Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №620/15580/23 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/15580/23 Суддя (судді) першої інстанції: Падій В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий суддя Парінов А.Б.,

судді: Беспалов О.О.,

Кравченко Є.Д.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України), ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), яка полягає у неповідомленні ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_3 ) про його безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 01.08.2022 по 14.10.2022 включно, та зобов`язати військову частину НОМЕР_1 направити до військової частини НОМЕР_3 інформацію про таку участь за той самий період за формою, наведеною у додатку 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168".

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року позов задоволено частково:

визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), яка полягає у неповідомленні ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_3 ) про безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період, з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.10.2022 по 11.10.2022;

зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) направити до ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_3 ) інформацію про участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період, з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.10.2022 по 11.10.2022 за формою, наведеною у додатку 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168»;

у задоволенні решти вимог відмовлено.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що на виконання ухвали суду від 03.07.2025 ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_3 ) надано витяг з журналу службово-бойових дій зведеного загону (зареєстрований за 2022 рік № 288), рапорти начальника зведеного загону ОСОБА_2 від 01.09.2022 та 17.10.2022 і довідки про безпосередню участь військовослужбовців зведеного загону, з яких вбачається участь позивача у бойових діях у періоди з 01.08.2022 по 31.08.2022 та з 01.10.2022 по 11.10.2022, а військова частина НОМЕР_1 про таку участь військову частину НОМЕР_3 не повідомила; щодо інших періодів належних і допустимих доказів матеріали справи не містять.

Не погодившись з рішенням у частині задоволених вимог, НОМЕР_4 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_1 ) подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції в цій частині скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_3 , посадові особи якої вели журнали бойових дій та інші первинні документи, тоді як у військовій частині НОМЕР_1 такі документи відсутні; позивач перебував в оперативному підпорядкуванні НОМЕР_4 прикордонного загону, однак у його штатній структурі та на відповідній посаді не перебував, а бойові завдання виконував у складі зведеного загону прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_5 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ), у зв`язку з чим журнал бойових дій та інші первинні документи велися саме у військовій частині НОМЕР_2 , а тому надати їх неможливо; довідка від 14 жовтня 2022 року № 2727, на думку апелянта, не підтверджує безпосередньої участі позивача у бойових діях, а лише засвідчує період його перебування в районі ведення бойових дій та можливість виконання відповідних завдань, що є підставою для набуття статусу учасника бойових дій; при цьому сам факт видання бойових наказів (розпоряджень) не є безумовним доказом їх виконання та безпосередньої участі у бойових діях, а виконання бойового розпорядження не є тотожним безпосередній участі у таких діях; крім того, позивач не зазначив конкретних періодів своєї участі у бойових діях, що, на думку апелянта, унеможливлює застосування принципу пропорційності, передбаченого пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168, а відтак відсутній предмет позову.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується лише у частині задоволених позовних вимог, а в частині відмови в позові учасниками справи не оскаржується, колегія суддів переглядає його в межах доводів апеляційної скарги, тобто щодо періодів з 01.08.2022 по 31.08.2022 та з 01.10.2022 по 11.10.2022.

Колегія суддів встановила такі обставини.

ОСОБА_1 проходить військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_3 ), куди зарахований у списки особового складу з 09.05.2022 та призначений на посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії.

На підставі бойового розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 23.06.2022 № 4346 і бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 27.06.2022 № 106Т у складі зведеного загону відділу прикордонної служби (тип " ІНФОРМАЦІЯ_1 ") від ІНФОРМАЦІЯ_5 , командиром якого був ОСОБА_3 , позивача направлено на період з 06.07.2022 по 14.10.2022 в оперативне підпорядкування НОМЕР_4 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ).

Командиром військової частини НОМЕР_1 видано довідку від 14.10.2022 № 2727 про безпосередню участь позивача у бойових діях або заходах за період з 06.07.2022 по 14.10.2022, підставою якої зазначено бойове розпорядження від 23.06.2022 № 4346 та бойовий наказ від 27.06.2022 № 106Т.

