Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №160/4655/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 160/4655/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.,

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року (суддя Бондар М.В.) в справі № 160/5655/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) про:

визнання дій щодо відмови у переведенні на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу» протиправними;

скасування рішення ГУ ПФУ у Волинській області №912170136754 від 06 лютого 2026 року;

зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити переведення з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця відповідно 12 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3733-XII у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках Управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради №1, №2 від 16 січня 2026 року, у зв`язку із чим провести перерахунок і виплату пенсії з 30 січня 2026 року з урахуванням раніше виплачених сум

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу”.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області № 912170136754 від 06.02.2026 про відмову ОСОБА_1 у переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу”.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.01.2026 про переведення на пенсію за віком відповідно до пункту 12 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про державну службу” від 10.12.2015 №889-VIII та статті 37 Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 №3723-ХІІ, здійснивши обрахунок стажу державної служби з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, та прийняти відповідне рішення.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач ГУ ПФУ у Волинській області просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Зазначає, що відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених статтею 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», тобто служба в органах місцевого самоврядування може додаватись до періодів державної служби лише до 04 липня 2001 року, по дату набуття чинності Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Посади в органах місцевого самоврядування не є посадами державної служби, але проходження служби в органах місцевого самоврядування прирівнювалось до державної служби і на позивача розповсюджувалась дія Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723.

Станом на 1 травня 2016 року, на момент набрання чинності Законом № 889-VIII, ОСОБА_1 працювала по 31.12.2025 на посаді головного спеціаліста Управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області та відповідно не обіймала посади державної служби в державному органі, що унеможливлює переведення її з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця відповідно 12 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3733-XII.

У відзиві позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV з 06.07.2010.

30.01.2026 позивач звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з заявою про перехід на інший вид пенсії, а саме, на пенсію за віком на підставі Закону №889-VIII.

Рішенням ГУ ПФУ у Волинській області від 06.02.2026 №912170136754 відмовлено ОСОБА_2 у переведенні з пенсії за віком згідно із Законом №1058-IV на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII. У вказаному рішенні зазначено, що ОСОБА_1 звернулася до територіального органу ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії у зв`язку із переходом на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII, надавши довідку №1 від 16.01.2026 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) і довідку №2 від 16.01.2026 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд, перед зверненням за пенсією), виданих Управлінням праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради. 01.05.2016 набрав чинності Закон №889-VІІІ, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ. Порядок призначення таких пенсій затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 “Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій”, яка застосовується починаючи з 01.05.2016. Згідно з пунктом 2 розділу “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VІII, втратив чинність Закон №3723-ХІІ, крім статті 37, де державним службовцям за певних умов передбачено право на призначення пенсій за віком відповідно до Закону №3723-XII. На одержання пенсії державних службовців, згідно зі статтею 37 Закону №3723- ХІІ мають право жінки, які досягли віку 60 років та: мають страховий стаж роботи 30 років; не призначали пенсію відповідно до Закону №3723-ХП; на день набрання чинності Законом №889-VІІI займають посади державної служби та мають не менше 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХП - на день набрання чинності Законом №889-VIII мають не менше як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІI та актами Кабінету Міністрів України, незалежно від факту роботи на державній службі. Виходячи із вищенаведеного, станом на 01.05.2016 позивач працювала по 31.12.2025 на посаді головного спеціаліста Управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області. Посада ОСОБА_1 не віднесена до категорії посад державної служби, тобто на момент набрання чинності Законом №889-VIII вона не обіймала посади державної служби в державному органі, а тому права на перехід на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІI не має.

У трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 від 19.09.1977 містяться наступні записи, зокрема:

виконком Жовтоводської міської ради народних депутатів - №13: 21.11.1989 – прийнята на посаду інспектора по контролю за цінами; №14: 20.09.1990 – переведена на посаду касира 0,5 тарифної ставки; №15: 02.01.1991 –переведена на посаду бухгалтера-касира; №16: присвоєна кваліфікація спеціаліста ІІ категорії; №17: 04.04.1994 – присвоєно 12 ранг державного службовця; прийняла присягу державного службовця; №18: 01.01.1998 – присвоєно 11 ранг державного службовця; №19: 01.04.2001 – переведена з посади головного спеціаліста – головного бухгалтера на посаду завідуючої відділом; №20: 01.04.2001 – переведена з посади спеціаліста ІІ категорії на посаду спеціаліста І категорії; №21: 30.08.2001 – переведена з посади державного службовця на посаду - посадова особа місцевого самоврядування; №22: 03.09.2001 – прийняла присягу посадової особи місцевого самоврядування; №23: 18.04.2003 – звільнена з посади спеціаліста 1 категорії відділу бухгалтерії по переводу до Управління праці та соціального захисту населення п. 5 ст. 36 КЗпП України;

управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради- №24: 21.04.2003 – прийнята по переводу на посаду головного спеціаліста у відділ планування, фінансової звітності та бухгалтерського обліку зі збереженням 11 рангу, шостої категорії посадової особи місцевого самоврядування; №25: 06.07.2025 – продовжено термін перебування на службі в органах місцевого самоврядування по 31.12.2025; №26: 31.12.2025 – звільнена у зв`язку з виходом на пенсію згідно зі статтею 38 КЗпП України. Присвоєно за сумлінну працю та у зв`язку з виходом на пенсію черговий 10 ранг посадової особи місцевого самоврядування поза межами 6 категорії посад.

Матеріали справи також містять копію довідки Управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради від 16.01.2026 № 1 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданої на ім`я ОСОБА_1 у зв`язку з її роботою в Управлінні праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради на посаді головного спеціаліста. Зазначена довідка містить відомості про розмір нарахованої та виплаченої позивачу заробітної плати за грудень 2025.

Крім того, до матеріалів справи долучено копію довідки Управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради від 16.01.2026 № 2 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за призначенням пенсії), виданої на ім`я ОСОБА_1 для призначення пенсії відповідно до пунктів 10, 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VIII та статті 37 Закону №3723-ХІІ. Вказана довідка містить інформацію про розмір нарахованих та виплачених позивачу надбавок, премій та інших виплат за період із січня 2021 по грудень 2025.

Суд першої інстанції вважав, що час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом №2493-III, входить до стажу державної служби.

Згідно із записами трудової книжки ОСОБА_1 04.04.1994 їй присвоєно 12 ранг державного службовця та складено Присягу державного службовця (запис №17). Надалі, 01.01.1998 їй присвоєно 11 ранг державного службовця (запис №18).

Відповідно до запису №21 від 30.08.2001 позивача переведено з посади державного службовця на посаду посадової особи місцевого самоврядування. Згідно із записом № 22 від 03.09.2001 ОСОБА_1 склала Присягу посадової особи місцевого самоврядування.

Записом №23 від 18.04.2003 підтверджується її звільнення з посади спеціаліста І категорії відділу бухгалтерії у зв`язку з переведенням до Управління праці та соціального захисту населення. Відповідно до запису №24 від 21.04.2003 позивача прийнято за переведенням на посаду головного спеціаліста відділу планування, фінансової звітності та бухгалтерського обліку зі збереженням 11 рангу посадової особи місцевого самоврядування шостої категорії посад.

Згідно із записом №26 від 31.12.2025 ОСОБА_1 звільнено із займаної посади у зв`язку з виходом на пенсію відповідно до статті 38 КЗпП України. Цим же записом підтверджено присвоєння їй за сумлінну працю та у зв`язку з виходом на пенсію чергового 10 рангу посадової особи місцевого самоврядування поза межами шостої категорії посад.

