Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №953/748/24 — Київський районний суд м. Харкова

Суд: Київський районний суд м. Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Інші процесуальні питання

Дата: 11 серпня 2026 р.

Справа: №953/748/24

Суддя: Вітюк Р. В.

Справа № 953/748/24

н/п 3-в/953/40/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2026 р.

Київський районний суд м. Харкова у складі судді Вітюка Р.В. розглянув заяву ОСОБА_1 про повернення надміру сплачених коштів поданої в адміністративній справі

УСТАНОВИВ:

Київський районний суд м. Харкова постановою від 14.02.2024 ОСОБА_1 визнав винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та наклав адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн. Також суд стягнув з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605,60 гривень.

15.06.2026 від ОСОБА_1 надійшла заява про повернення надмірно сплачених коштів, в якій вона вказує, що стосовно неї було ухвалено постанову за ст. 124 КУпАП. Штраф був сплачений вчасно, усі квитанції були надані. 19.05.2026 дізналась, що має заборгованість в Єдиному реєстрі боржників, у зв`язку з чим було повторно сплачено штраф та судовий збір. У зв`язку з викладеним просить повернути надміру сплачені кошти. До заяви додала копії квитанцій про оплату за 14.02.2024 та від 19.05.2026.

Суд призначив заяву до розгляду.

12.08.2026 у судове засідання особа не з`явилась. 28.07.2026 заявниця подала заяву про розгляд її заяви без її участі.

Відповідно до ст. 304 КпАП України питання, пов`язані з виконанням постанов у справах про адміністративні правопорушення вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Враховуючи те, що чинним КУпАП України не врегульовано процедуру вирішення питань, що стосуються повернення сплаченого судового збору, тому з урахуванням загальних засад законодавства України, що регулює розгляд справ про адміністративні правопорушення, суд вважає за необхідне дане питання вирішити шляхом застосування Закону України "Про судовий збір", в частині, що не суперечить характеру правовідносин.

Підстави повернення судового збору визначені ст. 7 Закону України "Про судовий збір", згідно з ч. 1 якої сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Жодна з наведених обставин заявницею не наведена.

ОСОБА_1 у поданій заяві не зазначає, які саме кошти вона просить повернути (судовий збір, штраф).

Суд зазначає, що наведені положення Закону України "Про судовий збір" передбачають можливість повернення судового збору, а не штрафу, порядок повернення якого, якщо він сплачений помилково, є іншим. До того ж, суд не є отримувачем таких коштів для можливості вирішення повернення помилково (надміру) сплаченого штрафу та не може вирішувати питання їх повернення.

Згідно з копією квитанції до платіжної інструкції № 0.0.3470007299.1 від 14.02.2024 ОСОБА_1 сплатила 850,00 грн, призначення платежу: оплата штрафів.

Відповідно до копії квитанції до платіжної інструкції № 0.0.3469995757.1 від 14.02.2024 ОСОБА_1 сплатила 605,60 грн, призначення платежу: судовий збір.

Згідно з копією платіжної інструкції 9415-6570-6186-0818 від 19.05.2026 ОСОБА_1 сплатила на рахунок Салтівського відділу ДВС 1 238,00 грн, призначення платежу: сплата заборгованості за ВП-№74796891, ОСОБА_1 .

Відповідно до копії платіжної інструкції 9415-6568-1452-9743 від 19.05.2026 ОСОБА_1 сплатила на рахунок Салтівського відділу ДВС 966,16 грн, призначення платежу: сплата заборгованості за ВП-№74796916, ОСОБА_1 .

Суд зазначає, що в копіях платіжних інструкцій 9415-6570-6186-0818 від 19.05.2026 та 9415-6568-1452-9743 від 19.05.2026 зазначено номер виконавчих проваджень, однак заявниця не надала жодних даних та доказів в межах виконання якого рішення, виконавчого документу вони здійснюється для можливості ідентифікації такого та вирішення питання, зокрема, щодо повернення судового збору.

При цьому суд звертає увагу, що квитанції до платіжної інструкції № 0.0.3470007299.1, № 0.0.3469995757.1 датовані 14.02.2024, платіжні інструкції 9415-6570-6186-0818, 9415-6568-1452-9743 – 19.05.2026, тобто строк сплати різниця більш ніж на два роки. Крім того, суми, які сплачені за одними платіжними документами і іншими є відмінними. Тобто у суду відсутні докази того, що відповідні платежі було здійснено на сплату одного і того ж штрафу та судового збору.

За таких обставин, за відсутності доказів подвійної сплати судового збору, у суду відсутня можливість вирішити питання про можливість повернення надмірно сплаченого розміру судового збору. Відповідно заяву слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 245, 304 КУпАП, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про повернення надміру сплачених коштів поданої в адміністративній справі залишити без задоволення.

Постанова суду остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя Роман ВІТЮК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua