Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №620/10362/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/10362/24 Суддя (судді) першої інстанції: Василь НЕПОЧАТИХ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий суддя Парінов А.Б.,

судді: Беспалов О.О.,

Кравченко Є.Д.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом Селянсько-фермерського господарства "Добробут" до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Селянсько-фермерське господарство «Добробут» звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29 квітня 2024 року № 6822/Ж10/25-01-04-06-02 у частині застосування штрафу в сумі 33 513,04 грн.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року позов задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 29 квітня 2024 року № 6822/Ж10/25-01-04-06-02.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що у разі складання постачальником розрахунку коригування до податкової накладної на покупця такий розрахунок підлягає реєстрації у граничний строк, який обчислюється з дня його отримання покупцем, а не з дати складення.

Суд зазначив, що Головне управління ДПС у Чернігівській області не встановило дату отримання товариством розрахунку коригування, а граничний строк його реєстрації визначило виходячи виключно з дати складення - 04 січня 2023 року. Водночас товариство отримало розрахунок коригування 07 лютого 2023 року та зареєструвало його 14 лютого 2023 року, тобто у межах установленого строку. Враховуючи положення частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обов`язку суб`єкта владних повноважень довести правомірність свого рішення, суд дійшов висновку про невиконання відповідачем такого обов`язку.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Чернігівській області подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Не погодившись із рішенням, Головне управління ДПС у Чернігівській області подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

На обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що розрахунок коригування № 962 від 04 січня 2023 року, складений на покупця та спрямований на зменшення суми компенсації, підлягав реєстрації саме Селянсько-фермерським господарством «Добробут». Також апелянт зазначає, що факт отримання товариством розрахунку коригування від постачальника 07 лютого 2023 року документально не підтверджений, а товариство не подавало додатки 7 до податкових декларацій з податку на додану вартість за грудень 2022 року та січень 2023 року і не скористалося правом на подання скарги на постачальника. Крім того, апелянт вказує, що Податковий кодекс України не визначає порядку фіксації дати отримання покупцем розрахунку коригування та переліку документів, які можуть підтверджувати таку дату. На думку апелянта, висновки контролюючого органу узгоджуються з листами Державної податкової служби України від 05 жовтня 2023 року № 24962/7/99-00-04-02-01-07 та від 22 березня 2024 року № 8151/7/99-00-04-02-03-07, а правомірність податкового повідомлення-рішення підтверджується постановою Верховного Суду від 12 квітня 2024 року у справі № 620/9720/23.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Як вбачається з матеріалів справи, Головне управління ДПС у Чернігівській області провело камеральну перевірку Селянсько-фермерського господарства «Добробут» щодо дотримання строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якої склало акт від 4 квітня 2024 року № 4433/Ж5/25-01-04-06-02.

Перевіркою зафіксовано порушення граничного строку реєстрації розрахунку коригування № 962 від 4 січня 2023 року до податкової накладної № 55098 від 30 грудня 2022 року: граничний термін реєстрації - 30 січня 2023 року, дата фактичної реєстрації - 14 лютого 2023 року. На підставі акта 29 квітня 2024 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 6822/Ж10/25-01-04-06-02, яким до товариства застосовано штраф 33 513,04 грн за пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

Розрахунок коригування № 962 від 4 січня 2023 року склав постачальник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Амако Україна» - до податкової накладної № 55098 від 30 грудня 2022 року.

Цей розрахунок передбачав зменшення суми компенсації вартості товарів, а тому обов`язок його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних законодавець поклав на покупця - Селянсько-фермерське господарство «Добробут».

На підставі акту відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 29.04.2024 № 6822/Ж10/25-01-04-06-02, яким застосовано до позивача штрафні санкції в сумі 33513,04 грн (а.с. 6)

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, мотивуючи це наступним.

Порядок коригування податкових зобов`язань та податкового кредиту визначає стаття 192 Податкового кодексу України.

