Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №580/8741/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/8741/24 Суддя першої інстанції: Василь ГАВРИЛЮК

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Файдюка В.В.,

суддів: Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просив:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо проведення Військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 медичного огляду ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 провести повторний (повний) медичний огляд на предмет придатності позивача до військової служби.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

При цьому суд першої інстанції виходив з того, що у судовому порядку оскаржуються лише постанови ВЛК регіонів або ЦВЛК, а ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 не є однією із зазначених.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та направити справу на новий розгляд в іншому складі до суду першої інстанції.

Після усунення визначених в ухвалі від 04.12.2024 про залишення апеляційної скарги без руху недоліків ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2025, постановленою у складі судді-доповідача Єгорової Н.М., суддів Сорочка Є.О. та Чаку Є.В., відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2025 справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.

Водночас, наказом голови Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2025 №22 к/гс судді Єгоровій Н.М. надано відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду, з 12.05.2025 по 17.07.2026.

Рішенням зборів суддів Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2025 вирішено здійснити повторний автоматизований розподіл судових справ, які перебували у провадженні судді Єгорової Н.М.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2025 у цій справі визначено склад колегії суддів: суддя-доповідач Файдюк В.В., судді Сорочко Є.О., Чаку Є.В.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2025 прийнято до провадження справу № 580/8741/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити дії.

Відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не надійшло.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2026 року продовжено строк розгляду справи та призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження з 11 липня 2026 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що її необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, відповідно до картки № 1384/2024 обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного з метою визначення ступеню придатності до військової служби, ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби в частинах забезпечення, ТЦК та СП, навчальних закладах, медичних підрозділах (не придатний до служби у підрозділах спецпризначення) з встановленням відповідного діагнозу.

При цьому, позивачем наголошено, що картка обстеження не містить інформації щодо огляду позивача лікарями-спеціалістами, зокрема, аритмологом кардіологом та кардіохірургом.

Вважаючи такі дії ІНФОРМАЦІЯ_4 протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду виходить з такого.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснюється Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ), який також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Частиною десятою статті 2 Закону України № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII) визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.

Відповідно до ч. 10 ст. 2 Закону № 2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402).

Згідно з п. 2.2 Розділу І «Основи організації військово-лікарської експертизи» Постанови №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать:

- Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК);

- ВЛК регіону.

Відповідно до пп. 2.5.1 п. 2.5 «Основи організації військово-лікарської експертизи» Постанови №402 позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать:

- госпітальні ВЛК;

- гарнізонні ВЛК;

- ЛЛК;

- ВЛК Десантно-штурмових військ;

- ВЛК ТЦК та СП;

- ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України;

- ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України;

- ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

Підпунктом 2.8.1 пункту 2.8 «Основи організації військово-лікарської експертизи» Постанови №402 ВЛК ТЦК та СП створюється при районному (міському) ТЦК та СП.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ВЛК при ТЦК та СП є позаштатною ВЛК, а не як помилково зазначає позивач ВЛК регіону.

Згідно з п. 3.3 розділу І «Основи організації військово-лікарської експертизи» Положення № 402 скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».

Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій, а також наявних медичних записів та висновків у відповідних реєстрах електронної системи охорони здоров`я.

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному (Київському та Севастопольському міських) ТЦК та СП.

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_6 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК або у судовому порядку.

Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.

Відповідно до п. 3.4 розділу І «Основи організації військово-лікарської експертизи» Положення № 402 разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.

Таке рішення є обов`язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.

У разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз`ясненнями, у строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».

Отже, законодавством встановлено обов`язковий досудовий порядок оскарження постанов позаштатних ВЛК з попереднім зверненням до штатних ВЛК, а в судовому порядку можуть оскаржуватися лише постанови ВЛК регіонів або ЦВЛК.

Згідно з ч. 4 ст. 124 Конституції України законом може бути визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом.

У Рекомендації №R(86) Комітету міністрів державам-членам Ради Європи від 16 вересня 1986 року стосовно заходів із недопущення і скорочення надмірного робочого навантаження на суди пропонується сприяти примиренню сторін як поза судовою системою, так і до або під час судового розгляду (передбачати, разом із відповідними стимулами, процедури примирення до судового провадження або інші способи врегулювання спорів поза рамками судового провадження), а також визначити органи поза судовою системою, до яких сторони зможуть звертатися для розв`язання позовних спорів на невеликі суми і в питаннях деяких конкретних галузей права.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 26 березня 2020 року у справі №1.380.2019.002643 зазначив, що досудове врегулювання спору - це вчинення сукупності дій, за допомогою яких юридичний конфлікт вирішується без звернення до суду шляхом досягнення угоди між сторонами або відмови однієї або обох сторін від взаємних претензій. Застосування або незастосування інституту досудового врегулювання спорів є виключним правом особи, за винятком встановлених у законі випадків.

Колегія суддів звертає увагу, що у даному випадку в матеріалах справи відсутні докази щодо оскарження позивачем до штатних ВЛК оспорюваної постанови, тобто позивачем не надано та не зазначено про наявність доказів його звернення для обов`язкового досудового врегулювання спору, заявленого у цій справі.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, в той час як доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під апеляційного розгляду справи.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 263, п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач В.В. Файдюк

Судді Є.О. Сорочко

Є.В. Чаку

Повне судове рішення виготовлено 11 серпня 2026 року.