Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №620/16061/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/16061/24 Суддя (судді) першої інстанції: Падій В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий суддя Парінов А.Б.,

судді: Беспалов О.О.,

Кравченко Є.Д.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) і НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ), у якому просив визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_4 прикордонного загону, що полягає у неповідомленні НОМЕР_2 прикордонного загону про безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за період з 09.10.2022 по 31.10.2022 та з 01.11.2022 по 27.11.2022, і зобов`язати НОМЕР_4 прикордонний загін направити до НОМЕР_2 прикордонного загону інформацію про таку участь за формою додатка 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив із того, що право на отримання додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 грн, виникає лише за умови підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у відповідних заходах сукупністю документів, визначених пунктом 4 наказу № 392-АГ. При цьому суд зазначив, що такі документи мають оформлюватися командиром підрозділу, у якому військовослужбовець проходить службу, тобто НОМЕР_2 прикордонним загоном, однак матеріали справи таких документів не містять. Суд також дійшов висновку, що довідка військової частини НОМЕР_1 від 08 січня 2023 року № 4011, видана лише на підставі бойового наказу № 165, не відповідає встановленій формі та не є належним доказом безпосередньої участі позивача у бойових діях. Крім того, звернув увагу, що рапорти командира підрозділу не містять посилань на бойові накази чи інші документи, які б підтверджували таку участь. З огляду на це визнав, що наявні у справі докази підтверджують виконання позивачем службових обов`язків з охорони державного кордону, однак не підтверджують його безпосередньої участі у бойових діях у розумінні нормативного регулювання, яке визначає підстави для виплати додаткової винагороди у збільшеному розмірі.

Не погодившись із рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та неналежну оцінку наявних у справі доказів, зокрема довідки від 08 січня 2023 року № 4011. Крім того, апелянт зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не врахував витяги з журналу бойових дій щодо участі підрозділу позивача, які були подані НОМЕР_2 прикордонним загоном до суду першої інстанції 28 березня 2025 року. Також апелянт вважає помилковим висновок суду про покладення обов`язку щодо оформлення документів, які підтверджують безпосередню участь у бойових діях, на НОМЕР_2 прикордонний загін, оскільки, на його думку, такий обов`язок покладається на начальника НОМЕР_4 прикордонного загону, до якого позивач був відряджений. При цьому апелянт посилається на те, що НОМЕР_4 прикордонний загін фактично самоусунувся від виконання зазначеного обов`язку, хоча мав владні повноваження щодо витребування необхідних документів від оперативно підпорядкованого підрозділу. Водночас апелянт наголошує, що недотримання органами Державної прикордонної служби України внутрішнього порядку обміну інформацією щодо участі військовослужбовця у бойових діях не може мати для нього негативних наслідків та не може впливати на реалізацію права на отримання додаткової винагороди.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

НОМЕР_4 прикордонний загін подав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти її задоволення заперечив і просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) направив до суду апеляційної інстанції додаткові пояснення.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходить військову службу в НОМЕР_2 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_3 ) з 16.04.2022. На підставі бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 № 165 у складі прикордонної комендатури швидкого реагування № НОМЕР_5 прикордонного загону його направлено в оперативне підпорядкування НОМЕР_4 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ), де він перебував у службовому відрядженні з 08.10.2022 по 08.01.2023. За жовтень і листопад 2022 року додаткову винагороду виплачено йому в розмірі 30 000 грн на місяць, без збільшення до 100 000 грн.

Командир військової частини НОМЕР_1 полковник ОСОБА_2 видав довідку від 08.01.2023 № 4011 про те, що ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Сумської області з 09.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 27.11.2022, з 03.12.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2023 по 08.01.2023 на підставі бойового наказу від 16.09.2022 № 165.

Заступник начальника загону - комендант НОМЕР_6 прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_2 прикордонного загону полковник ОСОБА_3 рапортами від 03.11.2022 № 1525 за жовтень і від 01.12.2022 № 1893 за листопад клопотав про виплату військовослужбовцям комендатури, серед яких під номером 2 указано ОСОБА_1 , доплати до 70 000 грн пропорційно часу участі у бойових діях або заходах за період з 09.10.2022 по 31.10.2022 у кількості 23 днів і з 01.11.2022 по 27.11.2022 у кількості 27 днів. У частині доплати рапорти сформовані на підставі абзацу 2 пункту 1, пунктів 2 і 3 наказу № 392-АГ. Витяги з обох рапортів стосовно військовослужбовців комендатури сформувала заступник начальника відділення адміністративно-юридичного забезпечення штабу НОМЕР_4 прикордонного загону підполковник ОСОБА_4 .