За пунктом 192.1 цієї статті розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, реєструється в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Строк такої реєстрації встановлює пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України: для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування отримувачем (покупцем).

На період дії воєнного стану пункт 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України продовжив цей строк до 18 календарних днів з дня отримання розрахунку коригування покупцем.

Отже, для розрахунку коригування на зменшення суми компенсації, складеного постачальником на покупця, перебіг строку реєстрації розпочинається з дня отримання розрахунку покупцем, а не з дня його складення постачальником. Саме день отримання розрахунку є відправною точкою для обчислення граничного строку та для висновку про його дотримання чи порушення.

Цей підхід є сталим у практиці Верховного Суду. У постанові від 16 квітня 2026 року у справі № 500/5906/24 Верховний Суд зазначив, що строки реєстрації розрахунків коригування, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, «обраховуються від дня отримання такого РК до податкової накладної отримувачем (покупцем), а не від дати складання такого розрахунку». У цій самій постанові Верховний Суд наголосив, що податковий орган «не має права самостійно встановлювати додаткові умови чи строки, не передбачені ПК України … такі як початок відліку строку з дати складання РК», а та обставина, що Кодекс не передбачає механізму фіксації дати отримання покупцем розрахунку коригування, «не змінює змісту наведених норм» і не дозволяє починати відлік строку з дня складення розрахунку.

Подібних висновків Верховний Суд дійшов у постановах від 28 квітня 2020 року у справі № 810/198/16, від 3 березня 2023 року у справі № 300/1765/19, від 23 січня 2025 року у справі № 280/4889/24, від 12 березня 2025 року у справах № 380/3834/24 та № 160/12120/24, від 23 квітня 2025 року у справі № 380/16853/24, від 17 вересня 2025 року у справі № 520/38042/23 і від 19 лютого 2026 року у справі № 320/38734/24.

Матеріали справи свідчать, що граничний термін реєстрації розрахунку коригування № 962 від 4 січня 2023 року - 30 січня 2023 року - Головне управління ДПС у Чернігівській області обчислило з дня складення цього розрахунку. Дати отримання розрахунку покупцем податковий орган не встановив ані під час перевірки, ані під час судового розгляду: ані акт перевірки, ані розрахунок до податкового повідомлення-рішення відомостей про день отримання Селянсько-фермерським господарством «Добробут» розрахунку коригування не містять. Натомість товариство надало інформацію про звіт, з якої встановлено отримання розрахунку коригування 7 лютого 2023 року, та зареєструвало розрахунок 14 лютого 2023 року - на сьомий день після отримання, тобто в межах і 15-денного, і 18-денного строку, передбаченого пунктом 201.10 статті 201 і пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Відтак, граничного строку реєстрації розрахунку коригування товариство не порушило.

Доводи апеляційної скарги зазначеного висновку не спростовують. Та обставина, що обов`язок реєстрації розрахунку коригування на зменшення компенсації покладено на покупця, спору не становить. Проте з неї не випливає, що перебіг строку реєстрації слід обчислювати з дня складення розрахунку: пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України прямо пов`язує цей строк із днем отримання розрахунку покупцем. Таким чином, посилання апелянта на обов`язок покупця реєструвати розрахунок підтверджує лише суб`єкта обов`язку, але не момент, з якого обчислюється строк.

Довід апелянта про те, що факт отримання товариством розрахунку коригування 07 лютого 2023 року не підтверджений документально, не ґрунтується на матеріалах справи та фактично покладає на платника податків обов`язок доводити обставини, які мають встановлюватися контролюючим органом.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України саме на суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок доведення правомірності прийнятого ним рішення. Отже, Головне управління ДПС у Чернігівській області мало встановити дату отримання покупцем розрахунку коригування та довести факт порушення строку його реєстрації, обчисленого з такої дати.

