Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №620/7038/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/7038/24 Суддя (судді) першої інстанції: Василь НЕПОЧАТИХ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий суддя Парінов А.Б.,

судді: Ключкович В.Ю.,

Кравченко Є.Д.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БАГАТОПРОФІЛЬНЕ ТОВАРИСТВО «СОЛОНЬ» до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Багатопрофільне товариство "Солонь" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області та Державної податкової служби України, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 05 квітня 2024 року № 10857416/45253229, № 10857424/45253229, № 10857422/45253229, № 10857421/45253229 та № 10857420/45253229 про відмову в реєстрації податкових накладних № 3, № 4, № 5, № 6 і № 7 від 15 лютого 2024 року та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати ці податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року позов задоволено повністю:

визнано протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 05.04.2024 за № 10857416/45253229 про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 15.02.2024, від 05.04.2024 за № 10857424/45253229 про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 15.02.2024, від 05.04.2024 за № 10857422/45253229 про відмову у реєстрації податкової накладної № 5 від 15.02.2024, від 05.04.2024 за № 10857421/45253229 про відмову у реєстрації податкової накладної № 6 від 15.02.2024, від 05.04.2024 за № 10857420/45253229 про відмову у реєстрації податкової накладної № 7 від 15.02.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних, складених Товариством з обмеженою відповідальністю «БАГАТОПРОФІЛЬНЕ ТОВАРИСТВО «СОЛОНЬ»;

зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 3 від 15.02.2024, № 4 від 15.02.2024, № 5 від 15.02.2024, № 6 від 15.02.2024, № 7 від 15.02.2024, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «БАГАТОПРОФІЛЬНЕ ТОВАРИСТВО «СОЛОНЬ», датою фактичного подання для реєстрації;

стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БАГАТОПРОФІЛЬНЕ ТОВАРИСТВО «СОЛОНЬ» судовий збір в розмірі 7570,00 грн. та понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн;

стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БАГАТОПРОФІЛЬНЕ ТОВАРИСТВО «СОЛОНЬ» судовий збір в розмірі 7570,00 грн. та понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Чернігівській області подало апеляційну скаргу, в якій просить це рішення скасувати та ухвалити нове - про відмову в задоволенні позову повністю.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що обов`язок доведення реальності господарської операції належними первинними документами покладається виключно на платника податку; ненадання документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, є самостійною підставою для відмови в її реєстрації, а комісія контролюючого органу не наділена повноваженнями приймати інше рішення; крім того, задовольняючи позов, суд першої інстанції фактично перебрав на себе функції контролюючого органу щодо дослідження поданих документів та вирішення питання про наявність у платника податку права на складення податкової накладної. На підтвердження своєї правової позиції апелянт посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 05 травня 2023 року у справі № 160/15514/20, від 13 липня 2022 року у справі № 640/13828/19 та від 21 травня 2019 року у справі № 0940/1240/18.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Колегія суддів встановила такі обставини.

09 січня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕМ БУД ЕКСПЕРТ" (замовник) та позивачем (підрядник) укладено договір підряду № 1 на виконання робіт з реконструкції та будівництва бомбосховищ. За результатами робіт, виконаних у лютому 2024 року й оформлених актами приймання виконаних будівельних робіт, та після надходження оплати позивач склав податкові накладні № 3- 7 від 15 лютого 2024 року і подав їх для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

28 лютого, 04 і 05 березня 2024 року реєстрацію цих податкових накладних зупинено за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165).

У відповідь позивач подав письмові пояснення і копії документів щодо господарської операції з контрагентом.

Рішеннями від 05 квітня 2024 року комісія Головного управління ДПС у Чернігівській області відмовила в реєстрації податкових накладних з підстави надання платником копій документів, складених із порушенням законодавства. У графі "Додаткова інформація" цих рішень зазначено, що не надано документи, які стали підставою для виписки податкової накладної, неможливо підтвердити отримання послуг автомобіля у зв`язку з відсутністю інформації щодо наявності виробничих потужностей у фізичної особи - підприємця - надавача послуг, а документи складено з порушенням вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (акт не містить дати).

Скарги позивача на ці рішення залишено без задоволення рішеннями від 15 квітня 2024 року.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги в межах статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Предметом перевірки у спорах про оскарження рішень контролюючого органу про зупинення та відмову в реєстрації податкової накладної є виключно дотримання органом установленого порядку зупинення і відмови, а не реальність (товарність) задекларованої операції. Реальність господарської операції контролюючий орган має право перевіряти під час податкової перевірки платника, а не на стадії реєстрації податкової накладної, де моніторинг здійснюється лише за зовнішніми формальними критеріями. Відповідну позицію викладено в постанові Верховного Суду від 30 квітня 2026 року у справі № 160/21238/24. З урахуванням зазначеного, довід апелянта про недоведеність реальності операції предмета цього спору не стосується; так само не стосуються його і покладені в основу оскаржуваних рішень мотиви про відсутність у фізичної особи - підприємця виробничих потужностей та неможливість підтвердити отримання послуг, а тому правомірності оскаржуваних рішень вони не підтверджують.

