Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №620/10548/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/10548/25 Суддя (судді) першої інстанції: Олена ЛУКАШОВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий суддя Парінов А.Б.,

судді: Беспалов О.О.,

Кравченко Є.Д.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та Військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), Військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_4 прикордонний загін), яка полягає у неповідомленні Військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 прикордонний загін) про його безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за періоди 30.09.2022, з 01.10.2022 по 20.10.2022, з 26.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 направити до Військової частини НОМЕР_2 таку інформацію за формою додатка 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ; зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити позивачу передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 додаткову винагороду, збільшену до 100 000 гривень, пропорційно часу участі за ці ж періоди.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що з 27.09.2022 по 07.01.2023 перебував у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні НОМЕР_4 прикордонного загону на ІНФОРМАЦІЯ_2 , де брав безпосередню участь у бойових діях та заходах, що підтверджується довідкою НОМЕР_4 прикордонного загону від 07.01.2023 № 3538. За спірні періоди йому виплачено додаткову винагороду лише у розмірі 30 000 гривень, тоді як збільшену до 100 000 гривень винагороду не виплачено через те, що НОМЕР_4 прикордонний загін не направив до НОМЕР_3 прикордонного загону інформацію за формою додатка 2 до наказу № 392-АГ.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), яка полягає у неповідомленні Військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) про безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за періоди 30.09.2022, з 01.10.2022 по 20.10.2022, з 26.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, за формою, наведеною у додатку 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22- АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168";

зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) направити до Військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) інформацію про участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за періоди 30.09.2022, з 01.10.2022 по 20.10.2022, з 26.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, за формою, наведеною у додатку 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168";

у задоволенні решти позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, НОМЕР_4 прикордонний загін подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що позивач перебував лише в його оперативному підпорядкуванні, але не входив до штатної структури загону. Первинні документи, які підтверджують виконання бойових завдань, у НОМЕР_4 прикордонному загоні відсутні, оскільки вони велися прикордонною комендатурою швидкого реагування НОМЕР_3 прикордонного загону. Крім того, довідка від 07 січня 2023 року № 3538 видана лише на підставі бойового наказу та не містить відомостей про документи, які підтверджують безпосередню участь позивача у бойових діях, а тому не є належним доказом. З огляду на викладене апелянт просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Також не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, НОМЕР_3 прикордонний загін подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що підставою для виплати додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, є довідка встановленої форми, яка видається органом, до якого військовослужбовець був відряджений для виконання бойових завдань. На думку апелянта, довідка від 07 січня 2023 року № 3538 не відповідає встановленій формі, оскільки не містить посилань на документи, визначені пунктом 4 наказу № 392-АГ, а оформлення таких довідок та подання відповідної інформації належить до компетенції начальника НОМЕР_4 прикордонного загону. Крім того, апелянт вказав, що сам факт відрядження не свідчить про безпосередню участь у бойових діях, посилаючись на лист начальника НОМЕР_4 прикордонного загону від 29 листопада 2022 року № 22/4820-22, згідно з яким підрозділи, що перебували на території Чернігівської та Сумської областей, не виконували бойових завдань на лінії бойового зіткнення. З огляду на викладене апелянт просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Позивач подав відзив на апеляційні скарги, у якому просив залишити їх без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Зазначив, що НОМЕР_4 прикордонний загін неодноразово підтверджував факт його участі у бойових діях за спірні періоди, зокрема довідкою від 07.01.2023 № 3538 і відповіддю на адвокатський запит від 14.08.2025, у якій підтверджено дійсність цієї довідки; що начальником 2 відділу прикордонної служби НОМЕР_3 прикордонного загону складено рапорти за вересень, жовтень і листопад 2022 року про виплату позивачу винагороди у збільшеному розмірі за спірні періоди; і що заперечення НОМЕР_4 прикордонного загону проти участі, яку він сам засвідчив у власних документах, є суперечливою поведінкою.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла таких висновків.

Колегія суддів встановила, що ОСОБА_1 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 прикордонний загін).

На підставі бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 № 165/гриф його у складі прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_3 прикордонного загону було направлено в оперативне підпорядкування НОМЕР_4 прикордонного загону, де він з 27.09.2022 по 07.01.2023 перебував у службовому відрядженні і виконував завдання на підставі бойових розпоряджень начальника НОМЕР_4 прикордонного загону від 19.09.2022 № 276/гриф, від 25.09.2022 № 1348/гриф та від 25.10.2022 № 1697/гриф.