Врахувавши, що під час роботи в органах місцевого самоврядування позивач працювала на посаді, що відноситься до шостої категорії посадової особи органу місцевого самоврядування, станом на 01.05.2016 (день набрання чинності Закону №889-VIII) стаж державної служби в державних органах та на посадах в органах місцевого самоврядування позивача становив більше 10 років та станом на 01.05.2016 позивач займала посаду в органі місцевого самоврядування, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 06.02.2026 №912170136754.

Оскільки ГУ ПФУ у Волинській області визначено засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності для розгляду заявив позивача, суд першої інстанції вважав, що саме цей відповідач має повторно розглянути заяву позивача про переведення позивача на інший вид пенсії, а у ГУ ПФУ в Дніпропетровській області відповідно до приписів Порядку №22-1 відсутні повноваження щодо вирішення питання про переведення позивача на інший вид пенсії.

Оскільки ГУ ПФУ у Волинській області переведення на пенсію державного службовця здійснено не було, питання щодо обчислення розміру пенсії та виплати заборгованості, яка виникне у зв`язку з цим, на час звернення позивача у цій справі пенсійним органом не вирішувалось, суд першої інстанції дійшов висновку, вимоги про зобов`язання здійснити переведення на інший вид пенсії, перерахунок та виплату пенсії є передчасними, оскільки стосуються розміру пенсійних виплат, який ще не обрахований суб`єктом владних повноважень, який наділений такою дискрецією, така вимога спрямована на майбутнє і тому не підлягає задоволенню з огляду на те, що судовому захисту підлягає тільки порушене право.

Належним способом захисту порушеного права позивача суд першої інстанції вважав зобов`язання ГУ ПФУ у Волинській області повторно розглянути її заяву про переведення на пенсію на пенсію за віком на підставі Закону України “Про державну службу” з урахуванням правової оцінки та висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Суд визнає висновок суду обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 06 липня 2010 року отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

ОСОБА_2 30 січня 2026 року звернулась до територіального органу Пенсійного фонду із заявою про перехід на пенсію за віком за Законом України «Про державну службу».

Рішенням ГУ ПФУ у Волинській області, яким заява позивача розглянута за принципом екстериторіальності, від 06 лютого 2026 року №912170136754 відмовлено у призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з підстав відсутності необхідного стажу на посадах державної служби.

У рішенні вказано, що станом на 01 травня 2016 року позивач працювала по 31 грудня 2025 року на посаді головного спеціаліста Управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області. Посада ОСОБА_1 не віднесена до категорії посад державної служби, тобто на момент набрання чинності Законом №889-VIII вона не обіймала посади державної служби в державному органі, а тому права на перехід на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІI не має.

Спірним під час апеляційного перегляду справи є питання правомірності рішення про відмову у переведенні позивача на пенсію за нормами Закону України «Про державну службу».

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII (далі – Закон № 3723-ХІІ) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пунктом 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі – Закон № 889-VIII) передбачено, що Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ втратив чинність, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.

Відповідно до пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Положеннями пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відтак, після 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом №889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні» положення Закону України №889-VIII, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.

Аналогічні висновки висловлені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 822/524/18, у постанові Верховного Суду від 02 квітня 2020 року у справі № 687/545/17.

За положеннями пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283, діючого до набрання чинності Законом № 889-VIII (далі - Порядок № 283), до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Згідно з пунктом 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №229 від 25 березня 2016 року (далі - Порядок № 229), до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Пунктом 6 Порядку № 229 встановлено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України "Про державну службу" № 889-VIII від 10 грудня 2015 року обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