Наведені ж апелянтом постанови Верховного Суду від 05 травня 2023 року у справі № 160/15514/20 та від 13 липня 2022 року у справі № 640/13828/19 ухвалені у спорах щодо правомірності формування податкового кредиту за наслідками податкових перевірок, а не щодо стадії реєстрації податкової накладної, тому до спірних правовідносин незастосовні.

Більше того, мотиви оскаржуваних рішень про отримання послуг автомобіля та виробничі потужності фізичної особи - підприємця - надавача послуг не співвідносяться зі змістом задекларованої операції: податкові накладні № 3- 7 від 15 лютого 2024 року складено за операцією з виконання будівельних робіт (реконструкції та будівництва бомбосховищ) на користь замовника - Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМ БУД ЕКСПЕРТ". Підстава відмови, що не відповідає змісту операції, за якою складено податкову накладну, є самостійним свідченням невмотивованості оскаржуваних рішень.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Такий механізм визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, а порядок прийняття рішень - Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520.

За пунктом 11 Порядку № 1165 квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної має містити критерій ризиковості з розрахованим показником і пропозицію надати документи.

Зупинення за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій можливе лише за одночасного дотримання трьох умов: відсутності товару (послуги) в таблиці даних платника як такого, що постачається на постійній основі; рівності або перевищення обсягу постачання над величиною залишку; переважання в такому залишку понад 50 відсотків груп товарів, визначених ДПС.

Надіслані позивачу квитанції від 28 лютого, 04 і 05 березня 2024 року жодної з цих трьох умов не розкрили і конкретного переліку документів, потрібних для реєстрації, не назвали, обмежившись загальною пропозицією підтвердити інформацію, зазначену в податковій накладній. Так, на стадії зупинення це призвело до правової невизначеності щодо обсягу документів, які платник мав подати.

За пунктом 9 Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, отримавши пояснення і копії документів, комісія регіонального рівня або реєструє податкову накладну, або надсилає платнику повідомлення за формою додатка 2 з конкретною пропозицією надати додаткові пояснення і документи, або відмовляє в реєстрації у разі надання документів, складених із порушенням законодавства. У цій справі комісія повідомлення (додаток 2) позивачу не надсилала, а одразу після подання платником пояснень і документів ухвалила рішення про відмову. Якщо контролюючий орган такого повідомлення з переліком документів не надіслав, він не вправі обґрунтовувати відмову їх ненаданням.

Подібний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 24 липня 2025 року у справі № 420/14450/24 та від 30 квітня 2026 року у справі № 160/21238/24.

Крім того, оскаржувані рішення від 05 квітня 2024 року не містять переліку конкретних документів, відсутність яких стала підставою відмови, - у них лише загально вказано на ненадання документів, які стали підставою для виписки податкової накладної. А отже, платник був позбавлений можливості усунути недоліки, а контролюючий орган - права посилатися на ненадання документів, перелік яких він платнику не повідомив. За усталеною позицією Верховного Суду (постанова від 30 квітня 2026 року у справі № 160/21238/24) відмова в реєстрації податкової накладної, у якій не зазначено, яких саме документів бракує, є невмотивованою і протиправною.

Недотримання контролюючим органом вимог законодавства на стадії зупинення реєстрації зумовлює незаконність і рішення, ухваленого на наступній стадії, - рішення про відмову в реєстрації. До того ж, позивач надав комісії пояснення і документи щодо господарських відносин із контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕМ БУД ЕКСПЕРТ", однак мотивів неврахування цих документів оскаржувані рішення не містять.

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про протиправність рішень про відмову в реєстрації податкових накладних є.

Безпідставним є й довід апелянта про те, що суд першої інстанції перебрав на себе функції контролюючого органу. Так, зобов`язавши Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні датою їх фактичного подання, суд обрав належний спосіб захисту порушеного права, що відповідає висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 30 квітня 2026 року у справі № 160/21238/24, за яким за встановленої протиправності відмови належним способом захисту є саме зобов`язання зареєструвати податкову накладну датою її фактичного подання, оскільки в такий спосіб спір вирішується остаточно.

Посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 21 травня 2019 року у справі № 0940/1240/18 наведеного не спростовує, оскільки в ній ішлося про неприпустимість дослідження судом документів, які не були підставою рішення контролюючого органу, тоді як у цій справі суд таких документів не досліджував, а перевіряв законність самих рішень про зупинення і відмову.

За частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок доведення правомірності свого рішення покладається на відповідача. Цей обов`язок апелянт не виконав. А отже, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального права і додержанням норм процесуального права, належить залишити без змін.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 34, 77, 242, 311, 315, 316, 321, 325, 328 - 331 КАС, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: В.Ю. Ключкович

Є.Д. Кравченко

(Повний текст постанови суду виготовлено 11 серпня 2026 року)