Рішення від 06 серпня 2026 р. у справі №607/1391/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.08.2026 Справа №607/1391/26 Провадження №2-др/607/78/26

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого Ромазана В.В.

з участю секретаря Бойко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі заяву ОСОБА_1 , поданої у її інтересах адвокатом Ярмусь Віктором Дмитровичем про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про стягнення індексації боргу та трьох відсотків річних,-

В С Т А Н О В И В:

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Ярмусь В.Д. через систему «Електронний Суд» 13.07.2026 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат, пов`язаних з правничою допомогою у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про стягнення індексації боргу та трьох відсотків річних.

В обґрунтування заяви покликається на те, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 липня 2026 року у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про стягнення індексації боргу та трьох відсотків річних, відмовлено в повному обсязі. Правову допомогу під час розгляду даної справи Відповідачу було надано адвокатом Ярмусь В.Д. на підставі договору про надання правової допомоги від 12.02.2026 та додаткової угоди від 12.02.2026. Відповідно до пункту 2.1 додаткової угоди розмір винагороди адвоката на стадії розгляду справи у суді першої інстанції встановлено сторонами у фіксованому розмірі 25 000 грн.

Відтак, просить ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання щодо розподілу судових витрат, стягнувши із позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн., яку надано адвокатом Ярмусь В.Д..

Представник позивача адвокат Авдєєнко В.В. в судове засідання не з`явився, однак подав суду письмові заперечення на заяву про стягнення витрат, пов`язаних з правничою допомогою, в якій вказав, що вважає подану представником відповідача заяву такою, що задоволенню не підлягає. Так, вважає, що у заяві про ухвалення додаткового рішення, стороною відповідача не наведено поважних причин неможливості подання доказів, що підтверджують понесення судових витрат ОСОБА_1 до закінчення судових дебатів. Зокрема, договір про надання ОСОБА_1 професійної правничої допомоги, а також додаткова угода №1, якою визначено сталий розмір гонорару у сумі 25 000 грн., не було долучено до матеріалів справи до завершення судових дебатів, хоча вони були укладені 12.02.2026.

Представник відповідача адвокат Ярмусь В.Д. у своїх письмових запереченнях зазначає, що у відзиві на позовну заяву відповідачем було заявлено про намір стягнути витрати на професійну правничу допомогу та зазначено їх орієнтовний розмір, чим виконано вимоги частини першої статті 134 ЦПК України щодо подання попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат. На момент розгляду справи по суті представнику відповідача не було відомо, яким буде результат судового розгляду. Сам по собі факт укладення договору про надання правничої допомоги до початку розгляду справи не свідчить про обов`язок сторони подавати його суду до закінчення судових дебатів, оскільки такий договір лише підтверджує існування договірних відносин між адвокатом і клієнтом та не породжує автоматичного права на компенсацію цих витрат іншою стороною. Право на їх розподіл виникає лише після вирішення спору по суті. Також звернув увагу, що ч. 8 ст. 141 ЦПК України, передбачено, що докази щодо розміру судових витрат можуть бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення, якщо до закінчення судових дебатів сторона зробила відповідну заяву. Отже, після ухвалення рішення суду, яким у задоволенні позову відмовлено, відповідач протягом п`яти днів подав заяву про ухвалення додаткового рішення разом із документами, що підтверджують фактичний розмір витрат, який склав 25 000 грн. Відтак, заяву про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу підтримує та просить задовольнити повністю.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явились, подавши заяву про розгляд справи без їх участі.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про місце та час розгляду справи.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про місце та час розгляду справи.

Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви, згідно ч. 4 ст. 270 ЦПК України.

Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив наступні обставини.

У провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебувала цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про стягнення індексації боргу та трьох відсотків річних.

08 липня 2026 року рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про стягнення індексації боргу та трьох відсотків річних, відмовлено у повному обсязі.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це заяву.

Згідно ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Як вбачається із матеріалів даної справи, а саме поданого відзиву на позов, який було подано стороною Відповідача через систему «Електронний суд» 23.02.2026, представником відповідача зазначено, що Відповідач планує понести витрати на надання правової допомоги в сумі 50 000 грн. в суді першої інстанції.

Представником відповідача адвокатом Ярмусь В.Д. у судовому засіданні, яке відбулось 08.07.2026 заявлено заяву про намір подати суду додаткові докази на підтвердження витрат, які відповідач поніс у даній справі, або повинен буде понести на правничу допомогу, упродовж п`яти днів після ухвалення судового рішення.

