Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №280/3346/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 280/3346/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.,

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року (суддя Новікова І.В.) в справі № 280/3346/26 за позовом ОСОБА_1 до Запорізького відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Запорізького відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі – Запорізькій відділ ДВС) про:

визнання протиправними та скасування:

постанови про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження №75913891 від 25 березня 2026 року у розмірі 20 000,00 грн;

постанови про арешт майна боржника №75913891 від 25 березня 2026 року;

визнання протиправними дій заступника начальника Запорізького відділу ДВС Гінатуліної А.Р. щодо проведення в межах виконавчого провадження №75913891 оцінки нерухомого майна боржника трикімнатної квартири, загальною площею 56,88 кв.м., що перебуває у спільній частковій власності, розмір частки: 1/3, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та її примусової реалізації шляхом проведення електронного аукціону (торгів) з реалізації лота під №594617.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Позивач вважає, що проведення будь-яких виконавчих дій у ВП №75913891 за відсутності матеріалів виконавчого провадження, зокрема виконавчого документу, вилучених на підставі ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ, має наслідком неправомірність винесених відповідачем в межах поновленого виконавчого провадження усіх оскаржуваних постанов.

На виконання ухвали слідчого судді від 12.08.2025 у справі №335/7452/25 оригінали всіх матеріалів виконавчого провадження №59052985 від 08.05.2019 та №75913891 вилучені та долучені до матеріалів кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР №42024082010000134 від 07.11.2024

Без оригіналу виконавчого документу виконавець не може вчиняти виконавчі дії, тобто здійснювати примусове виконання, вчинення виконавчих дій в межах вилученого виконавчого провадження за відсутності виконавчого документу є неправомірним та має наслідком скасування усіх винесених у незаконно поновленому виконавчому провадженні постанов.

Щодо неправомірності дій відповідача у виконавчому провадженні №75913891 щодо накладення арешту на майно боржника без проведення його опису зазначає, що держаним виконавцем складено 25.03.2026 постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 466 887,73 грн, акт опису майна відсутній, що свідчить про те, що фактично акту опису арештованого майна складено не було.

В подальшому здійснюючи примусову реалізацію майна, відповідач обмежився описом 1/3 нерухомого майна, яке міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, внаслідок чого майно описано недбало, без зазначення його повних характеристик, які мають значення при його подальшій реалізації.

Відповідач всупереч вимогам чинного законодавства не провів опис майна без повідомлення сторони боржника про вчинення вказаних виконавчих дій; в постанові про накладення арешту відсутня відмітка про роз`яснення сторонам виконавчого провадження про можливість у 10-денний строк з дня винесення постанови досягти згоди щодо вартості майна та необхідність письмово повідомити про це виконавця.

Тобто відповідачем не дотримано процедури складення опису та арешту майна боржника під час винесення 25.03.2026 постанови, що має наслідком її неправомірність та скасування.

Щодо неправомірності дій відповідача під час проведення оцінки майна боржника у виконавчому провадженні №75913891 зазначає, що відповідач не надав можливості сторонам виконавчого провадження, зокрема позивачу, визначити вартість майна за взаємною згодою сторін.

Матеріали виконавчого провадження не містять жодних доказів, що позивач (боржник) умисно не надавав доступу до квартири.

У звіті про оцінку майна, проведену ФОП ОСОБА_2 , не зазначено, що оцінювач особисто оглядав об`єкт оцінки, відповідно при виявленні нових, більш точних даних про стан об`єкту оцінки, визначена у даному звіті вартість буде вважатись недійсною та повинна бути перерахована, звіт про оцінку має бути відповідно доповнений. Звіт про оцінку майна від 22.01.2026, складений суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_2 , не відповідає фактичній ринковій вартості, тому є підстави вважати, що вартість майна була свідомо занижена експертом.

Крім того, звіт з оцінки нерухомого майна, зроблений ФОП ОСОБА_2 22.01.2026 року, що за часом передує даті складання постанови про арешт майна боржника – 25.03.2026.

Відповідачем 25.03.2026 винесено постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження №75913891, якою встановлено, що рахунком на оплату №8/26 від 03.02.2026 визначено вартість послуг з проведення незалежної оцінки арештованого майна, а саме: 1/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка становить 20 000,00 грн. (без ПДВ).

Разом з тим, вартість послуг з незалежної оцінки 1/3 квартири у будь-яких суб`єктів оціночної діяльності складає 700,00 грн. Тобто, послуги з оцінки, надані на замовлення відповідача, майже в 28,5 рази дорожче ніж їх вартість за замовленням позивача у будь-якого суб`єкта оціночної діяльності.

Відповідач всупереч вимогам діючого законодавства призначив електронний аукціон (торги) з реалізації лота під №594617 і не зупинив його проведення, хоча повинен був в імперативному порядку це зробити, виходячи з того, що майно боржника 1/3 квартири, що реалізується відповідачем на прилюдних торгах, розташоване у місті Запоріжжі, в межах Запорізької міської територіальної громади, яка входить до складу Запорізького району (код КАТОТТГ UA23060000000070350).

Згідно з п. 1.3 наказу Міністерства розвитку громад та територій № 376 від 28.02.2025 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» всю територію Запорізької міської територіальної громади, код UA23060070000082704, у період з 01.02.2023 (дата початку) по теперішній час віднесено до території активних бойових дій.

Пунктом 2 наказу Міністерства юстиції України від 10.06.2022 №2343/5 «Про деякі питання примусової реалізації арештованого майна у виконавчому провадженні в період воєнного стану» встановлено, що з набранням чинності цим наказом електронні аукціони (аукціони за фіксованою ціною) з реалізації арештованого майна, яке знаходиться на території, включеній до переліку територій, на яких ведуться (велись) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, який затверджується Міністерством розвитку громад та територій України (далі - Перелік), та переданого на реалізацію державними виконавцями органів державної виконавчої служби та приватними виконавцями, підлягають зупиненню організатором електронних аукціонів, аукціонів за фіксованою ціною та можуть бути поновлені в порядку, визначеному цим наказом

У разі включення території, на якій знаходиться арештоване майно, виставлене на електронний аукціон (аукціон за фіксованою ціною), до територій активних бойових дій або тимчасово окупованих відповідно до Переліку, Організатор зупиняє проведення електронного аукціону (аукціону за фіксованою ціною) (п. 1 наказу).

Отже, електронний аукціон (торги) з реалізації лота під № 594617 - трикімнатної квартири, загальною площею 56,88 кв.м., що перебуває у спільній частковій власності, розмір частки: 1/3, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , який проводився Державним підприємством «СЕТАМ» Міністерства юстиції України на замовлення Запорізького відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, підлягав зупиненню, проте такі дії вчинені не були.

До судового засідання позивач та його представник не з`явились, про дату, час та місце повідомлені належним чином, що підтверджено довідкою про доставлення до електронного кабінету представника позивача Плецької Ю.В. судової повістки про виклик.

Зважаючи на належне повідомлення позивача та його представника про дату, час та місце розгляду справи, відсутність від цих осіб клопотання про відкладення розгляду справи, а також неподання представником позивача або позивачем заяви про розгляд справи в режимі відеоконференцзв`язку, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності позивача та його представника.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача, у зв`язку з чим суд визнав за можливе розглянута справу за відсутності представника відповідача.

Враховуючи, що учасники справи до судового засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, суд відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України розглянув справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена частково з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Запорізького ВДВС від 26.08.2024 ВП №59052985 стягнуто з ОСОБА_1 на користь Запорізького відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) витрати виконавчого провадження 560951,69 грн.

27.08.2024 заступником начальника Запорізького відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №75913891 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Запорізького відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) витрати виконавчого провадження 560951,69 грн.

05.01.2026 заступником начальника Запорізького відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України складено постанову про опис та арешт майна боржника ВП №75913891, якою описано та накладено арешт на майно 1/3 частина квартири, яка знаходиться АДРЕСА_1 .

15.01.2026 заступником начальника Запорізького відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України прийнято постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, яким надано доручення суб`єкту оціночної діяльності – суб`єкту господарювання ОСОБА_2 надати в 15-денний строк письмовий висновок, звіт прооцінку майна з питань визначення вартості наступного майна: Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2006426023101, Тип об`єкта: квартира, об`єкт житлової нерухомості: Так, Опис об`єкта: Загальна площа (кв.м): 96.21, житлова площа (кв.м): 56.88, Опис: трикімнатна Вид спільної власності: спільна часткова Розмір частки: 1/3 Адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідно до рахунку №8/26 від 03.02.2026 вартість робіт ОСОБА_2 з оцінки арештованого майна склала 20000,00 грн.

При цьому, у звіті №8/26 про оцінку арештованого майна оціночна вартість арештованого майна складає 560295,00 грн.

25.03.2026 заступником начальника Запорізького відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України прийнято постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження ВП №75913891, якою визначено розмір додаткових витрат виконавчого провадження: 20000,00 грн.

Також, 25.03.2026 заступником начальника Запорізького відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) прийнято постанову про арешт майна боржника ВП №75913891, якою накладено арешт на все рухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 466887,73 грн.

23.03.2026 арештоване майно передано на реалізацію до ДП “СЕТАМ”, лот № 594617.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з такого.

Встановивши, що матеріали виконавчих проваджень №59052985 та №75913891 вилучені правоохоронними органами в межах розслідування кримінального провадження, та на момент виникнення спірних правовідносин такі матеріали відсутні в Запорізькому ВДВС, суд першої інстанції зазначив, що Закон №1404-VІІІ визначає вичерпний перелік підстав для зупинення виконавчого провадження або його закінчення, проте цим законом не передбачено обов`язку вчинення державним виконавцем дій щодо припинення здійснення виконавчого провадження у разі вилучення паперових матеріалів виконавчого провадження правоохоронними органами, адже вилучення паперових матеріалів виконавчого провадження правоохоронними органами не перешкоджає здійсненню виконавчого провадження, оскільки всі матеріали містяться в автоматизованій системі виконавчого провадження.

З питання протиправності постанови про арешт майна боржника №75913891 від 25.03.2026 суд першої інстанції із посиланням на приписи ч. 3 ст. 56 Закону №1404-VІІІ зазначив, що під час накладення постановою арешт майна боржника №75913891 від 25.03.2026 арешту на все рухоме майно в межах суми боргу 466887,73 грн відповідач діяв обґрунтовано, у зв`язку з чим підстави для скасування спірної постанови відсутні.

Стосовно позовних вимог про протиправність дій відповідача щодо оцінки та реалізації майна зауважено, що 05.01.2026 заступником начальника Запорізького відділу ДВС складено постанову про опис та арешт майна боржника ВП №75913891, якою описано та накладено арешт на майно 1/3 частина квартири, яка знаходиться АДРЕСА_1 , що спростовує посилання позивача на те, що відповідачем не проведено опис квартири до її оцінки та реалізації.

Також зазначено про відсутність доказів на підтвердження того, що з 05.01.2026 позивачем вживалися будь-які заходи, спрямовані на взаємне визначення вартості майна, яке було описано та арештовано відповідачем, що свідчить про наявність підстав для залучення суб`єкта оціночної діяльності.

Судом першої інстанції відхилено посилання на те, що звіт про оцінку майна від 22.01.2026, складений суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_2 , не відповідає фактичній ринковій вартості, адже рецензування звіту з оцінки є єдиним законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки, а позивачем до матеріалів справи не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що вартість частки квартири станом на 22.01.2026 становить менше чи більше ніж 560295,00 грн. без урахування ПДВ.

Крім того, судом першої інстанції констатовано, що наказом №2343/5 не заборонено державному виконавцю передавати майно на реалізацію, а лише встановлено обов`язок Організатора електронних аукціонів, аукціонів за фіксованою ціною зупинити процедуру реалізації майна; станом на 23.03.2026 (дата виставлення частки квартири на аукціон) Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року №376, територія Запорізької міської територіальної громади віднесена до території можливих бойових дій, а не до зони активних бойових дій.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд визнає висновок суду першої інстанції не в повній мірі обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що на виконанні у Запорізькому відділу ДВС перебувало виконавче провадження № 59052985 з примусового виконання виконавчого листа № 317/2521/14-ц, виданого 09 квітня 2019 року Запорізьким апеляційним судом, про зобов`язання ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку (кадастровий номер 2322188401:07:002:0984) площею 0,1881 га, розташовану у АДРЕСА_2 , шляхом демонтажу дерев`яної альтанки, басейну та металевого паркану.

Постановою державного виконавця від 26 серпня 2024 року у ВП №59052985 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження стягнуто з боржника ОСОБА_1 витрати, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій, в сумі 560 951,69 грн.

Постановою державного виконавця від 27 серпня 2024 року відкрите виконавчого провадження № 75913891 з примусового виконання постанови №59052985 від 26 серпня 2024 року, виданої Запорізьким відділом ДВС про стягнення з ОСОБА_1 на користь Запорізького відділу ДВС витрат виконавчого провадження у розмірі 560 951,69 грн.

Постановою від 05 січня 2026 року ВП №75913891 описано та накладено арешт на майно боржника - 1/3 частину квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою від 15 січня 2026 року ВП№75913891 призначено суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, надано доручення суб`єкту оціночної діяльності – суб`єкту господарювання ОСОБА_2 надати в 15-денний строк письмовий висновок, звіт прооцінку майна з питань визначення вартості наступного майна: Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2006426023101, Тип об`єкта: квартира, об`єкт житлової нерухомості: Так, Опис об`єкта: Загальна площа (кв.м): 96.21, житлова площа (кв.м): 56.88, Опис: трикімнатна Вид спільної власності: спільна часткова Розмір частки: 1/3 Адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідно до рахунку від 03 лютого 2026 року №8/26 вартість робіт ФОП ОСОБА_2 з оцінки арештованого майна склала 20000,00 грн.

Відповідно до звіту №8/26 про оцінку арештованого майна оціночна вартість арештованого майна складає 560295,00 грн.

В рамках ВП №7591389 державним виконавцем 26 березня 2026 року винесено постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження у розмірі 20000 грн (вартість послуг з проведення незалежної оцінки арештованого майна – 1/3 частини квартири АДРЕСА_3 ).

Постановою від 25 березня 2026 року ВП №75913891 накладено арешт на все рухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів у розмірі 466 887,73 грн.

Арештоване майно 23 березня 2026 року передано на реалізацію до ДП «СЕТАМ», лот № 594617.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII), відповідно до статті 1 якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02 червня 2016 року №1403-VIII.

За змістом частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

За положеннями частини першої статті 42 Закону №1404-VIII кошти виконавчого провадження складаються з:

1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця;

2) авансового внеску стягувача;

3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Згідно з частиною другою статті 42 Закону №1404-VIIІ витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Частиною третьою статті 42 Закону №1404-VIIІ установлено, що витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.

Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення (частина четверта статті 42 Закону №1404-VIIІ).

За обставинами цієї справи у межах виконавчого провадження № 59052985 з примусового виконання виконавчого листа № 317/2521/14-ц, виданого 09 квітня 2019 року Запорізьким апеляційним судом, про зобов`язання ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку (кадастровий номер 2322188401:07:002:0984) площею 0,1881 га, розташовану у АДРЕСА_2 , шляхом демонтажу дерев`яної альтанки, басейну та металевого паркану, постановою державного виконавця від 26 серпня 2024 року у ВП №59052985 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження стягнуто з боржника ОСОБА_1 витрати, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій, в сумі 560 951,69 грн.

Постановою державного виконавця від 27 серпня 2024 року відкрите виконавчого провадження № 75913891 з примусового виконання постанови №59052985 від 26 серпня 2024 року, виданої Запорізьким відділом ДВС про стягнення з ОСОБА_1 на користь Запорізького відділу ДВС витрат виконавчого провадження у розмірі 560 951,69 грн.

В межах ВП №75913891 постановою від 25 березня 2025 року про арешт майна боржника накладено арешт на все рухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів — 466 887,73 грн.

Постановою державного виконавця у межах ВП №75913891 від 05 січня 2026 року описано та накладено арешт на майно, що належить боржнику ОСОБА_1 , - 1/3 частину квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою від 15 січня 2026 року у ВП№75913891 призначено суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, надано доручення суб`єкту оціночної діяльності – суб`єкту господарювання ОСОБА_2 надати в 15-денний строк письмовий висновок, звіт про оцінку майна з питань визначення вартості наступного майна: Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2006426023101, Тип об`єкта: квартира, об`єкт житлової нерухомості: Так, Опис об`єкта: Загальна площа (кв.м): 96.21, житлова площа (кв.м): 56.88, Опис: трикімнатна Вид спільної власності: спільна часткова Розмір частки: 1/3 Адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідно до рахунку від 03 лютого 2026 року №8/26 вартість робіт ФОП ОСОБА_2 з оцінки арештованого майна склала 20 000,00 грн.

У ВП №7591389 державним виконавцем 26 березня 2026 року винесено постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження у розмірі 20 000 грн.

Пунктом 20 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIIІ передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону №1404-VIIІ для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

Згідно з частиною четвертою статті 20 Закону №1404-VIIІ експерт, спеціаліст і суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання мають право на винагороду за надані ними послуги.

Винагорода та інші витрати, пов`язані з проведенням експертизи, наданням висновку спеціаліста або звіту суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, належать до витрат виконавчого провадження.

Види та розмір витрат виконавчого провадження затверджені наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2830/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за №1300/29430, до яких віднесено, зокрема, послуги осіб, залучених до проведення виконавчих дій: експертів; зберігачів; перекладачів; суб`єктів оціночної діяльності – суб`єктів господарювання; суб`єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до проведення виконавчих дій.

Отже, витрати суб`єктів оціночної діяльності є витратами виконавчого провадження, які відповідно до частини четвертої статті 42 Закону №1404-VIIІ підлягають стягненню з боржника.

Відтак, вартість робіт суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_2 з оцінки арештованого майна у розмірі 20 000,00 грн відноситься до витрат виконавчого провадження, відповідно, є правомірною постанова державного виконавця від 26 березня 2026 року ВП №7591389 про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження у розмірі 20 000 грн.

Аргумент апелянта про те, що вартість послуг з незалежної оцінки 1/3 квартири у будь-яких суб`єктів оціночної діяльності складає 700,00 грн, тобто послуги з оцінки, надані на замовлення відповідача, майже в 28,5 рази дорожче ніж їх вартість за замовленням позивача у будь-якого суб`єкта оціночної діяльності, є цілком безпідставним та не підтверджені належними доказами.

Стосовно постанови про арешт майна боржника №75913891 від 25 березня 2026 року суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першою - третьою статті 56 Закону №1404-VIIІ арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Наявність накладеного виконавцем у процесі виконавчого провадження арешту державного або комунального майна, крім арешту, накладеного у кримінальному провадженні, не перешкоджає продажу шляхом приватизації єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, до складу якого входить таке майно.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника (абзац перший частини п`ятої статті 56 Закону №1404-VIIІ).

Як вказано вище, постановою про арешт майна боржника №75913891 від 25 березня 2026 року накладено арешт на рухоме майно боржника ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів у розмірі 466 887,73 грн.

Отже, виключно для накладення арешту на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, передбачено як обов`язкову вимогу проведення його опису.

У спірному випадку, наклавши арешт на рухоме майно боржника постановою від 05 січня 2026 року, державним виконавцем не проведено опис рухомого майна.

Порушення процедури накладення арешту на нерухоме майно дає підстави для висновку про протиправність постанови про арешт майна боржника №75913891 від 25 березня 2026 року.

Отже, в цій частині доводи позивача є обґрунтованими.

Наступним спірним є питання правомірності дій державного виконавця щодо проведення в межах виконавчого провадження №75913891 оцінки нерухомого майна боржника трикімнатної квартири, загальною площею 56,88 кв.м., що перебуває у спільній частковій власності, розмір частки: 1/3, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та її примусової реалізації шляхом проведення електронного аукціону (торгів) з реалізації лота під №594617.

Постановою державного виконавця від 05 січня 2026 року у ВП №75913891 про опис та арешт майна боржника описано та накладено арешт на майно - 1/3 частину квартири АДРЕСА_3 .

Пунктом 20 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIIІ передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону №1404-VIIІ для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

Статтею 57 Закону №1404-VIIІ врегульовано питання визначення вартості майна боржника та оцінка майна боржника.

За змістом частини першої статті 57 Закону №1404-VIIІ визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

Як установлено частиною другою статті 57 Закону №1404-VIIІ, у разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

За положеннями частини третьої статті 57 Закону №1404-VIIІ у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна (абзац перший частини четвертої статті 57 Закону №1404-VIIІ).