Згідно з пунктом 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Записами трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 підтверджено, що ОСОБА_2 працювала у виконкомі Жовтоводської міської ради народних депутатів на посадах: 21.11.1989 – інспектора по контролю за цінами; 20.09.1990 - переведена на посаду касира 0,5 тарифної ставки; 02.01.1991 - переведена на посаду бухгалтера-касира, присвоєна кваліфікація спеціаліста ІІ категорії; 04.04.1994 - присвоєно 12 ранг державного службовця; прийняла присягу державного службовця; 01.01.1998 - присвоєно 11 ранг державного службовця; 01.04.2001 - переведена з посади спеціаліста ІІ категорії на посаду спеціаліста І категорії; 30.08.2001 - переведена з посади державного службовця на посаду - посадова особа місцевого самоврядування; 03.09.2001 - прийняла присягу посадової особи місцевого самоврядування; 18.04.2003 - звільнена з посади спеціаліста 1 категорії відділу бухгалтерії по переводу до Управління праці та соціального захисту; в управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради: 21.04.2003 - головний спеціаліст відділу планування, фінансової звітності та бухгалтерського обліку з збереженням 11 рангу, шостої категорії посадової особи місцевого самоврядування; 06.07.2025 - продовжено термін перебування на службі в органах місцевого самоврядування по 31 грудня 2025 року.

Періоди роботи позивача в органах місцевого самоврядування (виконкомі Жовтоводської міської ради народних депутатів та управлінні праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради) підтверджені наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07 червня 2001 року № 2493-III (далі - Закон №2493-ІІІ) в органах місцевого самоврядування встановлюються такі категорії посад, зокрема:

третя категорія - посади перших заступників та заступників міських голів (міст - обласних центрів) з питань діяльності виконавчих органів ради; секретарів міських (міст - обласних центрів та міста Сімферополя) рад, міських голів (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення, крім міст - обласних центрів), голів районних, районних у містах рад;

керуючих справами виконавчих апаратів обласних та Севастопольської міської рад;

четверта категорія - посади голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Севастопольської міських рад (у разі коли вони працюють у раді на постійній основі), керівників управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, Севастопольської міської та секретаріату Київської міської рад, секретарів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, заступників міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) голів з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів, директорів, перших заступників, заступників директорів департаментів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, міських (міст районного значення) голів, селищних і сільських голів, посади заступників голів районних рад;

п`ята категорія - посади керуючих справами виконавчих апаратів районних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників (консультантів), спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Севастопольської міських рад, керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад, посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищних голів з питань діяльності виконавчих органів ради, секретарів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, старост;

шоста категорія - посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад;

сьома категорія - посади радників, консультантів секретаріатів районних у містах рад, спеціалістів виконавчих органів районних у містах, міських (міст районного значення) рад, спеціалістів виконавчих органів сільських, селищних рад.? ?

Судом встановлено, що під час роботи в органах місцевого самоврядування позивач працювала на посаді головного спеціаліста, що відноситься до шостої категорії посадової особи органу місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 46 Закону №889-VIII до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом №2493-III.

Відтак, період роботи на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом №2493-III, входить до стажу державної служби.

Отже, враховуючи приведене правове регулювання спірних правовідносин та установлені фактичні обставини справи, суд погоджує висновок суду першої інстанції, що період роботи позивача в органах місцевого самоврядування відповідачем протиправно не враховано у стаж її роботи на посадах державної служби.

Оскільки позивач має необхідний стаж державної служби більше, на день звернення із заявою про переведення на пенсію за нормами Закону України «Про державну службу» досяг 60-річного віку, є правильним висновок суду першої інстанції, що позивач має право на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, пунктів 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, тому рішення ГУ ПФУ у Волинській області про відмову позивачу у призначенні пенсії є протиправним та правомірно скасовано судом першої інстанції.

Доводи апелянта зводяться до тверджень про відсутність у позивача права на призначення пенсії за Законом України «Про державну службу», оскільки позивач не має стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, станом на 01 травня 2016 року, та спростовані приведеними висновками суду.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Оскільки предметом позову в цій справі є дії (рішення) суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, встановлених цим пунктом, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року в справі № 160/5655/26 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року в справі № 160/5655/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 12 серпня 2026 року та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Повне судове рішення складено 12 серпня 2026 року.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя С.М. Іванов

суддя В.Є. Чередниченко