Після ухвалення судового рішення, 13.07.2026 року представником відповідача – адвокатом Ярмусь В.Д. через систему «Електронний Суд» на підтвердження понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу подано: копія договору про надання правової допомоги від 12.02.2026, укладеного між адвокатом Ярмусь В.Д. та ОСОБА_1 , копія додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги від 12.02.2026, укладеної між адвокатом Ярмусь В.Д. та ОСОБА_1 ; детальний опис та розрахунок наданих послуг адвокатом Ярмусь В.Д. щодо надання правничої (правової) допомоги замовнику ОСОБА_1 за договором від 12.02.2026 року та додаткової угоди №1 від 12.02.20026; акт приймання-передачі наданих послуг (правової допомоги) за договором про надання правової допомоги від 12.02.2026 та додаткової угоди до нього.

Таким чином, стороною відповідача своєчасно була подана заява в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України та надані суду документи щодо понесених судових витрат після ухвалення судового рішення.

Як вбачається із поданих документів в підтвердження понесених судових витрат, 12.02.2026 між адвокатом Ярмусь В.Д. (Адвокат) та ОСОБА_1 (Замовник) укладено договір про надання правової допомоги, згідно із п.1.1. якого, Адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а Замовник зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами. У пункті 4.1 зазначеного договору, сторони передбачили, що розмір оплати праці Адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків визначаються сторонами в додатках до цього договору. Крім цього, 12.02.2026 зазначеними сторонами укладено додаткову угоду №1 до вказаного договору згідно із пунктом 1 якої сторони визначили, що дана додаткова угода визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) Адвокату за надання правової допомоги у цивільній справі №607/1391/26. Пунктом 2.1 зазначеної додаткової угоди сторони передбачили, що Клієнт оплачує Адвокату винагороду (гонорар) за надання правничої допомоги у фіксованому розмірі у наступному порядку: -25000 грн. за надання Замовнику правової допомоги та супроводження справи на стадії її розгляду судом першої інстанції. Винагорода (гонорар) оплачується на підставі виставлених Адвокатом рахунків протягом 5 банківських днів з дати виставленого Адвокатом рахунку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок Адвоката (п.2.3). Правова допомога вважаються наданою після підписання акту приймання – передачі наданої правової допомоги, який підписується сторонами та скріплюється печатками (за наявності).

Згідно із детальним описом та розрахунком наданих послуг Адвокатом Ярмусь В.Д. щодо надання правничої (правової) допомоги заявнику ОСОБА_1 за договором від 12.02.2026 та додаткової угоди №1 від 12.02.2026, від 13.07.2026, здійснення представництва інтересів ОСОБА_1 , як відповідача у цивільній справі №607/1391/26 шляхом: попереднє опрацювання матеріалів справи, опрацювання та дослідження законодавчої бази, що регулює спірні правовідносини та судової практики, доведення інформації до відома Замовника; - підготовка та подання відзиву на позов до Тернопільського міськрайонного суду; - надання правової оцінки доводам, викладеним у відповіді на відзив на позов ПАТ «Українська інноваційна компанія» до ОСОБА_1 ; - подання заперечення на відповідь на відзив; - подання заяви про застосування спірних правовідносин позовної давності; - подання додаткових пояснень та заяви про долучення доказів; - участь у судовому засіданні, яке мало місце: 12.03.2026, 07.04.2026, 08.05.20206, 15.06.2026, 08.07.2026. Фіксований розмір оплати за здійснення представництва інтересів Замовника в суді складає 25000 грн.

Аналогічні обставини викладені у Акті приймання-передачі наданих послуг (правової допомоги) від 13.07.2026 за договором про надання правової допомоги від 12.02.2026 та додаткової угоди до нього, підписаних Адвокатом Ярмусь В.Д. та ОСОБА_1 , а також зазначено те, що Замовник отримав у повному обсязі послуги, претензій та зауважень до адвоката не має.

Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частинами 2-4 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є не співмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

При цьому, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Суд враховує, що представником відповідача в процесі розгляду даної справи було подано докази на підтвердження понесених витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема: договір про надання правової допомоги від 12 лютого 2026 року; додаткову угоду №1 до договору про надання правової допомоги №б/н від 12 лютого 2026 року; детальний опис та розрахунок наданих послуг адвокатом Ярмусь В.Д щодо надання правничої (правової) допомоги замовнику ОСОБА_1 за договором №б/н від 12 лютого 2026 року та додаткової угоди №1 від 12 лютого 2026 року; акт приймання-передачі наданих послуг (правової допомоги) за договором про надання правової допомоги №б/н від 12 лютого 2026 року та додаткової угоди №1 від 12 лютого 2026 року.