За довідкою НОМЕР_4 прикордонного загону від 07.01.2023 № 3538 позивач брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Чернігівської області, зокрема за періоди 30.09.2022, з 01.10.2022 по 20.10.2022, з 26.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022; підставою видачі довідки зазначено бойовий наказ № 165.

За спірні періоди позивачу виплачено додаткову винагороду у розмірі 30 000 гривень щомісяця, збільшену до 100 000 гривень винагороду не виплачено. Інформацію про дні безпосередньої участі позивача за формою додатка 2 до наказу № 392-АГ НОМЕР_4 прикордонний загін до НОМЕР_3 прикордонного загону не направляв, що апелянтами не спростовано.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційних скарг, мотивуючи це наступним.

Спірні правовідносини регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова № 168).

Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, на період дії воєнного стану військовослужбовцям, зокрема Державної прикордонної служби, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, "а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах".

Порядок і умови виплати такої додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби на час виникнення спірних правовідносин визначалися наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ (далі - наказ № 392-АГ), уведеним у дію з 01.08.2022 і чинним до 30.11.2022, під дію якого підпадають усі спірні періоди.

Відповідно до пункту 4 наказу № 392-АГ підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах: бойового наказу (бойового розпорядження); журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення або постової відомості; рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

Відповідно до абзацу першого пункту 5 наказу № 392-АГ для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, "що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі".

Відповідно до абзацу другого пункту 11 наказу № 392-АГ інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах "подаються начальниками органів Держприкордонслужби … до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу".

Зі змісту наведених норм слідує, що складення довідки про безпосередню участь відрядженого військовослужбовця (додаток 1) і подання до органу проходження ним служби інформації про дні такої участі (додаток 2) наказ № 392-АГ покладає на начальника органу, який вів бойові дії та до якого відряджено військовослужбовця, тобто на НОМЕР_4 прикордонний загін.

Пунктом 10 наказу № 392-АГ розподілено функції всередині такого органу: облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових діях або заходах, і підготовку проєкту наказу про виплату додаткової винагороди покладено на штаб органу, а в разі відсутності штабу - на підрозділ (посадову особу), який веде облік бойових дій, тоді як надання військовослужбовцям довідок про участь у зазначених заходах здійснює підрозділ, який веде облік особового складу.

Абзацом другим пункту 12 цього наказу передбачено, що до наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 тисяч гривень на місяць, в обов`язковому порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4-6 цього наказу. Отже, оформлення документів, які є підставою для нарахування і виплати збільшеної винагороди відрядженому військовослужбовцю, є обов`язком органу відрядження, а не самого військовослужбовця чи органу проходження ним служби.

Такий висновок відповідає усталеній практиці Верховного Суду - у постанові від 02 квітня 2026 року у справі № 200/493/23 Верховний Суд зазначив, що обов`язок оформлення документів, визначених пунктами 4, 5, 11 наказу № 392-АГ, які є підставою для нарахування і виплати коштів, "покладено на начальників (керівників) органів Держприкордонслужби (командирів військових частин), які ведуть (вели) бойові дії, та до яких були відряджені військовослужбовці … недоліки оформлення таких документів, їх неповнота не можуть покладатися на військовослужбовця, якщо складання таких документів є обов`язком відповідних посадових осіб". У цій же постанові Верховний Суд наголосив, що "ненадання частини документів зумовлене їх засекреченістю або веденням у підрозділі, до якого позивач не належав організаційно, не може покладатися у вину позивачу. Військовослужбовець не може нести негативні наслідки через неналежну організацію документообігу між військовими частинами".

Наведені висновки прямо стосуються обставин цієї справи. Довід НОМЕР_4 прикордонного загону про те, що журнал бойових дій вівся у прикордонній комендатурі швидкого реагування НОМЕР_3 прикордонного загону і до НОМЕР_4 прикордонного загону не надходив, а тому останній не мав можливості зазначити повну інформацію у довідці, не спростовує права позивача, а навпаки, свідчить про невиконання органом відрядження власного обов`язку із належного оформлення підтверджуючих документів. Позивач, який фізично не веде і не зберігає журнали бойових дій, бойові накази та рапорти командирів, не може нести негативних наслідків того, що орган відрядження не забезпечив належного документообігу і не зібрав інформацію, обов`язок збирання та оформлення якої закон покладає саме на нього.

