв`язку га адресу ГУНП в Київській області.

19.11.2025 Макарівським районним судом Київської області було надіслано на адресу ГУНП в Київській області копію ухвали суду від 03.11.2025 про відкриття провадження та копію адміністративного позову.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення апелянтом отримано вказані документи 02.12.2025.

Рішення у справі ухвалено 27.02.2026.

Станом на час ухвалення рішення у справі жодних документів від ГУНП в Київській області на адресу суду не надходило.

Вказані обставини свідчать про дотримання судом першої інстанції норм процесуального права, а саме вчасне надіслання до електронного кабінету апелянта копії ухвали, а також надіслання та вручення копії ухвали та копії адміністративного позову відповідачу.

В даному випадку у апеляційній скарзі апелянтом жодним чином не обґрунтовано невідповідність висновків суду першої інстанції наведених у оскаржуваному рішенні, а також не надано жодних доказів, які б підтвердили правомірність дій відповідача щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області залишити без задоволення.

Рішення Макарівського районного суду Київської області від 27 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: Н.М. Єгорова

А.Ю. Коротких