На виконання ухвали суду першої інстанції від 03.07.2025 Національною академією Державної прикордонної служби України надано витяг з журналу службово-бойових дій зведеного загону (зареєстрований за книгою обліку за 2022 рік № 288), рапорти начальника зведеного загону ОСОБА_2 від 01.09.2022 та 17.10.2022, а також довідки про безпосередню участь військовослужбовців зведеного загону, з яких вбачається безпосередня участь позивача у бойових діях або заходах у періоди з 01.08.2022 по 31.08.2022 та з 01.10.2022 по 11.10.2022. НОМЕР_5 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) повідомив (довідка від 27.06.2025 № 857), що позивач у військовій частині НОМЕР_2 військову службу не проходив і не проходить, на її фінансовому забезпеченні не перебував, у тому числі не перебував у службовому відрядженні у військовій частині НОМЕР_2 , а тому документами щодо його участі ця частина не володіє.

Бойовим наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 № 165 позивача передислоковано, а інформацію про його участь починаючи з 13.10.2022 оформлювала військова частина НОМЕР_6 : наказом ІНФОРМАЦІЯ_5 від 18.11.2022 № 1005-ОС за період з 13.10.2022 по 31.10.2022 та листом військової частини НОМЕР_6 від 05.11.2022 № 25/3768-22.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, мотивуючи це наступним.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (частина сьома статті 43 Конституції України).

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, зокрема Державної прикордонної служби, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, "а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів … розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах".

Пунктом 2-1 цієї постанови, яким її доповнено постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793 (застосовується з 24.02.2022), установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Для військовослужбовців Державної прикордонної служби такий порядок на період з 01.08.2022 по 30.11.2022 визначено наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ.

Відповідно до пункту 4 наказу від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах: бойового наказу (бойового розпорядження); журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення або постової відомості; рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі.

Згідно з абзацом першим пункту 5 цього наказу для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, безпосередня участь додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1, що видається начальником органу Держприкордонслужби, "який веде (вів) бойові дії та до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці", із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі.

Абзацом другим пункту 11 наказу передбачено, що інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах подаються начальниками органів Держприкордонслужби до 5 числа щомісячно "в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу", за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу.

З аналізу наведених норм колегія суддів дійшла висновку, що право на збільшену до 100000 грн додаткову винагороду виникає за умови безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах, підтвердженої сукупністю документів, визначених пунктом 4 наказу від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ, а обов`язок оформлення таких документів і подання інформації про дні участі відрядженого військовослужбовця до органу проходження ним служби покладено на начальника органу, до якого цього військовослужбовця відряджено і який вів бойові дії.

У справі, що переглядається, така сукупність документів наявна. Безпосередня участь позивача у бойових діях у періоди з 01.08.2022 по 31.08.2022 та з 01.10.2022 по 11.10.2022 підтверджується у сукупності бойовим розпорядженням від 23.06.2022 № 4346 і бойовим наказом від 27.06.2022 № 106Т, витягом з журналу службово-бойових дій зведеного загону (зареєстрований за 2022 рік № 288) та рапортами командира зведеного загону ОСОБА_2 від 01.09.2022 і 17.10.2022, які фіксують участь саме позивача у зазначені періоди. Наведене відрізняє цю справу від тих, у яких прізвище військовослужбовця у журналі бойових дій відсутнє, а рапорти командира не містять відомостей про його участь. Отже, кваліфікуюча умова виникнення права на збільшену винагороду, визначена пунктом 1 постанови № 168 і пунктом 4 наказу від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ, у спірні періоди виконана.

Обов`язок направити до ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_3 ) інформацію про дні безпосередньої участі позивача за формою додатка 2 покладено абзацом другим пункту 11 наказу від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ на начальника органу, до якого позивача відряджено.

