Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №420/7900/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/7900/26

Перша інстанція: суддя Бутенко А.В.,

повний текст судового рішення

складено 15.06.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді –Кравченка К.В.,

судді –Джабурія О.В.,

судді –Вербицької Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2026 року ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі – відповідач, ГУ ДПС в Одеській області), в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №58530/15-32-07-06 від 24.10.2025 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки винесено на підставі акта перевірки, який складений за результатами перевірки, яка в свою чергу була проведена на підставі наказу, який не містить конкретної підстави для проведення такої перевірки.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 року в задоволенні позову відмовлено.

Дану справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 , зареєстрований як фізична особа – підприємець, РНОКПП НОМЕР_1 .

Основний вид діяльності: 47.52 – роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах.

ГУ ДПС в Одеській області на підставі пп.80.2.4 п.80.2 ст.80 ПК України на виконання наказу ГУ ДПС в Одеській області від 05.09.2025 року №9317-п та відповідно направлень від 09.09.2025 року №17865 та від 09.09.2025 року №17866 проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 за адресою господарського об`єкту: АДРЕСА_1 , з 10.09.2025 року тривалістю 10 діб, за період діяльності з 11.09.2022 року – по дату закінчення фактичної перевірки, з метою здійснення контролю щодо дотримання вимог законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

За результатами перевірок було складено Акт фактичної перевірки від 19.09.2025 року №50635/Ж5/15-32-07-06/ НОМЕР_1 .

В ході перевірки встановлено наступні порушення:

- під час проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 встановлено непроведення готівкових коштів через ПРРО на загальну суму 109,50 грн., а саме: в денному х-звіті зазначена сума 158 грн, а на місці проведення розрахунків згідно опису наявних готівкових OS коштів зазначена сума ОД 1 от 267,50 грн.;

- встановлено порушення проведення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів без використання режиму програмування із зазначенням відповідного коду товарної підкатегорії згідно УКТЗЕД та найменування товару, а саме: відсутній код УКТЗЕД Уайт-спирит;

- також за результатами співставлення наданих банківський виписок та наявної бази даних СОД РРО встановлено непроведення розрахункових операцій через ПРРО та не видачу фіскальних чеків на загальну суму 55613,00 грн. за 2023 - 2025 роки;

- встановлено порушення ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме: при проведенні перевірки 10.09.2025 року було знято фактичні залишки товарних запасів на загальну суму 35288,00 грн. (згідно відомості ТМЦ) та надано пояснення, що форма ведення обліку товарних запасів в магазині не ведеться. Тобто товар який знаходиться в реалізації не відображений у формі обліку товарних запасів згідно Наказу МФУ від 03.09.2021 року №496 на загальну суму 35288,00 грн..

Отже, проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем наступного законодавства:

- п.1, п.2, п.11, п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

24.10.2025 року на підставі Акту фактичної перевірки від 19.09.2025 року №50635/Ж5/15-32-07-06/2789000619 ГУ ДПС в Одеській області складено спірне податкове повідомлення-рішення №58530/15-32-07-06 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сумі 123917,00 грн..

Не погоджуючись із ППР позивач звернувся до ДПС із скаргою від 03.11.2025 року.

За результатами розгляду скарги, ДПС прийняло рішення про результати розгляду скарги від 24.12.2025 року №36584/6/99-00-06-03-02-06, яким спірне ППР ГУ ДПС в Одеській області від 24.10.2025 року №58530/15-32-07-09 залишено без змін, а скаргу – без задоволення.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що перевірка ФОП ОСОБА_1 проведена на підставі пп.19-1.1.4, пп.19-1.1.8 п.19-1.1 ст.19-1, ст.20, пп.75.1.3 п.75.1 ст.75, пп.80.2.4 п.80.2 ст.80 ПК України, у зв`язку з наявною податковою інформацією, отриманою в рамках проведеного аналізу, що свідчить про можливі порушення при проведенні розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій з порушенням забезпечення подання до органів ДПС звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, що відповідає переліку підстав проведення фактичної перевірки, передбачених п.80.2 ст.80 ПК України, а тому Наказ на проведення перевірки не містить недоліків на які посилається позивач.

Перевіряючи висновки суду першої інстанції по суті спору, доводи апеляційної скарги та заперечень на апеляційну скаргу, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Положеннями п.75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Приписами підпункту 75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України встановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки визначений статтею 80 ПК України.

За правилами пунктів 80.1, 80.2 ст.80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

80.2.1. у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

80.2.3. письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування;

80.2.4. неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;

80.2.6. у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;

80.2.7. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Відповідно до п.п.86.7.1 п.86.7 ст. 87 ПКУ акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.

Відповідно до п.п.86.7.5 п.86.7 ст. 87 ПКУ податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.

Згідно з п.86.8 ст. 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом розгляду цієї справи є відсутність в Наказі №9317-п від 05.09.2025 року конкретної підстави для проведення фактичної перевірки, передбаченої пп.80.2. ст.80 ПК України, а тому, на думку позивача, відсутні підстави для проведення такої перевірки.

