Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №320/45155/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/45155/25 Суддя (судді) першої інстанції: Леонтович А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Коротких А.Ю.,

суддів Сорочка Є.О.,

Чаку Є.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони східного регіону на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони східного регіону до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Спеціалізована прокуратура у сфері оборони східного регіону з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просила:

- визнати протиправною постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 28.08.2025 року у виконавчому проваджені № 78667885 про накладення штрафу на Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Східного регіону на суму 5 100 гривень;

- скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 28.08.2025 у виконавчому проваджені № 78667885 про накладення штрафу на Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Східного регіону на суму 5 100 гривень.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Спеціалізована прокуратура у сфері оборони східного регіону звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

22 січня 2026 року на адресу суду надійшов відзив від Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому відповідач просить апеляційну скаргу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони східного регіону на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Сторони були належним чином повідомлені про дату апеляційного розгляду справи - 10 серпня 2026 року, проте у судове засідання не з`явилися. За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року у справі №160/30716/24 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.06.2025 року апеляційні скарги Офісу Генерального прокурора та Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 року залишено без змін.

Визнано протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора щодо не забезпечення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону в повному обсязі бюджетними асигнуваннями на проведення видатків з виплати заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01 серпня 2024 року по 31 жовтня 2024 року включно, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2024 року - 3028 грн.

Зобов`язано Офіс Генерального прокурора забезпечити Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Східного регіону бюджетними асигнуваннями для здійснення видатків з виплати заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01 серпня 2024 року по 31 жовтня 2024 року включно, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2024 року - 3028 грн.

Визнано протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора щодо не забезпечення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону в повному обсязі бюджетними асигнуваннями на виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки тривалістю 29 календарних днів, з них 14 календарних днів - виходячи з посадового окладу, із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2023 року у розмірі 2684,00 грн, та 15 календарних днів виходячи з розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2024 року 3028,00 грн.

Зобов`язано Офіс Генерального прокурора забезпечити Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Східного регіону бюджетними асигнуваннями для здійснення виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки тривалістю 29 календарних днів, з них 14 календарних днів виходячи з посадового окладу, із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2023 року у розмірі 2684,00 грн, а 15 календарних днів виходячи з розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2024 року 3028,00 грн.

Визнано протиправними дії Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 заробітної плати за період з 1 серпня 2024 року по 31 жовтня 2024 року включно, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, в розмірі 1600 грн.

Зобов`язано Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Східного регіону нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недонараховану та невиплачену заробітну плату прокурора за період з 1 серпня 2024 року по 31 жовтня 2024 року включно на підставі частини третьої статті 81 Закону України "Про прокуратуру", виходячи з посадового окладу прокурора, обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн, за вирахуванням фактично виплачених сум та утриманням передбачених законом податків й обов`язкових платежів при їх виплаті.

Визнано протиправними дії Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки тривалістю 29 календарних днів, обчисленої, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, в розмірі 1600 гривень.

Зобов`язано Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Східного регіону нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недонараховану та невиплачену грошову компенсацію за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки тривалістю 29 календарних днів, з них 14 календарних днів виходячи з посадового окладу, який повинен обчислюватися із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2023 року у розмірі 2684,00 грн, а 15 календарних днів - виходячи з розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2024 року 3028,00 грн, за вирахуванням фактично виплачених сум та утриманням передбачених законом податків й обов`язкових платежів при їх виплаті.

На виконання вказаного рішення, Дніпропетровський окружний адміністративний суд видав позивачеві виконавчий лист від 14.07.2025 року № 160/30716/24.

17.07.2025 року до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшов виконавчий лист Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 року № 160/30716/24, згідно якого: зобов`язано Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Східного регіону нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недонараховану та невиплачену грошову компенсацію за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки тривалістю 29 календарних днів, з них 14 календарних днів виходячи з посадового окладу, який повинен обчислюватися із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2023 року у розмірі 2684,00 грн., а 15 календарних днів виходячи з розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2024 року 3028,00 грн., за вирахуванням фактично виплачених сум та утриманням передбачених законом податків й обов`язкових платежів при їх виплаті.

22.07.2025 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 78667885, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження до відома та до виконання, де зазначено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів та повідомити державного виконавця про його виконання.