Так, позивача відряджено до НОМЕР_4 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) на підставі бойового розпорядження від 23.06.2022 № 4346 і бойового наказу від 27.06.2022 № 106Т, і саме командир військової частини НОМЕР_1 видав довідку від 14.10.2022 № 2727 про безпосередню участь позивача за весь період відрядження (з 06.07.2022 по 14.10.2022), тобто виступив тим органом Держприкордонслужби, який у розумінні пункту 5 наказу вів бойові дії та до якого позивача було відряджено. Не спростовує наведеного і довід апеляційної скарги про те, що позивач не перебував у штатній структурі НОМЕР_4 прикордонного загону і на посаді в ньому, а бойові завдання виконував у складі зведеного загону прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_5 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ). Абзац другий пункту 11 наказу від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ пов`язує обов`язок подання інформації за додатком 2 не зі штатною належністю військовослужбовця, а з фактом його відрядження: інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, подається начальниками органів Держприкордонслужби "в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу". Саме тому неперебування позивача у штатній структурі НОМЕР_4 прикордонного загону не звільняє його командування від цього обов`язку, а є передумовою застосування наведеної норми.

Не має вирішального значення й те, що позивач перебував у підпорядкуванні коменданта прикордонної комендатури НОМЕР_5 прикордонного загону: зведений загін, до складу якого позивач входив, сформовано ІНФОРМАЦІЯ_5 , його командиром був ОСОБА_3 , і саме рапорти цього командира від 01.09.2022 і 17.10.2022 фіксують участь позивача у конкретні дні. Військова частина НОМЕР_2 довідкою від 27.06.2025 № 857 повідомила, що позивач у ній військову службу не проходив, на її фінансовому забезпеченні не перебував і у службовому відрядженні до неї не направлявся. А отже, обов`язок подання до військової частини НОМЕР_3 інформації за додатком 2 за спірні періоди лежить саме на НОМЕР_4 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_1 ), і невиконання цього обов`язку є протиправною бездіяльністю.

Колегія суддів враховує, що бойовим наказом від 16.09.2022 № 165 позивача передислоковано, проте на висновок про обов`язок військової частини НОМЕР_1 ця обставина не впливає. Передислокація не змінює того, що на весь період відрядження (з 06.07.2022 по 14.10.2022) підтверджуючу довідку про безпосередню участь позивача видало саме командування військової частини НОМЕР_1 , а безпосередню участь позивача за задоволені періоди (з 01.08.2022 по 31.08.2022 та з 01.10.2022 по 11.10.2022) підтверджено сукупністю документів зведеного загону, до складу якого позивач входив. Оформлення інформації про участь позивача військовою частиною НОМЕР_6 починаючи з 13.10.2022 задоволених судом першої інстанції періодів не стосується.

Колегія суддів зазначає, що порушення порядку передання документів між військовими частинами щодо участі військовослужбовця у бойових діях не може покладатися на самого військовослужбовця.

Так, у постанові від 09 жовтня 2025 року у справі № 120/7924/23 Верховний Суд зазначив, що обов`язок оформлення документів, визначених пунктами 4, 5, 11 наказу № 392-АГ, покладено на начальників (керівників) органів Держприкордонслужби (командирів військових частин), які ведуть (вели) бойові дії, та до яких були відряджені військовослужбовці. Спірні періоди у справі № 120/7924/23 (з 01.08.2022 по 30.11.2022) охоплюються дією того самого наказу від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ, що й періоди, за які позов задоволено в цій справі, а тому наведений висновок застосовний безпосередньо.

Подібні висновки про те, що порушення порядку передання документів між військовими частинами не свідчить про відсутність у військовослужбовця права на додаткову винагороду, викладені у постановах Верховного Суду від 21 березня 2024 року у справі № 560/3159/23, від 23 травня 2024 року у справі № 120/4387/23 та від 28 травня 2024 року у справі № 120/5170/23.

Ненадання частини документів, зумовлене їх засекреченістю або веденням у підрозділі, до якого позивач не належав організаційно, не може ставитися йому у вину, оскільки військовослужбовець не може нести негативні наслідки через неналежну організацію документообігу між військовими частинами.

При цьому, посилання на постанову Верховного Суду від 02 квітня 2026 року у справі № 200/493/23 наведеного не спростовує: у тій справі рішення про відмову в позові скасовано лише за грудень 2022 року, тобто за період дії наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ, який допускає альтернативність підтверджувальних документів, тоді як за період дії наказу від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ відмову в позові залишено без змін саме через відсутність сукупності документів, визначених пунктом 4 цього наказу.