У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки майна, проведеної суб`єктом оціночної діяльності, який визначений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, під час здійснення виконавчого провадження, за яким стягувачем виступає банк, тимчасова адміністрація або ліквідація якого здійснюється відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна іншому суб`єкту оціночної діяльності з переліку, який визначений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у порядку, передбаченому нормативно-правовими актами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (абзац третій частини четвертої статті 57 Закону №1404-VIIІ).

Відповідно до частини п`ятої статті 57 Закону №1404-VIIІ виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Пунктом 18 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за №489/20802 (далі - Інструкція), установлено, що визначення вартості, оцінка майна боржника здійснюються в порядку, встановленому статтею 57 Закону.

Відповідно до пункту 19 розділу VIII Інструкції у разі якщо сторони виконавчого провадження або їх представники, а також заставодержатель у десятиденний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна, про що складає відповідний акт.

У випадках, передбачених абзацом другим частини третьої статті 57 Закону, виконавець для оцінки майна залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

Визначення вартості майна боржника виконавцем проводиться за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна, без урахування податку на додану вартість, з урахуванням фактичного стану майна, у строк не пізніше десяти робочих днів з моменту проведення опису й арешту майна. Для визначення вартості майна виконавець використовує власні знання, дані засобів масової інформації, повідомлення сторін виконавчого провадження та інших осіб, яких виконавець у разі необхідності може залучити до проведення визначення вартості майна. З метою належного визначення вартості окремих видів майна виконавець може в установленому порядку залучати до процесу опису майна експертів чи спеціалістів.

Згідно з пунктом 20 розділу VIII Інструкції в акті про визначення вартості майна боржника виконавцем зазначається дата арешту та/або опису й арешту цього майна, опис та аналіз зібраних і використаних даних та іншої інформації під час визначення вартості майна, вартість кожного описаного предмета та загальна вартість майна. У разі заперечень з боку сторін виконавчого провадження вони мають право зазначити про це в акті. Акт складається у трьох примірниках. Акт визначення вартості майна вважається чинним протягом шести місяців з дня його складання.

Два примірники акта визначення вартості майна надсилаються сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після його складання. Якщо сторони виконавчого провадження або їх представники присутні під час визначення вартості майна, примірники акта вручаються їм під підпис.

У разі якщо оцінку майна проводив суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, виконавець надсилає сторонам повідомлення про оцінку майна не пізніше наступного робочого дня після отримання звіту про оцінку майна (пункт 21 розділу VIII Інструкції).

В матеріалах справи відсутні докази досягнення сторонами виконавчого провадження згоди щодо вартості арештованого майна, а також письмового повідомлення ними, зокрема, позивачем як боржником державного виконавця про визначену ними вартість арештованого майна, як це передбачено частиною другою статті 57 Закону №1404-VIIІ, тому виконавець мав підстави для самостійного визначення вартості майна боржника та, відповідно, для залучення суб`єкта оціночної діяльності для визначення вартості арештованого майна.

Доводи апелянта щодо не надання державним виконавцем можливості сторонам виконавчого провадження, зокрема позивачу, визначити вартість майна за взаємною згодою сторін є безпідставними, адже приписи частини другою статті 57 Закону №1404-VIIІ вказують на те, що сторони виконавчого провадження самостійно, без участі виконавця, мають досягти згоди щодо вартості арештованого майна.

Стосовно доводів апелянта щодо неправильності визначення вартості арештованого майна, а також що визначена суб`єктом оціночної діяльності вартість об`єкта нерухомого майна не відповідає фактичній ринковій вартості, тобто вартість майна була свідомо занижена експертом, суд зауважує, що апелянтом жодним чином не доведені ці твердження.

Апелянтом не наведено обґрунтованих підстав, за якими суд мав критично поставитися до звіту суб`єкта оціночної діяльності.

Більш того, позивачем не ініційовано питання рецензування звіту з оцінки задля спростування результатів оцінки, що передбачено Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12 липня 2001 року №2658-III.