Також, суд ураховує, що адвокатом Ярмусь В.Д. у процесі розгляду справи підготовлено та подано: 23.02.2026 - відзив на позов; 07.03.2026 - заперечення на відзив; 07.03.2026 - заяву про застосування строку позовної давності; 20.04.2026 – додаткові пояснення у справі; 31.05.2026 – заяву про долучення доказів, а також його участь у п`яти судових засіданнях.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги/додатковій угоді до договору.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх не співмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

При стягненні витрат на правову допомогу, слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У письмових запереченнях представник позивача вказує, що у заяві про ухвалення додаткового рішення не наведено поважних причин неможливості подання доказів, що підтверджують понесення судових витрат ОСОБА_1 до закінчення судових дебатів.

Як уже зазначав суд, відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України докази понесення судових витрат на правову допомогу подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Наведені вище положення ЦПК України дають підстави дійти висновку про те, що сторона спору має обов`язок заявити про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу та подати докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судом встановлено, що відповідачем було своєчасно зазначено про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у відзиві на позовну заяву від 24 лютого 2026 року, у які останній зазначив орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу, які він очікує понести у зв`язку з розглядом даної справи судом першої інстанції, а також під час судового засідання 08 липня 2026 року, до закінчення судових дебатів, представником відповідача Ярмусь В.Д. заявлено заяву про намір подати докази, які підтверджують понесення витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги стороні відповідача у даній справі, упродовж п`яти днів після ухвалення судового рішення. У підтвердження понесених витрат на правову допомогу, стороною відповідача, упродовж п`яти днів було подано докази, які підтверджують понесення таких витрат, у тому числі: детальний опис та розрахунок наданих послуг адвокатом Ярмусь В.Д. щодо надання правничої (правової) допомоги заявнику ОСОБА_1 за договором від 12.02.2026 та додаткової угоди №1 від 12.02.2026, від 13.07.2026, здійснення представництва інтересів ОСОБА_1 , як відповідача у цивільній справі №607/1391/26, а також Акт приймання-передачі наданих послуг (правової допомоги) від 13.07.2026 за договором про надання правової допомоги від 12.02.2026 та додаткової угоди до нього, підписаних Адвокатом Ярмусь В.Д. та Барабаш М.В., у якому зазначено вартість наданої послуги адвокатом та їх обсяг, відсутність претензій щодо них з боку відповідача.

Таким чином, суд вважає, що стороною відповідача дотримано процесуального порядку заявлення вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та повідомлення суду про намір подати відповідні докази їх розміру у встановлений законом строк, а також їх подання.

Суд також зазначає, що при визначенні суми відшкодування витрат, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи із конкретних обставин справи. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст..41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір – обґрунтованими. У рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лавенте проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також – чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулось рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, відповідно до ст..11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмету спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Відповідно до правової позиції, висловленої об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 р. у справі №922/445/19 та підтвердженої Верховним Судом у постановах від 12.02.2020р. у справі №648/1102/19 і від 11.11.2020р. у справі №673/1123/15-ц, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Таким чином, ураховуючи те, що судом при ухваленні рішення від 08.07.2026 року у даній справі питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу, відповідно до ст. 141 ЦПК України не вирішувалось, та з урахуванням складності справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, а також враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено, заперечення сторони позивача щодо таких витрат, з урахуванням принципу розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Ярмусь В.Д. та стягнення із позивача – Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» на користь ОСОБА_1 10 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.При цьому, суд вважає, що написання процесуальних документів в ході розгляду даної справи, не вимагало у представника відповідача адвоката Ярмусь В.Д. особливих зусиль чи вивчення нових обставин справи, а інші наявні в матеріалах справи докази щодо понесених витрат на правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування таких витрат в зазначеному ним розмірі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 133, 137, 141, 258-268, 273, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

Заяву представника відповідача адвоката Ярмусь Віктора Дмитровича про стягнення витрат, пов`язаних з правничою допомогою у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про стягнення індексації боргу та трьох відсотків річних, задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн (десять тисяч гривень 00 копійок).

У решті вимог, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення складено 07.08.2026.

Дані про учасників справи:

Позивач: Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія» юридична адреса: 93408, м. Сєвєродонецьк, Донецька область, вул..Сметаніна,3, ЄДРПОУ 05839888.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Головуючий суддя В. В. Ромазан