Перевіривши доводи апеляційної скарги, відзиву та відповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, колегія суддів виходить з такого.

Спірні правовідносини врегульовані постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, пунктом 1 якої встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 грн щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, розмір цієї винагороди збільшується до 100 000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

На виконання пункту 2-1 постанови № 168 Адміністрація Державної прикордонної служби України видала наказ від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ, який діяв з 01.08.2022 по 30.11.2022, тобто протягом усього спірного періоду.

Пунктом 4 цього наказу підтвердження безпосередньої участі здійснюється на підставі сукупності інформації у бойовому наказі (бойовому розпорядженні), журналі бойових дій та рапорті начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця.

Пунктом 5 для військовослужбовців, відряджених до органу, який веде бойові дії, безпосередня участь додатково підтверджується довідкою начальника цього органу.

Пунктом 11 інформація про відряджених військовослужбовців і дні їх безпосередньої участі подається начальниками органів, до яких відряджені військовослужбовці, до 5 числа щомісячно в органи, де ці військовослужбовці проходять службу, за формою додатка 2.

Висновок суду першої інстанції про те, що документи, передбачені пунктом 4 наказу № 392-АГ, оформлюються командиром підрозділу, у якому проходить службу військовослужбовець, тобто НОМЕР_2 прикордонним загоном, суперечить змісту цього наказу.

Пункти 5 і 11 наказу прямо покладають обов`язок видати довідку за додатком 1 і подати інформацію про дні безпосередньої участі за додатком 2 на начальника органу, до якого відряджено військовослужбовця і який веде (вів) бойові дії, тобто на НОМЕР_4 прикордонний загін.

У постанові від 02.04.2026 у справі № 200/493/23 Верховний Суд зазначив, що обов`язок оформлення документів, визначених пунктами 4, 5, 11 наказу № 392-АГ, які є підставою для нарахування і виплати коштів, покладено на начальників органів Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких були відряджені військовослужбовці, а недоліки оформлення таких документів не можуть покладатися на військовослужбовця. А отже, обов`язок повідомити НОМЕР_2 прикордонний загін про дні безпосередньої участі позивача лежав саме на НОМЕР_4 прикордонному загоні.

Обґрунтованим є довід апелянта про самоусунення НОМЕР_4 прикордонного загону від виконання покладеного на нього обов`язку за наявності у нього підтверджуючих документів.

Так, витяги з рапортів полковника ОСОБА_3 від 03.11.2022 № 1525 і від 01.12.2022 № 1893 стосовно військовослужбовців комендатури, у тому числі позивача, сформувала посадова особа самого НОМЕР_4 прикордонного загону - заступник начальника відділення адміністративно-юридичного забезпечення штабу загону підполковник ОСОБА_4 . Опрацювання штабом НОМЕР_4 прикордонного загону цих рапортів свідчить, що документи, які підтверджують участь позивача, перебували у володінні відповідача. А отже, твердження про ненадходження таких документів до НОМЕР_4 прикордонного загону дійсності не відповідає.

Матеріали справи містять документи всіх видів, передбачених пунктом 4 наказу № 392-АГ. Бойовий наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 № 165 є підставою відрядження позивача та видачі довідки № 4011. Рапорти полковника ОСОБА_3 від 03.11.2022 № 1525 і від 01.12.2022 № 1893 є рапортами командира підрозділу про участь кожного військовослужбовця із зазначенням військового звання, прізвища, періоду і кількості днів участі - 23 дні у жовтні та 27 днів у листопаді - і сформовані на підставі пункту 2 наказу № 392-АГ. Витяги з журналу бойових дій про участь підрозділу позивача із зазначенням конкретних днів надані до суду першої інстанції НОМЕР_2 прикордонним загоном 28.03.2025. Періоди участі у рапортах повністю збігаються з періодами у довідці № 4011 - з 09.10.2022 по 31.10.2022 та з 01.11.2022 по 27.11.2022. Зазначені документи у сукупності підтверджують безпосередню участь позивача у бойових діях або заходах у спірні періоди.