Аргумент апелянта про те, що звіт з оцінки нерухомого майна, складений ФОП ОСОБА_2 22 січня 2026 року, що за часом передує даті складання постанови про арешт майна боржника – 25 березня 2026 року, суд відхиляє, адже постановою від 05 січня 2026 року ВП №75913891 описано та накладено арешт на майно боржника - 1/3 частину квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а постановою від 25 березня 2026 року, як вже зазначалось вище, накладено арешт на рухоме майно боржника ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 466 887,73 грн.

Стосовно питання протиправності дій відповідача з примусової реалізації 1/3 частини квартири шляхом проведення електронного аукціону (торгів) з реалізації лота під №594617 суд зазначає таке.

Основним доводом апелянта з цього питання є те, що відповідач не мав права на виставлення на реалізацію майна, у зв`язку з тим, що майно розташоване на території активних бойових дій.

Пунктом 1 наказу Міністерства юстиції України від 10 червня 2022 року № 2343/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 червня 2022 року за № 634/37970, «Деякі питання примусової реалізації арештованого майна у виконавчому провадженні в період воєнного стану» (далі - наказ №2343/5) установлено, що тимчасово, у період дії воєнного стану на території України, примусова реалізація арештованого майна у виконавчому провадженні здійснюється відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за № 1301/29431, з урахуванням особливостей, визначених цим наказом.

З набранням чинності цим наказом електронні аукціони (аукціони за фіксованою ціною) з реалізації арештованого майна, яке знаходиться на території, включеній до переліку територій, на яких ведуться (велись) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, який затверджується Міністерством розвитку громад та територій України (далі - Перелік), та переданого на реалізацію державними виконавцями органів державної виконавчої служби та приватними виконавцями, підлягають зупиненню Організатором електронних аукціонів, аукціонів за фіксованою ціною (далі - Організатор) та можуть бути поновлені в порядку, визначеному цим наказом (пункт 2 наказу №2343/5).

Відповідно до пункту 4 наказу №2343/5 у разі включення території, на якій знаходиться арештоване майно, виставлене на електронний аукціон (аукціон за фіксованою ціною), до територій активних бойових дій або тимчасово окупованих відповідно до Переліку, Організатор зупиняє проведення електронного аукціону (аукціону за фіксованою ціною).

Після виключення такої території з територій активних бойових дій або тимчасово окупованих України відповідно до Переліку поновлення електронних аукціонів (аукціонів за фіксованою ціною) здійснюється відповідно до пункту 3 цього наказу.

Суд зауважує, що станом на дату виставлення частки квартири на електронний аукціон 23 березня 2026 року Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року №376 (далі - наказ №376), територія Запорізької міської територіальної громади віднесена до території можливих бойових дій, а не зони активних бойових дій.

Апелянт зазначає, що згідно з пунктом 1.3 наказу №376 всю територію Запорізької міської територіальної громади, код UA23060070000082704, у період з 01.02.2023 (дата початку) по теперішній час віднесено до території активних бойових дій. При цьому така позиція ґрунтується на тому, що Запорізька міська територіальна громада входить до складу Запорізького району (код КАТОТТГ UA23060000000070350).

Проте така позиція є помилковою, адже відповідно до пункту 1.3 наказу №376 Запорізька міська територіальна громада з 01 лютого 2023 року (код UA23060070000082704) віднесена до території можливих бойових дій, а не до території активних бойових дій.

Суд зауважує, що з територій, які входять до складу Запорізького району Запорізької області, до територій активних бойових дій віднесені Комишуваська селищна територіальна громада (код UA23060090000082326) та Таврійська сільська територіальна громада (код UA23060290000024046).

Щодо покликання апелянта на протиправність проведення виконавчих дій за відсутності паперових матеріалів виконавчого провадження суд зазначає наступне.

На виконання ухвали слідчого судді від 12 серпня 2025 року у справі №335/7452/25 оригінали всіх матеріалів виконавчого провадження №59052985 від 08.05.2019 та №75913891 вилучені та долучені до матеріалів кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР №42024082010000134 від 07.11.2024 року.

Законом №1404-VІІІ визначено вичерпний перелік підстав для зупинення виконавчого провадження та його закінчення, серед яких відсутня така підстава, як вилучення оригіналів матеріалів виконавчого провадження правоохоронними органами.

Отже, державний виконавець за відсутності підстав, визначених законом, не мав правових підстав для зупинення виконавчого провадження чи зупинення вчинення виконавчих дій.

