Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №620/9570/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/9570/24 Суддя (судді) першої інстанції: Василь НЕПОЧАТИХ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий суддя Парінов А.Б.,

судді: Беспалов О.О.,

Кравченко Є.Д.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАМПАМ» до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАМПАМ" звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просило визнати протиправним і скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Чернігівській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10 січня 2024 року № 10339789/42185057 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 26 вересня 2023 року та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати цю податкову накладну датою її фактичного подання на реєстрацію.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року позов задоволено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Чернігівській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року та ухвалити нове про відмову в позові.

На обґрунтування скарги апелянт посилається на те, що: суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи; реєстрацію податкової накладної правомірно зупинено, оскільки операція відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій; обов`язок довести реальність господарської операції покладено виключно на платника податку (пункт 5 Порядку № 520, стаття 109 Податкового кодексу України), а повного пакета документів товариство не надало; комісія правомірно відмовила в реєстрації, оскільки отримані документи визнано такими, що не відповідають пункту 6 Порядку № 1165 і пункту 5 Порядку № 520; рішення про відмову правомірно не містить посилань на порушення норм матеріального права, бо це не передбачено його формою (пункт 10 Порядку № 520); конкретний критерій ризиковості в рішенні зазначено, а підстави його прийняття конкретизовано.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, мотивуючи це наступним.

Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджується, що 03 липня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАЙВ-БН СТУДІЯ» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАМПАМ» (виконавець) укладено договір № 2023/07/03 про надання послуг із розробки програмного продукту - графічного та відеоматеріалу для ігрових прикладних програм.

На виконання умов зазначеного договору виконавець надав послуги відповідно до технічного завдання № 2023/07/03/01 від 03 липня 2023 року, що підтверджується актом приймання-передачі від 26 вересня 2023 року. Цього ж дня виконавець виставив рахунок № 2023/09/26-1 на суму 197 760,00 грн, у тому числі податок на додану вартість у розмірі 32 960,54 грн, який замовник оплатив платіжною інструкцією № 3428 від 26 вересня 2023 року.

За наслідками здійснення зазначеної господарської операції виконавець склав податкову накладну № 1 від 26 вересня 2023 року на суму 197 760,00 грн та подав її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

13 жовтня 2023 року товариство отримало квитанцію про зупинення реєстрації зазначеної податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій із пропозицією надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про її реєстрацію.

01 листопада 2023 року товариство подало пояснення № 1 та копії первинних документів, що підтверджують господарські відносини із замовником.

02 січня 2024 року товариство отримало повідомлення № 10294086/42185057 про необхідність надання додаткових пояснень та документів, у якому контролюючий орган зазначив про ненадання документів щодо наявності програмного забезпечення, виробничих потужностей, а також про неподання повідомлення за формою № 20-ОПП.

Рішенням комісії від 10 січня 2024 року № 10339789/42185057 у реєстрації податкової накладної відмовлено з підстав ненадання або часткового надання додаткових пояснень і копій документів у відповідь на зазначене повідомлення. Водночас у графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» будь-які відомості відсутні.

Колегія суддів вважає, що наведені у рішенні контролюючого органу мотиви спростовуються матеріалами справи та не відповідають правовим висновкам Верховного Суду.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної (розрахунку коригування) в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, у квитанції про зупинення реєстрації зазначаються номер і дата складення податкової накладної, критерій ризиковості здійснення операцій із зазначенням розрахованого показника, якому відповідає платник податку, а також пропозиція щодо надання пояснень і копій документів.

Пунктом 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію (відмову в реєстрації) податкових накладних (розрахунків коригування) в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, визначено орієнтовний перелік документів, які платник податку має право подати для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній. Водночас пунктом 10 цього Порядку встановлено підстави для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Вирішальне значення для оцінки правомірності оскаржуваної відмови має те, що ані квитанція від 13 жовтня 2023 року, ані рішення від 10 січня 2024 року не містять конкретного переліку документів, подання яких було необхідним для прийняття рішення про реєстрацію. Так, у квитанції контролюючий орган обмежився загальною пропозицією надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття відповідного рішення, без конкретизації їх виду чи змісту. Водночас у рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної графа, призначена для зазначення конкретних документів, які не були надані платником податків, залишена незаповненою. За таких обставин платник податків був позбавлений можливості достеменно з`ясувати, які саме документи контролюючий орган вважав необхідними для прийняття позитивного рішення, що свідчить про невідповідність спірного рішення вимогам щодо його мотивованості та обґрунтованості.

