Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №336/1222/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 336/1222/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.,

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 24 червня 2026 року (суддя Худіна О.О., повне судове рішення складено 01 липня 2026 року) в справі № 336/1222/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Запоріжжя з адміністративним позовом до управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії БАД №868586 від 21 січня 2026 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною шостою статті 126 КУпАП.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18 березня 2026 року постановлено замінити первісного відповідача Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції належним відповідачем - Головним управлінням Національної поліції в Запорізькій області (далі – ГУНП).

Рішенням Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 24 червня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення з підстав неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, які суд першої інстанції визнав установленими, невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Вважає, що рішення не містить повного аналізу відеозапису як доказу.

Для кваліфікації за частиною четвертою статті 126 КУпАП має бути доведено не припущення про те, хто міг керувати транспортним засобом, а конкретний факт керування саме ОСОБА_1 у визначений у постанові час і в конкретному місці. Суд першої інстанції не навів мотивів, з яких дійшов висновку, що відеозапис дозволяє безсумнівно ідентифікувати ОСОБА_1 як особу, яка керувала автомобілем під час його руху.

Суд першої інстанції не перевірив постанову серії БАД № 868586 на відповідність статті 283 КУпАП.

Суд першої інстанції не встановив, чи зазначено в самій постанові технічний засіб, яким здійснено відеозапис, чи розкрито конкретні обставини правопорушення саме за частиною четвертою статті 126 КУпАП, чи розмежовано обставини, що стосуються частини другої статті 122 КУпАП, та обставини, які мають значення для кваліфікації за частиною четвертою статті 126 КУпАП, не перевірив, чи не містить постанова фактичної невідповідності між описом події та її правовою кваліфікацією, не усунув істотної суперечності в рапорті поліцейського, не надав оцінки доводу позивача про те, що відповідач повинен підтвердити чинне позбавлення права керування належним первинним документом, а не лише посиланням на інформацію з бази «Адмінпрактика» або документом, який був самостійно відшуканий судом уже під час розгляду справи

Суд першої інстанції не надав належної оцінки питанню вручення постанови позивачу, адже копія постанови серії БАД № 868586 йому не вручалася, а про її існування сторона захисту дізналася лише 05 лютого 2026 року з матеріалів справи за статтею 130 КУпАП, надісланих Вільнянським районним судом Запорізької області.

До судового засідання позивач та його представник не з`явились, про дату, час та місце повідомлені належним чином, що підтверджено довідкою про доставлення до електронного кабінету представника позивача Александрова Д.О. судової повістки про виклик.

Зважаючи на належне повідомлення позивача та його представника про дату, час та місце розгляду справи, відсутність від цих осіб клопотання про відкладення розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності позивача та його представника.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заявив у відзиві на апеляційну скаргу клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача, у зв`язку з чим суд визнав за можливе розглянута справу за відсутності представника відповідача.

Враховуючи, що учасники справи до судового засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, суд відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України розглянув справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій.

Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №868586 від 24.01.2026 о 01:45 годині за змістом якої ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 керував транспортним засобом «RENAULT MEGANE SCENIK» реєстраційний номер НОМЕР_1 належить ОСОБА_2 .

24.01.2026 о 00:59 годині на автодорозі Запоріжжя – Донецьк 21 км, керував ТЗ «RENAULT MEGANE SCENIK» реєстраційний номер НОМЕР_1 будучи позбавленим права керування: постанова Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 22.08.2023, справа №209/4396/23, дата набрання законної сили 02.09.2023), при зміні напрямку руху не увімкнув відповідний покажчик повороту, чим вчинив адміністративні правопорушення передбачені ч. 2 ст. 122 КУпАП та порушив п.2.1 підпункту а) Розділу 2 “Обов`язки і права водіїв механічних транспортних засобів” Правил дорожнього руху України та п.9.2 б). Пункт 9.2 «б» ПДР України зобов`язує водія вмикати світлові покажчики повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом. А також вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.126 КУпАП - керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування

Відповідно до довідки інспектора відділу САП ЗРУП Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Катерини Якубєлович, згідно бази даних підсистем «Адмінпрактика», а саме інформаційно телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська від 22.08.2023, справа №209/4396/23, дата набрання законної сили 02.09.2023, останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34000,00 гривень з позбавленням права керування строком на 3 роки, посвідчення водія не отримував.