Водночас колегія суддів враховує, що зазначеною постановою від 02 квітня 2026 року у справі № 200/493/23 Верховний Суд направив справу на новий розгляд лише в частині періоду з 01 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року, врегульованого наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ, залишивши судові рішення в іншій частині без змін. Підставою такого розмежування стала відмінність стандартів підтвердження участі: "Оскільки наказ № 392-АГ діяв до листопада 2022 року та встановлював обов`язковість підтвердження участі у бойових діях сукупністю документів, такий підхід не є тотожним правовому регулюванню, запровадженому наказом № 628-АГ". Спірні періоди у цій справі повністю охоплюються наказом № 392-АГ, а тому безпосередня участь позивача підлягає підтвердженню сукупністю документів, перелічених у пункті 4 цього наказу, і підхід, вироблений для періодів дії наказу № 628-АГ, до неї не застосовується.

У постанові від 21 травня 2026 року у справі № 520/2115/24 Верховний Суд, вирішуючи спір про виплату військовослужбовцю додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, зазначив, що "держава не може відмовити особі у виплатах, якщо існують чинні законодавчі норми, які передбачають такі виплати, а особа відповідає умовам, що висуваються цими нормами для проведення таких виплат".

Порушення ж порядку передання документів між військовими частинами щодо участі військовослужбовця у бойових діях, як послідовно наголошує Верховний Суд у постановах від 21 березня 2024 року у справі № 560/3159/23, від 23 травня 2024 року у справі № 120/4387/23 та від 08 серпня 2024 року у справі № 280/2754/23, не свідчить про відсутність у нього права на додаткову винагороду.

Колегія суддів встановила, що факт безпосередньої участі позивача у бойових діях та заходах за спірні періоди підтверджується сукупністю наявних у справі доказів. Так, позивача направлено в оперативне підпорядкування НОМЕР_4 прикордонного загону бойовим наказом № 165 і він виконував завдання на підставі бойових розпоряджень начальника НОМЕР_4 прикордонного загону, тобто на підставі документів, передбачених підпунктом першим пункту 4 наказу № 392-АГ. Начальником 2 відділу прикордонної служби НОМЕР_3 прикордонного загону складено рапорти про виплату позивачу винагороди у збільшеному розмірі за вересень, жовтень і листопад 2022 року, тобто документ, передбачений підпунктом третім пункту 4 наказу № 392-АГ. Документи, передбачені підпунктом другим пункту 4 наказу № 392-АГ, - журнал бойових дій, книга оперативно-службової діяльності та журнал надходження розпоряджень по підрозділу - велися у прикордонній комендатурі швидкого реагування НОМЕР_3 прикордонного загону, у складі якої позивач виконував завдання в оперативному підпорядкуванні НОМЕР_4 прикордонного загону, і до НОМЕР_4 прикордонного загону не передавалися, на що останній послався і у відзиві на позовну заяву, і в апеляційній скарзі. Прикордонна комендатура швидкого реагування НОМЕР_3 прикордонного загону виконувала завдання в оперативному підпорядкуванні НОМЕР_4 прикордонного загону на підставі бойових розпоряджень його начальника від 19.09.2022 № 276/гриф, від 25.09.2022 № 1348/гриф та від 25.10.2022 № 1697/гриф, а перебування позивача в такому підпорядкуванні за всі спірні періоди НОМЕР_4 прикордонний загін визнав і у відзиві на позовну заяву, і в апеляційній скарзі. НОМЕР_4 прикордонний загін як орган військового управління, який організовував виконання бойових завдань на своїй ділянці державного кордону, не був позбавлений можливості отримати первинні документи від оперативно підпорядкованого йому підрозділу та сформувати на їх підставі довідку за формою додатка 1 і інформацію за формою додатка 2. А отже, відсутність цього документа у розпорядженні НОМЕР_4 прикордонного загону є наслідком неналежної організації документообігу між військовими частинами і за наведеною вище позицією Верховного Суду не може бути поставлена у вину позивачу, який журналів бойових дій не веде і доступу до них не має. Довідкою НОМЕР_4 прикордонного загону від 07.01.2023 № 3538 засвідчено безпосередню участь позивача у бойових діях та заходах за спірні періоди на території Чернігівської області, а відповіддю НОМЕР_4 прикордонного загону на адвокатський запит від 14.08.2025 підтверджено дійсність відомостей цієї довідки за всі спірні періоди. У тій самій відповіді НОМЕР_4 прикордонний загін зазначив, що готовий переопрацювати довідку і привести її у відповідність до встановленої форми у разі надання йому належно завірених документів. За таких обставин, неповнота оформлення довідки № 3538 (відсутність у ній посилань на документи пункту 4 наказу № 392-АГ) є наслідком того, що орган відрядження не зібрав відповідних документів, а не свідченням відсутності участі позивача у бойових діях.

