Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №160/20903/24 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 160/20903/24

(суддя Захарчук-Борисенко Н.В., м. Дніпро)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року у справі №160/20903/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Дніпровського державного університету внутрішніх справ про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 01 серпня 2024 року звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Дніпровського державного університету внутрішніх справ, згідно з яким просить:

- визнати протиправними дії Дніпровського державного університету внутрішніх справ, які полягають у неправильному оформленні довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується при перерахунку пенсії ОСОБА_1 та зобов`язати Дніпровський державний університет внутрішніх справ видати довідку для перерахунку пенсії ОСОБА_1 із врахуванням видів грошового забезпечення, діючих станом на дату звільнення 31.10.2023 року, а саме: посадовий оклад – 9633,69; оклад за спеціальним званням – 2000,00 грн.; надбавка за стаж служби – 5685,50 грн.; премія – 16454,96 грн. та направити таку довіку до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з моменту призначення пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із врахуванням видів грошового забезпечення діючого станом на дату звільнення 31.10.2023 року, а саме: посадовий оклад – 9633,69 грн.; оклад за спеціальним званням – 2000,00 грн.; надбавка за стаж служби – 5685,50 грн.; премія – 16454,96 грн.

Позов обґрунтовано тим, що позивач вважає протиправними дії Дніпровського державного університету внутрішніх справ щодо неналежного оформлення довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується при призначенні пенсії позивача, станом на дату звільнення 31.10.2023 року та ГУ ПФУ в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату призначеної пенсії позивачу із врахуванням видів грошового забезпечення діючих станом на час призначення пенсії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду мотивовано тим, що дії ДДУВС є правомірними, оскільки під час їх розрахунків застосовувалися показники, які були актуальними на дату звільнення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач оскаржила його в апеляційному порядку з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити постанову про задоволення позову.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що оскільки позивач звільнялась з посади у навчальному закладі, а не з органів внутрішніх справ, відтак не було підстав враховувати в довідці грошове забезпечення за цією посадою, оскільки вказана посада прирівняна до посади працівника поліції (а саме старшого юрисконсульта апарату Головного управління Національної поліції в м. Києві), на усі види виплат до часу звільнення сплачувався єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, відтак довідка про грошове забезпечення для призначення пенсії повинна включати усі види відповідних виплат саме на дату звільнення.

Згідно з відзивом на апеляційну скаргу відповідач просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 звільнено з посади старшого викладача кафедри адміністративного права, процесу та адміністративної діяльності 31.10.2023 року за пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про національну поліцію» (за власним бажанням).

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ та з урахуванням положення постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».

Правомірність дій Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ щодо оформлення довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується при призначенні пенсії позивача, станом на дату звільнення 31.10.2023 року є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскарженого рішення виходить з наступного.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (надалі - Закон № 2262-ХІІ).

Відповідно до статті 1-2 Закону № 2262-ХІІ право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п`ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби), зокрема: державні службовці та працівники навчальних, медичних закладів та науково-дослідних установ Міністерства внутрішніх справ України або поліції з числа колишніх працівників міліції, які станом на день опублікування Закону України "Про Національну поліцію" проходили службу в органах внутрішніх справ та мали календарну вислугу не менше п`яти років і продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ України або поліції (їх територіальних органах, закладах та установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України «Про державну службу», а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах.

Згідно з частиною 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Особам, зазначеним у пункті "ж" статті 1-2, пенсія обчислюється відповідно до частини третьої цієї статті з розміру грошового забезпечення, яке вони мали на день звільнення зі служби в органах внутрішніх справ.

Статтею 48 Закону № 2262-ХІІ визначено, що заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.

Згідно з пунктом 2 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року №3-1 (далі – Порядок) заява про призначення пенсії за вислугу років, по інвалідності подається військовослужбовцем, звільненим зі служби, та особою, яка має право на пенсію згідно із Законом або відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку (заява про призначення/перерахунок пенсії), до органу, що призначає пенсію, через уповноважений орган (структурний підрозділ), який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення пенсій Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерства юстиції України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Служби судової охорони, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Управління державної охорони України (далі - уповноважений орган (структурний підрозділ)), за останнім місцем служби.

Пунктом 2 розділу ІІ Порядку визначено, що до заяви про призначення пенсії за вислугу років, по інвалідності додаються такі документи:

1) подання про призначення пенсії, підготовлене уповноваженим органом (структурним підрозділом) (додаток 7 до цього Порядку);

2) витяги з наказів про звільнення та (або) виключення зі списків особового складу (за винятком осіб, окремі періоди проходження служби яких не підлягають розголошенню) або їх копії;

3) розрахунок вислуги років для призначення пенсії / виписка з розрахунку вислуги років для призначення пенсії або їх копії (за винятком осіб, окремі періоди проходження служби яких не підлягають розголошенню);

4) грошовий атестат та довідка про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (додаток 8 до цього Порядку);

5) військово-медичні документи про стан здоров`я звільненої особи (за винятком осіб, які не проходили військово-лікарську комісію);

6) документи про страховий стаж особи, які передбачені підпунктом 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07 липня 2014 року № 13-1) (далі - Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування») (для призначення пенсії згідно з пунктом «б» статті 12 Закону);

7) документи, що підтверджують право на встановлення особі надбавок, підвищень та інших доплат (за наявності), які передбачені пунктом 4 цього розділу;

8) заява в довільній формі про відсутність громадянства держави-окупанта (для призначення пенсій громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримали громадянства Російської Федерації та не одержують пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації). Орган, що призначає пенсію, додає одержаний на запит документ про те, що особа не перебуває на обліку в органах пенсійного забезпечення Російської Федерації як одержувач пенсії.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду, Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ було направлено до ГУ Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, зокрема грошовий атестат № 486 на ім`я ОСОБА_1 та Довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 08.11.2023 року № 609.

Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, дії ДДУВС є правомірними, оскільки під час їх розрахунків застосовувалися показники, які були актуальними на дату звільнення позивача. Так, зазначені позивачем у позовних вимогах види грошового забезпечення аналогічні тим, які зазначені ДДУВС у грошовому атестаті, що у свою чергу свідчить про недоведеність протиправних дій з боку Дніпровського державного університету внутрішніх справ, зокрема зважаючи і на відсутність довідки про яку зазначає позивач у позові.

Доводи позивача викладені в апеляційній скарзі зазначені висновки не спростовують.

Щодо позовних вимог, які стосуються Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а суд за результатами розгляду цієї справи не встановив порушення прав позивача з боку Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, а позивач в свою чергу, не довів такого, то суд з урахуванням того, що вимоги в цій частині є похідними, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення і цієї частини позовних вимог.

Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутністю підстав у задоволенні позову.

Щодо доводів позивача викладених в апеляційній скарзі та які зводяться до незгоди з судовим рішенням слід зазначити, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків правосуддя, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду.

Всі інші аргументи апеляційної скарги не є доречними і важливими аргументами, оскільки не спростовують висновок суду про наявність підстав для відмови в задоволені позову.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року у справі №160/20903/24 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 12 серпня 2026 року.

Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов

суддя В.А. Шальєва