Вказана постанова серії БАД №868586 від 24.01.2026 була направлена позивачу на поштову адресу, що підтверджується квитанцією з АТ «Укрпошта» від 26.01.2026.

На відеозаписі долученого відповідачем до відзиву на позовну заяву, судом встановлено, що 24.01.2026 о 00:58 працівники поліції переслідують транспортний засіб «RENAULT MEGANE SCENIK» реєстраційний номер НОМЕР_1 на проблискових маячках (червоно-сині) до повної зупинки транспортного засобу «RENAULT MEGANE SCENIK» реєстраційний номер НОМЕР_1 . О 00:59 з вказаного транспортного засобу вийшов позивач ОСОБА_1 . О 01:01 позивач ОСОБА_1 надав документи, що підтверджують особу за допомогою мобільного за стосунку «ДІЯ».

Судом першої інстанції з Єдиного державного реєстру судових рішень роздруковано повний текст постанови Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 22.08.2023 за змістом якої: справу розглянуто відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за ознаками вчинення адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 130, ст. 122-4, ст. 124 КУпАП. Суд постановив об`єднати справи про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 , визнано винним та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34000,00 гривень та позбавлено права керування транспортними засобами строком на 3 роки, а також стягнуто судовий збір у сумі 536,80 гривень. Вказана постанова набрала законної сили 02.09.2023.

Вказані обставини підтверджують, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не мав права керування транспортними засобами до 02.09.2026.

Врахувавши наведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що постанова серії БАД №868586 від 24.01.2026 є правомірною, позивач ОСОБА_1 порушив ч. 2 ст. 122, ч. 4 ст. 126 КУпАП, відповідно постанова серії БАД №868586 від 24.01.2026 є законною та скасуванню не підлягає.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд визнає висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що постановою серії БАД № 868586 від 24 січня 2026 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20400,00 грн за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 122, ч. 4 ст. 126 КУпАП.

За змістом постанови ОСОБА_1 24 січня 2026 року о 00 год. 59 хв. на автодорозі Запоріжжя – Донецьк 21 км керував транспортним засобом марки Renault Megane Scenik, номерний знак НОМЕР_1 , будучі позбавленим права керування: постанова Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 22.08.2023, справа №209/4396/23, дата набрання законної сили 02.09.2023, при зміні напрямку руху не увімкнув відповідний покажчик повороту, чим вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 122 КУпАП та порушив підпункт а) пункту 2.1 Правил дорожнього руху України та пункт 9.2 б) ПДР України, який зобов`язує водія вмикати світлові покажчики повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом, а також вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП - керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування.

У графі «До постанови додаються» вказано «відеозапис з б/к ТЕС-2, який зберігається в архіві ВПН №2».

У постанові наявна інформація про відмову ОСОБА_1 від підписання та отримання копії постанови.

Крім того, судом встановлено, що постановою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 22 серпня 2023 року у справі №209/4396/23, яка набрала законної сили 02 вересня 2023 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ст. 122-4, ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення:

- за ч. 2 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком три роки;

- за ст. 122-4 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави в розмірі двохсотнеоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 3400 (три тисячі чотириста) гривень;

- за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень;

На підставі ст. 36 КУпАП визначено ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком три роки.

Спірним в цій справі є питання правомірності накладення на позивача адміністративного стягнення.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

За приписами статті 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний: мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб.

Абзацом а) пункту 2.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, (далі – Правила дорожнього руху) установлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до пункту 9.2 Правил дорожнього руху водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: а) перед початком руху і зупинкою; б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Частиною другою статті 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, у вигляді накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною четвертою статті 126 КУпАП установлена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, у вигляді накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вказано вище, ОСОБА_1 постановою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 22 серпня 2023 року у справі №209/4396/23, яка набрала законної сили 02 вересня 2023 року, визнано винним, зокрема, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді, зокрема, позбавлення права керування транспортними засобами строком три роки.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Частиною першою статті 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Обставиною, з якою позивач пов`язує протиправність постанови, яка є предметом судового контролю в цій справі, є недоведеність наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 126 КУпАП.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними доказами у розумінні статті 73 КАС України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Згідно зі статтею 31 Закону №580-VIII поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 Закону №580-VIII встановлено, що поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення, зокрема, фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень (пункт 1 частини першої).

Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Застосування органами, підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, доступ до відеозаписів працівників поліції та інших осіб, порядок зберігання, видачу та приймання технічних приладів і технічних засобів, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів визначає Інструкція із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затверджена наказом МВС України від 18 грудня 2018 року № 1026, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за №28/32999 (далі - Інструкція).

У розумінні Інструкції технічними приладами та технічними засобами є безпілотний літальний апарат, відеореєстратор, портативний відеореєстратор, стаціонарна система технічних приладів і технічних засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до частини другої та третьої статті 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Оскаржена постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності містить інформацію про те, що до постанови додається відеозапис з бодікамери та зазначено назву та інвентарний номер бодікамери.

Переглядом відеозапису, долученого відповідачем до матеріалів справи, встановлено, що 24 січня 2026 року о 00:58 екіпаж патрульної поліції переслідував транспортний засіб марки Renault Megane Scenik, номерний знак НОМЕР_1 , на проблискових маячках (червоно-сині) до повної зупинки транспортного засобу Renault Megane Scenik, номерний знак НОМЕР_1 . Після зупинки о 00:59 з цього транспортного засобу з лівого переднього сидіння (водійського) вийшов ОСОБА_1 , в подальшому ОСОБА_1 надав документи, після чого розпочався розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Отже, є безпідставним аргумент апелянта про недоведеність факту керування ним транспортним засобом у визначений у постанові час і в конкретному місці.

Посилання апелянта на те, що рішення не містить повного аналізу відеозапису як доказу є хибним, адже судом першої інстанції надано належний аналіз відеозапису як доказу, який є достатнім для висновку, що саме позивач керував транспортним засобом.

Стосовно посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не перевірив постанову серії БАД № 868586 на відповідність статті 283 КУпАП, суд зауважує, що оскаржена постанова відповідає приписам статті 283 КУпАП.

При цьому саме апелянтом не наведено, в чому саме постанова не відповідає приписам законодавства.

Оскаржена постанова містить найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення; дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Також у постанові розкрито конкретні обставини правопорушення саме за частиною четвертою статті 126 КУпАП та частиною другою статті 122 КУпАП, що спростовує доводи апелянта про неустановлення судом першої інстанції цих обставин.

Суд відхиляє аргумент апелянта про неусунення істотної суперечності в рапорті поліцейського, адже рапорт поліцейського за своєю суттю є одним з доказів, при чому судом не встановлено суттєвих невідповідностей між обставинами, викладеними у рапорті та у постанові.

Стосовно зауваження апелянта, що відповідач повинен підтвердити чинне позбавлення права керування належним первинним документом, а не лише посиланням на інформацію з бази «Адмінпрактика» або документом, який був самостійно відшуканий судом уже під час розгляду справи, суд зазначає, що оскаржена постанова містить посилання на відповідне судове рішення про позбавлення ОСОБА_1 права управління транспортним засобом.

Щодо питання вручення постанови суд зауважує, що позивач відмовився от отримання постанови, у зв`язку з чим постанова направлена позивачу засобами поштового зв`язку.

Крім того, питання вручення постанови жодним чином не може вплинути на висновок про правомірність накладення на особу адміністративного стягнення.

Відтак, враховуючи, що ОСОБА_1 , будучі позбавленим права керування транспортним засобом строком на 3 роки постановою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 22 серпня 2023 року у справі №209/4396/23, 24 січня 2026 року о 00 год. 59 хв. керував транспортним засобом, при зміні напрямку руху не увімкнув відповідний покажчик повороту, суд погоджує висновок суду першої інстанції про доведеність порушення позивачем підпункту а) пункту 2.1 та пункт 9.2 б) Правил дорожнього руху України та, відповідно, вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 122 КУпАП та ч. 4 ст. 126 КУпАП, та про правомірність накладення на позивача адміністративного стягнення оскарженою постановою.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з ч. 3 ст. 272 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 24 червня 2026 року в справі № 336/1222/26 залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 24 червня 2026 року в справі № 336/1222/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 12 серпня 2026 року та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 12 серпня 2026 року.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя С.М. Іванов

суддя В.Є. Чередниченко