Також є помилковим посилання апелянта на те, що без оригіналу виконавчого документу виконавець не може вчиняти виконавчі дії.

За положеннями пункту 5 розділу І Інструкції основною інформаційною базою про здійснення виконавчого провадження є автоматизована система виконавчого провадження (далі - автоматизована система).

Відомості про боржників (крім відомостей щодо боржників, визначених у частині п`ятій статті 9 Закону) вносяться до Єдиного реєстру боржників, що є складовою автоматизованої системи.

Механізм функціонування автоматизованої системи визначає Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року № 2432/5, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2016 року за № 1126/29256.

Згідно з пунктом 6 розділу І Інструкції під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

На документи, передбачені абзацом першим цього пункту, які формуються виконавцем в автоматизованій системі виконавчого провадження, накладається кваліфікований електронний підпис відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Паперова копія електронного документа з візуалізацією реквізитів підпису особи, що його підписала, долучається до обкладинки виконавчого провадження.

У разі надсилання копії документа учасникам виконавчого провадження в паперовій формі на паперовій копії проставляється відмітка про те, що відповідний документ є паперовою копією електронного документа, яка засвідчується підписом державного або приватного виконавця та скріплюється печаткою.

У разі виготовлення документа на паперових носіях такий документ підписується виконавцем та скріплюється печаткою. Документ на паперових носіях виготовляється у необхідній кількості примірників, один з яких залишається у виконавчому провадженні, а інші надсилаються за належністю.

Враховуючи, що постанова про визначення розміру витрат виконавчого провадження ВП №75913891 від 25 березня 2026 року у розмірі 20 000,00 грн виготовлена в автоматизованій системі виконавчого провадження, матеріали виконавчого провадження містяться в автоматизованій системі виконавчого провадження, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вилучення паперових матеріалів виконавчого провадження правоохоронними органами не перешкоджає здійсненню виконавчого провадження.

Також суд першої інстанції цілком обґрунтовано відхилив посилання апелянта про необхідність врахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 23 листопада 2022 року у справі №718/1161/16-ц, через відмінність правовідносин, адже у справі №718/1161/16-ц досліджувалось питання здійснення виконавчих дій у разі вилучення правоохоронними органами оригіналу виконавчого документа, виданого судом, та сформульовано висновок, що для відкриття виконавчого провадження стягувач має право на отримання дублікату відповідного виконавчого документа, тоді як в цій справі правовідносини стосуються примусового виконання постанови органу ДВС, яка міститься у електронному вигляді в автоматизованій системі виконавчого провадження, відповідно, повторне видання/отримання такого виконавчого документу не є необхідним для здійснення виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Оскільки суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправною та скасування постанови про арешт майна боржника №75913891 від 25 березня 2026 року, рішення суду першої інстанції має бути скасовано в цій частині із ухваленням нового рішення про задоволення цієї частини позовних вимог.

В іншій частині позовних вимог судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави скасування рішення в цій частині відсутні.

Відповідно до частин першої та шостої статті 139 КАС України на користь позивача суд стягує судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Позивачем сплачено за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 3194,88 грн, за подання апеляційної скарги - 4792,32 грн, загалом 7987,20 грн.

Судом задоволена одна вимога із заявлених трьох немайнових вимог, відповідно на користь позивача мають бути стягнути понесені судові витрати у розмірі 2662,40 грн ((3194,88 + 4792,32) : 3 = 2662,40).

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року в справі № 280/3346/26 задовольнити частково.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року в справі № 280/3346/26 за позовом ОСОБА_1 до Запорізького відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправними дій скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови про арешт майна боржника №75913891 від 25 березня 2026 року.

Ухвалити в скасованій частині нове рішення про задоволення цієї частини позовних вимог.

Визнати протиправним та скасувати постанову заступника начальника Запорізького відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про арешт майна боржника №75913891 від 25 березня 2026 року.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Запорізького відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ 35036905, вул. Героїв 93-ї бригади, 16-а, м. Запоріжжя, 69114) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Постанова набирає законної сили з дати ухвалення 12 серпня 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12 серпня 2026 року.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя С.М. Іванов

суддя В.Є. Чередниченко