Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №456/3988/26 — Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/3988/26

Провадження № 3/456/1652/2026

ПОСТАНОВА

іменем України

11 серпня 2026 року місто Стрий

Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Валовін Ю. В. , розглянувши матеріали, які надійшли із Миколаївського відділення поліції № 2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 ,

за ст. 124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 694785 від 16.06.2026 ОСОБА_1 26.05.2026 о 09:30 год. в м. Стрий Львівської області по вул. Успенська, 37, керуючи електросамокатом Segway F3 Pro під час руху не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху та не забезпечив постійного контролю за рухом транспортного засобу, внаслідок чого не впорався з керуванням та допустив падіння з електросамоката, який отримав механічні пошкодження, чим порушив пункт12.1, ПДР, вчинивши правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, таким чином, суд вирішив провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , що не суперечить ч. 2 ст. 268 КУпАП.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України» наголошує, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 3 ст. 6 даної Конвенції.

Враховуючи, що ОСОБА_1 був добре обізнаний з фактом складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, до участі у справі ОСОБА_1 захисника не залучив, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав, а тому суд вважає, що слід вирішити справу за відсутності ОСОБА_1 в межах доказів, які містяться у матеріалах справи.

Вивчивши протокол про адміністративне правопорушення та дослідивши долучені до нього матеріали, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, виходячи з наступного.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Відповідно до п. 12.1 Правил дорожнього руху під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 283 КУпАП передбачає, що суд при винесенні постанови про адміністративне правопорушення перевіряє: чи є в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність, чи накладено стягнення в межах, встановлених законодавчим актом.

Під час розгляду справ необхідно встановлювати наявність у діях особи, яку притягується до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення, тобто об`єкта, суб`єкта, об`єктивної та суб`єктивної сторони. Необхідно враховувати, що обов`язковим є наявність вини особи в здійсненні адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Так, об`єктивна сторона правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад).

Згідно розділу 1 Загальні положення ПДР України визначено, що дорожньо-транспортна пригода це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Умовою настання відповідальності за ст. 124 КУпАП є «пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна», тобто порушення має бути настільки суттєвим, щоб наслідком його стало пошкодження як мінімум двох транспортних засобів або іншого майна третіх осіб, оскільки спричинення пошкоджень власному майну не може мати своїм наслідком будь-яку відповідальність.

В даному випадку ОСОБА_1 є власником транспортного засобу – електросамоката Segway F3 Pro, який зазнав механічних пошкоджень. Будь-яких інших транспортних засобів чи іншого майна, як то дорожнього обладнання тощо пошкоджено не було, інформація про такі факти в протоколі та долучених до нього матеріалах відсутня.

Відповідно до п.26 постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 № 14: «суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення правил дорожнього руху».

Крім того, суд враховує, що стаття 124 КУпАП є бланкетною, відтак при розгляді такої категорії справ, необхідно ретельно з`ясовувати і зазначати, у чому саме полягали порушення, норми яких правил, інструкцій інших нормативних актів не додержано, чи є причинний зв`язок між цими порушеннями та наслідками, які настали, на що зокрема була звернута увага і в Постанові Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті».

Судом встановлено, що згідно з поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 26.05.2026 останній керував своїм електросамокатом, не впорався із керуванням, внаслідок чого самостійно з`їхав у кювет, зокрема, у своїх поясненнях ОСОБА_1 зазначає, що впав із власної необережності. Доказів того, що водій не дотримався безпечної швидкості і через це з`їхав з проїжджої частини та впав, в матеріалах справи відсутні.

Суд звертає увагу, що сам факт того, що ОСОБА_1 впав із електросамоката, не свідчить про порушення ним Правил дорожнього руху. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою вказаного порушення, такий висновок сформулював Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 (справа № 338/1/17, провадження № К/9901/15804/18).

Зважаючи на наведені вище обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що провадження у вказаній адміністративній справі слід закрити, з причин відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченогост.124 КУпАП.

Згідно із ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010№ 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» (Заява № 39598/03) Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Беручи до уваги загальний правовий принцип, закріплений у ст. 62 Конституції України, який передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП, що згідно з п.1 ст. 247 КУпАП є обставиною, яка виключає провадження по справі.

Враховуючи викладене вище, провадження по справі підлягає закриттю.

Керуючись ст. 247, 279, 283, 284, 287, 289 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Суддя Юлія ВАЛОВІН