Суд першої інстанції витягів з журналу бойових дій не дослідив і оцінки їм не надав, чим порушив вимоги статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України.

Довідку від 08.01.2023 № 4011 видано та підписано командиром військової частини НОМЕР_1 - органу, до якого відряджено позивача і який вів бойові дії, тобто уповноваженою на її видачу особою у розумінні пункту 5 наказу № 392-АГ.

У постанові від 21.03.2024 у справі № 560/3141/23 Верховний Суд зазначив, що якщо відрядженому військовослужбовцю видано довідку про підтвердження його участі у бойових діях або заходах, підписану уповноваженим командиром (начальником), то презюмується, що цей командир перевірив та підтвердив наявність документального підтвердження безпосередньої участі, а зміст таких документів може ставитися під сумнів лише за наявності доказів недобросовісного чи зловмисного спотворення фіксації реальної участі військовослужбовця.

Доказів такого спотворення матеріали справи не містять, довідка не відкликана і не змінена. Заперечення НОМЕР_4 прикордонного загону проти власної довідки за відсутності доказів її помилковості доказового значення цієї довідки не спростовують.

Висновок суду першої інстанції про те, що виконання завдань з охорони державного кордону не є безпосередньою участю у бойових діях, зроблено без урахування умов воєнного стану.

Так, у постанові від 06.03.2025 у справі № 620/18189/23 Верховний Суд зазначив, що в умовах воєнного стану аналіз виконуваних військовослужбовцем завдань не можна проводити виключно на підставі положення про відділ прикордонної служби, оскільки якщо в мирний час певне завдання може мати вигляд складової звичайної оперативно-службової діяльності, то в контексті відсічі збройної агресії воно може означати безпосередню участь у бойових діях або заходах. Прикордонна комендатура швидкого реагування № НОМЕР_6 НОМЕР_2 прикордонного загону у спірний період на підставі бойових розпоряджень приймала під охорону та оборону ділянку державного кордону в межах відповідальності НОМЕР_4 прикордонного загону на території Сумської області. А отже, віднесення таких завдань до звичайної службової діяльності без оцінки умов їх виконання є безпідставним.

У постанові від 23.05.2024 у справі № 120/4387/23 Верховний Суд зазначив, що порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні бойових дій не свідчить про відсутність у нього права на таку винагороду. Подання інформації за формою додатка 2 є елементом процедури виплати, а тягар недбалого ведення документообігу несе військова частина, а не військовослужбовець. Таким чином, невиконання НОМЕР_4 прикордонним загоном обов`язку повідомити НОМЕР_2 прикордонний загін про дні безпосередньої участі позивача проти позивача спрямовуватися не може.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доведення правомірності своєї бездіяльності покладається на відповідача.

НОМЕР_4 прикордонний загін правомірності неповідомлення НОМЕР_2 прикордонного загону про участь позивача за наявності у нього підтверджуючих документів не довів.

Таким чином, бездіяльність НОМЕР_4 прикордонного загону, що полягає у ненаправленні до НОМЕР_2 прикордонного загону інформації про безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях або заходах за період з 09.10.2022 по 31.10.2022 та з 01.11.2022 по 27.11.2022, є протиправною, а належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання НОМЕР_4 прикордонного загону направити таку інформацію за формою додатка 2 до наказу № 392-АГ.

Аналізуючи всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів приймає до уваги висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до ст. 315 за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін;

2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення;

3) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково;

4) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у визначених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині;

5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, не дослідив зібрані докази і неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до пунктів 1 і 4 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року - скасувати та ухвалити нове рішення.

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), що полягає у неповідомленні НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) про безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 09.10.2022 по 31.10.2022 та з 01.11.2022 по 27.11.2022.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) направити до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) інформацію про безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 09.10.2022 по 31.10.2022 та з 01.11.2022 по 27.11.2022, за формою, наведеною у додатку 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-331 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

Є.Д. Кравченко

(повний текст постанови суду виготовлено 11 серпня 2026 року)