Так, згідно Наказу №9317-п від 05.09.2025 року перевірка ФОП ОСОБА_1 проведена на підставі пп.19-1.1.4, пп.19-1.1.8 п.19-1.1 ст.19-1, ст.20, пп.75.1.3 п.75.1 ст.75, пп.80.2.4 п.80.2 ст.80 ПК України, у зв`язку з наявною податковою інформацією, отриманою в рамках проведеного аналізу, що свідчить про можливі порушення при проведенні розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій з порушенням забезпечення подання до органів ДПС звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій.

Перелік підстав, які зумовлюють проведення фактичної перевірки, окреслений у відповідних підпунктах пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Контекст п.80.2 ст.80 ПК України передбачає (встановлює) можливість проведення перевірки, як за наявності виключно (хоча б) однієї підстави, указаної в цій нормі, так і за наявності одночасно декількох таких підстав у їх сукупності, що є мірою достатності для виникнення у контролюючого органу права на призначення перевірки. Водночас запроваджене законодавцем правове регулювання у цій нормі зумовлює і певні особливості її застосування контролюючим органом, оскільки абзацом 3 п.81.1 ст.81 ПК України закріплені обов`язкові вимоги до змісту наказу про призначення перевірки, зокрема, необхідність відображення у ньому підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом.

Предметом фактичної перевірки призначеної на підставі пп.80.2.4 п.80.2 ст.80 ПК України можуть бути виключно такі підстави, зокрема, неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками.

Так, підставою для проведення фактичної перевірки слугувала інформація отримана в результаті проведеного аналізу відділом фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС в Одеській області, згідно баз даних «Податковий блок» та СОД РРО встановлено неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками, а саме: подання щоденних звітів з нульовими показниками за 06.02.2025 року, 15.02.2025 року, 20.02.2025 року по фіскальному номеру 4000440018, (що зазначено у п.3.13 операційного плану діяльності ДПС України з управління податковими ризиками на 2025 рік).

Суд першої інстанції вірно зазначив, що саме шляхом призначення і проведення фактичної перевірки контролюючий орган має з`ясувати питання дотримання суб`єктом господарювання податкової дисципліни у сфері, про можливі порушення у якій контролюючий орган отримав інформацію. Іншими словами, наявність/отримання інформації ще не свідчить про наявність підстав для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності, натомість, є підставою для здійснення податкового контролю задля перевірки отриманої/наявної інформації. Такий податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов`язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки.

Верховний Суд у постанові від 26.03.2024 року у справі №420/9909/23, ухваленої у складі Судової палати, сформулював висновки, за змістом яких податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов`язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки. Тобто, якщо відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), покликання у наказі на сам лише підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Відповідно, такий наказ не можна вважати протиправним.

Таким чином, якщо правовою підставою для проведення перевірки є відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, якій містить лише одну фактичну підставу для цього, то зазначення у наказі лише цього підпункту без розкриття його змісту та деталізації обставин не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним.

Отже враховуючи наведене та те, що фактичною підставою для проведення перевірки було саме, наявність податкової інформації, отриманою в рамках проведеного аналізу, що свідчить про можливі порушення при проведенні розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій з порушенням забезпечення подання до органів ДПС звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що порушень змісту Наказу №9317-п від 05.09.2025 року про призначення фактичної перевірки позивача не вбачається.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не заперечує та не спростовує допущені ним порушення зазначені в акті фактичної перевірки від 19.09.2025 року №50635/Ж5/15-32-07-06/2789000619. Підставою для скасування податкового повідомлення-рішення позивач зазначає лише факт порушення контролюючим органом порядку прийняття податкового повідомлення-рішення, при цьому не спростовує доводи контролюючого органу по суті виявлених порушень податкового законодавства, що були встановлені у ході перевірки та зафіксовані в акті.

За таких обставин та враховуючи відсутність в Наказі №9317-п від 05.09.2025 року порушень та недоліків, а також відсутність з боку позивача будь яких заперечень, доказів, та спростувань щодо неправомірності зазначених в акті перевірки порушень позивачем податкового законодавства, колегія суддів вважає, що підстави для визнання протиправним податкового повідомлення-рішення №58530/15-32-07-06 від 24.10.2025 року відсутні.

В апеляційній скарзі апелянт послався на те, що відповідачем не надано, і в матеріалах справи відсутня податкова інформація, отримана в рамках проведеного аналізу.

Однак, колегія суддів вважає такі доводи апеляційної скарги безпідставними, оскільки вони спростовуються доданими, в електронній формі, до відзиву на позовну заяву матеріалами перевірки ФОП ОСОБА_1 ..

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322. ст.325, ст.328 КАС України апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.

Суддя-доповідач К.В. Кравченко

Судді Н.В. Вербицька О.В. Джабурія