Подібні обставини оцінив Верховний Суд у постанові від 30 квітня 2026 року у справі № 160/21238/24, де розглянуто тотожну фабулу - зупинення реєстрації за пунктом 1 Критеріїв ризиковості та відмову з тих самих мотивів ненадання документів при отриманні повідомлення.

У цій постанові, із посиланням на висновок, висловлений у постанові від 03 жовтня 2023 року у справі № 380/4146/22, Верховний Суд зазначив: "Пропозиція контролюючого органу про надання пояснень та/або копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної без наведення переліку документів, які контролюючий орган вважає достатніми для прийняття позитивного рішення, призводить до ситуації невизначеності та необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд". Щодо рішення про відмову Верховний Суд у зазначеній справі вказав, що коли в ньому не вказано, яких саме документів не вистачило для прийняття рішення про реєстрацію, таке рішення не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії та породжує його неоднозначне трактування.

Відтак, доводи апелянта про правомірність зупинення за пунктом 1 Критеріїв ризиковості та про достатню конкретизацію підстав відмови є безпідставними: ані квитанція без розрахованого показника та вичерпного переліку документів, ані відмова з порожньою графою конкретних документів вимогам вмотивованості акта індивідуальної дії не відповідають.

Так само не підтверджує правомірності відмови довід про невідповідність отриманих документів пункту 6 Порядку № 1165 та пункту 5 Порядку № 520: наведений у пункті 5 цього Порядку перелік документів є орієнтовним, а конкретних документів, яких, на думку комісії, не вистачило для прийняття рішення про реєстрацію, ані повідомлення від 02 січня 2024 року, ані рішення про відмову не називають, тому висновок про невідповідність поданих товариством документів залишився невмотивованим.

Безпідставним є й довід про покладення на платника обов`язку довести реальність господарської операції.

У постанові від 30 квітня 2026 року у справі № 160/21238/24 Верховний Суд зазначив: "приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків… Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом". Під час реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операцій чи платника лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

Є необґрунтованими й вимоги повідомлення від 02 січня 2024 року надати документи щодо наявності програмного забезпечення та виробничих потужностей і подати повідомлення за формою 20-ОПП, оскільки такі документи стосуються спроможності платника та реальності операції, тобто питань, які на стадії реєстрації не досліджуються, а не підтвердження самої спірної операції.

Поза тим, основним видом діяльності товариства є видання комп`ютерних ігор та комп`ютерне програмування, штат складають дві особи - директор і менеджер з маркетингу, а розробку ігрових прикладних програм виконав директор товариства, який має вищу освіту за спеціальністю "Комп`ютерні системи та мережі". Для такої діяльності окремих виробничих потужностей чи спеціального програмного забезпечення не потрібно, а підтвердження самої операції товариство надало - договір № 2023/07/03 від 03 липня 2023 року, акт приймання-передачі та рахунок від 26 вересня 2023 року, платіжну інструкцію № 3428 від 26 вересня 2023 року.

Таким чином, недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної зумовлює неправомірність і рішення про відмову в її реєстрації, ухваленого на наступному етапі.

Належним способом захисту порушеного права за встановленої протиправності відмови є зобов`язання зареєструвати податкову накладну датою її фактичного подання на реєстрацію.

У постанові від 30 квітня 2026 року у справі № 160/21238/24 Верховний Суд зазначив, що "належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача в даному випадку є саме зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні датою їх подання на реєстрацію".

Оцінивши доводи апеляційної скарги, встановлені обставини справи та досліджені докази у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції повно і всебічно з`ясував фактичні обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин та надав їм належну правову оцінку. При ухваленні оскаржуваного рішення судом правильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, а також не допущено порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування чи зміни. Наведені в апеляційній скарзі доводи ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм законодавства та не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, а тому не дають підстав для задоволення апеляційної скарги.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 34, 77, 242, 311, 315, 316, 321, 325, 328 - 331 КАС, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

Є.Д. Кравченко

(Повний текст постанови суду виготовлено 11 серпня 2026 року)