22.07.2025 року державним виконавцем винесено постанови: про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження; про стягнення виконавчого збору.

Спеціалізовану прокуратуру повідомлено про необхідність виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Листом від 01.08.2025 року № 14-258 ВИХ-25 боржник повідомив, що з метою виконання вказаного рішення суду направлено відповідного листа в частині забезпечення бюджетними асигнуваннями.

На даний час Офісом Генерального прокурора на виконання рішення суду у справі № 160/30716/24 не виділені бюджетні асигнування Спеціалізованій прокуратурі. Після виконання Офісом Генерального прокурора на виконання рішення суду в частині забезпечення бюджетними асигнуваннями Спеціалізованою прокуратурою невідкладно буде виконане рішення суду у справі № 160/30716/24 в частині зобов`язань нарахування та виплати заробітної плати ОСОБА_1 .

Станом на 28.08.2025 року рішення суду не виконано, про поважні причини невиконання боржником державного виконавця не повідомлено.

Разом з тим, боржник не вчинив жодних дій і в частині нарахування заробітної плати стягувачу, адже нарахування заробітної плати зовсім не залежать від (не)вчинення дій щодо фінансування бюджетними асигнуваннями.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 28.08.2025 року ВП № 78667885, керуючись ст. ст. 63, 75 Закону, винесено постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 5100,00 грн. та встановлено термін 10 (десять) робочих днів для виконання рішення суду.

Не погоджуючись з винесеною постановою, позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України "Про виконавче провадження" (Далі - Закон) та Інструкції з примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція).

У відповідності до вимог ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно зі статтею 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюється Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

За правилами ч. 1ст. 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа.

Статтями 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. Так, у відповідності до вимог даних статей Закону, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин, виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Згідно ч. 1 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, на боржника- юридичну особу- 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Пунктом 16 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII передбачено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Так, позивач зазначає, що з метою виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року у справі №160/30716/24 направлено відповідного листа в частині забезпечення бюджетними асигнуваннями.

Офісом Генерального прокурора на виконання рішення суду у справі № 160/30716/24 не виділені бюджетні асигнування Спеціалізованій прокуратурі.

Зазначає, що після виконання Офісом Генерального прокурора на виконання рішення суду в частині забезпечення бюджетними асигнуваннями Спеціалізованою прокуратурою невідкладно буде виконане рішення суду у справі № 160/30716/24 в частині зобов`язань нарахування та виплати заробітної плати ОСОБА_1 .

Крім того, Офісом Генерального прокурора подано касаційну скаргу на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.06.2025 № 160/30716/24 та заяву про зупинення виконання рішення Дніпровського окружного адміністративного суду від 03.03.2024 року № 160/30716/24 до завершення перегляду справи судом касаційної інстанції.

Таким чином, на думку позивача, ним вчинено всі вичерпні заходи за для зупинення виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2024 року до прийняття остаточного рішення у справі № 160/30716/24.

Також позивач, посилаючись на норми ст.ст. 89, 90 Закону України "Про прокуратуру", ч. 1,2 ст. 23 Бюджетного кодексу України, вважає, що Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону не має правових підстав для здійснення будь-яких видатків які не передбачені кошторисами та щомісячними розписами. Зауважує, що розпорядник бюджетних коштів - Офіс Генерального прокурора повідомив позивача про відсутність можливості здійснення додаткового асигнування на виконання вказаного судового рішення для здійснення виплати ОСОБА_1 . Відтак, на переконання позивача, постанова державного виконавця про накладення штрафу суперечить принципам законності, справедливості та обґрунтованості оскільки Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Східного регіону, як на час винесення оскаржуваної постанови так і на час подання позову не забезпечено додатковими асигнуваннями для виконання судового рішення у справі №160/30716/24. При цьому, посилаючись на п. 10-2 розд. XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" зауважує, державний виконавець протиправно вчиняв примусові дії у виконавчому провадженні 78667885, оскільки Краматорська громада (боржник юридична особа - Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону, зареєстрована за адресою: вул. Маяковського, 21, м. Краматорськ, Донецька область) з 24.02.2022 є територією можливих бойових дій.