Так, у справі, що переглядається, така сукупність наявна: бойове розпорядження від 23.06.2022 № 4346, бойовий наказ від 27.06.2022 № 106Т, витяг з журналу службово-бойових дій зведеного загону та рапорти його командира від 01.09.2022 і 17.10.2022, у яких зафіксовано участь саме позивача.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про відсутність у військової частини НОМЕР_1 первинних документів і про їх ведення у військовій частині НОМЕР_2 (яка, у свою чергу, повідомила про відсутність у неї будь-яких документів щодо позивача) не спростовують ані факту участі позивача, ані обов`язку військової частини НОМЕР_1 подати інформацію за додатком 2.

Не впливають на висновки суду й доводи апеляційної скарги про те, що сам факт видання бойових наказів (розпоряджень) не є безумовним доказом їх виконання і безпосередньої участі, а виконання бойового розпорядження не тотожне безпосередній участі у бойових діях. Участь позивача у спірні періоди підтверджена не лише бойовими розпорядженнями, а й витягом з журналу службово-бойових дій зведеного загону та рапортами його командира від 01.09.2022 і 17.10.2022 про участь позивача у конкретні дні. Оцінка ж характеру виконуваних завдань не може зводитися до формального переліку обов`язків військової служби.

У постанові від 06.03.2025 у справі № 620/18189/23 Верховний Суд сформулював, що в умовах воєнного стану оцінка виконуваних військовослужбовцем завдань не може бути формальною і не може ґрунтуватися виключно на положенні про відповідний підрозділ; завдання, яке у мирний час має вигляд складової звичайної оперативно-службової діяльності, у контексті відсічі збройної агресії може означати безпосередню участь у бойових діях або заходах.

Так, характер участі позивача у спірні періоди підтверджений сукупністю документів зведеного загону, які прямо визначають її як участь у бойових діях та виконанні бойового (спеціального) завдання, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.

Не заслуговує на увагу і довід про те, що довідка від 14.10.2022 № 2727 лише інформує про період перебування позивача в зоні бойових дій та можливість виконання ним завдань. Право позивача на збільшену винагороду за задоволені періоди ґрунтується не на самій лише цій довідці, а на сукупності документів зведеного загону. Водночас видана уповноваженим командиром (начальником) довідка про підтвердження участі військовослужбовця у бойових діях презюмується достовірною: у постанові від 21.03.2024 у справі № 560/3141/23 Верховний Суд зазначив, що за зміст таких довідок відповідальність несе уповноважений командир (начальник), який видав відповідну довідку, і презюмується, що цей командир перевірив та підтвердив наявність документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця, а зміст таких документів може ставитися під сумнів лише за наявності доказів недобросовісного чи зловмисного спотворення фіксації реальної участі. Таких доказів матеріали справи не містять, а тому наведене військовою частиною НОМЕР_1 власне тлумачення виданої нею ж довідки не спростовує підтвердженого сукупністю документів факту участі позивача.

Довід про ненаведення конкретних періодів участі також є необґрунтованим: суд першої інстанції на підставі поданих документів установив конкретні періоди участі позивача (з 01.08.2022 по 31.08.2022 та з 01.10.2022 по 11.10.2022) і саме в цих межах задовольнив позов.

Твердження про відсутність предмета позову є помилковим, оскільки предметом позову є бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неподання до військової частини НОМЕР_3 інформації за додатком 2, обов`язковість подання якої прямо передбачена абзацом другим пункту 11 наказу від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ, а обраний позивачем спосіб захисту (визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання направити інформацію) є належним та ефективним.

Колегія суддів зазначає, що оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та застосував норми права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції у переглянутій частині відсутні.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Військова частина НОМЕР_1 правомірності своєї бездіяльності не довела, тоді як факт безпосередньої участі позивача у бойових діях у спірні періоди підтверджено сукупністю документів.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову у відповідній частині.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 34, 77, 242, 311, 315, 316, 321, 325, 328 - 331 КАС, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

Є.Д. Кравченко

(Повний текст постанови суду виготовлено 11 серпня 2026 року)