Водночас податковий орган дату отримання розрахунку коригування не встановив, а граничний строк його реєстрації визначив виходячи лише з дати складення розрахунку, що не відповідає вимогам пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України. При цьому дата отримання розрахунку коригування - 07 лютого 2023 року - підтверджується наданою товариством інформацією про звіт, яку відповідач належними та допустимими доказами не спростував.

Таким чином, контролюючий орган не довів факту порушення товариством граничного строку реєстрації розрахунку коригування.

Посилання апелянта на неподання товариством додатків 7 до податкових декларацій та на нескористання правом на скаргу на постачальника предмета спору не стосується.

Передбачений пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України механізм скарги на постачальника стосується випадків, коли постачальник не склав або не надіслав розрахунок коригування; у цій справі постачальник розрахунок коригування склав і надіслав, а покупець його зареєстрував. Подання додатка 7 не є передумовою своєчасної реєстрації розрахунку та не впливає на обчислення строку такої реєстрації.

Посилання апелянта на те, що Податковий кодекс України не передбачає механізму фіксації дати отримання покупцем розрахунку коригування, не звільняє податковий орган від обов`язку встановити цю дату та не дозволяє замінити її датою складення розрахунку.

У постанові від 16 квітня 2026 року у справі № 500/5906/24 Верховний Суд прямо зазначив, що відсутність такого механізму «не змінює змісту наведених норм» і не дає правових підстав починати відлік строку з дня складення розрахунку. Ризик відсутності законодавчо визначеної процедури покладається на державу, а не на платника податків, і не може використовуватися податковим органом на обґрунтування власного рішення. Таким чином, прогалина, на яку посилається апелянт, свідчить проти його позиції.

Листи Державної податкової служби України від 5 жовтня 2023 року та від 22 березня 2024 року, на які посилається апелянт, нормативно-правовими актами не є, обов`язкових правил не встановлюють, не можуть змінювати визначений Податковим кодексом України порядок обчислення строку реєстрації розрахунку коригування. До того ж зміст цих листів стосується права платника подати документи на підтвердження дати надсилання розрахунку, а не перенесення на платника тягаря доведення правомірності податкового повідомлення-рішення.

Не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції і посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 12 квітня 2024 року у справі № 620/9720/23.

Предметом розгляду у цій справі були питання застосування мораторію на штрафні санкції, передбаченого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, а також зворотної дії положень пунктів 89 і 90 цього підрозділу щодо зменшення розмірів штрафів за порушення строків реєстрації податкових накладних, складених у 2020- 2022 роках.

Водночас питання визначення дня, з якого обчислюється строк реєстрації розрахунку коригування на зменшення суми компенсації, складеного постачальником на покупця, у справі № 620/9720/23 не було предметом судового розгляду.

Висновок Верховного Суду про те, що порушення строку реєстрації є вчиненим після спливу граничного строку такої реєстрації, не спростовує правильності висновків суду першої інстанції, оскільки визначальним у цій справі є саме встановлення початку перебігу такого строку. При цьому граничний строк реєстрації розрахунку коригування у спірних правовідносинах обчислюється з дня його отримання покупцем, а цей день контролюючим органом не встановлено.

Отже, правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 12 квітня 2024 року у справі № 620/9720/23, не стосується правовідносин, які є предметом цього спору, та не може бути підставою для висновку про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Підсумовуючи, колегія суддів дійшла висновку, що Селянсько-фермерське господарство «Добробут» зареєструвало розрахунок коригування № 962 від 4 січня 2023 року в межах строку, встановленого пунктом 201.10 статті 201 і пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, а Головне управління ДПС у Чернігівській області порушення цього строку не довело. За відсутності порушення граничного строку реєстрації розрахунку коригування відсутні й підстави для застосування штрафу за пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, а тому податкове повідомлення-рішення від 29 квітня 2024 року № 6822/Ж10/25-01-04-06-02 є протиправним.

Суд доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 34, 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 - 331 КАС, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

Є.Д. Кравченко

(Повний текст постанови суду виготовлено 11 серпня 2026 року)