Довід про те, що факт відрядження не є тотожним факту участі у бойових діях, а підрозділи, які перебували в межах Чернігівської і Сумської областей, не виконували бойових завдань на лінії бойового зіткнення, колегія суддів відхиляє. У постанові від 06 березня 2025 року у справі № 620/18189/23 Верховний Суд зазначив, що "посилання судів попередніх інстанцій на відсутність у матеріалах справи доказів виконання позивачем бойових завдань безпосередньо на лінії бойового зіткнення також не можуть слугувати достатньою підставою у спірному випадку стверджувати, що позивач не виконував бойових завдань та заходів у розумінні приписів пунктів 2 наказів Адміністрації Держприкордонслужби № 164-АГ, № 392/0/81-22-АГ та № 628/0/81-22-АГ узагалі". У цій же постанові Верховний Суд зазначив, що висновки судів про те, що виконання бойового завдання "належить до оперативно-службової діяльності підрозділу прикордонної служби та є частиною безпосередніх службових обов`язків позивача, визнаються необґрунтованими, оскільки вони не враховують специфіку виконання таких завдань позивачем в умовах воєнного стану". Верховний Суд наголосив, що Положення про відділ прикордонної служби "регулює діяльність відділу прикордонної служби у мирний час і не містить особливостей виконання завдань у період дії воєнного стану", а тому завдання, які в мирний час є складовою звичайної оперативно-службової діяльності, в умовах відсічі збройної агресії можуть означати безпосередню участь у бойових діях або заходах. А отже, формальне віднесення завдань позивача до мирночасової службової діяльності підстав для відмови у праві на збільшену винагороду не утворює.

Колегія суддів враховує також, що територія, на якій позивач виконував завдання у спірні періоди, віднесена до районів ведення бойових дій. Це підтверджується самим НОМЕР_4 прикордонним загоном, який у відповіді від 14.08.2025 визнав дійсність відомостей довідки № 3538 за всі спірні періоди і виключив лише період з 01.01.2023 по 07.01.2023 як такий, коли Чернігівська область не була місцем ведення воєнних (бойових) дій відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.02.2023 № 26. Таким чином, за спірні періоди територіальну умову виплати додаткової винагороди дотримано.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

НОМЕР_4 прикордонний загін, на якого наказом № 392-АГ покладено обов`язок скласти довідку про участь позивача і подати до НОМЕР_3 прикордонного загону інформацію за формою додатка 2, правомірності своєї бездіяльності не довів і доказів, наданих позивачем, не спростував; заперечуючи проти участі позивача у бойових діях, апелянт сам засвідчив цю участь у виданій ним довідці № 3538 і підтвердив її відповіддю від 14.08.2025, що є суперечливою поведінкою і не може бути підставою для відмови позивачу у захисті його права.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність бездіяльності НОМЕР_4 прикордонного загону щодо неповідомлення НОМЕР_3 прикордонного загону про безпосередню участь позивача у бойових діях та заходах за спірні періоди.

Обраний судом першої інстанції спосіб захисту у вигляді зобов`язання НОМЕР_4 прикордонного загону направити до НОМЕР_3 прикордонного загону інформацію за формою додатка 2 до наказу № 392-АГ є належним і відповідає характеру порушеного права: за встановленого факту участі позивача у бойових діях подання такої інформації є обов`язком органу відрядження, передбаченим пунктом 11 наказу № 392-АГ, і не має дискреційного характеру. Таким чином, доводи апеляційної скарги НОМЕР_4 прикордонного загону висновків суду першої інстанції не спростовують.

Доводи апеляційної скарги НОМЕР_3 прикордонного загону колегія суддів також відхиляє. Твердження апелянта про те, що обов`язок оформлення підтверджуючих документів і подання інформації за формою додатка 2 покладено на начальника НОМЕР_4 прикордонного загону, а не на НОМЕР_3 прикордонний загін, узгоджуються з висновками суду першої інстанції, який саме на НОМЕР_4 прикордонний загін і поклав обов`язок направити відповідну інформацію, а у задоволенні вимоги до НОМЕР_3 прикордонного загону про нарахування і виплату винагороди відмовив. Таким чином, у частині вимог до НОМЕР_3 прикордонного загону рішення суду першої інстанції ухвалено на користь цього апелянта, а тому його прохання прийняти нове рішення про відмову у позові до НОМЕР_3 прикордонного загону є безпредметним. А отже, апеляційна скарга НОМЕР_3 прикордонного загону не містить доводів, які б свідчили про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права і були б підставою для скасування рішення.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Переглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

Є.Д. Кравченко

(Повний текст постанови суду виготовлено 11 серпня 2026 року)