Однак з такими доводами позивача, суд не може погодитись, зважаючи на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч. 6 ст.26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

Відповідно до ч.2 ст.63 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

22.07.2025 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження.

28.08.2025 державним Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про накладення штрафу.

Обґрунтовуючи протиправність винесення відповідачем постанови про накладення штрафу, позивач вказує на те, що ним було рішення суду неможливо виконати через поважні причини, про що було повідомлено державного виконавця.

Щодо таких посилань позивача суд зазначає, що передумовою для накладення на боржника штрафу за невиконання без поважних причин в установлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника вчинити дії, є встановлення виконавцем за наслідками перевірки, що проводиться наступного дня після спливу десятиденного терміну з дня отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, факту невиконання такого рішення.

Так, приписами частини першої статті 129-1 Конституції України встановлено обов`язковість виконання рішення суду, що набрало законної сили.

Європейський суд з прав людини у рішенні "Юрій Миколайович Іванов проти України" наголосив на тому, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

Відсутність у стягувача можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном. Відповідно, необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.

Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

Стосовно доводів позивача в частині посилань на п. 102 розд. XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" відносно того, що на його думку державний виконавець протиправно вчиняв примусові дії у виконавчому провадженні 78667885, оскільки Краматорська громада (боржник юридична особа - Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону, зареєстрована за адресою: вул. Маяковського, 21, м. Краматорськ, Донецька область) з 24.02.2022 є територією можливих бойових дій, суд зазначає таке.

24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", що затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан, який діє і натепер.

Згідно п. 10-2 розд. XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, що була чинною та підлягала застосуванню на час винесення оскаржуваної постанови, забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, а також прилеглих до неї територій.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Відповідно до вказаного наказу, Краматорську міську територіальну громаду віднесено до територій можливих бойових дій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 року № 1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією" (п. 1) установлено, що: перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі - перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій; до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій та території активних бойових дій; до територій можливих бойових дій можуть бути віднесені території, які відповідають одному з таких критеріїв: - межують з територіями активних бойових дій або з тимчасово окупованими Російською Федерацією територіями; - межують з державним кордоном держави-агресора; до переліку включається тимчасово окупована російською федерацією територія України, визначена відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"; у переліку визначаються дата початку та дата завершення бойових дій (дата виникнення та припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації; до переліку включаються території відповідно до Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад у таких форматах: - вся територія області, Автономної Республіки Крим, мм. Києва та Севастополя; - вся територія району; - вся територія територіальної громади; - територія населених пунктів (з урахуванням територій поза межами населених пунктів у межах територіальної громади); території, для яких не визначена дата завершення бойових дій (дата припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації Російською Федерацією, вважаються такими, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованими Російською Федерацією; прирівнювання територій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, до територій, на яких ведуться бойові дії, не застосовується до: - зупинення вчинення виконавчих дій, заборони відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень у випадках, установлених пунктом 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, Краматорська міська територіальна громада належить до території, на яких ведуться (велися) бойові дії; території можливих бойових дій у Донецькій області Краматорському районі; дата виникнення можливості бойових дій 24.02.2022 року, дата припинення можливості бойових дій не визначена.

Таким чином, згідно вимог постанови КМУ від 06.12.2022 року № 1364 прирівнювання територій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, до територій, на яких ведуться бойові дії, не застосовується до зупинення вчинення виконавчих дій, заборони відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень у випадках, установлених пунктом 10- 2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження".

Таким чином, державний виконавець, в даному випадку, мав право на вжиття заходів примусового виконання рішення № 160/30716/24.

Відносно доводів позивача щодо звернення з касаційною скаргою на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.06.2025 № 160/30716/24 та заявою про зупинення виконання рішення Дніпровського окружного адміністративного суду від 03.03.2024 № 160/30716/24 до завершення перегляду справи судом касаційної інстанції, суд зазначає, що вони є необґрунтованими оскільки касаційне оскарження судового рішення не є підставою для зупинення вчинення державним виконавцем примусових дій у виконавчому провадженні.

Відтак, колегія судді погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач правомірно, за наявності підстав, передбачених статтею Законом України "Про виконавче провадження", прийняв спірну постанову про накладення штрафу.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони східного регіону залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Сорочко Є.О.

Чаку Є.В.